Ветеран спецназу Рафаель Люкманов: Президент під час теракту в Луцьку відкрив скриньку Пандори

17 липня біля станції метро «Шулявська» у Києві стався вибух. Детонував покладений у смітник вибуховий пристрій. Постраждав 22-річний хлопець, який отримав осколкові поранення. 21 липня у центрі Луцька озброєний чоловік захопив автобус із заручниками. Після 10 годин перемовин чоловік здався. Того ж дня опівдні силовики повідомили про знешкодження вибухового пристрою на ринку біля метро «Мінська» у Києві. 23 липня у Полтаві чоловік, погрожуючи гранатою, захопив у заручники полковника поліції, з яким виїхав на автомобілі за місто, а потім утік до лісосмуги. Його досі розшукують правоохоронці.

Найбільший резонансним з-поміж цієї лавини новин стало захоплення заручників у Луцьку, яке правоохоронці кваліфікували як теракт. Попри те, що від моменту цього випадку сплив майже тиждень, у суспільства залишається безліч запитань: хто саме проводив спецоперацію чому її проводили саме так, чи є спільником «луцького терорист» мешканець Харківщини, у помешканні якого силовики провели обшук і вилучили зброю.

За словами речника МВС Артема Шевченка, операцію за оперативним планом «Заручник» проводило МВС, саме цим пояснювався екстрений візит міністра Авакова до Луцька.

Натомість заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко каже про те, що спецоперація проходила під керівництвом СБУ за участю МВС. Волинське обласне управління СБУ ще раз наголосило на тому, що це була спільна операція СБУ і МВС, в результаті якої було звільнено 13 заручників: «Завдяки спланованій Антитерористичним центром СБУ спецоперації «Бумеранг» правоохоронцям вдалося уникнути жертв серед мирного населення. Встановлено, що терористом є Максим Кривош, який пропагував екстремістські погляди».

Але тиждень минув, а безліч запитань до цієї «спільної операції» досі ніхто так і не зняв. Спостережливі українці не перестають розміщувати в інтернеті смішні відеоролики і  карикатури, які демонструють нелогічність дій силовиків. Зокрема, для чого штурмувати БТРом автобуса, який за хвилину до того звільнили всі пасажири, а зловмисник здався? Яка була мета використання світлошумової гранати, кинутої правоохоронцями біля автобуса? Чому глава МВС Арсен Аваков особисто був присутній у Луцьку, якщо операцію очолює СБУ?

Колишні співробітники спецпідрозділу «Альфа» в розмові з «Главкомом» одностайні в тому, що подія дійсно має класифікуватися як теракт. Захоплення заручників саме такий випадок, українське законодавство і інструкції, які є у силовиків, автоматично підключають до її розв’язання Антитерористичний центр СБУ. Іншими словами, операцією керує СБУ за допомогою інших силових органів України, а також із залученням органів місцевого самоврядування у тій місцевості, де сталося правопорушення.

В інтерв’ю «Главкому» полковник запасу, ветеран військ спеціального призначення Рафаель Люкманов, який має досвід бойових дій в тому числі на Сході України, розповів, хто насправді мав керувати звільненням заручників у Луцьку, чому «запізнився» згаданий БТР та хто має відповісти за допущені помилки.

Захоплення заручників у Луцьку, вибух і знешкодження вибухівки у Києві, захоплення заручника в Полтаві. Всі ці випадки сталися буквально впродовж кількох днів. Чи бачите ви зв’язок між ними? Яка причина такого терористичного сплеску?

Думаю, варто поєднати усі ці випадки, є зв’язок. Адже все це відбувається на фоні бойових дій, різких політичних гойдалок, погіршення економічної ситуації. У підсумку: радикалізація суспільства, маргіналізація. На фоні цієї нестабільності деякі гравці можуть добиватися достатньо чуттєвих успіхів. Хто саме ці гравці – справа десята. Але все це відбувається у єдиному періоді часу і з деякими дивацтвами у цих актах насильства. До них залишається багато запитань.

У нас в Україні не лише Антитерористичний центр СБУ бореться з тероризмом, а й кожен мешканець країни має бути пильним. В органів місцевого самоврядування – величезні функції для попередження терористичної загрози. Тому, якщо кожен буде думати про безпеку свого двору, вулиці, це не дозволятиме людям, які хочуть дестабілізувати ситуацію, вчиняти злочини.

Вже протягом кількох днів тривають пошуки «полтавського терориста». Як пояснити такий тривалий час, адже поліції відомо, хто цей чоловік, де він зник, в якому районі може перебувати?

Тривалий час пошуку – цілком нормально. Достатньо згадати, що лише кілька днів тому правоохоронці в німецькому місті Оппенау змогли затримати у так званого Робін Гуда, безхатченка, який обеззброїв чотирьох поліцейських і ходив містом з луком і стрілами. Операція з його пошуку тривала близько одного тижня.

«Антитерор – це виняткова прерогатива СБУ»

Давайте розглянемо найбільш резонансну ситуацію минулого тижня – захоплення заручників у Луцьку. До проведення самої антитерористичної операції досі є маса питань, починаючи з того, хто насправді її проводив. Ви для себе розібралися?

Коли виникає подібна ситуація, вводиться план «Бумеранг». Суспільство мало можливість з ним ознайомитися під час подій на Майдані, коли цей план оприлюднив Геннадій Москаль (план розгону акції протесту за участі кількох десятків тисяч силовиків). Коли до оперативних чергових надходить інформація з ознаками тероризму, автоматично вводиться цей план. Він не потребує ніякого додаткового узгодження. У Волинській області є штаб, так звана координаційна група Антитерористичного центру. У випадку, який стався, штаб одразу розгортається, в тому числі із захищеними каналами зв’язку. У цьому штабі мають бути присутні двоє перемовників, задача яких вести переговори із тими, хто захопив заручників. Антитерор – це виняткова прерогатива СБУ. Тобто усі перші дії операції, починаючи з ведення переговорів, проводить саме спецслужба. Одночасно з цим прилітає «кавалерія» з Києва, підрозділ, який є на чергуванні, який перебуває у бойовій готовності весь час і який піднятий по тривозі. Далі, за необхідністю, угрупування на місці інциденту нарощується.

Отже, починаються переговори. У цей час операційний штаб координаційної групи, розгорнутий на місці, починає проробляти варіанти розвитку подій на основі первинної інформації про інцидент, яка до нього надходить. Безумовно, представники МВС входять до оперативного штабу, свої функції поліція виконує. Але «Бумеранг» був створений для того, аби можна було швидко об’єднати зусилля і сконцентрувати їх в одному місці і це прерогатива СБУ.

А що вийшло у нашому випадку в Луцьку? Усі зусилля були максимально роз’єднані. Міністр внутрішніх справ – для всіх безумовний авторитет. Але коли він прилетів до Луцька, своїм авторитетом подавив чиновників, зокрема місцеве керівництво СБУ, які зобов’язані спокійно працювати у цій ситуації і самі ухвалювати якісь рішення.

Коли «луцький терорист» вийшов з автобуса, до нього підійшли заступник голови Національної поліції Євген Коваль, людина у формі медика і представник підрозділу КОРД, який підпорядковується МВС. Якщо антитерористична операція все ж прерогатива СБУ, то яке місце у ній відводиться поліції?

Скоріше за все операцію проводила «Альфа». Чесно кажучи, не хочеться думати, що це були вони. Але судячи з певних ознак, це було саме так. Наприклад, Volkswagen, який під'їхав праворуч від БТР, уніформа. У першій лінії проведення спецоперації повинні бути лише представники СБУ, далі, якщо виникне потреба у допомозі, можуть бути і інші силовики. Все це законодавчо чітко визначено. Нам постійно нині розповідають, що могли бути «пояси шахіда», вибухівки, гранати. Силовики, які підходили до цього Макса Плохого після його виходу з автобуса, робили це абсолютно спокійно. Навіть патрульний, зупиняючи людину, не має права підходити до неї «на расслабоне». Бо якщо патрульний підійде «на расслабоне»   – це ціна його життя, а тут, якби щось пішло не так, була би ціна життів заручників. Кілька років тому був випадок у Дніпрі, коли екс-боєць розформованого підрозділу «Торнадо» (перебував у розшуку з 2010 року за вчинення особливо тяжкого злочину) розстріляв патрульних, дівчину і хлопця. Поліцейські робили помилку, не страхували одне одного. Або приклад, коли у ТРЦ «Караван» охорона затримувала крадія (у 2012 році внаслідок інциденту загинули троє охоронців), коли охорона так само діяла з помилками. Всі наступають на ті самі граблі.

«Штурм на БТРі. Це все виглядало збоку дещо дивно»

БТР під’їхав через півтори хвилини після того, як озброєний чоловік вийшов з автобуса і здався правоохоронцям. Як це пояснити?

Дійсно, закидають те, що БТР з’явився уже після затримання правопорушника. Хвилина часу для БТР, який їде – це ніщо. Чи передали їм (силовикам на БТР) інформацію «відбій», ми не знаємо. Якщо передали, чи почув її хтось? Ми не знаємо. Якщо хтось і почув, чи зумів би він БТР, який уже їхав, зупинити, також питання. Так, це все дещо дивно виглядало збоку, але якоїсь великої небезпеки, серйозної помилки само у цьому немає.

У той же час є нюанси, про які варто поговорити. БТР підійшов до дверей автобуса, які праворуч. Силовики сиділи зверху на БТР. Ще праворуч під’їжджав Volkswagen. Скоріше за все, силовики повинні були обходити БТР з правого боку і заходити у двері автобуса. Між тим, якщо двері в автобусі закриті, зламати їх миттєво неможливо, при спробах це зробити вони будуть покручені, перетворять на барикаду, їх не відкриєш. Як правило, в подібних випадках силовики діють через вікна. Далі зверніть увагу на сумку, яка стояла між БТР і автобусом. Якби у сумці дійсно була би вибухівка і вона детонувала, то вибухова хвиля відбилася б від БТР і пішла в автобус. Йдемо далі. БТР, як ми уже казали, під'їжджав праворуч від автобуса, люди сиділи на ньому зверху. Перебуваючи у такому положенні незручно одразу входити у бій, адже треба час, аби спуститися з нього. Наступний момент – автомати. Навіщо у такому вузькому просторі автомати, якщо є снайпери, які можуть вирішити те саме завдання зі стабільної позиції з більшої відстані?

В Україні є закон «Про боротьбу з тероризмом», який передбачає перемовини з терористом. Хто має проводити перемовини, кому належить обов’язок ухвалення рішень за наслідками перемовин?

Перемовини проводить досвідчений оперативний працівник і підготовлений психолог. Як правило, він має визначати, чи буде результат таких перемовин, чи не буде. А це можна зробити лише під час спілкування очі в очі. Прораховуються варіанти: якщо буде силовий варіант, які можуть бути жертви? Якщо відпускаємо, які можуть бути наслідки? Це іміджеві втрати, дуже серйозно. В Луцьку якраз у нас були іміджеві втрати, які нам ще «прилетять».

Але в нашому випадку «луцький терорист» відмовлявся від зустрічі, проводив переговори лише по телефону. В чому різниця очної зустрічі від таких переговорів?

Те, що було в Луцьку, я не можу назвати переговорами. Спілкування по телефону, чи в смс допустиме під час переговорів, але це не особистий контакт. Переговори – це особистий контакт. Поведінку терориста лише таким чином може оцінити професійний перемовник. Встановити такий контакт – справа професіоналізму. До речі, у світі є технології, які дозволяють навіть телефоном виконувати функції «детектора брехні», тобто розкладати голос співбесідника на частини. Але в Україні немає таких технологій.

Якщо операцією керує СБУ, як можна пояснити прибуття до Луцька Арсена Авакова, який, за вашими ж словами, лише завадив проведенню операції? З наявної на сьогодні інформації можна сказати, хто насправді керував операцією?

Цією операцією керувала координаційна група. Начальник координаційної групи – це або начальник СБУ у Волинській області, або його заступник. Керівник Антитерористичного центру СБУ, як правило, це перший заступник голови СБУ, ухвалює рішення на основі усієї інформації, яку отримує з місця події. Йому достатньо тут в Києві приїхати до штабу, де його підключать до усіх каналів зв’язку, він усе знатиме і бачитиме, що відбувається. А участь в операції беруть як органи місцевого самоврядування, так і співробітники поліції.

Тут цікавий досвід ВМС. Капітан корабля особисто відповідає за виконання завдання і безпеку корабля. Якщо хтось із вищого керівництва намагається втрутитися в його роботу, він до суднового журналу вносить цю інформацію. З цього моменту знімає із себе командування кораблем, яке бере на себе керівник, вищий за ієрархією.

Воду заручникам передавав заступник керівника Національної поліції. Чому саме він?

Ось це і називається втручання у проведення антитерористичної операції з боку МВС. У той час, коли заступник начальника поліції передавав воду, хто виконував його обов’язки? Платники податків оплачують роботу заступника начальника поліції чи носія води?

Чи можна сказати, що дії глави МВС, який особисто прибув до Луцька, його підлеглих, а також дії президента заважали проведенню операції?

Безумовно, вони внесли дисбаланс в її проведення.

«Верховний головнокомандувач не має права керуватися емоціями»

Президент Володимир Зеленський вирішив виконати вимоги озброєної людини. Глава держави має право самостійно ухвалити таке рішення чи має він підкорюватися керівництву операції?

Думаю, короля робить свита. В нього мають бути дуже досвідчені, мудрі радники. Досвідчені в тому, що пройшли усі щаблі службової діяльності. Але що ми бачимо насправді? Відбувається омолодження кадрового апарату. Виходить дискретність, відсутність спадкоємності.

Є думка, що президент погодився виконати вимогу «луцького терориста» тому, що вона не була складною, а сам озброєний чоловік не поводився агресивно щодо заручників.

Чи знаєте ви, якою може бути наступна вимога до президента? О’к, фільм він порекомендував подивитися, а наступне також виконає? Завтра, не дай боже, буде теракт і нові вимоги. Стався прецедент, який неможна допускати, президент своїм вчинком відкрив скриньку Пандори. Окрім того, президент не керує операцією. В жодному випадку я не критикую президента. Але є якісь рамки для ухвалення рішень. У нас на війні кожен день гинуть люди, то давайте віддамо усю Україну ворогу – люди перестануть гинути. Така логіка? Верховний головнокомандувач не має права керуватися емоціями.

У чому полягають повноваження і обов’язки МВС під час антитерористичної операції?

Якщо ви звернули увагу, історію у Луцьку знімали на відео усі, кому не лінь. Коли відбувалося висунення штурмової групи на позицію, довкола стояли люди, глядачі, і це все знімали. Задача місцевої поліції полягає у тому, аби упередити проведення таких зйомок, закрити периметр для подібних зйомок. «Дільничні» по квартирах прилеглих будинків мають обходити, тобто ті будинки, з яких проглядається місце інциденту. Виглядало так, що насправді операцією керувало МВС, роботи «Альфи» ми, по суті, і не бачили.

Операція завершилася, пасажири почали виходити з автобуса з власними речами. Між тим ми чули від силовиків, що була підозра наявності спільників «луцького терориста» і можливу наявність вибухівки в автобусі. Судячи з відео з місця подій, речі пасажирів не перевіряли. Чому?

Саме так, фільтраційних заходів на місці події ніхто не вживав. А ми з вами не знаємо, хто ці пасажири, не знаємо, чи є серед них спільники правопорушника, не знаємо, чи є вибухівка. А може, ці люди, які вийшли з автобуса, хочуть потрапити фізично ближче до глядачів і оперативного штабу, і привести в дію вибуховий пристрій? Ми не знаємо, оскільки ніхто цих людей не перевірив. Усіх заручників мали вивести без речей, це очевидна істина. Людей проводять у фільтраційну зону, з ними починають працювати. Не так, що звільнили, дали по пляшці води, бутерброди й відпустили.

Хто має відповідати за помилки, допущені під час операції?

Будь-яка операція завершується розбором, під час якого аналізуються помилки. Вже скільки днів минуло, жодного підсумкового брифінгу чи пресконференції з часу проведення операції у Луцьку, не відбулося. Це повне ігнорування преси, яка є ланкою між громадянським суспільством і будь-яким державним органом. З подібним ставленням я ще не зустрічався.

Михайло Глуховський, «Главком»