Герої, яких забрала війна у лютому 2019-го. Згадаймо всіх поіменно

Наталія Сокирчук

1 березня, 2019, 17:37 glavcom.ua

Найгострішою була ситуація 8 лютого, тоді Україна втратила одного бійця і троє отримали поранення

Наймолодшому із загиблих у бою було 28, найстаршому — 43

У лютому 2019 року на Донбасі загинули 16 бійців, з них 8 — бойові втрати.

Наймолодшому із загиблих у бою було 28, найстаршому — 43. Найгострішою була ситуація 8 лютого, тоді Україна втратила одного бійця і троє отримали поранення. 19-го і 24-го лютого було найбільше обстрілів — по 16. За місяць поранення отримали 38 захисників України.

Порівняно з січнем у лютому зросла кількість обстрілів: 284 проти 201. Противник щодня порушує умови перемир'я, застосовуючи озброєння, заборонене Мінськими домовленостями. Бойові дії стали активнішими. Військовий експерт Олег Жданов вважає, що загострення пов'язане з поточною ситуацією в країні і скероване на те, аби відволікти увагу від недавніх скандалів.

Сергій «Шериф» Гузенко

Загинув 5 лютого, у 31 рік, родом із села Павлівка Верхньорогачицького району Херсонської області. Загинув від кулі снайпера, рятуючи пораненого побратима, неподалік селища Опитне Донецької області.

Старший сержант, служив у 1-й роті 42-го мотопіхотного батальйону «Рух опору» 57-ї бригади. Поїхав на Донбас під час першої хвилі мобілізації у червні 2014-го. Опісля у грудні 2016 року підписав контракт на службу. Востаннє виїхав на фронт, коли наприкінці 2018-го оголосили воєнний стан.

За час своєї служби Сергій отримав чимало нагород. Серед них: пам'ятний знак учаснику «Ілловайськ-2014», пам'ятний знак учаснику подій «Дебальцево-2015», відзнаку Міністерства оборони України «За зміцнення обороноздатності України», медаль «За службу Державі», медаль «За участь в бою», нагрудний знак «57 окрема мотопіхотна бригада», медаль «За незламність духу», медаль «За взірцевість у військовій службі», нагрудний знак «Учасник АТО».

Ігор «Замок» Наконечний

Загинув 8 лютого у віці 30 років унаслідок кульового поранення голови в районі Авдіївської промзони на Донеччині. Жив у Андріївці Волноваського району Донецької області.

Старший солдат, служив у 93-й бригаді "Холодний Яр". Впродовж 2015-16 років воював у складі 54-ї бригади, потому — у 72-й бригаді ім.Чорних Запорожців та 28-й бригаді. З 2018-го року — у 93-й.

Товариші згадують його як життєрадісного та веселого, був душею компанії. Захоплювався спортом, підтримував себе у фізичній формі.

Після закінчення школи Ігор вступив до Темнівського навчального центру №100, який закінчив у 2013 році здобувши спеціальність токаря. Із початком російської агресії пішов захищати українську землю.

Руслан «Кіндрат» Кондратюк

Загинув 15 лютого у районі Мар'їнки на Донеччині внаслідок влучання з ворожого ПТРК в автомобіль ГАЗ-66 з українськими військовими. Йому було 37 років.

Родом із села Війниця Млинівського району Рівненської області. Солдат, служив у 3-му батальйоні «Воля» 24-ї бригади ім. короля Данила. До контракту з бригадою воював у складі розвідувального батальйону.

«Він був побратимом, на якого можна було покластися завжди і всюди. Завдяки своїй наполегливості й відповідальності, воїн вберіг чимало життів українських захисників. Його подвиг — ми не забудемо», — розповів командир батальйону майор Максим Гребеннік.

16-18 лютого 2019 року на території Млинівського району були оголошені днями жалоби.

Сергій Данілейченко

Загинув 16 лютого унаслідок кульового поранення голови під час бою поблизу Кримського Новоайдарського району Луганської області у 28 років.

Родом із села Вербовець Катеринопільського району Черкаської області. Старший солдат, служив у 108-му батальйоні 10-ї гірсько-штурмової бригади. Призваний на службу у 2015 році, згодом підписав контракт з ЗСУ.

12 березня минулоріч отримав нагороду «За зразкову службу». Загалом за час служби отримав три нагороди.

Василь Богоносюк

Загинув у віці 38 років 20 лютого від кулі снайпера.

Родом із села Васильків Чортківського району Тернопільської області. Він перебував на спостережному посту, помітивши рух з боку ворога, попередив побратимів та відкрив вогонь. Ворога зупинили, він відступив. Під час зміни воїном позиції його наздогнала ворожа куля. У лікарні міста Курахове йому двічі запускали серце, але поранення виявилися несумісними з життям.

Старший солдат, служив у 3-му батальйоні «Воля» 24-ї бригади ім. короля Данила. На фронт пішов добровольцем у 2014 році. Контракт на службу підписав нещодавно.

«Ми дали обіцянку один одному, що повернемось додому разом. Як прийшли удвох, то так і повернемось назад. Однак вийшло так, що він мене просто лишив одного. Важко, мені дуже важко», – сказав про загиблого «Монах».

За мужність та пильність Василя Богоносюка подано до нагородження (посмертно).

Євген Фурсов

Загинув 23 лютого унаслідок прямого влучення снаряду під час обстрілу. Йому було 43 роки.

Родом з міста Дружківка Донецької області. Військовослужбовець 122-го батальйону 81-ї аеромобільної бригади. Контракт на службу підписав у вересні 2018-го.

«Його поважали співслужбовці, довіряли командири. Він був готовий прийти на допомогу побратимам у складних задачах. Євген - перший загиблий військовий з нашого міста», - розповів громадський активіст Павло Островський.

Борис Бординюк

Загинув 24 лютого унаслідок поранення голови уламком під час мінометного обстрілу поблизу Катеринівки Попаснянського району на Луганщині. 28 лютого Борис мав святкувати свій 32-й день народження.

Родом із Благовіщенки Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області. Військовослужбовець 54-ї бригади. Контракт на службу підписав у серпні 2016 року.

Олександр Медінцев

Загинув 25 лютого унаслідок кульового поранення голови поблизу Новоолександрівки Попаснянського району Луганської області. Йому був 31 рік.

Родом з міста Соледар Донецької області. солдат, служив заступником командира БМП і навідником-оператор у 54-й бригаді. На фронт поїхав близько року тому, нещодавно підписав контракт на службу.

«Назавжди запам'ятається його посмішка. Він був осяйним. І дуже добрим. Коли у мене в родині сталося горе, то Саня або як його ще друзі називали Меца, дуже нас з братом підтримував. М'який, чуйний, доброзичливий, завжди готовий прийти на допомогу», - розповіла подруга бійця Яна.

Олександра поховали у рідному місті 1 березня у перший день весни.

Читайте також матеріали «Главкома»:

Герої, яких у нас забрала війна у 2016-му. Згадаймо всіх поіменно

Герої, яких забрала війна у 2017-му. Згадаймо всіх поіменно

Герої, яких забрала війна у січні 2018-го. Згадаймо всіх поіменно

Герої, яких забрала війна у лютому 2018-го. Згадаймо всіх поіменно

Герої, яких забрала війна у березні 2018-го. Згадаймо всіх поіменно

Герої, яких забрала війна у квітні 2018-го. Згадаймо всіх поіменно

Герої, яких забрала війна у травні 2018-го. Згадаймо всіх поіменно

Герої, яких забрала війна у червні 2018-го. Згадаймо всіх поіменно

Герої, яких забрала війна у липні 2018-го. Згадаймо всіх поіменно

Герої, яких забрала війна у серпні 2018-го. Згадаймо всіх поіменно