Перша у світі країна розірвала дипвідносини з Україною: деталі скандалу

У ніч проти 5 серпня африканська держава Малі розірвала дипломатичні відносини з Україною. Причиною такого рішення названо підтримку Україною антиурядових повстанців – плем’я туарегів, яке нещодавно ліквідувало російських найманців з ПВК «Вагнер». Речник тимчасового перехідного уряду Малі полковник Абдулає Майга заявив: «Малі розірвало дипломатичні відносини з Україною після того, як Київ надав малійським повстанцям розвідувальні дані, використані для влаштування засідки на членів групи «Вагнер» у липні».

Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов в ефірі телемарафону і справді говорив про передачу туарегам розвідданих, зазначивши, що «продовження буде». Але невже така заява є достатньою причиною для розірвання дипломатичних стосунків?

Чим у цьому випадку керувався тимчасовий уряд Малі, котрий прийшов до влади в результаті військового перевороту і повалення демократичного уряду?

Чи випадково заяви малійців пролунали у той час, коли міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вирушив у дипломатичне турне Африкою? І взагалі з якими державами Україна не має дипстосунків або розірвала їх?

Зовсім Малі? Хто підштовхнув країну до різких рухів

Київ та Бамако (столиця Малі) встановили дипломатичні відносини ще у 1992 році. Але взаємини між державами де-факто не склалися. «Офіційні візити не здійснювалися, міжпарламентське співробітництво відсутнє, політичний діалог відсутній, контакти на рівні офіційних делегацій мають епізодичний характер», – йдеться на сайті МЗС України. У цій країні немає української амбасади, а дипломатичні функції у Малі за потреби виконує посольство України в Алжирі.

У 2021 році в Малі відбувся військовий переворот, третій за останні 12 років. У 2022 році, коли французькі миротворчі сили, які працювали під егідою ООН, залишили країну, у ній почали напівлегально розгортатися підрозділи бойовиків-росіян. Звісно, уряд Малі називав їх «військовими інструкторами» і не приховував, що Москва допомагає своїм тутешнім «молодшим братам» поставками озброєнь.

Останнім часом Малі вибудовує стосунки з країнами свого регіону і планує створення конфедерації з Нігером та Буркіна-Фасо під назвою «Альянс держав Сахеля», який відверто тяжіє до співпраці з Росією. До речі, Малі та Нігер є підсанкційними країнами.

Треба сказати, що донедавна Малі на позір тримала нейтралітет у російсько-українській війні, але нещодавно заявила, що поділяє точку зору Москви.

«Російські проксі у Малі, а також найманці з ПВК «Вагнер» на певному етапі розгорнули дуже активну діяльність на африканському напрямку. Намагалися вирішувати геополітичні, економічні питання, змінювати або підтримувати ті чи інші уряди. І ось сьогодні увесь світ бачить, що це вже не той потенціал, і можливості Росії вже далеко не ті. А це означає, що нових замовлень і розрахунку на них як на інструмент розв'язання проблем, в регіоні буде менше», – заявляв представник ГУР Міноборони Андрій Юсов.

Таким чином він аргументував, чому ж ГУР поділилося розвідданими з туарегами – повстанцями, які на півночі Малі воюють з хунтою цієї африканської країни.

«Далі буде», – таємниче пообіцяв Юсов після того, як у пресі з посиланням на джерела в ГУР з'явилися фото туарегів з прапором України, а самі повстанці заявили, що завдали значних втрат бойовикам «Вагнера», зокрема, вбили 84 вагнерівців і десятки взяли у полон. Що й стало приводом для тимчасового уряду Малі звинуватити Київ у порушенні суверенітету і навіть у «підтримці терористичних груп» і заявити про розірвання дипломатичних стосунків з Україною.

Все це сталося за «збігом обставин» саме в той час, коли міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба перебуває у черговому африканському турне, яке розпочалося 4 серпня та завершиться 8-го. У програмі візиту – Малаві, Замбія та Маврикій – їх очільник МЗС відвідає вперше.

Тим часом скандал поволі поповз континентом. МЗС Сенегалу викликало посла України Юрія Пивоварова через допис, у якому дипломат виказував підтримку туарегам. Наскільки гострим був цей допис, ми вже не дізнаємося – схоже, автор видалив його з мережі. 

«Демарш малійців не був би помітним, якби не візит Кулеби в Африку. Як тільки Україна, нехай запізніло, почала шукати партнерів на цьому континенті, їй відразу почали тицяти палиці в колеса. Ні секунди не сумніваюся у тому, що малійці самі не здогадалися б (розірвати дипломатичні стосунки – «Главком»), їм підказали «російські товариші», – коментує офрекордз «Главкому» надзвичайний та повноважний посол України у відставці. Про заяву ГУР, яка призвела до скандалу, дипломат каже: вона, схоже, не була погоджена з МЗС і стала «експромтом військових».

Щодо МЗС України, то воно відреагувало на заяву уряду Малі надвечір 5 серпня.

Міністерство закордонних справ рішуче відкинуло звинувачення перехідного уряду Малі у нібито «підтримці Україною міжнародного тероризму».

«Рішення Перехідного уряду Республіки Малі розірвати дипломатичні відносини з Україною є недалекоглядним та поспішним, враховуючи, що Україна як жертва неспровокованої повномасштабної збройної агресії з боку РФ усіляко намагається за підтримки світової спільноти відновити справедливість та повагу до міжнародного права, покликаного захистити усі країни світу, зокрема африканські, від посягань на їхні суверенітет, незалежність та територіальну цілісність», – йдеться у повідомленні МЗС України.

З ким Україна не має дипстосунків

На сьогодні, окрім Малі, Україна має розірвані дипломатичні відносини ще з трьома країнами. Але тут є суттєва різниця: припинені вони всі були з ініціативи Києва.

24 лютого 2022 року наша держава розірвала стосунки з Росією. Тоді ж, у 2022 році, було розірвано стосунки і з КНДР та Сирією.

Щодо КНДР, то рішення Києва було реакцією на визнання режимом Кім Чен Ина «незалежності» так званих «ДНР» та «ЛНР». Відносно Сирії причина розриву дипвідносин була аналогічною, але Україна зберігає з цією державою консульські відносини.

З Білоруссю ж Україна досі має дипломатичні стосунки. Розірвати їх народні депутати вимагали ще у 2021 році, вбачаючи у такому кроці засудження репресивного режиму Олександра Лукашенка. Нову хвилю подібних вимог підняла збройна агресія Росії проти України, співучасницею якої виступає Білорусь.

Проте міністр Кулеба відповів на це так: «Дипломатичні відносини з Російською Федерацією ми розірвали відразу після початку повномасштабного нападу. Так само вони будуть розірвані з Білоруссю, якщо збройні сили Республіки Білорусь перетнуть кордон України». В інтерв’ю він підкреслив: ніхто не має сумнівів щодо справжньої ролі Білорусі у російсько-українській війні.

Водночас Україна розірвала деякі угоди з Білоруссю. А дію головного міждержавного документа, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між країнами, було припинено ще у квітні 2019 року. Проте дипломатичні відносини з Білоруссю залишаються.

Мінськ, вочевидь, зацікавлений у статус-кво, адже, на відміну від багатьох сателітів Кремля, не визнав де-юре «ЛНР» та «ДНР». Улітку 2022 року, відповідаючи на запитання Агентства Франс Прес, самопроголошений президент Лукашенко зазначив, що таке визнання «нічого б не додало ані Луганську, ані Донецьку, ані Криму».

«Де-факто ми визнали, що є Крим, Луганськ та Донецьк, тому що ми з ними співпрацюємо», – ухильно відповів Лукашенко. І тут таки додав, що якщо «буде треба», то він видасть відповідний указ.

Є ще одна причина, чому Україна досі підтримує дипвідносини з Білоруссю – її озвучила членкиня парламентського комітету з питань безпеки Соломія Бобровська. І це – «повернення додому громадян держави Україна, які йдуть, наприклад, через територію Республіки Білорусь. Бувають такі випадки, коли довшими колами виїжджають українці з окупованих українських територій або коли викрадені діти, громадяни старшого віку виявляються на території Білорусі», – сказала вона «Радіо Свобода».

Водночас є держави, з якими Україна не має дипломатичних відносин. Це Сомалі, королівство Бутан, а також малі острівні країни Тихоокеанського регіону: Кірибаті, Папуа Нова Гвінея, Тонга та карликова Науру, що розташована на кораловому острові площею 21,3 км2 та має всього 10,2 тис. населення.

З цих шести країн чотири так чи інакше відреагували на події в Україні. Як держави-члени ООН Кірибаті, Науру, Папуа Нова Гвінея та Тонга підтримали всі або більшість резолюцій ООН на підтримку територіальної цілісності України. А Науру, єдина з перелічених держав, визнала Голодомор геноцидом українського народу.

Цікавий факт: у 2022 році міністром закордонних справ Папуа Нової Гвінеї став Джастін Ткаченко, політик з українським корінням. Він народився у 1972 році в Австралії у родині українських емігрантів і зараз виступає лобістом українських інтересів.

Поспілкувавшись із Ткаченком телефоном наприкінці 2022 року, міністр Дмитро Кулеба запропонував співрозмовнику якомога скоріше «підписати протокол про встановлення дипвідносин із використанням сучасних технологій у режимі онлайн». Між двома державами – 12 тис. кілометрів, сказав Кулеба, натякнувши, що їхати у Папуа – і довго, і дорого. 

Проте в режимі онлайн документ про дипломатичні стосунки з Папуа Нова Гвінея підписати не вдалося. Натомість 16 червня 2024 року вперше були встановлені дипломатичні відносини між Україною та державою Палау, що розташована у Мікронезії. 

Наталія Лебідь, «Главком»