Карантин поза законом? «Слуга народу» терміново рятує уряд

Наприкінці 2021-го українська Феміда ухвалила кілька рішень, які зводять нанівець нинішній формат боротьби з коронавірусом в Україні. Якщо говорити боксерською термінологією, то голова Липовецького районного суду Вінницької області Дмитро Кривенко відправив владу у нокдаун. Він дійшов несподіваних висновків: «ковідний» карантин в Україні завершився ще 28 лютого 2021 року! Натомість усе, що ухвалював уряд після, продовжуючи карантинні обмеження, суд назвав незаконними діями.

А от як справжній нокаут можна розцінювати рішення судді Іллічівського міського суду Дмитра Пушкарського. Служитель Феміди взагалі обґрунтував, що карантин в Україні взагалі не запроваджувався, зазначивши: «обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина може встановлюватися виключно законом, ухваленим Верховною Радою – єдиним органом законодавчої влади в Україні». Тобто Феміда встановила: уряд не мав прав запроваджувати карантин, тому він був незаконним. Плюс до цього суддя назвав вакцинацію від Covid-19 «клінічними випробуваннями над громадянами», обґрунтувавши незаконність вимог уряду щеплюватися.

Голос Феміди дуже швидко почули у Верховній Ради. Вже на Святвечір, 6 січня 2022 року у парламенті був зареєструваний законопроєкт про внесення змін до законів України щодо запровадження карантину. Його співавторами є група обранців, більшість з яких із президентської «Слуги народу». Захищати «карантинні» зміни з парламентської трибуни буде «слуга» і голова комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький.

Карантин – колос на глиняних ногах

Парламентарі пропонують підсилити легітимність карантину за допомогою Ради національної безпеки оборони (РНБО). Цей координаційний орган при президентові України набув неабиякої могутності саме за правління Володимира Зеленського. Передовсім РНБО відзначилося накладанням санкцій на Віктора Медведчука, його оточення та телеканали, які входять в орбіту кума Путіна.

Тепер же нардепи хочуть, аби РНБО погоджувала запровадження Кабміном карантину в понад шести областях країни. Для цього відповідні зміни вносять до законів про Раду національної безпеки і оборони України та про захист населення від інфекційних хвороб.

Співавтор законопроєкту, член комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Верховної Ради Юрій Заславський у коментарі «Главкому» пояснив роль РНБО. «Це спільний законопроєкт Міністерства охорони здоров’я, уряду та парламентського комітету здоров’я нації. Чому у нього включили Раду нацбезпеки і оборони? Річ утім, якщо поглянути на повноваження цього органу, то РНБО вникає у сферу держуправління тоді, коли виникає загроза здоров’ю та життю населенню. У випадку з Covid-19 та протидії вказаному інфекційному захворюванню РНБО виконуватиме свої прямі обов’язки. Буде логічним, щоб представник від РНБО безпосередньо на засіданні Кабінету міністрів висловлював свої міркування під час розгляду питання щодо продовження або скасування карантину», – сказав парламентар. І додав: запропоновані зміни до законодавства мають закрити ті прогалини, які було виявлено під час застосування карантинних обмежень в Україні.

Крім цього, законотворці мають намір конкретизувати термін дії самого карантину – не більше двох місяців. Якщо ж несприятлива епідемічна ситуація зберігається, уряду дозволять продовжити строк обмежувальних заходів.

До слова, у 2021 році Кабмін шість разів продовжував «ковідний» карантин. Востаннє – 15 грудня минулого року. Тоді адаптивний карантин в Україні пролонгували на три місяці – до 31 березня 2022 року.

«Очевидно, що проблема Covid-19 у зв’язку з виявленням нових штамів залишатиметься з нами ще тривалий час. Тому й виникла ініціатива закріпити таку модель запровадження карантину», – так пояснила «Главкому» нардеп, співаторка законопроєкту і нардеп від «Слуги народу» Ольга Совгиря.

(для ознайомлення натисніть на зображення)

Окремо співавтори «карантинного» законопроєкту у пояснювальній записці згадали резонансне рішення Конституційного суду від 28 серпня 2020 року. Тоді тлумач Основного закону, аналізуючи введення карантинних обмежень, заявив: «Згідно зі статтею 64 Конституції, права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією; в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень».

Що стосується обмеження конституційних прав і свобод, то їх, на думку суду, може запроваджувати Верховна Рада як єдиний орган законодавчої влади в Україні. Натомість видання будь-яких підзаконних актів (наприклад, постанов Кабміну – «Главком») такого змісту суперечить Конституції.

І ось – майже через два роки! – нардепи дослухалися до Конституційного суду і взялися переглядати законодавство щодо карантинних обмежень.

Нардеп Заславський спрогнозував, що ближче до кінця січня – початку лютого проєкт «карантинних» змін надійде до профільного комітету.

Парламентар вважає не зовсім нормальними вчинки людей, котрі оскаржують відсторонення від роботи через невакцинацію. «Коли люди йдуть до суду, витрачаючи купу часу та грошей, замість того, щоб безкоштовно вакцинуватися, даруйте, але це вже якась вакханалія. Адже це нормально, коли люди вакциновані й тим самим стримують розповсюдження інфекції, яка з часом просто зникне. Що сьогодні хоче українська влада? Населення повинно вакцинуватися і жити повноцінним життям. Навіть попри протиепідемічні заходи, які діють в Україні, вакциновані особи мають доступ до всіх сервісів і послуг, як у докарантинний період. Ті ж люди, котрі не щеплені, відчувають певні обмеження», – пояснив депутат.

Ексміністр: «Спостерігаємо за ідіотською вакцинацією»

Діаметрально протилежних думок стосовно запропонованих парламентарями змін дотримуються двоє колишніх посадовців, котрі працювали в уряді Дениса Шмигаля. У коментарі «Главкому» міністр охорони здоров’я у 2020-2021 роках Максим Степанов побачив в ініціативі нардепів законодавчий спам. Адже Закон «Про захист населення від інфекційних хвороб» чітко визначає, хто запроваджує карантин. Тобто Кабінет міністрів.

Водночас, на думку колишнього глави МОЗ, нині необхідно створити дієву протиепідеміологічну службу. Експосадовець наголосив: чинна влада мала би більше зосередитися на контролі за дотриманням карантинних обмежень, які запроваджено. Відповідні функції контролю покладено на Національну поліцію та Держпродслужбу. «Але вони все провалили. Проблема в тому, що виконання нормативних документів, які видає влада, на жаль, на практиці не контролюється. На моє переконання, повне ігнорування карантинних обмежень в Україні почалися після скандалу з київським рестораном «Велюр». Коли люди побачили, що наближеним до влади можна робити що завгодно, а іншим – зась», – зазначив ексміністр.

Крім того, Степанов пригадав своєму наступнику, в минулому головному санітарному лікарю Віктору Ляшку, як той влітку 2020-го закривав парки та сквери «задля психологічного ефекту на людей». Експосадовець додав, що на День Незалежності вище керівництво країни показало особистий приклад, щоі маска – зайвий атрибут в час пандемії. А ще футбольні матчі за участю міністра… і цей список можна продовжувати.

Колишній міністр також зауважив, що категорично проти обов’язкової вакцинації за принципом, кого найлегше примусити. Найбільше обурення у нього викликає повідомлення, що з 31 січня обов’язковій вакцинації підлягають медики. «Схоже на те, що в Україні не залишилося проблем у медичній галузі, «повністю забезпечені кадрами», тому можемо відсторонювати від роботи невакцинованих лікарів. Он у Франції та США, навпаки, через поширення штаму «Омікрон» дозволено працювати медичним працівникам, у яких позитивний тест, але хвороба має ознаки легкого перебігу. І вони лікують хворих із Covid-19, бо катастрофічно не вистачає медичного персоналу. Тому й не дивно, що в Україні через неправильний підхід влади до питання обов’язкової вакцинації від коронавірусної хвороби, суди виносять рішення на користь невакцинованих громадян, яких позбавили роботи. Влада й надалі програватиме такі справи», – наголосив Степанов.

У розмові з «Главкомом» ексміністр зазначив, що лікарі не хочуть вакцинуватися не тому, що не довіряють вакцинам, а тому, що переважна більшість медичного персоналу перехворіла, багато хто кілька разів. Тому діючий міністр повинен прислухатися до своїх підлеглих, а не набивати статистику вакцинованих для звіту, додав Степанов. На його думку, важливіше не те, скільки щепилось, а хто саме щепився. Приміром, у Великобританії вакциновано 95% людей, яким за 60 років, які належать до груп ризику, в Україні ж таких людей близько 30%.

«Словом, в Україні спостерігаємо за ідіотською вакцинацією: з одного боку, вони роблять статистику, з іншого – величезними партіями утилізують протерміновані вакцини від Covid-19, які дуже важко нам дісталися», – переконаний Степанов.

Крім цього, скептичні думки щодо ініціативи провладної більшості висловив голова Хмельницької облдержадміністрації у 2019-2020 роках і юрист Дмитро Габінет. У бесіді з «Главкомом» він радить звертатися до Конституції. Там чітко сказано: права і свободи громадян можуть обмежуватися в двох випадках – після введення воєнного або надзвичайного стану. Зважаючи, що нині в Україні не запроваджено, ані воєнного, ані надзвичайного стану, виникає юридична колізія. Звідси незрозуміло, як має виправити цю ситуацію згаданий законопроєкт. Адже, по суті, нічого не зміниться: раніше карантин запроваджував Кабмін і після внесення змін до законодавства карантин також запроваджуватиме і продовжуватиме Кабмін.

«Законотворці лишень хочуть додати політичної ваги цьому питанню, надавши додаткові повноваження РНБО. Тим самим, на мою думку, президент Зеленський перетворює РНБО на політбюро. І як би хто сьогодні не ставився до судів, та у випадку, коли розглядається справа щодо карантину, внаслідок якого людину відсторонили від роботи, Феміда формально діє правильно. Вона не може порушити Конституцію. Це як два плюс два дорівнює чотири. По-іншому не буде. Інша річ, що суди не в змозі виправити цю проблему. Це вже компетенція Верховної Ради – писати або змінювати закони», – пояснив колишній високопосадовець.

Віталій Тараненко, «Главком»