Ласкаво просимо до капітуляції! Що пропонує Григорій Явлінський українцям

«Главком» розібрав гучну статтю лідера партії «Яблуко» Явлінського і спростував її головні тези
фото з відкритих джерел

Путін використовує російську опозицію у війні з Україною

Лідер російської партії «Яблоко» Григорій Явлінський до роковин початку повномасштабної збройної агресії Росії проти України написав великий текст-звернення до українців «Два роки війни. Припиніть!».

У тексті він закликає нібито усі сторони конфлікту припинити бойові дії. Проте насправді вимоги Явлінського у тексті адресовані фактично лише до українців і української влади, яку політик обвинувачує у небажанні припиняти бойові дії. Бо начебто прості люди в Україні, за його переконанням, втомилися від війни і прагнуть миру.

«Главком» зазвичай не звертає увагу на заяви російських політиків, які залишаються жити і працювати в авторитарній Росії. Ми переконані: усі, хто насправді становить небезпеку диктатору Путіну або вбиті (як Олексій Навальний та Борис Нємцов), або у тюрмі (як, наприклад, Володимир Кара-Мурза). Однак текст Явлінського став винятком…

Винятком з огляду на той факт, що за кілька місяців до його публікації лідер «Яблука» був «удостоєний» півторагодинної аудієнції у Путіна. Для політика, який відмовився балотуватися на виборах президента і який себе називає опозиціонером, це вкрай неординарне «досягнення».

«Главком» намагався отримати коментарі від Явлінського до його тексту впродовж тижня. Однак довгі перемовини з Ігорем Яковлевим, який представляє лідера «Яблука», виявилися безрезультатними.

Яковлев закликає не прив’язувати появу звернення до зустрічі свого шефа з Путіним, бо вона начебто не змінила погляди Явлінського. Проте нам здається важливим провести детальний розбір «антивоєнного» звернення. Цей аналіз демонструє, як Путін використовує навіть політиків, яких прийнято зараховувати до опозиційного табору, у своїх інтересах. Примітно також, що 71-річний Явлінський народився у Львові. У цьому місті поховані його батьки.

Цей розбір також дає відповідь на питання, чому диктатор, який швидко розправляється з будь-яким опонентом, опозиціонеру Явлінському влаштовує прийом. 

Що каже Явлінський

«Два года между Россией и Украиной идут интенсивные боевые действия – каждый день гибнут люди. Продолжение военных действий в любой форме, наступательной или позиционной, не сулит никакого положительного развития событий ни для России, ни для Украины, ни для западных стран. Продолжение – это нескончаемая и непоправимая трагедия. «Закончить конфликт «на поле боя», как некоторые мечтают, не получится», –говорилось в статье «Прекратите!», опубликованной год назад, в феврале 2023-го, в «Новой газете». Статья призывала немедленно заключить соглашение о прекращении огня между Россией и Украиной. Сегодня тот текст можно публиковать снова, лишь заменив предположения и предупреждения на утверждения и констатацию фактов. 

На фронте за прошедший год практически ничего не изменилось. Чтобы выйти к границам 1991 года, Украине надо восстановить контроль над более чем 120 тыс. кв. км земель. За год украинская армия вернула 0,3% от этих территорий, но при этом, по некоторым данным, потеряла более 740 кв. км. В ноябре 2023 года тогда еще главнокомандующий Вооруженными силами Украины Валерий Залужный заявил, что боевые действия зашли в тупик – то есть признал то, что было ясно военным экспертам и некоторым политикам еще за год до того. Чтобы понять масштабы разрушений, неизбежность которых была очевидна уже прошлой зимой, достаточно посмотреть на кадры из Бахмута, Авдеевки, Угледара. Это не просто разрушенные инфраструктуры, это стертые с лица земли города.

Спростування

За рік «нічого не змінилося»? 

За офіційними українськими даними станом на 1 січня 2023 р., втрати ворога у живій силі становили з початку повномасштабної війни – 106 тис., а станом на 1 січня 2024 р. – понад 360 тис. загиблих і поранених, які вже не зможуть вбивати українців і нищити нашу землю. 

Явлінський, з одного боку, посилається на статтю Валерія Залужного у The Economist у частині про нібито «патову» ситуацію на фронті і каже про неможливість досягнення перемоги на полі бою. Хоча, про «патову» ситуацію у статті не йшлося. А йшлося про те, що на цьому етапі конфлікту відбувається позиційна війна. З іншого боку, Явлінський не наводить іншу думку тодішнього головнокомандувача ЗСУ з тексту його статті про варіанти завершення війни і про те, що потрібно для виходу із позиційної форми її ведення. Тут важливо нагадати слова Залужного, які чомусь не зацікавили російського політика: «Недостатня дієвість існуючих світових політичних регуляторних механізмів, у першу чергу ООН та ОБСЄ, не залишає Україні іншого вибору, аніж поновлення її територіальної цілісності після широкомасштабної збройної агресії у межах міжнародно визнаних кордонів 1991 року винятково військовою силою, вирішальну роль в якій відіграють її збройні сили». 

Таким чином співрозмовник Путіна у своїх обґрунтуваннях використовує лише вигідні йому факти та цитати. Щодо втрат і звільнення територій, то за логікою Явлінського, Радянський Союз мав би здатися Німеччині у 1941 році, коли тільки за пів року Німеччина захопила значну частину територій, які СРСР вважав своїми: Латвію, Литву, Естонію, Білорусь, Україну та частину земель європейської Росії.

Що каже Явлінський

Вся мировая пресса постоянно пишет о критической нехватке в украинской армии артиллерийских снарядов из-за отсутствия обещанной помощи со стороны Запада, о том, что Украине и странам НАТО необходимо будет теперь не только наращивать оборонное производство, но и инвестировать в разработку и масштабирование самых современных технологий, способных противостоять новым мощным ракетам и беспилотникам. Сколько это займет времени и что из этого на самом деле получится, вопрос открытый. 

После двух лет кровопролитных боев у людей в Украине нарастают усталость и раздражение, а идущая и планируемая мобилизация обостряет проблему.

В последние месяцы на Западе все чаще и громче звучат самые разнонаправленные голоса, призывающие пересмотреть объемы военной и экономической помощи Украине. Западные политики внемлют своим избирателям, которые не готовы жертвовать собственным уровнем жизни в условиях ухудшающейся экономической ситуации в своих странах во имя восстановления справедливости в локальной войне где-то на востоке Европы.

И именно так, с геополитической точки зрения, воспринимается российско-украинский конфликт после страшной террористической атаки на Израиль в октябре минувшего года и последующего обострения ситуации во всем ближневосточном регионе. 

Колись Григорій Явлінський ходив на акції проти Путіна і виступав на вулиці за волю політв’язнів. Кілька днів тому лідер «Яблука» не з’явився на поховання Навального
фото: Vida Press nuotr

Спростування

По-перше, Явлінський просто повторює слова російського диктатора і кремлівської пропаганди. Достатньо навести деякі цитати Володимира Путіна і його речника Дмитра Пєскова. Під час форуму «Російський енергетичний тиждень» у жовтні 2023 року Путін заявив, що спроби Заходу ізолювати Росію провалилися.

«І в Америці, і в Європі зростає втома від української теми, …від того тягаря, який вони звалили на свої плечі. Мається на увазі фінансове підгодовування та постачання зброї та боєприпасів». За словами ж Пєскова, навіть держави з найпотужнішою економікою не можуть нескінченно допомагати Києву, бо стикаються з внутрішніми проблемами. 

По-друге, дійсно, в Європі звучать заклики переглянути обсяги військової і економічної допомоги України. Але й у бік збільшення також. Наприклад, Данія передає усю наявну у себе артилерію Україні, а Чехія знайшла на складах 800 тис. снарядів, які готова передати Україні. Окрім того, скоро завершиться підготовка українських пілотів, які опановують F-16.

Чи втомилися люди від війни? Звичайно! Але втомитися і припинити опір – це не те саме, що втомитися, але продовжувати затято чинити його.

Що каже Явлінський

«Конгресс США уже два месяца не может согласовать пакет помощи Украине. Евросоюз тоже разрывают внутренние разногласия в вопросе финансовой поддержки Украины. 1 февраля на саммите 27 национальных лидеров ЕС было объявлено о пакете помощи Украине в размере 50 млрд евро, из которых 33 млрд евро – кредиты, 17 млрд евро – гранты на период до 2027 года. То есть большая часть и этой помощи – долг. 

«На фоне самовосхвалений и громкой болтовни на пресс-конференции о том, что нужно стоять плечом к плечу с воюющим соседом, будет сочтено невежливым отметить, что пакет рассчитан на четыре года и составляет около 0,08% ВВП ЕС за этот период», – пишет The Economist».

Спростування

Так, 50 млрд євро ЄС затвердив і це п’ятирічна програма. Щодо можливості отримання понад $60 млрд від США, то вона реальна, у цьому переконують політики з усіх таборів, хоча й затягується у часі через внутрішньополітичні причини. 

Що каже Явлінський

Тем временем Украина из-за дешевизны своей сельхозпродукции столкнулась с недовольством европейских фермеров в Польше, Венгрии, Румынии, Словакии и даже во Франции и Германии. Это серьезно с точки зрения возникновения новых препятствий и трудностей для вступления в ЕС. 

Спростування

Маємо справу з відвертою маніпуляцією. Декілька цифр. 86% сільськогосподарської продукції станом на січень 2024 року експортується через морські шляхи – порти Одеси та дунайського регіону, про це повідомив заступник міністра аграрної політики і продовольства України Тарас Висоцький. Це означає, що основну частину аграрного експорту вивозять з України не фурами чи залізницею. Міністр аграрної політики Микола Сольський зауважує: з логістичної точки зору, ми особливо не відчуємо втрату транзиту через Польщу, якщо фермери-мітингувальники й надалі блокуватимуть кордон. Бо «весь транзит через Польщу – це 380 тис. тонн (продукції фермерів) у січні, це один день роботи Одеси (порту)». 

Головні причини протестів європейських фермерів полягають не у дешевій українській продукції, значну частину якої (насамперед зерно) Україна відправляє морем не у європейські країни, а у змінах у правил гри на ринку ЄС. Україна просто стала заручником європейської політики, про що писав «Главком».

Що каже Явлінський

Учитывая, что вопрос присоединения Украины к НАТО на сегодня всерьез даже не рассматривается, перспектива членства в Евросоюзе для Киева критически важна. Но теперь отдаляется и она. Это прямой результат политической слепоты: ключевой момент для прекращения огня был упущен год назад. 

Спростування

Стверджувати, що перспектива вступу до ЄС для Києва наближається чи віддаляється щонайменше некоректно. Це оціночне судження, яке не має ніякого підґрунтя. Адже початок процедуру вступу не передбачає чітко встановлених термінів для цього вступу. Наприклад, від заявки Латвії на вступ до ЄС 13 жовтня 1995 року до безпосередньо вступу 1 травня 2004 року пройшло 8,5 років. Найшвидше, з моменту подання заявки до прийняття в ЄС пройшли шлях Велика Британія, Данія і Ірландія – 2 роки і 6 місяців. 

Що каже Явлінський

Никакого положительного развития нынешняя ситуация не сулит ни для одной из сторон противостояния. В 2024 году процессы разрушения и деградации будут идти на порядок быстрее и масштабнее, чем прежде, опережая любые попытки что-либо восстановить. Негативные тенденции будут усиливаться как в России (но это отдельный разговор), так и в Украине. При этом в экономике Украины уже наступил критический дефицит практически всего – бюджет сократился, резко падают поступления, сжимается внутренняя налоговая база. 

Спростування

За прогнозом Світового банку, економіка України зросте у цьому році на 3,2% в порівнянні з минулим, а у 2025 році ріст складе 6,5%, що буде найвищою динамікою для регіону «Європа й Центральна Азія».

Що каже Явлінський

А есть ведь еще и угрозы экологических и техногенных катастроф, которые в условиях военных действий резко возрастают. Многие уже забыли разрушение Каховской ГЭС, но масштабы последствий этой катастрофы до сих пор не осознаны. В зоне поражения оказались огромные территории в Херсонской, Запорожской, Николаевской и Кировоградской областях.

Эти районы в условиях потепления климата и, соответственно, предполагаемых засух превратятся в полупустыню. Тысячи жителей поселков и городов, связанных с мелиорацией, останутся буквально без воды. Через два-три года эти территории могут стать вообще непригодными для проживания. 

Вопрос не только в разминировании и орошении – речь о жизнеспособности этих районов в принципе. И число таких районов, пораженных экологическими и техногенными бедствиями, будет только расти с продолжением войны. Невозможно не понимать, что значительные территории Украины становятся нежизнеспособными.

Дно Каховського водосховища заросло травою
фото з нацпарку «Кам’янська Січ»

Спростування

Зміна клімату, звісно, відбувається, але вона відбувається незалежно від того, є чи немає Каховського водосховища. На місці водосховища раніше були села, а не пустеля. Нині ситуація частково повернулася у час до будівництва Запорізької атомної електростанції. Твердження про те, що за декілька років населені пункти, які постраждали від руйнації Каховської ГЕС і водосховища, стануть непридатними до проживання, нічим не підкріплено. 

Але у чому правий Явлінський, так це у тому, що доки Путін при владі у Росії і веде війну, то «угрозы экологических и техногенных катастроф возрастают».

Що каже Явлінський?

При этом миллионы украинцев уехали и продолжают уезжать из страны, а миллионы оставшихся ждут прекращения боевых действий. Однако руководство Украины настаивает, что 2024 год должен стать годом продолжения войны с интенсификацией боевых действий, наземных и воздушных. Для этого Киев поменял военное руководство, и теперь там говорят только о поставках вооружений, дронах, жесткой мобилизации. Это значит, что вооруженное кровопролитное противостояние Украины и России предполагается продлить на многие годы и превратить в борьбу на истощение. 

Спростування

Мільйони українців виїхали після початку повномасштабної війни – це так, але за два роки більшість повернулася до України. З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну за кордон, за даними на кінець серпня 2023 р. виїхали і не повернулися 2,4 млн українців, це дані Держприкордонслужби. Щодо кількості виїздів і в’їздів до України із серпня минулого року і до сьогодні зберігається паритет. Мільйони тих, хто залишився в Україні, дійсно чекає припинення бойових дій. Але цьому очікуванню є умова – перемога України. Так, нещодавнє опитування КМІС свідчить про те, що за умов української перемоги 73% українців готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно (плюс 3% готові терпіти ще один рік). 

Явлінський стверджує, що керівництво України наполягає на продовженні війни і саме тому президент змінив головнокомандувача. Але це неправда. Російському політику слід нагадати, що попередній головком Валерій Залужний у згаданій вище публікації у The Economist ще восени 2023 року казав про те, що альтернатив перемозі на полі бою немає. Тобто зміна військового керівництва аж ніяк не пов’язана із готовністю чи неготовністю воювати. Російський політик намагається нав’язати думку: прості люди хочуть миру, а керівництво України прагне війни і не погоджується на переговори. Подібні твердження з Москви – не нові. За президентства Петра Порошенка проросійські політики в Україні називали і його, і його політичну силу «партією війни».

Що каже Явлінський?

А что сейчас? Сейчас важно то, что Путин говорит о готовности к каким-то переговорам, и не имеет значения, что для того, чтобы сообщить об этом, в Кремль приглашается американский журналист. Такая сегодня российская дипломатия, другой нет. И если ни в Украине, ни на Западе не смогут разглядеть шанс для хоть какого-то диалога, то впереди нас ждут еще более серьезные проблемы. Да, никто не может гарантировать, что получится выстроить диалог и что у него будут какие-то позитивные результаты. Но в этом работа, в этом дипломатия, а цена отказа слишком высока. 

Спростування

На думку Явлінського, інтерв’ю Такеру Карлсону містить сигнал Путіна Україні і Заходу щодо готовності до переговорів. Але Україна вже має досвід такого дипломатичного «врегулювання» з цим «партнером». Київ вів переговори через посередників з 2014 року. Весь «переговорний» час Росія накопичувала техніку і готувалася до повномасштабного вторгнення. Чому зараз слідвірити Росії? Навіть за кілька днів до початку повномасштабного вторгнення і Путін, і його свита переконували світ, що Росія не має планів нападу на Україну, а зараз заступник голови Радбезу Дмитро Медведєв не виключає, що російська армія знову піде на Київ? Росії потрібен час на підготовку, цілком вірогідно, тепер уже для війни і за межами України. Для цього економіка держави-агресора переведена на воєнні рейки, заводи з виробництва боєприпасів і ракет працюють у три зміни, а Путін відновив Ленінградський і Московський воєнні округи, ліквідовані у 2010 році. Держава, яка хоче миру, буде мілітаризуватися?

Скандальне інтерв’ю диктатора з американським журналістом Такером Карлсоном
фото з відкритих джерел

Днями газета The Wall Street Journal опублікувала чернетку російсько-українського договору, який Путін хотів нав’язати Україні під час переговорів навесні 2022 року у Стамбулі. За цим документом Україна мала би зобов’язатися не приєднуватися до жодних військових блоків, скоротити свою армію, зобов’язатися не поповнювати свою армію західною зброєю. Україна мала би погодитися, що російська мова діє на рівні з українською, а Крим залишався під контролем Росії. Щодо захопленого Донбасу, то його майбутнє мали обговорити особисто Путін і Зеленський. Автор статті наголошують, що подібний зміст договору Путін знову може спробувати нав’язати Україні у разі, якщо західна допомога вичерпається, а Росія продовжуватиме захоплювати усе більше територій. 

Що каже Явлінський?

Переговоры о прекращении огня в первую очередь в украинских национальных интересах. Продолжение боевых действий – это путь к деградации, разрушениям и невосполнимым потерям.

Все разговоры о некой «мирной конференции», на которой соберутся «великие мира сего», чтобы на фоне военного успеха Украины потребовать от России сдаться и подписать мирный договор, – это даже не иллюзия, это обман. Ничего такого не будет и быть не может.

Спростування

На початку повномасштабного вторгнення Німеччина відверто попереджувала, в цьому зізнавався глава МЗС Дмитро Кулеба, що Україна не встоїть і швидко впаде. Захід взагалі не дуже вірив, що Київ витримає тиск, достатньо подивитися на більшість посольств, які евакуювалися. А у реальності виявилося інакше. Україна не тільки відбилася, а й зуміла визволити половину захоплених у перші тижні повномасштабної війни територій. Ніхто раніше уявити не міг, що Міжнародний кримінальний суд видасть ордер на арешт Путіна, і він не зможе їздити до більшості найбільш впливових країн, побоючись арешту. Але тепер це реальність. 

Що каже Явлінський?

Политика, основанная на расчетах и надеждах на продолжение войны с опорой на чью-то неисчерпаемую помощь («столько, сколько потребуется»), нереалистична. Следствием такой политики с большой вероятностью станет утрата государственности, независимости и перспективы. 

Спростування

Очевидним є те, що саме у разі припинення спротиву Україна точно втратить державність («українців же немає», а «Україну вигадав Ленін», як стверджує Путін). Всі інші сценарії – це боротьба за державність, адже від планів на Україну Путін не відмовлявся, про що публічно заявляв. 

Що каже Явлінський?

Соглашение о прекращении огня – это ключевая и первостепенная задача. Уже после этого будет переходный период. Эту инициативу должны поддержать на самом высоком уровне – в Совбезе ООН при согласии всех пяти постоянных членов. Подписи под соглашением о прекращении огня, помимо России и Украины, могут поставить США и Евросоюз. Можно обсуждать гарантии Москвы в обмен на нерасширение НАТО в ближайшие, скажем, 25 лет.

Спростування

Україна – «за» мир, про це неодноразово висловлювалися українські високопосадовці. Для цього запропонована «формула миру» президента Володимира Зеленського. Вона передбачає справедливий мир, а не «мир», нав’язаний Росією силою. Хіба ООН, яку Явлінський згадує, проти визнаних світом кордонів України станом на 1991 рік? Всі п’ять постійних членів колись ці кордони визнали, але держава-терорист з часом передумала. 

«Можна обговорювати гарантії Москви в обмін на нерозширення НАТО в найближчі, скажімо, 25 років», – пропонує Явлінський. Так, Москва вже підписувала Будапештський меморандум, де Росія нібито мала бути гарантом. Слід нагадати його пункт 1: Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії та Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їх зобов'язання згідно з принципами Заключного Акта ОБСЄ поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України». Чому зараз Росія не має обдурити і не порушити нову угоду? 

Що каже Явлінський?

Причина сегодняшнего мирового политического кризиса, по большому счету, заключается в том, что в основе современной политики лежат прагматические, а не ценностные мотивы. Мировая политика, ослепленная популизмом в интернет-сетях, погрязшая в демагогии и отказавшаяся от фундаментальных ценностей, так и будет следовать из тупика в тупик, повторяя все те же ошибки. Политическую стратегию в ХХI веке необходимо основывать исключительно на универсальных ценностях: сбережении жизни человека, его достоинства в самом широком смысле и сохранении исторической перспективы.

Прекратите убивать людей! Прекратите!

Спростування

Явлінський каже, що політичну стратегію 21 століття потрібно ґрунтувати на «універсальних цінностях збереження життя людини і його гідності у самому широкому сенсі і збереженні історичної перспективи». Цікаво, саме цими цінностями керувався Путін, розпочавши повномасштабну війну? Чи заради незрозумілої «історичної перспективи» можна вбивати і руйнувати? І що мається на увазі під «збереженням історичної перспективи»? Чи лідер ліберальної російської партії вважає прийнятним зберігати «історичну перспективу» Путіна, який прагне поновити кордони СССР, а то й Російської імперії, і це можна зробити шляхом дипломатії? 

Ось це і є паралельна реальність, у якій живе нібито опозиція режиму Путіна, яка насправді є продовженням цього режиму.

P.S.

Ігор Яковлєв, прессекретар Явлінського, у розмові з «Главкомом» зауважив: «Він (Явлінський) пише про припинення вогню з обох сторін і про спротив іншими методами – дипломатичними».

Яковлєв наполягає, що позиція Явлінського не змінювалася за останні два роки: перед початком повномасштабної війни він попереджав, що вона може статися, казав про те, що це неприпустимо, потім засудив війну, «пропонував і пропонує способи її завершити з найменшою кількістю втрат». «Зустріч з Путіним тут ні до чого. Він з чим до нього заходив, з тим від нього і вийшов», – запевнив представник Явлінського.

Михайло Глуховський, «Главком»

Читайте також: