Реєстр корупціонерів. Новобранці-2023

«Боротьба з корупцією – одна з умов Європейської комісії, висунута Україні при отриманні статусу кандидата на членство в ЄС. Корупція також стоїть на заваді нашого вступу в НАТО». Це вижимка з окремої думки судді Вищого антикорупційного суду Ігоря Строгого, датована 2 жовтням 2023 року. Служитель Феміди не погодився з рішенням своїх колег, котрі визнали винним у топкорупції, але відпустили на волю київського експодатківця Миколу Ільяшенка. Останній разом зі спільниками кілька років тому передавали $5 млн хабаря керівнику антикорупційної прокуратури за зняття підозри з ексміністра Миколи Злочевського. Після набрання чинності вироку прізвище Ільяшенка має з’явитися в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі – реєстр корупціонерів).

З початком військової агресії РФ українська влада закрила реєстр. Лише у вересні 2023-го Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), яке адмініструє цей реєстр, знову відновило публічний доступ до нього. Відтепер кожен охочий за кілька кліків може перевірити, на якому злочині «погорів» конкретний корупціонер.

Як відстежуються корупціонери?

Насамперед внесемо ясність: клеймо корупціонера може отримати державний службовець, який «забув» вчасно оприлюднити електронну декларацію і його суд визнав винним. Так само до того ж реєстру за вироком суду може бути включено особу, яка вимагала або отримала хабаря. Отже, поділ відбувається за адміністративними, кримінальними та дисциплінарними правопорушеннями.

Станом на 13 жовтня до реєстру корупціонерів внесено 46855 осіб. З них 15,3 тис. скоїли кримінальні злочини, 29,4 тис. допустили адмінправопорушення. Ще 1,9 тис. вчинили дисциплінарні правопорушення. У пресслужбі НАЗК уточнили: прізвище фігуранта потрапляє до Реєстру після того, як відомство одержало електронну копію рішення суду, яке набрало законної сили, та засвідчену в установленому порядку паперову копію розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.

За даними ресурсу «Опендатабот», який аналізує відкриті дані з держреєстрів, з моменту повномасштабного вторгнення кількість внесених справ до реєстру корупціонерів різко зменшилася порівняно з мирним періодом. Наприклад, у 2022-му внесено 2585, за неповний 2023-й – 1586 справ. Для порівняння: у 2021 році у реєстр було додано 6850 справ, 2020 році – 5249, 2019 році – 5182. У Національному агентстві з питань запобігання корупції пояснюють все тим, що на час воєнного стану не здійснюються будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів. Там також послалися на «воєнний» закон про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів, у хвалений Радою на початку березня 2022-го.

Нині левову частину фігурантів реєстру корупціонерів становлять порушники вимог фінансового контролю, зокрема у 84% випадків до реєстру потраляють ті, хто несвоєчасно подав декларації; далі йдуть особи, котрі допустили конфлікт інтересів, та чиновники, які попалися на вимаганні або одержанні неправомірної вигоди.

Найчастіше фігурантів реєстру корупціонерів штрафують: таке покарання застосовано у 33908 справах. Варто зазначити, що у 56% або 19043 випадках ці штрафи становлять «смішні» 850 грн. Другий за поширеністю вид покарання – позбавлення волі – отримали 3285 корупціонерів з них 346 – умовні терміни. На третьому місці конфіскація майна – цей вид покарання застосовано лише у 1377 справах.

«Реєстр корупціонерів та його наповнення наразі, на жаль, не є реальним показником боротьби з корупцією в країні. Скоріше, це накладення вірогідності «попався/не попався» на «домовився»/«не домовився», – так оцінює ситуацію засновник ресурсу «Опендатабот» Олексій Іванкін.

Знайомі обличчя!

Хто ж з відомих діячів, колишніх держслужбовців, потрапив до реєстру корупціонерів у 2023 році?

На початку серпня антикорупційний суд ухвалив вирок стосовно колишнього міністра екології та природних ресурсів часів Януковича Миколи Злочевського. Колишній топпосадовець уклав із прокурором угоду про визнання винуватості, згідно з якою він заплатить 68 тис. грн штрафу і вже перерахував 500 млн грн на допомогу ЗСУ для проєкту «Армія дронів».

Злочевський проходив обвинуваченим у «хабарній» справі, згаданій на початку статті, але участь у судовому засіданні брав дистанційно. Річ утім, що він останні кілька років мешкає на Кіпрі. Однак на фінальному етапі Феміда з відкритого розгляду справи перейшла у закритий.

Це дозволило приховати від громадськості повний текст вироку щодо Злочевського.

Відмовився антикорупційний суд розголошувати вирок щодо Злочевського й у відповіді на інформаційний запит «Главкома».

Попри це прізвище одіозного ексміністра все ж тепер фігурує у реєстрі корупціонерів.

Важлива ремарка: притягнення до кримінальної відповідальності Миколи Злочевського стало можливим, оскільки він є власником найбільшої приватної газовидобувної компанії України Burisma Holdings.

У реєстрі корупціонерів також «оселився» колишній заступник начальника департаменту генеральної прокуратури Дмитро Сус, який мав неабиякий вплив за часів генпрокурора Юрія Луценка.

З 2018 року його кримінальна справа «маринувалася» в антикорупційному суді і нарешті у 2023 році відбувся суттєвий прогрес. Експравоохоронцю дали дев’ять років в’язниці за привласнення коштів та майна, вилученого під час обшуку в нелегальних гральних закладах. У вересні апеляція зменшила Сусу термін покарання до семи років.

У серпні п’ять років умовно за хабар $1,1 тис. отримав суддя Корецького районного суду Рівненської області Євген Кулик. Минув місяць із часу, як вирок набув чинності, і прізвище судді також замайоріло у реєстрі корупціонерів.

Крім цього, до реєстру корупціонерів цьогоріч потрапило одразу троє міських голів, які автоматично після судових рішень втратили свої посади. Це ексмери Полтави Олександр Мамай (розтратив понад пів мільйона гривень з держбюджету на домогосподарок), Чернігова Владислав Атрошенко (конфлікт інтересів, адмінправопорушення) і Рівного Олександр Третяк (конфлікт інтересів, адмінправопорушення).

До речі, пан Третяк подивувався, коли «Главком» поцікавився у нього змінами у житті після потрапляння до реєстру корупціонерів. «Відверто кажучи, не бачив себе у цьому реєстрі. Ви перші, хто про це мені сказав. Я не знаю, як живеться з цим статусом, але точно знаю, що про це краще запитати у більш досвідченого «довгожителя» реєстру корупціонерів, пана Артема Ситника. Саме він, як заступник голови НАЗК, склав щодо мене протокол про адмінправопорушення. Ось такий сюр», – розвів руками колишній міський голова Рівного.

Олександр Третяк вважає свою справу «політичною розправою» і заявив, що готує позов до Європейського суду з прав людини.

Що стосується згаданого Артема Ситника, то дійсно, у грудні 2019 року він, очолюючи Національне антикорупційне бюро, потрапив до реєстру корупціонерів і досі там залишається. Антикорупціонер-корупціонер програв суди, які визнали його винним в одержанні подарунку на суму 25 тис. грн. Йдеться про знижку 70% на відпочинок, яку для екскерівника НАБУ «вибив» товариш власників мисливського господарства на Рівненщині. Також Ситник заплатив символічний штраф 3,4 тис. грн.

Реєстр корисний, але…

Юрист «Центру протидії корупції» Вадим Валько вважає, що реєстр корупціонерів є корисним і необхідним. У коментарі «Главкому» він зауважив: уже сам факт дії реєстру може слугувати запобіжником для осіб, обтяжених владою і можливостям, але які не бажають потрапити у цей чорний список. Також під час проведення спецперевірок для посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та посад з підвищеним корупційним ризиком, обов’язково надається інформація з цього Реєстру. Часто перепоною займати певні посади є сам факт притягнення особи до відповідальності протягом року за пов’язане з корупцією правопорушення. Ця інформація відображається у самому Реєстрі.

Крім цього, відомості про особу в реєстрі корупціонерів можуть стати негативним чинником під час проведення відкритих кадрових конкурсів.

«База даних (реєстру корупціонерів – «Главком») з великим масивом інформації допомагає НАЗК визначати сфери, в яких є підвищені корупційні ризики. Це в свою чергу сприяє формуванню та реалізації державної антикорупційної політики, наприклад, при написанні Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми», – наголосив експерт.

Та попри очевидні плюси, схоже, що реєстр корупціонерів ще не можна вважати найбільш повним і достовірним джерелом інформації про таких осіб. Адже є перелік цілком законних підстав, за якими прізвище фігуранта може бути звідти вилучено.

Всього їх шість:

• ухвали суду про скасування вироку;
• виправдувального вироку;
• ухвали суду про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження;
• скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення;
• розпорядчого документа або судового рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення. 

А ось шоста підстава дуже сумнівна і схожа на ручне втручання у реєстр. Мова про те, що НАЗК дає шанс корупціонерам, котрі з 24 лютого 2022 року боронять Україну від російських загарбників, прибрати своє прізвище з Реєстру.

Для цього на електронну пошту антикорупційного агентства треба подати заяву і копію військового квитка або іншого документа, який підтвердив би участь в обороні Батьківщини.

Враховуючи той факт, що багато обвинувачених насамперед за тяжкими статтями Кримінального кодексу пішли у військо, прохачів у НАЗК, щоб вилучити їх з реєстру корупціонерів, також додасться.

На прохання «Главкома» пресслужба НАЗК надала свіжі дані щодо кількості осіб, які вже зникли з реєстру. Зокрема, за період дії воєнного стану з реєстру корупціонерів вилучено 65 осіб, які обороняють Україну. Ще сімом особам відмовлено, оскільки інформація про їхній захист Батьківщини, не підтвердилася.

Віталій Тараненко, «Главком»