Е-декларування відновлено. Що треба знати держслужбовцям про нові правила

У середу, 20 вересня Верховна Рада виправила власні помилки, на якій їй вказали президент та громадськість. Повторне голосування за скандальний законопроєкт №9534, в якому закладено, зокрема, норму про публічний доступ до електронних декларацій, виявилося мегауспішним: 341 нардеп подолав президентське вето! Крім цього, закон передбачає відновлення електронного декларування для посадовців держави та місцевого самоврядування, які було «заморожено» на початку березня 2022 року.

З цього приводу антикорупційний сектор уже святкує маленьку перемогу. Зокрема, громадська організація «Центр протидії корупції» зазначила, що пробити бюрократичну машину вдалося після десятків корупційних скандалів навколо нажитих під час війни статки; двох успішних петицій від військових з вимогою відновити декларування. Також антикорупціонери додали, що майже від початку повномасштабного вторгнення не злізали з цієї теми та активно боролися за відновлення е-декларування.

«За даними податківців, за попередній рік кількість дорогих автомобілів збільшилася у більш ніж вдвічі. Впевнені, що ці лакшері авто ми побачимо в деклараціях чиновників», – йдеться у повідомленні активістів.

Кого українці не побачать у реєстрі

Одним із «батьків» законопроєкту про відновлення декларування з поміткою «євроінтеграційний» став лідер провладної фракції Давид Арахамія.

скріншот з сайту Верховної Ради

«У нас дедлайн – 15 вересня. У нас зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом. Я думаю, що в цей дедлайн ми вкладемося», – пообіцяв Арахамія в ефірі національного телемарафону на початку серпня цього року.

Закон дійсно ухвалили вчасно, на початку вересня. При цьому Верховна Рада оскандалилася: запропоновані окремими парламентарями правки щодо публічного відкриття реєстру е-декларування та подачі декларацій керівництвом офісу президента (йдеться про заступників голови Офісу президента, радників та уповноважених президента) провалилися. За них не голосували частина «слуг народу», у тому числі й Арахамія. Кожен із них мав свій аргумент, але в цілому на загал це виглядало так: декларації не можна відкривати, бо росіяни та їхня розвідка зможуть дотягнутися до українських чиновників.

Цікава деталь. За час війни голова фракції «слуг» Давид Арахамія напрацював ще один законопроєкт, який передбачав «виконання вимог Європейської комісії щодо набуття Україною статусу члена Європейського союзу». У ньому також ішлося про відновлення електронного декларування для тих, хто не відзвітував про статки за 2022 рік. Проєкт закону Арахамія провисів на сайті парламенту майже рік (з 23 вересня 2022 року до 5 вересня 2023 року). У підсумку його було знято з розгляду без пояснення.

У ситуацію втрутився президент Володимир Зеленський. Під тиском суспільства (було зібрано 83,8 тис. підписів під петицією до глави держави про накладення вето на законопроєкт №9534) керманич країни повернув законопроєкт до Ради зі своїми пропозиціями. Зрештою, їх підтримала конституційна більшість Ради.

Під тиском суспільства керманич країни повернув скандальний законопроєкт до Ради зі своїми пропозиціями

Попри те, що закон ніби відриває реєстр е-декларацій, є перелік категорій громадян, майно яких буде приховано:

• військовослужбовці Державної прикордонної служби України;
• Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;
• Управління державної охорони України;
• Збройних Сил України та інших військових формувань;
• співробітники поліції особливого призначення, які під час дії воєнного стану залучені до ведення бойових дій;
• особи, котрі займають посади, пов’язані з оперативно-розшукової, контррозвідувальної, розвідувальної діяльності.

Також пощастить народним обранцям, в яких чоловіки служать військовослужбовцями – їхні декларації буде закрито від сторонніх очей.

Окремо громадськості не вдалося дотиснути питання обов’язкового декларування статків заступників голови Офісу президента, радників та уповноважених президента.

Разом з тим, усіх декларантів, котрі добровільно не подали щорічних декларацій за 2021-2022 роки через сайт НАЗК, Рада зобов’язала це зробити до 31 січня 2024 року. Крім того, новий закон звільняє суб’єктів декларування від обов’язку подання інформації про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента та повідомлень про суттєві зміни у майновому стані, підстави для подання яких виникли під час дії воєнного стану.

Ще у законопроєкті сказано: реєстр е-декларацій має відкритись не пізніше 60 днів з дня набрання чинності (одразу після опублікування). Джерела «Главкома» у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) зауважили: поки що немає розуміння, коли точно відкриють реєстр. Це може відбутися одразу, як буде оприлюднено підписаний президентом закон. А може трохи згодом – вирішуватиме керівник НАЗК.

Також «Главком» поцікавився у пресслужби НАЗК: наскільки нині реєстр е-декларацій захищений від кібератак? І чи були вони під час війни? Відповідь була короткою, мовляв, протягом воєнного стану зламів реєстру не зафіксовано. Він добре захищений. 

Керівниця руху «Чесно» Віта Думанська у коментарі «Главкому» повідомила, що в найближчі місяці очікує гучні журналістські розслідування про те, що ж політики і посадовці надбали за час війни. Адже на цю інформацію високий суспільний запит.

«Відновлення декларування обговорювали майже рік, але наразі тільки 13% нардепів подали декларації. За даними «Чесно», за відкритий доступ до реєстру якраз не голосували фігуранти журналістських розслідувань, зокрема, Ярослав Дубневич, Вадим Столар, Дмитро Ісаєнко, Олександр Дубінський, Олександр Юрченко, Сергій Кузьміних та інші. Депутати робили все, щоби надовше сховати відомості про статки. Цей раунд декларування якраз покаже, з яким майном нардепи виходять з цього політичного циклу», – переконана експертка.

Застереження НАЗК

Разом з тим, про ризики під час повернення е-декларування повідомило НАЗК. Там загострили увагу на трьох пунктах не підписаного президентом закону №9534:

1. Кількість декларантів зменшиться орієнтовно на 50 тис. осіб (до 750 тис.). Запропоновані зміни законотворцями стосовно визначення терміну «посадова особа юридичної особи публічного права» не враховували осіб, які обіймають посади керівників структурних, в тому числі відокремлених підрозділів юридичних осіб публічного права, їхніх заступників. На них взагалі не буде поширюватися дія Закону України «Про запобігання корупції». Водночас, як вважає НАЗК, в діяльності таких осіб існує широкий спектр корупційних ризиків. Саме керівники різного рівня державних підприємств та установ є об’єктами постійних гучних розслідувань НАБУ.

2. Закон, крім обов’язку відкрити декларації,  визначає ще й можливість вилучення декларації з публічного доступу. НАЗК наголосило, що матиме можливість вилучати з відкритого доступу декларації на підставі письмового подання керівника (заступника керівника) державного органу, в якому проходить службу чи працює декларант. При цьому взагалі не врегульовано питання вилучення декларацій осіб, у яких відсутні керівники, звільнених працівників, а також можливість видалення декларації за ініціативою самого декларанта, який відповідає визначеним законом ознакам. Такий підхід дискримінує декларантів та може наражати їх та їхні родини на небезпеку.

3. Не спрощення, а, навпаки, ускладнення для декларанта процесу декларування. Низка запропонованих змін, переконане НАЗК, завдають додаткових труднощів при заповненні декларації та розумінні всіх аспектів. Це стосується, наприклад, змін, якими виключено необхідність декларувати номери рахунків, але фактично залишено необхідність декларувати осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та осіб, які відкрили рахунки на ім’я декларанта.

За інформацією джерел «Главкома» в Антикорупційному агентстві, Верховна Рада в остаточній затвердженій редакції законопроєкту №9534 не врахувала позицію НАЗК.

Крім того, вранці 21 вересня Нацгагентство з питань запобігання корупції випустило реліз. У ньому сказано, що антикорупціний орган готовий до відновлення декларування і забезпечить відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб з урахуванням безпекових запобіжників.

У відомстві також додали, що з відновленням декларування запускаються і механізми фінансового контролю. За допомогою логічного та арифметичного контролю буде розрахований показник рейтингу ризику кожної поданої декларації. Перевірки декларацій здійснюватимуться поступово після їх подачі з урахуванням оцінки ризиків.

Паралельно НАЗК просить нардепів урахувати ризики, які не вдалося усунути під час голосування за законопроєкт №9534. Зокрема, наполягає на внесенні змін до Закону України «Про запобігання корупції».

Віталій Тараненко, «Главком»