Розвилка Тетяни Крупи. Ексголова МСЕК має шанс не сісти за ґрати…

Весь минулий тиждень зі стрічок новин знову не вилазила мегавпливова лікарка Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи і ексдепутат обласної ради Тетяна Крупа. Безлімітний доступ до ЗМІ вона «заслужила» з кількох причин…

По-перше, майже рік тому у її квартирі співробітники ДБР виявили величезну суму готівки – близько $6 млн різною валютою. Ще $93 тис. і 2 тис. євро «кешу» правоохоронці відшукали на робочому місці Тетяни Крупи. Походження цих грошей досі залишається не з’ясованим.

По-друге, «казус» Крупи спричинив «МСЕКопад» по всій країні: почалися масові затримання на хабарях керівників та лікарів цих комісій. Зрештою, керівництво держави вимушено вдалося до радикальних дій – повної ліквідації старої системи видачі довідок про інвалідність.

По-третє, нищівного репутаційного удару було завдано Офісу генпрокурора. Частину прокурорів Хмельниччини було викрито на отриманні «липової» інвалідності, у результаті крісло генпрокурора втратив близький до президента Андрій Костін.

І, по-четверте, 4 вересня 2025 року Вищий антикорупційний суд по-тихому випустив зі столичного СІЗО ексголову МСЕК Хмельниччини. Щоправда, пересування Тетяни Крупи суттєво обмежили. Зокрема, суд обрав їй новий запобіжний захід у вигляді застави на суму 20 млн грн. Також підозрюваній заборонено: відлучатися з Хмельницького без дозволу слідчого, прокурора або суду; спілкуватися з колишніми працівниками і особами, які зверталися для проведення медико-соціальної експертизи. Окремо вона повинна носити електронний браслет і здати закордонний паспорт. Ці обмеження діють до 4 листопада.

Як стало відомо «Главкому» з матеріалів досудового розслідування, найближчим часом слідство готується завершити збір доказів, скласти обвинувальний акт щодо Тетяни Крупи і передати його до суду. Що далі може чекати на підозрювану – детально у тексті «Главкома».

Незаконне збагачення і брехня в декларації. Чи буде стаття про корупцію?

На момент виходу на волю Тетяни Крупи висунута їй підозра зводилася до вчинення двох кримінальних правопорушень: незаконне збагачення (стаття 368-5 Кримінального кодексу) та декларування недостовірної інформації (ч. 2 статті 366-2 Кримінального кодексу). Максимальне покарання, якщо буде доведено вину – до 10 років в’язниці.

Саме ж досудове розслідування справи Крупи завершується 5 жовтня. Вже ближче до кінця вересня прокуратура має намір повідомити стороні захисту про завершення досудового розслідування і відкрити матеріали справи. Разом із тим, прокурор в одному з судових засідань заявив: до завершення розслідування слідство планує допитати низку свідків. Іще прокурор натякнув, що у разі потреби буде змінено текст підозри Тетяні Крупі «з урахуванням результатів проведеного досудового розслідування». Таке формулювання має насторожити підозрювану та її адвокатів.

Річ утім, що 20 листопада 2024 року НАБУ зареєструвало нове кримінальне провадження за фактом одержання неправомірної вигоди службовою особою за попередньою змовою групою осіб (частина 3 статті 368 Кримінального кодексу). Підставою послужили стоси медичної документації з направленням різних пацієнтів на МСЕК з метою встановлення групи інвалідності. Що цікаво: ці документи зберігалися у квартирі Тетяни Крупи.

Події за «хабарним» епізодом розвивалися динамічно. У якийсь момент правоохоронці, вивчаючи  журнал протоколу засідань МСЕК Хмельниччини, натрапили на фейкового інваліда. Ним виявилася жінка з II групою інвалідності, яку було оформлено у вересні 2024-го. Під час допиту вона повідомила, що не зверталася до установи Крупи за призначенням групи інвалідності.

Тоді ж слідчі через суд арештували мобільний телефон iPhone 15 Pro лікаря-невропатолога з Теофіполя Хмельницької області. Правоохоронці виявили листування вказаного медика з Тетяною Крупою. У тому ж телефоні зафіксовано низку медичної документації інших осіб, які направлялися на МСЕК. Нині ж детективи припускають, що лікар із Теофіполя міг бути посередником під час передачі коштів (підозрюваній – «Главком») від різних осіб за вирішення питань, пов`язаних зі встановленням групи інвалідності.

Крім того, матеріали негласних слідчих (розшукових) дій містять записи розмов Тетяни Крупи з іншими особами, які цікавилися питаннями щодо встановлення групи інвалідності та відстрочки від мобілізації.

Отже, якщо слідство піде на перегляд підозри Крупі, додавши туди частину 3 статті 368 Кримінального кодексу, це означатиме, що ексголова МСЕК Хмельниччини ризикує розпрощатися з власними пожитками. Адже, окрім покарання у вигляді позбавлення від п’яти до 10 років, корупційна стаття передбачає конфіскацію майна.

«Сонячний» бізнес Крупи. Чи буде підозра за шахрайство?

Ще одна інтрига – як будуть розставлені крапки над «і» у розслідуванні за статтями «Шахрайство в особливо великих розмірах» (ч. 5 статті 190 Кримінального кодексу) і «Легалізація майна» (ч. 1, 2 статті 209 Кримінального кодексу). Саме воно на початку жовтня 2024 року привело дебеерівців до помешкання Тетяни Крупи, де було виявлено «славнозвісні» тумбочки, набиті пачками доларів.

Нагадаємо, що 1 липня 2024 року правоохоронці зареєстрували кримінальне провадження за фактами шахрайства і легалізації майна. Його фабула зводиться до того, що сім’я Крупи (Тетяна, її чоловік Володимир, син Олександр) ймовірно заволоділи коштами державного підприємства «Гарантований покупець» на загальну суму 6,37 млн грн. За версією правоохоронців, сонячні електростанції Крупи облаштовані з певними порушення законодавства. Тому у травні і серпні цього року детективи НАБУ отримало дозволи суду на огляд майже 20 земельних ділянок сім’ї підозрюваної.

Паралельно слідчі звернулися до експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції, аби ті провели будівельно-технічну експертизу вищезгаданих земельних ділянок. Фахівці мають надати висновки, чи можна вважати комплекс об’єктів нерухомості на цих ділянках домогосподарством (це вимога закону про активні джерела енергії); чи відповідають вони вимогам державних будівельних норм тощо. Наразі за цим епізодом поки немає нових подробиць.

Підготовка до угоди про визнання винуватості

У цілому ж справа Крупи (мається на увазі теперішній варіант підозри) може піти за давно апробованим сценарієм, яким часто користуються підозрювані/обвинувачені особи у топкорупції. Це так звана угода про визнання винуватості, яку добровільно укладає фігурант з прокурором.

Із останніх гучних прикладів. Бізнесмен, голова наглядової ради ПрАТ «Хіммаш» і спільник екснардепа Пашинського Сергій Тищенко, обвинувачений у крадіжці націоналізованих «нафтопродуктів Курченка» на суму 967 млн грн, уник тюрми. Він отримав умовний термін і врятував своє майно від конфіскації у дохід держави після того, як уклав угоду про визнання винуватості.

У випадку з Тетяною Крупою слідча суддя Вищого антикорупційного суду Леся Федорак, яка випустила ексголову МСЕК Хмельниччини з СІЗО, зазначила в ухвалі: щоб піти на угоду про визнання винуватості, треба виконати важливі пункти Кримінального процесуального кодексу.

Насамперед дати свідчення проти інших осіб, які вчинили будь-яке корупційне кримінальне правопорушення чи кримінальне правопорушення, пов’язане з корупцією. Для цього мають бути відповідні докази. Окрім здачі інших осіб, підозрювана повинна компенсувати завдані збитки, якщо такі були.

От тут, власне, заковика. Адже єдина згадка про ймовірні збитки (6,37 млн грн) наводиться в епізоді з сонячними електростанціями сім'ї Крупи. Натомість у теперішньому вигляді підозри колишній голові облМСЕК про це ані слова. У цілому, за майже 11 місяців розслідування слідство (попри бравурні заяви) не оголосило жодних фінансових претензій за статтями шахрайство і легалізація майна. Тобто Крупа нікому нічого не винна?

І найголовніше – угоду про визнання винуватості обов’язково затверджує суд. Щоправда, трапляються випадки, коли обвинувачені щиро розкаювалися і визнавали вину, а Феміда відмовляла у затвердженні вказаної угоди і повертала прокурору.

«Але якщо угоду не затвердив суд, то вже буде розгляд справи, згідно з обвинувальним актом. Повторно з угодою прокурор звернутися не зможе, якщо суд призначив справу до судового розгляду», – пояснив «Главкому» адвокат Дмитро Бузанов.

Яким шляхом іти, Тетяна Крупа вирішить найближчим часом…

Віталій Тараненко, «Главком»