Позачергова сесія. Партія регіонів «попливла»

Позачергова сесія. Партія регіонів «попливла»

Президент почав втрачати вплив на свою фракцію?

Ще напередодні позачергового засідання Верховної Ради український інформаційний простір був переповнений різноманітними версіями про те, які ж саме питання будуть винесені на порядок денний. Думки були різні: одні чекали введення надзвичайного стану, інші – поступок від влади, а були й такі, хто прогнозував чергову порцію балаканини і суперечок без натяку на результат.

Однак джерела «Главкому» з числа регіоналів повідомляли, що ПР та позафракційні майже повним складом готові підтримати питання амністії затриманим за участь у акціях протесту та скасування більшості законів 16 січня без будь-яких зустрічних умов – як знак доброї волі.

Парламентський день у ВР почався з перерви. Лідери фракцій пішли радитися про порядок денний, а рядові депутати відмахувалися від усіх запитань журналістів: «Не знаю!». Але кулуарами парламенту повзли чутки, що близько 60-70 регіоналів пішли у «вільне плавання».

Перебіг засідання міг би стати взірцем такої злагодженості в роботі парламенту, якої ця сесійна зала не бачила, мабуть, роками. За якихось чверть години Рада включила до порядку денного питання про скасування більшості репресивних законів 16 січня і 361 голосом відмінила їх. Зал вибухнув аплодисментами, і багато хто з провладної більшості теж не шкодував долонь.

Рибак вже планував ставити на голосування про включення до порядку денного закону про амністію затриманим, як слово з місця попросив Олександр Турчинов. Він запропонував внести на розгляд парламенту питання про створення конституційної комісії, яка б працювала над внесенням змін до конституції. Деталі Турчинов не повідомив, але було ясно, що йдеться про суттєве обмеження повноважень президента. Рибак виявився неготовим до такого «кидка», оскільки в попередніх домовленостях лідерів фракцій про жодні комісії не йшлося.

Але спікер швидко опанував себе і оголосив перерву, після якої ВР мала ухвалити амністію і розглянути пропозицію Турчинова. Однак сторони так і не змогли дійти згоди, а тому Рада продовжила позачергове засідання до 29 січня.

Сьогодні ж було фактично перше публічне зібрання усіх регіоналів після трагічних подій на Грушевського. Причому очевидно, що партійна дисципліна у партії влади зазнала непоправних втрат: народні депутати повністю змінили тональність і риторику. Вони тепер більш лояльні до Майдану і опозиції, дозволяють собі при цьому настільки критичні висловлювання у бік влади, яких ще місяць тому від них марно було чекати. Зокрема, вчора «Главком» опублікував інтерв’ю з членом фракції ПР Владиславом Атрошенком, де політик висловився за найскоріше обмеження влади президента. Сьогодні ж в цьому дусі «заспівали й інші «регіонали».

-- Захарченко має нести політичну відповідальність

{1-}

Володимир Олійник, Партія регіонів

Чи піднімалося під час переговорів питання про покарання працівників міліції, які перевищували повноваження щодо учасників акції протесту?

Це питання піднімалося. Але оскільки це компетенція прокуратури – ми хотіли б її послухати, що там робиться. З іншого боку, ми сьогодні зацікавлені в тому, щоб винні були притягнуті до відповідальності. Це буде непросто зробити. Ця амністія не буде розповсюджуватися на тяжкі злочини. Бо там є вбивства. Одні говорять, що це робила міліція, інші – що мітингувальники. Мені байдуже. Потрібно шукати того, хто вбив.

Як ви вважаєте, загибель учасників акцій протесту сталися через злочинний наказ чи це був, як кажуть, ексцес виконавця?

По-перше, була категорична заборона на застосування бойової зброї. Це легко перевірити, бо коли бойова зброя видається - про це роблять відповідні записи. З іншого боку, у бійці може бути й ексцес. Тому що коли йдуть такі події – важко дуже людей контролювати.

Чи має нести відповідальність за дії своїх підлеглих міністр МВС Віталій Захарченко?

Політична відповідальність повинна бути.

А кримінальна?

Якщо є вказівки, направлені на порушення закону. Якщо віддається злочинний наказ – тоді, безперечно, відповідальність мусить бути.

Закони, ухвалені 16 січня, стали причиною силового протистояння. Чи ви сам вважаєте їх такими, що відповідають Конституції і принципам демократії?

Ми провели детальний аналіз. В них нема жодної норми, яка б не існувала в Європі і США.

Чи згодні ви з тим, що закони 16 січня голосували з порушенням регламенту?

Регламент не можна виконувати отак: тут ми виконуємо, тут ні. Не треба було з самого початку блокувати діяльність Верховної Ради, так, як блокували голову ВР і заступника, як виривали картки і били депутатів. Тут стояло два варіанти: або ми ліземо в бійку, а це порушення регламенту, або виходимо десь голосуємо, що теж заборонено. Тому рішення приймалися в тій ситуації так, як це було можливо.

Чи обговорювалося за засіданні фракції ПР введення надзвичайного стану?

Я категорично проти надзвичайного стану, тому що це не вирішує проблеми.

-- Я особисто ставив питання про відповідальність силовиків

{2-}

Анатолій Кінах, Партія регіонів

Майдан вимагає покарання міліціонерів, винних у загибелі людей та інших фактах перевищення повноважень. Чи це питання стояло на переговорах з опозицією?

Я особисто ставив це питання. Воно дуже важливе, але повинен бути консенсус всіх сторін, незважаючи на їх рівень радикалізму. Вихід з цієї системної політичної кризи може бути тільки мирним шляхом. Ще з тих трагічних подій 29-30 листопада, я багато разів казав: незалежно від прізвища, посади, статусу, політичного кольору, всі, хто порушили права людини, законодавство, які знущаються над мирними демонстрантами – вони повинні нести відповідальність.

Чи будете ви підтримувати конституційні зміни, зокрема повернення до парламентсько-президентської моделі?

Буду. Парламентсько-президентський варіант, в основі якого підсилення народного впливу, місцевого самоврядування, делегування державою своїх повноважень громадам – це та основа, на якій потрібно будувати демократичне правове суспільство. Я за такий варіант.

Ваш прогноз: у ВР вистачить для цього голосів?

Для цього будемо створювати спеціальну конституційну комісію. Я абсолютно впевнений, що її напрацювання не повинні відображати поточну кон’юнктуру. Конституція повинна створюватися для того, щоб забезпечити контроль суспільства над державою і незворотність розвитку України як сучасної європейської держави.

Чи піднімалося на переговорах питання перевиборів ВР?

Ні, це питання ще не розглядалося. Хоча я постійно всім нагадую, що влада в Україні на цей час легітимна. Результати президентських виборів 2010 року і парламентських 2012 року визнані всім світом. Якщо приймати таке рішення (про перевибори – «Главком») – то виключно консенсусом. Я не виключаю, що така ситуація може виникнути, але головне – щоб вона вирішувалася виключно у правовому полі.

А питання дострокових виборів президента?

Я не знаю, чи розглядалося це питання під час переговорів.

Як ви вважаєте, хто несе відповідальність за силовий розвиток політичної кризи, зокрема за події на вулиці Грушевського?

Винна велика концентрація подій і чинників, наших внутрішніх проблем, починаючи з проблеми бідності і корупції, зовнішніх сценаріїв, бо ні для кого не секрет, що є ті, хто мріють мати Україну як територію, якою можна керувати ззовні.

Майдан і опозиція вимагає розформування спецпідрозділу «Беркут». Чи готові ви підтримати цю пропозицію?

Ні. Це питання є складовою національної безпеки України. Для того, щоб приймати такі рішення, потрібно позбавитися від емоцій.

Прокоментуйте рішення кримського парламенту про відділення від України.

Я думаю, що це частково зовнішній сценарій, в першу чергу північно-східний.

Тобто ви засуджуєте таке рішення?

Абсолютно. Такі заклики неприпустимі.

Якщо стоятиме питання про покарання за ці сепаратистські дії парламенту АРК – ви підтримаєте?

В основі таких пропозицій повинна бути реальна оцінка ступеню загрози від таких заяв з точки зору державності. Коли така загроза штучно перебільшуються, то покарання є, навпаки, рекламою і фактором нестабільності. Сьогодні така загроза (відділення Криму – «Главком») мінімальна. Я впевнений, що це зараз не актуально.

-- Влада намагається цю вогняну кулю, яка називається економіка, кинути до рук опозиції

{3-}

Володимир Полочанінов, «Батьківщина»

Сьогодні уряд пішов у відставку. Але зібраний на позачергову сесію парламент навіть не став обговорювати, хто може бути наступником Кабміну Азарова.

Відставити уряд було неможливо під час позачергової сесії. Згідно з регламентом, питання відставки розглядається тільки під час чергових засідань парламенту. Через те, що Азаров подав у відставку сам, питання це для Ради вже не стоїть. Питання формування нового уряду залишається. Розуміння відповідальності у влади і в опозиції поки немає. Влада намагається цю вогняну кулю, яка називається економіка і народне господарство, кинути до рук опозиції. Опозиція, між тим, не хоче її хапати і намагається якимось чином скинути назад на владу. Нині опозиція – це народ на Майдані. Всі інші – це влада.

В чому можливий компроміс?

За столом переговорів не прізвища писати, а вимоги до функцій. Створити дійсно технічний коаліційний уряд нової більшості, а не гратися в більше-менше, в кого більше голосів, в кого менше.

Хто може увійти до цього уряду, адже УДАР уже відмовився брати участь, якщо процес формування кабміну почнеться зараз?

Це мають бути люди у відповідності до кваліфікації. Щодо політичного представництва в ньому, то, наприклад, я не знаю позицію УДАРу. Але небажання брати участь у технічному уряді, який повинен вивести Україну з політичної і економічної кризи - це гра у вибори 2015 року, це безвідповідальна позиція, це виключно політиканство, а не політика.

З точки зору світового досвіду, існування коаліційного уряду – це ненормальна ситуація, тому що є в країні влада, а є опозиція. Але зважаючи на ту ситуацію, в якій опинилася держава, якщо тут почнеться громадянська війна, то це був би варіант компромісу.

Ви задоволені скасуванням скандальних законів, прийнятих 16 січня?

Скасування законів – це не перемога парламентської опозиції. Для людей, які стоять на Майдані, немає влади і опозиції. Для них усі – влада. Ви бачите реакцію людей, коли лідери виходять на трибуну. Переміг здоровий глузд.

Відповідальні політики повинні зважати на думку людей. Але коли вони ставлять перед собою мету, то в певний час вони її досягають, або не досягають. Тоді думка людей є важливою і визначальною. Кожен день ходити і надалі намагатися сподобатися людям – це безвідповідально, це не калібр серйозних політиків. Може, влада, чи опозиція понесе втрати свого політичного рейтингу. Але, на мій погляд, зараз це не важливо. Якщо не буде громадянської війни, будь-які втрати будуть компенсовані.

-- Ми не будемо при президентові Януковичі гратися у реформування уряду

{4-}

Сергій Пашинський, заступник голови фракції «Батьківщина»

Чи в повній мірі ви задоволені скасуванням скандальних законів?

Так, оскільки ми представляємо народ України, Майдан. На Майдані були чітко озвучені пропозиції для початку серйозних реформувань в країні. Перша – відмінити скандальні закони від 16 січня. Ми їх, слава Богу, відмінили. Друга позиція – відставка Азарова. Він пішов. Третя позиція – повна амністія, звільнення усіх політв’язнів.

Коли формуватимете новий уряд?

Ми не будемо в рамках Конституції, при президентові Януковичі, гратися у реформування уряду. Уряд сформує Верховна Рада в рамках нової Конституції. Сьогодні зроблено перший важливий крок з припинення громадянської війни.

Прем’єрство Яценюка – це прийнятна для опозиції пропозиція президента?

Щодо питання прем’єрства Арсенія Яценюка – це не наша вимога. І я не чув подібної пропозиції від президента. Я чув якісь піар-месседжі від громадянки Лукаш, але це її особисті проблеми.

-- Фракція УДАР виходила на Майдан не для того, щоб зайняти посади в уряді

{5-}

Павло Розенко, фракція УДАР

Чи повною мірою ви задоволені скасуванням Радою скандальних законів, прийнятих 16 січня?

Домовленості, досягнуті на переговорах почали реалізовуватися у вигляді конкретних рішень. Наступний крок – ухвалення закону про політичні переслідування, політичні репресії. Також потрібно визначатися з подальшою долею цього уряду.

Є думки, що найоптимальнішим варіантом для виходу з кризи є формування коаліційного уряду. Наскільки це прийнятно?

Зараз про це говорити рано. Майдан не висував вимогу формування коаліційного уряду. Нас більше цікавить інші питання, які висуває Майдан. Є коло питань, про які ми говорили. Це напрямок реформування країни з точки зору Конституції. Повернення до Конституції 2004 року, повернення до євроінтеграційних процесів. Це дуже важливий сигнал, який має бути зафіксований в переговорному процесі у найближчому періоді. Є ціла низка технічних питань. В тому числі на мій погляд виходом із кризи можуть бути дострокові вибори як президента, так і народних депутатів, повне перезавантаження влади. На цьому напрямку переговори мають так само тривати. Вже потім - формування нового складу ЦВК.

Тобто ваша фракція до змін до Конституції не братиме участь у формуванні нового уряду, якщо цей процес почнеться?

Участь у формуванні уряду не є пріоритетом для нас. Фракція УДАР виходила на Майдан не для того, щоб зайняти посади в уряді. Принципове питання – перезавантаження влади. За це ми боремося. Якщо будуть пропозиції створення нової більшості, створення якогось нового уряду – ми будемо на це реагувати, але для нас це не є пріоритетом.

Чи підтримуватимете створення комісії для конституційних змін, якщо в Раді пропонуватимуть її створити?

Наразі не можу вам сказати, чи ми готові голосувати за конституційну комісію. Знову ж таки, повторю, все це може бути затягуванням часу. Майдан чекає не комісій, а конкретних рішень.

Скільки голосів не вистачає до ухвалення змін до Конституції?

Сьогодні для змін до Конституції, до повернення її до редакції 2004 року, 300 голосів наразі немає - через заяву президента про те, що повернення до Конституції 2004 року не є виходом із ситуації.

В чому можливий компроміс?

Поки що немає точок дотику. Є прохання про створення конституційної комісії. Але ми дуже боїмося, що це буде просто затягуванням часу. Для Майдану і для українців дуже важливо почути конкретику. І такою конкретикою могло б бути голосування змін до Конституції в першому читанні.

Це виглядає не дуже реальним зараз, чи не так?

Це виглядає як продовження переговорного процесу. Сьогоднішнє голосування в Раді – непоганий майданчик для продовження переговорів. Всі проголосовані скасування законів були безумовними. Ставилася умова розблокування на Грушевського лише для амністії людей. Є вимога зафіксувати цю норму в законі (щодо умов амністії – «Главком»), але чи буде вона зафіксована, в якому вигляді, за яких умов поки не знаю.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: