Сергій Пашинський погодився визнати вину. Але щось пішло не так…
Гучна історія, яка два роки тому сколихнула і суспільство, і оборонну промисловість, вийшла на фінішну пряму.
4 червня Вищий антикорупційний суд мав перейти до розгляду по суті обвинувального акту щодо головного зброяра України – народного депутата чотирьох скликань, а нині голови Національної асоціації оборонної промисловості України (об’єднання нараховує 98 компаній) Сергія Пашинського. Однак засідання, на яке прибув «Главком», з невідомих причин не відбулося. При цьому воно відображалося у розкладі засідань, що публікується у фойє антикорупційного суду.
Наступного дня, 5 червня на сайті «Судова влада України» у справі Пашинського раптово змінився статус. Лаконічний запис «Повернуто» означає, що суддя повернув прокурору обвинувальний акт та інші матеріали справи.
«Повернули, оскільки прокурор попросив. Рішення буде після 16 червня, бо суддя пішов у відпустку», – коротко прокоментував «Главкому» адвокат Пашинського Євген Грушовець.
Згідно з обвинувальним актом, Сергію Пашинському інкриміновано злочини за фактами створення злочинної організації (ч. 1 статті 255 Кримінального кодексу) і зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу). Справжньою сенсацією стало те, що експолітик пішов на угоду про визнання винуватості, яку він уклав з прокурором. Правда, фіналізувати її ще має Феміда.
«Главком» дізнався ексклюзивні подробиці угоди, яка має врятувати впливового обвинуваченого від тюрми.
Нафтопродукти Курченка підвели «під статтю»
Спочатку про суть оборудки, яка довела Пашинського до суду. Злочин, який йому інкримінували правоохоронці, має карколомну передісторію. На початку 2014 року після падіння режиму Віктора Януковича в Україні залишалося 100 тис. тонн нафтопродуктів, пов’язаних із «гаманцем» тодішнього режиму Сергієм Курченком, який нині перебуває у розшуку. У той період слідчі МВС оперативно відкрили кримінальне провадження, стверджуючи: нафтопродукти ввезено на територію України без належного митного оформлення, що потягнуло несплату податків. Далі включилися суди – арештували нафтопродукти Курченка, що зберігалися на Одеському нафтопереробному заводі, у вагонах на залізничних станціях «Одеса-Застава-1» і «Одеса-Застава-2»; на територіях ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» (Херсон) і нафтобазі ТОВ «Восток» (місто Васильків Київської області).
На початку березня 2014-го, за версією слідства, інтерес до арештованої продукції олігарха-утікача виник у бізнесмена-банкіра і земляка Пашинського Сергія Тищенка. Саме він нібито підбив Пашинського на вчинення злочину (на той час тимчасово виконувач обов’язків глави адміністрації президента) і вступив з ним у змову.
Слідчі стверджують: Пашинський разом із вищезгаданим підприємцем створили злочинну організацію, до якої увійшли на той час керівники державного підприємства «Укртранснафтопродукт», а також підлеглі приватних фірм Тищенка.
Крім того, орган досудового розслідування зафіксував своєрідний «сімейний підряд» у цій махінації. Ексдиректор ДП «Укртранснафтопродукт» Володимир Гаврилов (нині підозрюваний) попросив свою дружину Лідію Гаврилову, яка тоді керувала Державною фінансовою інспекцією (обійняла цю посаду за квотою «Народного фронту», 12 номером від якого, до речі, до Верховної Ради VIII скликання зайшов і сам Сергій Пашинський) підшукати фахівців, які розбиралися б із впорядкуванням відомостей руху нафтопродуктів Курченка. На що Гаврилова запропонувала двом своїм спеціалістам перейти на роботу до «Укртранснафтопродукту». Таким чином, у січні 2015 року співробітники фінінспекції стали працівниками ДП «Укртранснафтопродукт», обійнявши посади провідного бухгалтера і юрисконсульта. Слідство каже, що цих осіб використали «у темну», без посвячення у справжні наміри злочинної організації.
«Держпідприємство («Укртранснафтопродукт» – «Главком») у повному обсязі реалізувало сировину за заниженими цінами підконтрольній організатору схеми компанії. Частково отримані за це кошти вивели на рахунки інших підконтрольних суб’єктів господарювання, у той час як до державного бюджету не надійшло жодної гривні», – так НАБУ описало завершальний етап розпорошення нафтопродуктів Курченка.
У 2020 році суд ухвалив рішення про спеціальну конфіскацію на користь держави вищезгаданих нафтопродуктів та грошових коштів, отриманих від їх реалізації. Однак, за даними слідства, весь обсяг нафтопродуктів та всі виручені від їх реалізації кошти на той час вже були привласнені учасниками злочинної організації, де фігурували Пашинський, Тищенко та інші…
Торги за свободу
Справа Пашинського громіздка – складається з близько 200 томів. Досудове розслідування завершилося на початку 2025 року. Майже півтора року впливовий зброяр і колишній народний обранець разом зі своїми захисниками витратили на аналіз зібраних НАБУ і САП доказів.
Окремо зусилля адвокати спрямували на «обнулення» угод про визнання винуватості інших фігурантів справи, які теоретично могли здати Пашинського.
Угода про визнання винуватості – письмова домовленість між підозрюваним/обвинуваченим та прокурором, де особа визнає провину в обмін на компромісне покарання. Ініціювати угоду може як захист, так і обвинувачення. За наявності потерпілого – лише за його згоди. Угоду обов’язково затверджує суд. Він перевіряє її законність, справедливість та відповідність інтересам суспільства.
Для порівняння. У США 90% кримінальних справ завершуються саме угодами. Угоди про визнання винуватості існували в Україні з 2012 року, але у корупційних справах вони не діяли ефективно через застарілі норми. У 2024 році Україна, виконуючи вимоги з отримання фінансування від ЄС (Ukraine Facility), ухвалила закон, який дозволив НАБУ і САП ефективно використовувати механізм угоди про визнання винуватості.
Найбільше нервувати довелося засудженому бізнесмену Сергію Тищенку. Захист Пашинського дійшов до Верховного суду, добиваючись скасування вироку антикорупційного суду, яким затверджено угоду Тищенка з прокурором. Та все марно – вирок лишився чинним.
Щоправда, досі невідомо, яку суму засуджений підприємець у рамках угоди заплатив на підтримку Сил оборони. За непідтвердженою інформацією, це може бути 140-160 млн грн при збитках, за версією правоохоронців, у майже мільярд гривень.
Адвокатів Пашинського спіткало фіаско й у випадку скасування угоди про визнання винуватості колишнім директором державного підприємства «Укртранснафтопродукт» (за рішенням судів, ДП отримало арештовані нафтопродукти Курченка, які потім продало підконтрольній компанії Тищенка) Аркадієм Кірманом і ще одним підозрюваним Олександром Бучинським. Обоє повідомили слідству викривальні свідчення проти інших фігурантів. Це дозволило їм одержати умовні терміни покарання.
Що стосується самого Пашинського, то він «виторгував» угодою для себе легшу статтю. Згідно з початковою підозрою, антикорупційні органи інкримінували екснардепу, окрім створення злочинної організації, привласнення чужого майна (ч. 5 статті 191 Кримінального кодексу). Однак на етапі формування обвинувального акту ця кваліфікація безслідно зникла. А слідство вписало у справу «розмитий» злочин – зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки» (ч. 2 статті 364 Кримінального кодексу).
«Сергій Володимирович ніколи на визнав би вини за статтею 191 Кримінального кодексу. Він нічого не заробив (на нафтопродуктах Курченка – «Главком»)… Тому перекваліфікація і поява угоди про визнання винуватості – це певний узгоджений сценарій», – розповів «Главкому» співбесідник, посвячений у цю справу.
У відповіді на запит «Главкома» Спеціалізована антикорупційна прокуратура конкретизувала: саме захист Пашинського ініціював угоду про визнання винуватості.
У розмові з «Главкомом» адвокат Пашинського Євген Грушовець зупинився на ключових моментах справи. По-перше, він звертає увагу на строки притягнення до кримінальної відповідальності. За його словами, вони закінчуються через три роки – у 2029-му. Захисник не приховує: повний судовий розгляд – від дослідження доказів та допиту свідків до ухвалення вироку, з великою ймовірністю може розтягнутися на три і більше років.
Тобто, якщо міркувати логікою адвоката Пашинського, то експолітик міг не поспішати з угодою, а тягнути з розглядом, поки не вичерпаються строки. Однак колишній нардеп, здається, вирішив зекономити і час, і зусилля, і гроші в обмін на обвинувальний вирок за легшою статтею.
Інший аспект справи Пашинського – розмір завданих збитків державі. В офіційних релізах правоохоронних органів, що стосувалися оголошення підозри фігурантам, звучала цифра – 967 млн грн. Згодом слідство в оновлених текстах підозр відкоригувало розмір імовірних збитків – до 817 млн грн. Це також підтвердило Національне антикорупційне бюро, відповідаючи на запит «Главкома». Збитки на суму 817 млн грн зафіксувала комплексна судова товарознавча та економічна експертиза.
Але адвокат Євген Грушовець не згоден і з такою «поблажкою». За його оцінками, орієнтовна сума збитків може складати не більше 400 млн грн. Він стверджує, що йдеться про кошти від продажу нафтопродуктів Курченка, які заборгували компанії бізнесмена Сергія Тищенка перед держпідприємством «Укртранснафтопродукт».
«Я більше скажу: у матеріалах справи є висновки експертизи нафтопродуктів Курченка. За їхніми даними, заявлений бензин А-95 у дійсності був бензином А-92, а дизпальне за якістю було схоже на воду. Також ніхто не бачив документів про походження цих нафтопродуктів, які потрапили в Україну за так званими «чорними» схемами», – зауважив захисник Пашинського.
Захист екснардепа поки не наважується говорити вголос про суму коштів на підтримку Збройних сил України, яку погодився заплатити Пашинський на підставі угоди про визнання винуватості. Лише відомо, що ця сума може бути суттєво більшою від тієї, яку спрямував на армію інший обвинувачений Тищенко.
Також не ясно, якою буде доля застави, яку за Пашинського внесли ключові оборонні підприємства. Мова про 272,5 млн грн – ця сума стала квитком на волю для підозрюваного екснардепа. Після зарахування цих грошей 27 лютого 2024 року Пашинський вийшов із СІЗО.
Віталій Тараненко, «Главком»
Читайте також:
- «Золоті фляги» для Міноборони. Як постачальники заробляють мільйони на війні
- Розплата за «снарядний голод»? Міноборони карає великого постачальника зброї
- «Ну что, дорогой друг, довы*бывались?» Чим завинив Сергій Пашинський
- Хто тіньовий власник «Української бронетехніки»? Сенсаційні свідчення у «справі Пашинського»
- Діло пахне керосином Курченка. Чому Пашинський накинувся на свого спільника
Коментарі — 0