У парламент внесено новий законопроєкт, який спрощує виробництво та доступ до «дорослого контенту»
Верховна Рада приступає до другого раунду легалізації порно. Минулого пленарного тижня відповідний законопроєкт №12191 авторства скандального депутата Ярослава Железняка від «Голосу» та його колег зі «Слуги народу» набрав лише 207 голосів. Ба більше, нардепи навіть не спромоглися направити його на повторне перше читання та повернути на доопрацювання.
Але той же Железняк оперативно зареєстрував новий законопроєкт №15294, в якому, окрім декриміналізації порнографії для дорослих, значно посилюється захист дітей від дитячої порнографії, сексуальної експлуатації та втягнення у проституцію. Під проєктом поставили підписи більше сорока депутатів. Він вже зареєстрований в профільному комітеті з питань правоохоронної діяльності та може бути розглянутий в першому читанні найближчого пленарного тижня. Прихильники цієї ініціативи сподіваються, що цього разу голоси знайдуться – і за рахунок кращої мобілізації монобільшості та депутатів від «прогресивного» «Голосу», і через зміну позиції «Європейської солідарності», яка попереднє голосування проігнорувала в повному складі.
Заплатив податки? Отримай обшук!
Тема легалізації порно спливає у Верховній Раді ще з 2023 року – тоді був зареєстрований проєкт № 9623 групи нардепів, першим серед яких стояло прізвище все того ж невгамовного Железняка. Законопроєктом пропонувалося переглянути дві статті Кримінального кодексу: 301-ї, яка стосується ввезення, виробництва та поширення порнографії, а також 302-ї, що містить покарання за «створення або утримання місць розпусти і звідництво». Проте цей законопроєкт був похований ще на рівні комітету з питань правоохоронної діяльності.
Водночас проблема нікуди не зникла. На практиці під 301-шу статтю потрапляють навіть пересилання в месенджерах приватних «пікантних» фото. І попри очевидну архаїчність цієї норми навіть для досить консервативного українського суспільства, суди досі виносять вироки зі штрафами та навіть термінами позбавлення волі за такі «виклики основним засадам суспільної моралі та системі етичних норм». І це при тому, що знайти порновідео на будь-який смак в інтернеті може навіть не надто просунутий користувач.
Під 302-ту статтю КК щодо «створення місць розпусти» у трактовці правоохоронців наразі потрапляють і так звані вебкам-студії, зокрема, й моделі, які підробляють або отримують основний дохід на легендарній платформі Only Fans. Тут доходить до повного сюрреалізму. З одного боку, через «податок на Google» «сервіс для дорослих» перераховує в український бюджет десятки мільйонів гривень – понад $1,5 млн 2025 року, а Податкова випускає спеціальні роз’яснення для українців, як правильно декларувати доходи з Only Fans. З іншого – інформацію про сплату податків конкретними особами одразу отримують правоохоронні органи, які використовують її «явку з повинною» за 301 та 302-ю статтями та влаштовують у моделей обшуки.
За виготовлення або поширення порнографічного контенту (без участі дітей) в Україні досі передбачена кримінальна відповідальність. Стаття 301 КК дозволяє карати за такі дії штрафом до 68 тис. грн, а в окремих випадках – обмеженням чи позбавленням волі на строк до трьох років.
Покарання по 302-й статті за діяльність «місць розпусти» передбачає штраф у розмірі до 34 тис. грн або позбавлення волі до пʼяти років.
Пас від поліції
Хтозна скільки б ще тривала ця абсурдна ситуація, якби не викриття всередині травня корупційної схеми у Національної поліції. СБУ та Офіс генпрокурора затримали кількох топкерівників головних управлінь Нацполіції у трьох областях, які наживалися на «полуничці». За даними слідства, фігуранти організували схему одержання неправомірної вигоди за «кришування» діяльності осіб, що створювали та поширювали відвертий контент на інтернет-платформах. За заплющування очей на цю діяльність посадовці отримували гроші. Фактично було задокументовано те, про що і раніше багато хто казав: користуючись старими нормами Кримінального кодексу та «засадами суспільної моралі», правоохоронці організували собі легку «годівницю».
Якби порно в Україні було декриміналізоване, такі випадки були б неможливі в принципі. Не кажучи вже про те, що дефіцитний кадровий ресурс Нацполіції можна переключити на більш нагальні задачі, ніж на пошук та вивчення пікантних фото та відео в смартфонах.
Найкращої ілюстрації для розблокування в парламенті ініціатив щодо легалізації дорослого контенту важко було уявити. Тим більше, що на тлі цього скандалу законопроєкт №12191 підтримали в МВС, що було великим зрушенням для відомства. Ще в січні голова Нацполіції Іван Вигівський стверджував, що правоохоронні органи не в захваті від депутатської ініціативи: «У нас є свої традиції інтимних стосунків, і я вважаю, що така легалізація може мати негативні наслідки». Але вже після історії з порно-шантажистами в погонах голова міністр внутрішніх справ Ігор Клименко запевнив, що міністерство погодило текст законопроєкту практично без зауважень.
Проте історичним шансом не скористалися вже самі нардепи. «Слуги» дали за законопроєкт 172 голоси (причому консервативне «церковне лобі» Московського патріархату – Артем Культенко, Павло Халімон та Євген Петруняк – показово тиснуло «проти», а дружина Железняка з монобільшості Ольга Коваль просто проігнорувала голосування), рідний головному автору законопроєкту «Голос» – лише шість, а «Європейська солідарність» та «Батьківщина» – жодного. Депутатські групи, що складаються, в основному, з мажоритарників, та позафракційні також здебільшого не ризикнули підтримати рішення, яке не так просто пояснювати виборцям.
Найкумедніше, що більш за все стріл в соцмережах після провалу голосування полетіло в бік… «Європейської солідарності». Фракції Петра Порошенка нагадали, що така її позиція йде в розріз з поставленими нею на прапор цінностями Євросоюзу, в країнах якого здебільшого порно вже узаконено. Депутати від «ЄС» виправдовувалися дуже непереконливо, і це дає підстави припускати, що в разі повторного винесення аналогічного законопроєкту вони все ж дадуть на нього голоси.
Тим більше що доопрацьований проєкт за авторством все того ж Железняка містить певні новації, якими політики зможуть пояснити його підтримку навіть найконсервативнішим виборцям.
Спроба №2
У новому проєкті, який тільки-но з’явився в комітеті з питань правоохоронної діяльності, акцент фактично зміщується з декриміналізації «дорослого порно» на системний захист від сексуальної експлуатації дітей.
«Доросла» частина
Пропонується прибрати кримінальну відповідальність за ввезення, зберігання, перевезення, виготовлення, пересилання, збут і розповсюдження порнографічних матеріалів серед повнолітніх осіб. Така норма просто зникає з Кримінального кодексу.
Натомість додатково запроваджується відповідальність за так званий revenge porn («порно з помсти») – виготовлення, збут чи розповсюдження порнографічних матеріалів без згоди особи, яка на них зображена. Покарання – до 10 років позбавлення волі. Примушування повнолітньої особи до участі у створенні порнографічних матеріалів також карається терміном до 10 років.
«Дитяча» частина
Відповідальність за виготовлення, збут дитячої порнографії, поширення звичайного порно серед малолітніх, організація сексуальних шоу за участю дітей, втягнення дітей у проституцію вже прописані в 301, 302, та 303-й статтях Кримінального кодексу. Новим законопроєктом пропонується посилити відповідальність за ці злочини.
Стаття 301
Доступ/зберігання дитячої порнографії каратиметься 2-7 роками позбавлення волі замість нинішніх 2-6 років.
Виготовлення або збут дитячої порнографії – 9-13 роками замість 8-12 років.
Всі ці дії, вчинені в особливо тяжких випадках, – 10-15 роками замість 9-15 років.
Організація сексуальних шоу з дітьми – 7-10 років замість 5-7 років.
Відвідування таких заходів (в тому числі, через інтернет) – 3-7 років замість 3-6 років
Втягнення неповнолітнього у такі заходи – 7-12 років замість 7-10 років.
Втягнення малолітньої дитини – 10-15 років замість 8-15 років.
Стаття 302
Створення або утримання місць розпусти із залученням неповнолітнього – 5-9 років замість 2-7 років
Із залученням малолітньої дитини – 7-12 років замість 5-10 років
Стаття 303
Втягнення неповнолітнього у заняття проституцією – від 5-10 років (не змінюється)
Втягнення малолітньої дитини у проституцію –10-15 років замість 8-15 років
Окремою новелою законопроєкту є більш суворе покарання за втягнення дітей у порнографію для людей, які мають про них дбати, – батьків, вітчима, мачухи, опікуна, піклувальника, педагога, особи, яка здійснює медичний нагляд. Для цих категорій осіб передбачено 10-15 років позбавлення волі.
Що кажуть депутати
Чи допоможе така зміна акцентів в новому законопроєкті його більш успішному проходженню у Верховній Раді?
Член комітету з правоохоронної діяльності Сергій Алексєєв з «Європейської солідарності», який є одним з підписантів законопроєкту, вважає, що його фракції треба змінити позицію та підтримати нову редакцію. «У всіх цивілізованих країнах порноіндустрія легалізована, і нам також потрібно, щоб вона працювала в умовах державного регулювання, – каже Алексєєв. – Цей проєкт балансує ситуацію: з одного боку, він легалізує доросле порно, з іншого – значно посилює відповідальність за дитяче порно. Думаю, що політичні перспективи цього рішення зростуть і сподіваюсь, що воно буде прийняте. Врешті-решт ми маємо адаптувати своє законодавство до європейського, тому що крокуємо до членства в ЄС. Я точно цей проєкт підтримаю і буду агітувати за це колег з фракції».
Алексєєв впевнений, що такі сфери, які генерують гроші і не контролюється державою, за замовчанням перебувають під кримінально-корупційним впливом: «Ми вимагаємо, щоб ті ж моделі Only Fans платили податки, та водночас їх же притягаємо до відповідальності, хоча жодної соціальної небезпеки в їхній діяльності немає. Просто той, хто виробляє такий контент, має розміщувати його офіційно, а все інше буде блокуватися. Так само в сучасному світі смішно, коли у нас фактично протизаконними є фото, які, скажімо, чоловік відсилає дружині, і нікуди не продає. Ми ж все-таки не Іран».
Олексій Кучеренко з «Батьківщини» не просто проігнорував голосування за законопроєкт №12191, як вся його консервативна фракція, а ще й натиснув «проти». Однак зараз він вважає, що у повторної спроби легалізації порно є всі шанси пройти парламентську залу.
«Треба зважати на те, що такі питання мають не тільки юридичну, а й соціально-політичну площину, – зауважує нардеп. – Як на мене, істерика в залі, нервові виступи і занадто багато галасу були помилкою при просуванні проєкту. Бо всі ж люди дорослі, всім потім треба давати пояснення своїм близьким, виборцям. А у нас з лібералами виборець різний. Я особисто був проти та вказував, що треба в цьому законопроєкті підправити – зокрема, й моменти щодо дитячої порнографії. Хай знову реєструють проєкт і, думаю, він пройде абсолютно нормально, зберуть голоси».
На думку Кучеренка, перед повторним винесенням до парламенту таке делікатне питання треба краще прокомунікувати: «У мене є своя позиція, у нас є фракційна дисципліна, і я іноді навіть випереджаю в більш прогресивному плані свою фракцію. Якщо цей законопроєкт знову буде внесений з цими правками щодо того ж дитячого порно, у нас буде спокійна дискусія і ми знаходитимемо аргументи і для лідера, і для інших депутатів. Але, думаю, голосів вистачить і без нас».
Фракція «Голос», членом якої є головний рушій ініціативи Ярослав Железняк, під час голосування за його законопроєкт у травні повелася пасивно. Навіть половина соратників не підтримали ідею Железняка. Нардеп з «Голосу» Андрій Осадчук, який є затятим прихильником легалізації «дорослого контенту», також впевнений, що ситуацію можна виправити.
«У нас в той день взагалі було близько 10 депутатів, адже хтось постійно у відрядженні, хтось захворів. Плюс у нас є, скажімо, радикально ліві феміністки, які інакше на це питання дивляться, – пояснює Осадчук. – І ми, чесно кажучи, взагалі не працювали над мобілізацією голосів, якоїсь внутрішньої дискусії не було. Але ця ситуація показала, що її треба провести, попрацювати більше з бізнес-групами та мажоритарниками з різних груп. Там є притомні люди, з якими можна це нормально обговорити і знайти підтримку».
Осадчук підкреслює, що давно почав просувати скасування криміналізації порно, бо вважає цю норму наслідком тоталітарної радянської системи.
«Зараз це просто виглядає якоюсь дикістю, варварством, бо якщо комусь дуже хочеться «дорослого контенту», то його у відкритому доступі в інтернеті, напевно, більше, ніж будь-якого іншого, – розповідає депутат. – Але все одно деякі депутати не підтримують легалізацію порно, прикриваються своїм правим радикалізмом, мажоритарники бояться, що їм цього не простять бабусі на окрузі, плюс включилася пропаганда, яка розповідає про жахи порнографії. Тому проєкт завалився в залі і це було дуже сумно. Але мені дуже сподобалася реакція соцмереж, яка була досить жорсткою щодо тих, хто не голосував. Думаю, новий формат законопроєкту – це якраз спроба дати зберегти обличчя та політичний пас притомним політичним силам, які тоді не голосували з якихось своїх електоральних міркувань, щоб за наступної спроби вони вже змогли це підтримати».
При цьому Осадчук, який є членом профільного для законопроєкту комітету з правоохоронної діяльності, дуже обережний щодо термінів повторного розгляду цього питання в залі.
«В комітеті утворився плюс-мінус консенсус щодо цієї теми, – стверджує він. – Але у нас зараз стільки нагальних тем на розгляді, що не можна гарантувати розгляд цього проєкту першочергово. Треба витримати певну паузу, дати можливість висловитися експертному середовищу. Хай деякі галасливі громадські організації попрацюють з тими ж мажоритарними депутатами. Але, безумовно, будемо цю тему добивати, бо вона для мене дорівнює «декомунізації мізків».
Павло Вуєць, «Главком»
Читайте також:
Коментарі — 0