У Януковича пропонують опозиції укласти конституційний меморандум
Нова Конституція – зараз ледве не головний фетиш, навколо якого будуть вестись пошуки компромісу у безпрецедентно важкій українській політичній кризі. Хтось пропонує спеціальним актом в одну хвилину повернутися до Конституції 2004-го року, яка звужує президентські повноваження, хтось вважає, що ця Конституція з ряду причин не є ідеальною (інша виборча система, принцип імперативного мандату, диференційований спосіб призначення міністрів та ін.) та доводить, що треба писати нову Конституцію з нуля, що займе певний час.
До останніх належить радник Президента, керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Марина Ставнійчук, яка також є секретарем створеної Президентом Конституційної асамблеї. Колишня соратниця Віктора Ющенка впевнена, що базисом для підготовки нової Конституції може стати напрацьована асамблеєю Концепція внесення змін до Конституції, яка чекатиме висновку Венеційської комісії. А саме зараз, на її думку, для зняття напруги політики мають підписати певний «конституційний меморандум», в якому чітко розписати всі подальші кроки. Про свою концепцію виходу з кризової ситуації радник Президента розповіла багаточисельним журналістам в прес-центрі «Главкому».
Пані Марино, чому взагалі виникла така необхідність зміни нинішньої Конституції?
У питаннях необхідності вдосконалення Конституції є дві складові. Перша – питання легітимності Конституції, яка була втрачена після сумнозвісного рішення Конституційного суду 30 вересня 2010-го року. І друга – питання, що пов’язані дійсно з необхідністю удосконалення системного комплексного оновлення положень Конституції України з метою доведення їх до сучасних вимог європейського конституційного права, до сучасних стандартів у сфері прав і свобод. Безумовно, з урахуванням українських реалій. В основі цього комплексу оновлення Конституції повинно лежати питання людської гідності як основної цінності.
На сайті Конституційної асамблеї для громадського обговорення вивішений проект концепції змін до Конституції, який розробила чимала кількість експертів, науковців. Які зміни вносить саме Конституційна асамблея, секретарем якої ви є?
Попри всю критику її роботи, підходів, складу і таке інше, нам вдалось вийти, як на мене, на нормальний документ, який називається Концепцією змін до Конституції України. Я хочу, щоб усі в державі знали, що напрацювання у сфері конституційного процесу за наслідками роботи Конституційної асамблеї в Україні є. І ця концепція може цілком лягати в основу майбутнього конституційного процесу. Не дивлячись на те, що представники опозиції не брали участі в роботі, наш підхід, який базувався на фаховому підході до пропозицій та неполітизованості роботи асамблеї дав нам можливість напрацювати пропозиції по вдосконаленню Конституції по, як на мене, шести ключовим питанням. Так, вони можуть бути спірними, такими, що будуть доопрацьовуватись, доформовуватись, але шість головних завдань, які ми ставили перед собою, мені здається, ми виконали.
По-перше, це питання прав і свобод людини і напрацьовані в зв’язку з цим пропозиції до першого та другого розділів Конституції. Також питання державної влади і балансу на центральному рівні, який забезпечується за рахунок пропозицій щодо парламентсько-президентської республіки, де парламентська більшість формує уряд з політичною відповідальністю і програмою. Якщо говорити про модель вдосконалення і парламентсько-президентську республіку на центральному рівні, то відповідним цьому є питання децентралізації влади – і, відповідно, систему місцевого самоврядування нами пропонується побудувати на принципах і засадах Європейської хартії про місцеве самоврядування з урахуванням українських реалій. Третім серйозним моментом, про який ми говоримо, є питання народовладдя – третій розділ майбутньої Конституції ми пропонуємо викласти абсолютно на нових засадах, використовуючи механізми виборів і всеукраїнського і місцевих референдумів. Крім того, для нас є принципово важливим питання судової влади і відповідних статусу і повноважень прокуратури. Також ми вважаємо одним із ключових питання нового статусу, нових повноважень, прозорого конкурсного добору при формуванні Конституційного суду.
По питанню прокуратури в нас був серйозний спір на робочій групі і він полягав в тому, чи прокуратура буде виділена в окремий розділ Конституції, чи це все-таки складова розділу, пов’язаного з судовою владою. Друге – формування системи і механізму реалізації повноважень прокуратури. Практично по трьох з чотирьох позицій ми дійшли згоди, але по одній позиції дійсно залишається спір. Але я, як секретар Конституційної асамблеї, маю домовленість з Венеційською комісією, що вони нам дадуть свої зауваження і уже з урахуванням їхніх зауважень ми зможемо завершувати роботу.
Насправді на Конституційній асамблеї була конкурентна атмосфера вільного вираження думки. Виходили ми насамперед з інтересів держави і суспільства, і таким чином вийшли на концепцію, з якою всі мають можливість ознайомитись. Вона достатньо велика за обсягом, але ті ключові питання, які ми ставили собі за мету, я висвітлила.
Чи у випадку повернення до Конституції 2004-го року ви не боїтеся повторення політичної кризи 2006-го року, коли депутати не могли дійти згоди і Президентові довелося розпускати парламент? І друге питання – чи встигнуть радикально налаштовані сили оформитися в партії у випадку проведення позачергових виборів?
Щодо другого питання, я би звернула увагу на вимоги Конституції – є відповідні обмеження у цій частині. Відповідно, я би радила радикальним партіям привести свої програми до європейських вимог щодо політичної діяльності, а також до конституційних вимог.
А щодо повернення до Конституції 2004-го року, то, на жаль, в Україні стало поганою практикою використовувати політико-правові рішення для вирішення дуже складних кризових політичних ситуацій. Але попри всі складнощі процесів, які відбуваються в Україні впродовж останніх десятка років, є суттєва необхідність все ж перейти до нормального конституційно-правового способу вирішення навіть складних політичних криз. Принаймні для того, щоб не маніпулювати і не знущатися над Основним Законом. Треба розуміти, що Конституція є основою правової системи, і коли ним маніпулюють залежно від політичної доцільності, практично руйнується уся правова система і дається можливість процвітати правовому нігілізму і підготовці і прийняттю нікчемних законів, що ми спостерігаємо останнім часом в Верховній Раді. Але простого рішення, яке пропонує дехто з тих, хто називає себе правниками, у дуже складній політичній та політико-правовій ситуації не буває. Одномоментне повернення до редакції Конституції 2004-го року, на моє переконання, породить ще один виток серйозної конфронтації, потік несприйняття як з боку нашого політикуму, громадянського суспільства, так і міжнародної спільноти. Не дивлячись на те, що сьогодні необхідно шукати дійсно швидкий компроміс, треба вийти на такий політико-правовий варіант поведінки, який повинен нас вивести виключно на правовий спосіб вирішення конфлікту. Причому у двох площинах – виведення з конфлікту і пошуку варіанту розвитку країни.
Якщо ми сьогодні повернемося до редакції Конституції 2004-го року, це знову призведе до кризи. Тому я закликаю політиків прислухатися до розумної і раціональної ідеї, на якій я наполягаю. Це може бути меморандум або конституційний договір, який відповідально мають укласти сторони. Це також дозволяє швидко вирішити питання формування того ж коаліційного уряду чи технічного уряду, але треба розуміти, що не тільки конституційна формула, яка дає можливість сформування уряду Президентом, а й відсутність парламентської більшості під такий уряд створюють серйозні ризики. Підписання конституційного договору дає можливість зайти в повноцінний конституційний процес, виставивши строки, завдання, оприлюднивши позиції сторін. Тому що наступає час, коли кулуарні перемовини, нечесні політичні рейдерські схеми і підкилимні домовленості мають відійти в минуле. Увага всіх людей в державі прикута до Майдану тільки заради одного – країна з цієї ситуації має вийти зовсім нова, з новими підходами, принципами і засадами. І досить вже того, що ми мали останні роки. Подивіться, як здійснювалась судова реформа – 1700 поправок за дві години, ніхто їх не розглядав, ніхто не брав до уваги позицію опозиції. Так само ніхто серйозно не обговорював бюджетну і податкову реформу. Винна в цьому не тільки влада. Я серед тих людей, які в 2010-му році після рішення Конституційного суду казали, що тепер вся відповідальність за те, що відбуватиметься в державі, буде лежати на Президентові України. Я сьогодні хочу, щоб відповідальність за неправомірні рішення, за вихід за межі своїх повноважень понесли ті, хто ці рішення приймав, щоб це питання постало перед суспільством. І з іншого боку – повинні понести відповідальність ті, хто радив Президентові діяти у такий спосіб, бо вони в тіні. Насправді не було ні державницької позиції, ні правової, ні фахової, ні патріотичної.
Тому в конституційний договір треба закласти декілька складових, які будуть визначати напрямки виходу з кризи, починаючи з реальних кроків по мораторію на застосування сили, покарати винних, в тому числі, шляхом кримінального переслідування тих, хто допустив силовий варіант розвитку подій. І далі в цьому конституційному договорі треба говорити про повноцінний конституційний процес. Але люди мають знати, хто і на яких позиціях заходить в цей процес, з якими підходами він буде брати в ньому участь і на який результат мають вийти політикум, держава і суспільство за наслідками цього процесу. Це має бути комплексний договір, в якому мають бути не тільки питання Конституції, а й виборчого законодавства і цілий ряд законів, які пов’язані з нормальним демократичним виходом із кризи і з заходами, пов’язаними з розвитком майбутнього країни. Країна знаходиться на межі такого розриву і політичного протистояння, яке вже вийшло за межі Києва, що політики просто не мають права заходити в конституційний процес без оприлюднення своїх позицій, як політичних, так і правових. У цьому процесі від їхнього імені будуть брати участь люди, які користуються довірою і авторитетом в фаховому середовищі, які не заплямовані негативною поведінкою.
Ви пропонуєте сформувати коаліційний уряд вже зараз чи після проведення реформи?
Вважаю, що в межах конституційного договору, коли політики серйозно до цього прислухаються, можна говорити про формування коаліційного уряду вже зараз. В цьому договорі повинно бути прописано не лише порядок формування уряду. Мені би хотілося, щоб не тільки прем’єр, а увесь склад уряду пройшов через горнило парламенту – щоб не було змінено одне прізвище на інше, на людей, які сьогодні мають ті самі підходи. Практично саме цей уряд, який діє на сьогодні, привів країну до кризи – не говорю про економіку, але за декілька місяців було прийнято декілька взаємовиключних рішень, які привели до того, що люди вийшли на Майдан. Саме цей уряд причетний до застосування непропорційної сили до людей.
Тому для держави наступає момент істини, і це повинні знати і розуміти і політики, і чиновники, і самі громадяни. Сьогодні потрібно шукати дуже широкий консенсус, який дасть можливість вийти Україні із ситуації як державі і суспільству абсолютно нової якості. Мені видається, що ті механізми модерації конфлікту, які ми маємо, вже вичерпали себе.
Ви казали, що в Адміністрації Президента вистачає здравомислячих людей. Чи входить до їхнього числа наразі один з головних президентських юристів Андрій Портнов?
Я сказала, що мої пропозиції щодо конституційного процесу і вирішення кризи відповідають здоровому глузду, європейським стандартам і потребам людей. А пан Портнов хай відповідає за свої пропозиції і за їхню суть. Те, як він пропонував це робити і як робив, я не збираюся коментувати.
Що заважає зараз в Раді ухвалити законопроект 4180, який вже є?
Процедурні перестороги щодо ухвалення цього законопроекту по регламенту Верховної Ради також є. Насправді ніхто з фахівців не сів за стіл і не провів серйозної якісної підготовленої дискусії щодо того, яким чином на етапі політико-правових рішень забезпечити відповідне ухвалення необхідних країні пропозицій, а потім провести якісний конституційний процес. Я розраховую на те, що це відбудеться, а політики дуже відповідально підійдуть до ситуації.
Ви вже мали можливість донести свою позицію до Президента?
У короткий спосіб за останній період часу мала, але розраховую ще на розмову з Президентом.
Коментарі — 0