Ярема - Генпрокурор: затвердивши цю кадрову пропозицію президента, Рада порушила закон?
Не минуло й двох тижнів після інавгурації президента, а він вже встиг відзначитися правовим ляпом. Порошенко запропонував Верховній Раді призначити на посаду Генерального прокурора Віталія Ярему, який досі у якості віце-прем’єра очолював силовий блок уряду. Однак якщо Рада затвердить цю кадрову пропозицію президента – вона порушить закон.
Згідно з діючою Конституцією, Генерального прокурора призначає президент за згодою Верховної Ради. Однак при цьому кандидат на посаду керівника Генпрокуратури має відповідати певним кваліфікаційним вимогам, викладеним у законі «Про прокуратуру». У ст. 46 цього закону сказано: «На посади прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняних до них прокурорів призначаються особи віком не молодше 30 років, які мають стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше семи років». А у ст. 56 роз’яснюється: «Під поняттям «прокурор»… слід розуміти: Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники та помічники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя…».
З цього випливає, що Віталій Ярема повинен мати 7 років стажу роботи прокурором або суддею, аби відповідати встановленим законом вимогам до кандидата на посаду керівника ГПУ. Він же, як можна судити з його офіційної біографії на сайті Кабміну та на персональному сайті, у своїй трудовій біографії має лише сторінки, пов’язані з МВС, Кабміном та Верховною Радою.
Інша кваліфікаційна вимога, викладена в законі «Про прокуратуру», передбачає для неофітів прокурорської ниви річне стажування: «Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року». Отже, Віталій Ярема станом на сьогодні не має права не тільки очолити Генпрокуратуру, але й навіть просто працювати рядовим прокурором.
Щоправда, попередній очільник Генпрокуратури Олег Махніцький (якого вчора вже звільнив Порошенко і за традицією Януковича відправив колишнього високого чиновника у заслання у статусі свого радника) теж не зовсім відповідав вимогам ст. 46 закону «Про прокуратуру» - він хоч і працював у органах прокуратури, проте значно менше, аніж 7 років. Однак тут слід зауважити, що Махніцький – був не повноцінним Генпрокурором, а тимчасово виконуючим обов’язки.
Таким чином, внісши кандидатуру Віталія Яреми до парламенту, Петро Порошенко не тільки порушує закон, але й пропонує депутатам Верховної Ради стати його спільниками у цьому правопорушенні.
Щоправда, сам Ярема жодної правової колізії у своєму призначенні не вбачає. «Читайте уважно закон. До кандидата на посаду Генпрокурора ці вимоги не відносяться. Це відноситься до працівників ГПУ, прокурорів областей, а до Генпрокурора це не відноситься. Крапка. Я не буду дискутувати. Це питання поза дискусією», - заявив «Главкому» Віталій Ярема.
У Порошенка є кілька варіантів виходу з правової пастки, в яку він сам себе загнав. Перш за все, можна внести зміни до закону «Про прокуратуру». Цей варіант вразливий тим, що вимагає одностайності з приводу кандидатури нового Генпрокурора принаймні всередині існуючої коаліції. А такої одностайності немає. Очевидно, що «Свобода» не палатиме великим бажанням втрачати «свого» керівника ГПУ Олега Махніцького, а можливо й спробує заблокувати призначення Яреми.
Ще один «свободівець» в уряді Яценюка, міністр агрополітики Ігор Швайка вчора в інтерв’ю «Главкому» нагадав, що призначає генпрокурорів сьогодні парламент, а не президент. Народний депутат від ВО «Свобода» Юрій Сиротюк також не в захваті від кадрових ініціатив нового президента. «Я, як член комітету з нацбезпеки та оборони, хотів би, щоб ми спочатку почули звіт першого віце-прем’єр-міністра, відповідального за силовий блок Яреми про здійснення операцій на Сході, бо він координує діяльність всіх силових структур. За цей час окупанти дві третини Донбасу захопили. А починалося все з двох точок, які контролювали російські бойовики, - приміщення управи СБУ в Луганській області і частини міста Слов’янська. Тому мене ці питання цікавлять, і тому спочатку повинен бути звіт віце-прем’єра, а тоді вже призначення. Бо це недобре, коли влада є безвідповідальною», - заявив «Главкому» Сиротюк.
Джерела «Главкому» стверджують, що саме Ярема не тільки координував діяльність українських підрозділів, які беруть участь в АТО, але й відповідав за кадрову політику в МВС. Тому звіт віце-прем’єра був би дуже доречним – принаймні, це дало б можливість оцінити міру причетності самого Яреми до одіозних призначень в структурі правоохоронних органів. Також хтось повинен понести відповідальність за численні зради як рядового, так і керівного складу МВС на Сході країни. За втечу Віктора Януковича та його поплічників. За побоїще в Одесі 2 травня.
Окремої уваги заслуговує розслідування подій на вулиці Інститутській 20 лютого – минуло майже чотири місяці, а винні й досі не потрапили на лаву підсудних. І, ймовірно, вже не потраплять, оскільки, за словами народного депутата Геннадія Москаля, в МВС знищили всю документацію і гільзотеку, за якими можна було відстежити використання зброї і куль, з яких розстрілювали майданівців.
«Батьківщина» ж, імовірніше за все, кандидатуру Яреми підтримає. Хоча б тому, що Віталій Григорович у 2012 році балотувався до Верховної Ради саме під її брендом. Щоправда, вже тоді ходили чутки про те, що фінансував його кампанію Петро Порошенко, отож не дивно, що саме Ярему президент просуває в крісло керівника ГПУ.
«Я вважаю, що це, принаймні, професійна і порядна людина. Ярема давно відомий як фахівець, і я впевнений, що якщо він буде на цій посаді перебувати – він займатиметься саме розслідуваннями і контролем за законністю, а не махінаціями», - впевнений ще один народний депутат від «Батьківщини» Володимир Ар’єв, який теж давно вважається наближеним до Порошенка. При цьому нардеп заявляє, що «Батьківщина» за призначення Яреми проголосує, не зважаючи на правову колізію. «Тут треба буде звертатися до юридичної служби Президента. Я думаю, що всі частини біографії Яреми відповідають вимогам закону», - висловив впевненість Ар’єв.
«Я думаю, що перш за все треба говорити про ухвалення закону про Генпрокуратуру. Новий Генпрокурор має прийти з новою Конституцією і новим законом», - вважає Юрій Сиротюк.
Після публікації матеріалу, стало відомо, що парламент без обговорення призначив Віталія Ярему генпрокурором. Кадрову пропозицію президента підтримали 329 депутатів.
Коментарі — 0