Дуда для України

У Польщі відбулися одні з найзапекліших виборів в новітній історії. Конкуренція під час перегонів кампанії була такою ж гострою, як у 1995 році, коли Александр Квасневський лише на кілька відсотків голосів обіграв тодішнього президента Леха Валенсу. За офіційними результатами виборів новим главою держави став правий консерватор, представник партії «Право і справедливість» (ПіС) Анджей Дуда, який набрав у другому турі виборів близько 52%.

Ця перемога стала несподіванкою для більшості політичних експертів насамперед у самій Польщі. Перший дзвіночок ненадійності прогнозів продзвенів ще два тижні тому, коли відбувся перший тур. Соцопитування показували, що лідером перегонів є чинний президент, лідер «Громадянської платформи» (ГП) Броніслав Коморовський, який начебто тоді випереджав свого суперника ледь не на 8% голосів. Однак все сталось не так, як гадалось. Попри стабільне економічне зростання країни, незважаючи на непросту економічну ситуацію в Європі, кандидат від правлячої партії, діючий глава держави Броніслав Коморовський зазнав поразки.

-- Хто такий Дуда

Анджей Дуда - представник консервативної партії «Право і справедливість», 43 роки, соратник загиблого президента Польщі Ярослава Качинського. Дуда народився 16 травня 1972 року у Кракові. У 1996 році закінчив факультет права і адміністрації Ягеллонського університету. У цьому ж університеті за рік розпочав викладацьку діяльність. У 2005 році отримав статус доктора права.

На початку 2000-х років він був активістом руху «Унії Вольності». Після парламентських виборів у 2005 році почав працювати у Парламентському клубі партії «Право і справедливість». У 2006 році він став заступником міністра юстиції Польщі, а вже наступного року пристав на пропозицію Лех Качинського працювати в Президентському палаці: Дуда став заступником держсекретаря в Канцелярії президента Польщі. Після трагічної загибелі Качинського під Смоленськом, на початках президентства Коморовського Дуда пішов у відставку. У 2010 році він був депутатом у міськраді свого рідного Кракова, з 2011 році – депутатом Сейму. Через три року його обрали депутатом Європейського парламенту, до останнього часу вже обраний президент працював у Юридичній комісії і Комісії внутрішнього ринку і захисту прав споживачів. У 2014 році майбутній президент став членом партії «Право і справедливість», а один з лідерів партії Ярослав Качинський восени минулого року оголосив Дуду кандидатом від партії на президентських виборах 2015 року.

-- Що наобіцяв новий лідер Польщі

На тлі непопулярних у народі кроків нинішнього керівництва держави із підвищення пенсійного віку, Дуда пообіцяв прямо протилежне - його зниження. Окрім того, переможець обіцяв виплачувати по 500 злотих (125 євро) кожній сім’ї за кожну наступну дитину, безплатні медицину і дитячі садки. Не дивно, що за нового президента проголосувало 62% селян і більшість молоді. Новообраний президент є прихильником відмови від євровалюти, а в середовищі експертів має репутацію євроскептика. Дуда називає загиблого Леха Качинського своїм вчителем, який має «велику незавершену справу». Тобто новообраний президент обіцяє продовжити діло Качинського.

Броніслав Коморовський під час виборів називав свого суперника за подібні обіцянки популістом. Однак виборці вирішили по-іншому: за переможця проголосували здебільшого східні регіони країни, які ближчі до України та Білорусі, і в самій вважаються біднішими.

-- Анджей Дуда і Україна

Дуда і Коморовський не робили з «української теми» фішку під час агітації. Однак ті нечисленні заяви, які переможець робив на захист України, були дуже радикальними. Буквально за декілька днів до першого туру виборів в ефірі польської радіостанції RMF FM новообраний президент заявив, що не виключає відправки польських солдат в Україну. «Польща могла би надати підтримку. Варто було би про це подумати», - говорив на той момент кандидат в президенти, додавши, що «коли сусід веде війну з нашим спільним ворогом, смертельним ворогом, то тоді треба допомогти сусіду». В той же час політик підкреслив, що, звичайно, не є прихильником відправки військ в Україну, але в разі, якщо НАТО ухвалить таке рішення, то його країна, як член Альянсу, мусила би підкоритися.

Дуда виступає категорично проти будь-яких домовленостей з Росією, якщо предметом таких переговорів є територіальна цілісність України. Більше того, у своїх виступах він підкреслив, що Росія є першою європейською державою, яка здійснила військове втручання до іншої європейської держави (після Другої світової війни), анексувавши частину її території.

«Зараз не можна погоджуватися з тим, щоб Росія ковтала України по шматочках. Ми несемо відповідальність за інтеграцію європейських держав і цілісність кордонів. Зупинка цього процесу стане успіхом Європи. Згода на гнилий компроміс буде її поразкою», - вважає обраний президент Польщі..

Українські експерти вважають, що президентство Дуди мало чим відрізнятиметься від правління його попередників, однак буде ще більш жорстким по відношенню насамперед до Росії. «Зовнішньополітичний курс Польщі буде більш правим, менш схильним до компромісів з Росією. Дуда уже зазначив, що Польща не піде на відмову від санкцій, як того вимагали помірковані політики», - нагадав в коментарі «Главкому» політолог, керівник центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов.

В той же час, каже експерт, у Польщі пам’ятають, хто влаштував Волинську різанину. «Очевидно, Дуда наполягатиме, щоб закон (український закон про визнання УПА) в частині героїзації Повстанської армії був переглянутий, були внесені зміни», - вважає Золотарьов. Однак конфлікт, про який ідеться, виглядає більш гіпотетичним, переконаний дипломат, голова благодійного фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко. Він визнає, що у минулому політичне середовище, з якого вийшов Дуда «любило акцентувати увагу на проблемних сторінках українсько-польських відносин». Але часи змінилися, і нині українська проблематика набуло зовсім іншого звучання. «Ніщо не вказує на те, що кардинальна зміна (в політиці Польщі по відношенні до України) можлива», - додає Яременко.

За словами колишнього Міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка, стиль управління нового президента визначатиметься особистими його уподобаннями і досвідом. «А з іншого боку протягом передвиборчої кампанії не було таких заяв, які би свідчили про те, що (насамперед зовнішній політиці Польщі) будуть суттєві відмінності», - додає український дипломат. Попри заяву Дуди про те, що він не виключає направлення своїх військ в Україну Грищенко переконує, що цього не станеться.

-- ЗМІ про перемогу Дуди

Німецькі медіа, повідомляючи про перемогу Анджея Дуди застерігають владу Польщі від повторення «угорського сценарію». Так, Seuddetusche Zeitung нагадує, що обраний президент Дуда ішов на вибори з обіцянками «взяти під контроль польського капіталу іноземні банки у Польщі, порівнюючи цю вимогу з обіцянками прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, які він виконав після здобуття влади у своїй країні».

«Российская газета» прогнозує погіршення російсько-польських відносин. Видання констатує, що відповідно до Конституції Польща є парламентською республікою, де більшість управлінських повноважень належить прем’єр-міністрові. Однак підкреслює, що саме президент визначає зовнішню політику країни. Російське видання наводить думку завідувача відділом стратегічних оцінок Центру ситуаційного аналізу РАН Сергія Уткіна: «Відносини Росії та Польщі і так є «досить натягнутими» через кризу на Україні і з приходом до влади Дуди можна очікувати ще більшого посилення (антиросійської) риторики».

Голова фракції «Громадянської платформи» у польському парламенті Рафал Групінський визнає, що «Право і справедливість» після перемоги на виборах Анджея Дуди «отримала вітер і вітрила» для того, щоб виграти парламентські перегони восени цього року. «Це реальна загроза. Ми будемо переможені, якщо не зробимо висновків», - сказав політик в ефірі радіо ТОК FM.

Більшість європейських медіа, які приділили увагу виборам у Польщі, сходяться на думці, що ключовими стануть парламентські вибори восени цього року. Саме після них політика Польщі може суттєво змінитися.