Парламентська асамблея Ради Європи визначила критерії, за якими Тимошенко і Луценко будуть визнані політв’язнями
Ввечері 3 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи заслухала доповідь щодо політичних в’язнів німецького депутата Крістофа Штрассера та схвалила спеціальну резолюцію «Визначення поняття політичного в’язня», в якій закріплено чіткі критерії для надання людині такого статусу.
До цього, після чергових резолюцій різних європейських структур з натяками на політичну складову процесів проти Тимошенко та Луценка, українські посадовці кожного разу вказували, що напряму їх політичним в’язнями ніхто не називав. З наступного тижня це може змінитися.
Адже ПАРЄ в своєму попередньому документі стосовно України, ухваленому 26 січня 2012 року чітко записали, що статті, за якими засудили Тимошенко – політичні, й їх треба термінового декриміналізувати. Чого зроблено не було.
Європейський парламент в резолюції від 24 травня 2012 року також назвав процеси проти Тимошенко й інших опозиціонерів «політично мотивованими», проте слова «політичні в’язні» також не вжив.
Рішення Європейського суду з прав людини щодо ув’язнення Юрія Луценка також вказало на політичну складову переслідування опозиціонера, визначивши порушення цілої низки статей Європейської конвенції з прав людини, в тому числі й 18 – «політичні переслідування».
Враховуючи все це, після затвердження на найвищому рівні визначення «політичний в’язень» з відповідними чіткими критеріями, нічого не заважатиме в наступних резолюціях щодо України назвати речі своїми іменами. Не складно побачити, що ув’язнення Тимошенко й Луценка майже за всіма параметрами збігається з затвердженими критеріями ПАРЄ: це і порушення Європейської конвенції при ув’язненні, і політичні мотиви переслідування, а також заангажований судовий процес.
Поки що ПАРЄ тільки звернулося до країн членів Ради Європи звільнити людей, які підпадають під визначення політичного в’язня. Проте це тільки перший крок, наступний - визнання такими українських опозиціонерів. Це може статися вже на зимовій сесії ПАРЄ, коли там буде окремо розглядатися українське питання.
Резолюція щодо політв’язнів викликала дуже гострі дискусії всередині Парламентської асамблеї. Представники країн в яких є значні проблеми з демократією, всіляко намагалися зупинити ухвалення резолюції або її пом’якшення. Проти були представники Азербайджану, Росії, Вірменії, Туреччини та інших. В кінцевому результаті в документ внесли незначні правки та схвалили 100 голосами «за», «проти» висловились 64 депутати.
Позиція української делегації як завжди розділилася. Регіонали Юлія Льовочкіна, Олексій Плотніков, Іван Попеску та Валерій Писаренко проголосували проти. За резолюцію з визначенням критеріїв політичного в’язня проголосували Оксана Білозір, Сергій Соболєв, Сергій Головатий та бютівка Олена Бондаренко.
Тиждень тому «Главком» вже публікував переклад проекту резолюції щодо визначення поняття політичний в’язень. Тепер пропонуємо ознайомитись з остаточним текстом резолюції з внесеними правками.
«Главком» публікує переклад Резолюції ПАРЄ щодо політичних в’язнів:
Коментарі — 0