Остаточна резолюція ПАРЄ щодо України (Документ)

Більше місяця тому «Главком» вже публікував власний переклад проекту Резолюції ПАРЄ щодо України. Тоді він здавався дуже жорстким, а єдиним позитивом для влади було те, що в ньому не висловлювалося занепокоєння з приводу здоров’я Тимошенко. Проте в повному звіті Моніторингового комітету таке занепокоєння було, а тому не дивно, що з’явилося воно і в кінцевому варіанті резолюції.

Ухвалена вчора резолюція вийшла достатньо суперечливою. З одного боку, в неї включили положення щодо Тимошенко, там лишилися вимоги негайно випустити політв’язнів Луценка та Іващенка, і найголовніше, з’явилася загроза застосування санкцій проти України, якщо ситуація з переслідуванням опозиції не зміниться. Проте представникам Партії регіонів вдалося дещо пом’якшити формулювання, прибрати вимогу скасувати 364 та 365 статті Кримінального кодексу, а також похвалити владу за проект Кримінально-процесуального кодексу й «консенсусний» закон про вибори. Мабуть, саме через ці дрібні перемоги представники більшості в українській делегації в ПАРЄ одноголосно проголосували за резолюцію.

Парламентська Асамблея Ради Європи

Резолюція 1862 (2012)

Функціонування демократичних інституцій в Україні

1. ПАРЄ вітає тривале співробітництво з українською владою у рамках моніторингової процедури Асамблеї. Вона із задоволенням відзначає, що урядом було вжито низку важливих кроків з метою виконання ще невиконаних вступних зобов’язань, у тому числі щодо боротьби з корупцією. Вона вітає тісне співробітництво, досягнуте між Радою Європи та українським урядом в реалізації необхідних реформ. Водночас, Асамблея висловлює жаль, що судове переслідування колишніх урядових лідерів в Україні негативно впливає на тіснішу європейську інтеграцію країни

2. Парламентська асамблея висловлює стурбованість щодо кримінальних справ, порушених відповідно до статей 364 (зловживання службовим становищем) та 365 (перевищення влади) Кримінального кодексу, проти великої кількості колишніх урядовців, включаючи колишнього Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, колишнього в.о. Міністра оборони Валерія Іващенка, колишнього першого заступника Міністра юстиції Євгена Корнійчука, а також колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко.

3. Асамблея вважає, що статті 364 та 365 Кримінального кодексу є занадто широкими для застосування та дозволяють заднім числом криміналізувати звичайні політичні рішення. Це суперечить принципам верховенства права та є неприйнятним. Тому Асамблея закликає уряд невідкладно внести зміни у ці дві статті Кримінального кодексу у відповідності до стандартів Ради Європи та зняти обвинувачення проти колишніх членів уряду, висунуті за цими статтями.

Асамблея хоче наголосити на тому, що оцінка політичного рішення та його наслідки є прерогативою парламенту та виборців, але не судів. Тому Асамблея просить Президента України вжити всіх доступних йому законних заходів, щоб випустити цих колишніх урядовців та дозволити їм взяти участь в наступних парламентських виборах. Вважає, що мають бути розроблені та впровадженні суворі міжнародні стандарти розмежування політичної та кримінальної відповідальності.

4. Асамблея висловлює жаль щодо численних недоліків, зафіксованих в судових процесах проти колишніх урядовців та вважає, що вони могли унеможливити обвинуваченим забезпечення справедливого судового розгляду, відповідно до Статті 6 Європейської конвенції з прав людини. У цьому зв’язку, Асамблея відзначає той факт, що Європейський суд з прав людини вирішив розглянути за прискореною процедурою звернення пані Тимошенко стосовно її затримання, в якому вона посилається на порушення статей 3, 5 та 18 Конвенції.

5. На погляд Асамблеї, ці недоліки є наслідками систематичних проблем судової системи України. Ці проблеми не є новими та були неодноразово розкритиковані Асамблеєю, зокрема, щодо відсутності незалежності судової системи, надмірного застосування і тривалості тримання під вартою, відсутності рівності сторін в процесі між прокуратурою та захистом, а також недостатнє правове обґрунтування прокуратурою та судами в офіційних документах та вироках.

6. Щодо незалежності судової системи Асамблея:

6.1. вкотре підтверджує своє глибоке занепокоєння відсутністю незалежності судової системи та вважає це головним завданням для системи правосуддя в країні;

6.2. вважає, що нинішній порядок призначення в суди підриває незалежність судової системи. Закликає владу скасувати або значно скоротити 5 річний випробний термін для суддів та відсторонити Верховну Раду від процедури призначення суддів;

6.3. також вважає, що судді під час їх випробувального терміну не мають розглядати політично чутливі та складні справи;

6.4. вважає, що склад Вищої ради юстиції суперечить принципу розподілу гілок влади та підриває незалежність судової системи. Тому Асамблея просить ухвалити поправки до відповідних законів, які остаточно прибрали б представників Верховної Ради, Президента, та Прокуратури зі складу Вищої ради юстиції. До прийняття цих змін, ці три органи мають призначити до Вищої ради юстиції неполітичних членів;

6.5. закликає Верховну Раду невідкладно ухвалити необхідні конституційні зміни, які б прибрали положення, що перешкоджають імплементації рекомендацій Асамблеї, зазначені в пунктах 6.2 та 6.4;

6.6. висловлює занепокоєння щодо багатьох повідомлень, які заслуговують на довіру, що почалися дисциплінарні переслідування і судді були усунені з посад Вищою радою юстиції, ґрунтуючись на скаргах прокуратури щодо фактів, коли судді вирішували справи супроти позиції прокуратури. Така практика є несумісною з принципом верховенства права та має бути негайно зупинена.

7. Щодо тримання під вартою Асамблея:

7.1. висловлює занепокоєння щодо надмірного застосування тримання під вартою українськими судами, часто без представлення вагомих підстав;

7.2. зазначає, що надмірне та незаконне тримання під вартою є одним з головних зауважень в рішеннях, ухвалених проти України в Європейському суді з прав людини;

7.3. ще раз підтверджує, відповідно до презумпції невинуватості, що тримання під вартою має застосовуватися як крайній засіб, коли є чіткий ризик втечі від правосуддя або його підриву;

7.4. закликає владу забезпечити, щоб Кримінально-процесуальний кодекс передбачав чітку процедуру перегляду тривалості та законності тримання під вартою. Додатково мають бути надані гарантії, що тримання під вартою застосовується тільки як крайній засіб на основі добре обґрунтованого рішення суду.

8. Щодо рівності сторін у суді між прокуратурою та захистом Асамблея:

8.1. відзначає стурбованість щодо упередженості в бік прокуратури, що є хворобою всього українського правосуддя;

8.2. закликає владу забезпечити, щоб в Кримінально-процесуальному кодексі рівність сторін між прокуратурою та захистом була гарантовано як на папері, так і на практиці;

8.3. пропонує владі, зокрема, забезпечити, щоб КПК прямо передбачав надання захисту копії справи з матеріалами прокуратури та надавав розумний термін, під контролем суду, захисту для ознайомлення з матеріалами справи.

8.4 вітає той факт, що Президент України подав на розгляд Верховної Ради України новий проект Кримінально-процесуального кодексу і закликає Верховну Раду прийняти у найшвидший спосіб цей закон, який повністю бере до уваги рекомендації експертів Ради Європи під час розгляду ними проекту закону.

9. Стосовно систематичних проблем правової системи, Асамблея шкодує, що Прокуратура України не була реформована у відповідності зі стандартами Ради Європи, хоча ця реформа є одним із зобов’язань, прийнятих під час вступу. Внаслідок цього прокуратура залишається надзвичайно централізованою інституцією, якій надані надмірні повноваження.

10. Асамблея із занепокоєнням відмічає повідомлення, що здоров’я колишнього Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка та колишнього в.о. Міністра оборони Валерія Іващенка, які перебувають в СІЗО, швидко погіршується, і що обоє потребують медичної допомоги поза межами в’язниці. Асамблея просить негайно випустити обох чоловіків до закінчення судових процесів проти них, як з гуманітарних причин, так і з огляду на висловлене занепокоєння щодо тримання під вартою в Україні. Асамблея також висловлює занепокоєння через погіршення стану здоров’я та закликає владу дозволити, без будь яких застережень, медичне обстеження, а якщо потрібно, лікування незалежними лікарями за межами установ позбавлення волі.

11. Асамблея вітає факт, що багато важливих реформ були запроваджені, зокрема, в сфері інтеграції української економіки до європейського економічного простору. Це підкреслює важливість, надану владою тіснішій європейській інтеграції країни.

12. Асамблея визнає результати 15-го Саміту Україна-ЄС, що пройшов в Києві 19 грудня 2011 року, що був присвячений питанню укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Важливо, що обидві сторони визнали, що Угода про Асоціацію створить новий етап розвитку договірних відносин України з ЄС задля політичної асоціації та економічної інтеграції.

13. Асамблея підтверджує свою позицію, що неможливо буде запровадити потрібні для врахування зауважень Ради Європи реформи без першочергового реформування Конституції. Звертається до Президента та Верховної Ради швидко ініціювати всебічний процес конституційних реформ та не відкладати його на час після парламентських виборів. Асамблея вітає позитивну оцінку, надану Венеціанською комісією концепції Конституційної асамблеї, яка, як очікує Асамблея, буде стояти у витоків конституційного реформування. На додаток, Асамблея закликає владу на повну використати рекомендації Венеціанської комісії щодо попередніх проектів конституційних змін.

14. Асамблея вітає систематичні запити представниками влади щодо оцінки Венеціанською комісією проектів законів. Проте, зазначає, що в кількох випадках проекти законів, щодо яких були надіслані запити, були зняті з розгляду, а рекомендації Венеціанської комісії не були взяті до уваги при ухвалені відповідних законів у Верховній Раді. Тому Асамблея закликає владу повністю брати до уваги висновки Венеціанської комісії при підготовці нових законів, включно з попередніми оцінками на цю ж тематику. В цьому контексті Асамблея очікує, що позитивні висновки, надані щодо проектів законів, підготовлених президентською комісією зі зміцнення демократії та посилення верховенства права: про адвокатуру, свободу мирних зібрань та Конституційну асамблею - будуть враховані в документах, які направлять до Верховної Ради для ухвалення.

15. Асамблея зауважує ухвалення 17 листопада 2011 року закону про вибори народних депутатів. Вітаючи те, що багато наших попередніх зауважень були враховані, Асамблея висловлює жаль, що її головні рекомендації: прийняття Виборчого кодексу та впровадження пропорційної виборчої системи з відкритими регіональними списками, були проігноровані.

Щодо нового виборчого законодавства Асамблея:

15.1 вітає ухвалення закону про парламентські вибори, на основі широкого консенсусу на участі опозиції, як перший крок до уніфікованого виборчого законодавства

15.2. наголошує, що ухвалення цього виборчого закону не має бути використане як виправдання не ухвалювати Виборчий кодекс, який досі необхідний для забезпечення узгодженої правової основи для всіх виборів в Україні, що повністю відповідає європейським стандартам;

15.3. занепокоєна тим, що підняття прохідного бар’єру на пропорційних виборах до 5% разом із забороною партіям формувати блоки для участі в виборах негативно позначиться на можливостях нових та малих партій потрапити до парламенту. Асамблея стурбована тим, що ці положення можуть зменшити плюралізм та в подальшому збільшити поляризацію у новому парламенті. Асамблея рекомендує ще до наступних парламентських виборів зменшити прохідний бар’єр та прибрати заборону на участь в виборах політичним блокам партій. Щоб посилити плюралізм та стимулювати участь національних меншин в публічному житті, Асамблея рекомендує ЦВК при формуванні виборчих округів на виборах 2012 року забезпечити включення компактно проживаючих національних груп на певних територіях в одні й ті ж округи;

15.4. жалкує щодо включення до цього закону положень, які обмежують право брати участь у виборах будь-кому засудженому за злочин, незалежно від тяжкості вчиненого злочину. Визнає, що це положення ґрунтується на 76 статті Конституції України та закликає невідкладно прибрати його в рамках конституційної реформи, що була рекомендована асамблеєю.

15.5. закликає владу повністю впровадити рекомендації Групи країн проти корупції Ради Європи (GRECO) щодо фінансування політичних партій.

16. Асамблея вважає, що найближчі парламентські вибори стануть лакмусовим папірцем для відданості України демократичним принципам. Асамблея вважає, що міжнародне спостереження цих виборів внесе істотний внесок в їх демократичне проведення. Вважаємо, що Асамблея має сприяти міжнародним зусиллям спостереженням за виборами своєю великою делегацією.

17. Асамблея відзначає, що кілька важливих вступних зобов’язань до цих пір не були виконані, не дивлячись на факт, що Україна вступила до Ради Європи в 1995 році, біля 17 років тому. Всі уряди України та скликання Верховної Ради та її політичні фракції ділять відповідальність цей провал. В Резолюції 1755 (2010 рік) Асамблея привітала амбітну програму реформ влади щодо вступних зобов’язань, що лишилися. Незважаючи на початкові позитивні результати в декількох сферах, Асамблея стурбована сигналами, що стрімкість та політична воля проведення реформ в Україні зменшується. Тому Асамблея закликає владу, а також всі політичні сили в країні, невідкладно запровадити реформи, необхідні для виконання Україною вступних зобов’язань та побудови міцної демократії в країні.

18. Асамблея вважає, що виконання її рекомендацій, особливо пов’язаних з кримінальним переслідуванням колишніх членів уряду, стане сигналом щодо відданості влади нормам та цінностям Ради Європи. Якщо ж їх не буде виконано протягом розумного часу, це викличе серйозні питання щодо відданості влади принципам демократії та верховенства права, що має потягнути за собою належну реакцію з боку Асамблеї. Тому Асамблея закликає Моніторинговий комітет уважно слідкувати за ситуацією та пропонувати будь-які подальші дії з боку ПАРЄ відповідно до ситуації, включно з розглядом можливості застосувати санкції, якщо вимоги Асамблеї не будуть виконані.

Оригінал читайте тут