рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Американські вибори для України. Банкова може бути задоволена?

    • Павло Вуєць
    • Розсилка
    Американські вибори для України. Банкова може бути задоволена?

    Янукович і далі може розраховувати на м’яку позицію Вашингтону щодо внутрішніх процесів в Україні

    Президентська гонка в США завершилась досить впевненою перемогою діючого глави держави Барака Обами. Колишній губернатор Масачусетсу Мітт Ромні хоч і отримав перевагу в традиційно «республіканських» штатах, не зміг скласти конкуренцію Обамі, який «взяв» штати, що коливалися в своєму виборі, а вирішальною для діючого президента стала перемога в Огайо. Паралельно з президентським голосуванням обиралися 11 губернаторів, одна третина сенаторів і члени Палати представників Конгресу США. В результаті республіканці зберегли контроль над нижньою палатою Конгресу – Палатою представників, а за демократами залишилася більшість у Сенаті.

    Багато хто в Україні бажав демократу поразки, бо очікував, що республіканець Ромні буде вести більш жорстку політику відносно Росії на відміну від гнучкого Обами, що «здав» Україну Москві. Наскільки такі сподівання були виправданими, ми вже не дізнаємось, бо нинішній господар Овального кабінету зберіг своє нинішнє місце роботи ще на чотири роки. Як «сейв» Обами в Білому Домі відіб’ється на відношеннях Вашингтона та Києва і чи взагалі ці вибори мали якесь значення для України? На цю тему для «Главкому» розмірковують експерти-міжнародники.

    Розраховувати на м’яку позицію Вашингтону щодо наших внутрішніх процесів не варто

    {1-}

    Валерій Чалий,

    заступник директора Центра Разумкова

    Існує традиційний коментар, що зовнішня політика США відносно України не залежить від того, хто сидить в Білому Домі. Він частково правдивий, з огляду на те, що Україна сьогодні не є зовнішньополітичним пріоритетом Штатів. Але з іншого боку для України завжди була більш комфортна конфігурація, коли Президент представляє одну партію, а в Конгресі є більшість від іншої. 6 листопада вирішувалась не тільки питання, хто очолить Америку, а й питання представництва в Конгресі. Зокрема в Сенаті демократи залишили перевагу за собою, а в Палаті представників ситуацію контролюють республіканці. І цей момент Україна може використовувати для лобіювання своєї політики, хоча попередній період показав, що це не так просто робити.

    Що стосується геополітичних тем, що звучали з вуст Ромні, багато що було викликано його намаганням позиціонуватися ближче до правого консервативного сегменту. Але не думаю, що жорстка позиція відносно Росії, питання Афганістану були такою вже його особистою принциповою позицією. Розраховувати на більш м’яку позицію Вашингтону щодо наших внутрішніх процесів не варто – все ж таки і для республіканців, і для демократів позиції щодо цінностей є значущими. Але подальша доля України і її розвиток, може, залежить більше не від оцінок США щодо стану нашої демократії, а від того, як будуть розвиватися події в ключових точках світу. Наприклад, якщо ситуація на Близькому Сході піде за конфліктним сценарієм, очевидно це викличе ріст цін на нафту, а значить і на газ.

    Якби Ромні переміг, він не відчував би ніяких зобов’язань щодо Януковича. Але ту саму угоду Вашингтона з Києвом по урану звичайно буде пам’ятати людина, яка була безпосереднім її учасником – тобто Обама. З цієї точки зору Банкова може бути задоволеною, бо в неї є попередні контакти, які б у разі приходу до влади нового Президента вже не мали б ніякої ролі.

    Позиція ж до санкцій щодо українських чиновників сьогодні формулюється більше в Конгресі. Я не виключаю, що якщо внутрішня ситуація в Україні буде розвиватись так, як сьогодні, може з’явитися не просто резолюція Сенату, а спільна резолюція двох палат. І не виключаю, що паралельно непублічно можуть діяти Держдеп, який змінюватиме візову політику, і структури, що вирішують питання контролю над банківськими коштами.

    Тема санкцій щодо українського керівництва є спекулятивною

    {2-}

    Володимир Огризко,

    екс-глава МЗС

    На превеликий жаль, Україна ще дуже далека від демократичних стандартів проведення виборів – в Америці, де виборців в рази більше, ніж в нас, результати встановлені вже в першу добу. Політика США щодо України залишиться такою ж. Акценти в глобальній політиці Штатів за президентства Обами змінилися: країни Центральної і Східної Європи втратили ту увагу, яку вони мали за попередньої Адміністрації. І очікувати якихось змін не доводиться через те ж перезавантаження американо-російських відносин, яке насправді виявилось «пшиком». Республіканці займають більш жорстку позицію щодо відносин з Росією, а демократи більш ліберальні, що Обама власне і підтвердив своїм першим терміном.

    Тема санкцій щодо українського керівництва є більш спекулятивною. Але якщо ситуація в Україні буде залишатися такою, якою є, то наші відносини з США будуть заморожені і відсунуті в довгу шухляду.

    Обама і далі буде «умивати руки» щодо ситуації в Україні

    {3-}

    Тарас Чорновіл,

    народний депутат, член комітету з закордонних справ

    Якби в Білий Дім прийшов Ромні, були б дуже суттєві зміни в міжнародній політиці. А так, і далі будуть спроби вести дуже спокійну і виважену політику, загравати с тактичними противниками, не міняючи ставлення до противників стратегічних. Щодо Ірану, Куби, сирійського керівництва позиція Штатів не зміниться, а от щодо тактичних противників – Росії, Кітаю, Венесуели – відбувається певне згладжування гострих кутів.

    І та випадково зафіксована розмова Обами з Медведєвим, напевно, стосується якраз стратегічних геополітичних планів Росії. А оскільки по Ірану та Сирії Америка поступатись не буде, то, в першу чергу, ці домовленості можуть торкнутися України. Думаю, Обама і далі буде притримуватися позиції вмивання рук щодо нашої країни і не матиме претензій на намагання Росії втягнути Україну в свій геополітичний простір. Це – та ціна, яку він готовий заплатити за поглиблення дружби з Путіним. З іншого боку, є Хіларі Клінтон, що дивиться на це питання дещо інакше і ставиться до України з певною пристрастю і симпатією, хоча і з жорстким відторгненням українського керівництва, і без особливої симпатії до Росії. Тому всередині американської влади буде таке внутрішнє протистояння.

    Санкції щодо українських чиновників – це вже остання справа, бо відкликати їх потім дуже проблемно, особливо без зміни керівництва держави. Але думаю, що центром прийняття таких рішень буде все ж не Америка, а ЄС. Клінтон і Ештон стосовно України роблять спільні заяви і виробляють спільну позицію. І якщо раніше про санкції говорили, як про щось дуже екзотичне, то зараз це рішення все більше назріває. Питання просто в тому, наскільки серйозними ці санкції мають бути – чи це буде «список Магнітського», чи, скоріше, позиція як до Лукашенка.

    Якби Ромні став президентом, було б так само

    {4-}

    Олександр Щерба,

    посол із особливих доручень, МЗС України

    На мою думку, ніяких кардинальних змін щодо України очікувати не треба – ані в кращий, ані в гірший бік. Більш того, навіть якби Ромні став президентом, було б так само. Не дарма Україна на цих президентських виборах не те щоб не фігурувала, а навіть не згадувалась. Спочатку Ромні заявляв жорстку позицію щодо Росії, а потім на дебатах висловлювався більш обережно.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ