Політична ситуація в Україні залишається напруженою.
Політична ситуація в Україні залишається напруженою.
Очікувалося, що парламентські вибори восени минулого року стануть лакмусовим тестом, шансом для України продемонструвати, що вона знаходиться на шляху до європейської інтеграції.
Але обмеження під час виборчої кампанії та маніпуляції під час підрахунку голосів мали масовий характер та завдали великої шкоди іміджу країни. Спостерігачі від ОБСЄ та від місії ЄС зробили висновок, що ці вибори стали кроком назад у порівнянні з виборами 2008 та 2010 року.
Фактично, новий закон про вибори створив можливості для маніпуляцій.
Доступ до ЗМІ не був рівним, особливо до найбільшого інформаційного ресурсу України – телебачення. Ключові лідери опозиції все ще залишаються за ґратами, головним прикладом цього є Юлія Тимошенко та Юрій Луценко.
Але, в той же час, сильна підтримка двох зовсім нових партій свідчить про бажання відійти від старих еліт. Український народ бажає бачити лідерів, які готові думати, в першу чергу, про свою країну.
На жаль, члени правлячої еліти цієї країни, де мешкає 40 мільйонів людей, думають про власні інтереси та про те, як позбавитися від своїх політичних опонентів.
Нові звинувачення проти колишнього Прем‘єр-міністра України Тимошенко та нещодавні проти її захисника Сергія Власенка ще більше погіршують ситуацію.
Колишній Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, якого було засуджено на чотири роки за ґратами за сумнівним дрібним злочином, також залишається у в‘язниці, не зважаючи на те, що він серйозно хворий.
На додаток до цього, використання прямого впливу на роботу ЗМІ, які залишилися вільними: випадок з розправою з політичним ток-шоу на телевізійному каналі Інтер або випадок з агенцією УНІАН, яка зараз знаходиться під загрозою закриття.
Ось чому важливу Угоду про асоціацію та Угоду про поглиблену зону вільної торгівлі, щодо якої велися переговорили, було відкладено на деякий час.
ЕС визначив три умови підписання цієї угоди, яка є важливою для обох сторін: реформа виборчого законодавства, включаючи імплементацію рекомендацій ОБСЄ та Ради Європи, додаткові ключові реформи та припинення використання політично-вмотивованого правосуддя.
Жодна з цих умов не була виконана.
ЄС не повинен просто сидіти та спостерігати як корумпована еліта використовує країну задля власних інтересів.
Він повинен діяти, щоб посилити проєвропейські сили та використовувати інші форми допомоги країні, щоб вирішити проблеми з верховенством права та незалежністю судової гілки влади.
ЄС склав список з десятка конкретних питань, щодо яких Україна повинна вжити дії до травня у відповідності з попередніми домовленостями.
Вони включають реформи системи правосуддя, кримінального законодавства, кримінально-процесуального кодексу, боротьбу з корупцією, а також виконання рекомендацій місії Кокса-Кваснєвського.
Європейський Парламент доручив своєму колишньому Президенту Пету Коксу та колишньому Президенту Польщі Александру Кваснєвському вивчити політично-вмотивовані процеси проти Тимошенко та інших.
Результатом висновків спостерігачів за виборами та місії Європейського Парламенту стали конкретні вимоги, поставлені українській владі.
В очах ЄС ці вимоги не підлягають обговоренню. Якщо Україна справді хоче підписати угоду про асоціацію на Саміті Східного Партнерства у листопаді, вона повинна нарешті продемонструвати необхідну політичну волю та якнайшвидше вжити дії щодо узгоджених реформ.
Зі свого боку ЄС повинен краще інформувати про переваги тісніших відносин та просувати міжлюдські контакти.
Це включає, наприклад, публікацію тексту угоди з роз’ясненням її переваг та можливостей розвитку, які вона принесе для України. Як тільки український народ та громадянське суспільство зрозуміють, що стоїть на кону, вони більше тиснутимуть на еліти.
Також потрібна хороша угода щодо спрощення візового режиму.
В найближчі тижні Європейський Парламент ухвалить спрощення віз для певних груп, таких як студенти, науковці та люди, які подорожують у справах бізнесу.
Однак, реальне застосування існуючого візового режиму залишається на розсуд держав-членів ЄС, тому існує суттєва потреба у покращенні ситуації, наприклад, в Німеччині.
Попри це, в першу чергу, затримки саме з боку української влади стоять на заваді прогресу щодо повного усунення візових вимог.
Дорожня карта щодо безвізового режиму вже була узгоджена, вона закликає до ухвалення важливих нових законів, наприклад директив про захист даних та антикорупційних та антидискримінацйних законів.
Це законодавство не лише не було введено в дію, але й, на противагу закликам щодо захисту проти дискримінації, на розгляді знаходяться два законопроекти стосовно «пропаганди гомосексуалізму», які, якщо стануть законами, порушать права людини на свободу слова і зібрання.
ЄС також повинен більш активно взятись за співпрацю в енергетичному секторі, наприклад, щодо енергоефективності або диверсифікації й модернізації зношеної електромережі України, а також у складних переговорах з Росією щодо нової газової угоди.
Розширення студентської програми обміну «Еразмус» також є дуже важливим, тому що вона дає студентам свободу подорожувати до країн, де вони зможуть побачити демократію в дії.
Ми не можемо і не повинні нехтувати нашими цінностями і стандартами. Навпаки, ми повинні дати людям можливість прийти, щоб зрозуміти й оцінити свободу і демократію, так щоб вони могли вимагати цього у своїй власній країні.
Вернер Шульц – Європарламентар, член Комітету Європейського Парламенту у закордонних справах та член Комітету парламентського співробітництва Україна-ЄС Європейського Парламенту.
Коментарі — 0