Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Юрій Гримчак: Головні «тушки» в опозиції ще попереду

    • Катерина Пешко
    • Розсилка
    Юрій Гримчак: Головні «тушки» в опозиції ще попереду

    Опозиціонер про те, чому вийшов з «Батьківщини»

    Об’єднавчий з’їзд опозиції залишив після себе більше сумнівів в реальній життєздатності нового партійного утворення, аніж надій на «щасливе майбутнє». Персона Арсенія Яценюка не стала консолідуючою. Ображені ним соратники Тимошенко не вітали це злиття, а деякі навіть розповсюджували чутки про рейдерське захоплення «Батьківщини».

    Спочатку в позу стали В’ячеслав Кириленко, Анатолій Гриценко та Микола Катеринчук. З часом – кількість незадоволених об’єднанням зросла.

    Пристрасті не вляглися і після з’їзду: про свій вихід з партії «Батьківщина» заявив Юрій Гримчак. Він стояв у витоків «Народної самооборони», а після злиття партії з «Батьківщиною» не отримав місця в прохідній частині списку Об’єднаної опозиції. Зазначивши, що не вважає нову структуру єдиною опозицією, він повернув партійний квиток новому керівництву поштою.

    В інтерв’ю «Главкому» близький соратник екс-міністра МВС Юрія Луценка розповів про відсутність у опонентів влади чіткої програми дій та політтехнологічну гру Арсенія Яценюка на імені Юлії Тимошенко.

    «Це, дійсно, схоже на рейдерський захват»

    Юрію Миколайовичу, об’єднання «Батьківщини» та «Фронту змін» вже отримало характеристику «рейдерського захвату» Арсенієм Яценюком політичної сили Юлії Тимошенко. Ви також входити до числа «незгодних» з об’єднанням. На вашу думку, суботній з’їзд на Михайлівській площі став злиттям чи «зливанням»?

    Я не стільки не згоден з об’єднанням, скільки не згоден з тим, як це відбувалося.

    Колись, ще до з’їзду, була обіцянка з боку Арсенія Яценюка, Олександра Турчинова та інших керівників перед громадськими активістами провести попереднє обговорення. Наскільки я розумію, ніякого обговорення, ніяких серйозних розмов в середині самої партії не відбувалося. Я нічого про це не чув.

    Частково це, дійсно, схоже на рейдерський захват, хоча там декілька запобіжностей і поставили. Але питання в тому, що якось треба домовлятись надалі. Бо подальша боротьба в середині самої партії ні до чого доброго не доведе. Навіть з у ваги на те, що під час Об’єднавчого з’їзду всі одноголосно за щось проголосували.

    Об’єднавчі процеси можна вважати рішенням Юлії Тимошенко. Вона ще до парламентських виборів першою закликала до об’єднання опозиційних партій в єдину силу – для боротьби проти влади. І «Народна самооборона» першою відгукнулась на цей заклик. Тобто раніше ви об’єднання підтримали, тепер - виступаєте проти. Чому думка так кардинально змінилась?

    Ще в 2011 році, дійсно, була висловлена ідея об’єднання всіх опозиційних сил і похід до Верховної Ради об’єднаним списком. Першою від цього відмовилась «Свобода», потім «Удар», і врешті опозиційні сили фактично пішли трьома колонами.

    Що відбулось тепер? Пройшла ініціатива об’єднатись в одну партію. Але давайте трохи подумаємо. От що змінилось чи зміниться після об’єднавчого з’їзду, окрім того, що Яценюк зі своїми колегами формально стали членами «Батьківщини»? Це якимось чином збільшило рейтинг чи посилило Об’єднану опозицію? Ні. Це тільки зафіксувало те, що фактично вже відбулося. Але об’єднання партій, скажімо, «Удар» і «Свобода», як не було, так і немає. Повторилася ситуація грудня 2011 року. Тобто всі говорять про перемогу: ми об’єдналися, нарешті, хоча ідея створення великої опозиційної партії в життя так і не втілена.

    «Розуміння, що робити, немає у всієї опозиції»

    «Противників» об’єднання виявилося немало. Одними з перших про своє незгоду заявили В’ячеслав Кириленко та Анатолій Гриценко. Натомість Сергій Пашинський заявив «Главкому» , що ті люди та партії, які не взяли участі в об’єднавчому процесі, свідомо чи ні, але підіграють владі. Наскільки така нездатність дійти до спільного знаменника шкодить опозиції?

    У відповідь я скажу свою думку. Заборона критикувати нині діючу опозицію – це свідоме підігравання діям нині діючій владі.

    А чи важко тепер «незгодним» буде співпрацювати з усіма, хто «об’єдналися», в одній фракції в Верховній Раді?

    Нормально вони будуть співпрацювати…

    Хоча, якщо чесно, один з головних меседжів, який потрібно було почути на тому об’єднавчому з’їзді, - це те, що сказав Луценко: шановні вожді і «вождікі», треба розмовляти з людьми, громадським суспільством. І тоді кількість помилок буде зменшуватись.

    Також Луценко повідомив, що вступати в партію не буде, але займеться підняттям народу на місцях. Ви отримували вже якісь пропозиції щодо співпраці?

    Ніяких офіційних рішень з цього приводу поки що не було.

    Але найбільша проблема навіть не в тому, що треба змінити режим Януковича. Найголовніше питання: як діяти далі, яким шляхом розвиватись?

    Вибачте, але я теж був на Майдані, брав активну участь в тих подіях. Але після того, вже через рік-два, у мене склалося неприємне враження, що вся енергія політиків, весь креатив, всі грозові ініціативи пішли саме в Майдан. А потім, коли всі сіли у владні кабінети, виявилося, що ніхто не знає, що потрібно робити в масштабах країни. Про це ніхто не думав. Ніяких планів в цьому сенсі ніхто не малював. Тому що «10 кроків на зустріч людям» - це була просто декларативна програма. А от реальної програми не було.

    Реальна програма не обов’язково має бути об’єднавчою. Але вона повинна бути. Треба розуміти, що робити. І от на сьогоднішній день такого розуміння, що робити, немає у всієї опозиції. Окрім гарних гасел. Вони самі не розуміють, що вони будуть робити, якщо прийдуть до влади. Зараз треба сідати і хоча б накидати той план, ті кроки, які буде потрібно зробити для того, щоб Україна була Україною.

    «Те, що «тушки» будуть в «Ударі», не підлягає сумніву»

    Важко допустити, що Юлія Тимошенко не розуміє тих проблем в опозиції, про які ви говорите. Так само важко допустити, що вона не усвідомлює амбіцій Арсенія Яценюка. Навіть з огляду на те, що «тушки» у фракцію зайшли саме по його Яценюка, Тимошенко все одно висловлює йому свою повну довіру. В неї просто немає іншого вибору?

    Вибір є завжди. Вона лідер в цій партії, вона бачить свої місце і місце інших людей в цій партії. Якщо вона так вважає, то це її право. Якщо цей хід посилить опозиційних рух, то я тільки за.

    Та я маю свою точку зору, і вона відрізняється. Я не думаю, що це призведе до якихось якісних змін. Ну, відбулася та зустріч, ну формально вони об’єднались в одну партію. І що? Це якимось чином завадить завтра з’явитись новим тушкам? Ніяких змін не буде.

    Щодо «тушок». Є прогноз на найближчий час: ще чотири людини залишать лави опозиції. У вас є інформація, хто це буде?

    Хто стане «тушками» в найближчий час я не скажу вже. Колись я називав прізвища тих, хто стане «тушкою», і мої прогнози підтвердилися: ці люди вийшли з «Батьківщини».

    Те, що «тушки» сьогодні можливі і будуть в «Ударі», не підлягає сумніву. Є певні сумніви по відношенню до «Свободи», але це не стільки через те, що вона вже така ідеологічна партія.

    Але головні «тушки» в опозиції ще попереду. Нікуди від цього ми не дінемося. Тому що коли формувалися списки, жодного обговорення людей, які входили в них, не було. Навіть серед партійного активу практично ніхто не знав, хто потрапить до списку, хто ні.

    Але про те, хто саме буде наступними «тушками» треба питати у Яценюка, у Мартиненко, у Турчинова. Вони заводили людей, формували списки.

    «Немає заборони ув’язненому балотуватися в президенти»

    Арсеній Яценюк на об’єднавчому з’їзді не обійшов повз гасло: Тимошенко – майбутній президент. При цьому, сам він отримав посаду голови політичної ради об’єднання. Як ви розцінюєте ідею висунути Тимошенко як єдиного кандидата в президенти від опозиції? Це лише політтехнологічний хід? Чи ви справді вірите в те, що Тимошенко матиме не тільки змогу вийти з в’язниці до 2015 року, а й юридичну можливість брати участь в цих виборах?

    Як це не парадоксально, але згідно нашого діючого законодавства, немає заборони навіть ув’язненому балотуватися на пост президента країни. Ось така лагуна є у нас в законодавстві.

    Якщо мені пам'ять не зраджує, на початку 2000-х років була спроба внести зміни в законодавство, щоб обмежити вік кандидата (щоб не балотувалися ті, кому більше 65 років) і заборонити балотування тим, хто мав судимості. І тут, дійсно, є розрив. Тому що балотуватися в органи місцевого самоврядування, до Верховної Ради України із судимістю не можна. А от в президенти – тут варіант можливий.

    Це, звісно, не пряма норма. Це просто «пропуск». На сьогоднішній день ми живемо в країні, де права, взагалі, не існує по великому рахунку.

    Тобто теоретично Тимошенко, навіть знаходячись в неволі із вироком, може балотуватися в президенти? Ну, без врахування того, що ЦВК її не зареєструє…

    Говорити, що той «пропуск», дійсно, дає Тимошенко можливість балотуватись, я би не ризикував. Але теоретично – так.

    А Юрій Луценко з помилуванням?

    Теж – так.

    Але теоретично і практично – надто різні речі.

    На сьогоднішній день, єдиний варіант, за яким Тимошенко могла б стати президентом, - це її перебування на свободі, участь в президентській компанії.

    Тимошенко вже не вперше висувають в президенти єдиним кандидатом від опозиції. Я не можу сказати, що я проти того, щоб Тимошенко була президентом. Бо на відміну від багатьох тих людей, які сьогодні влилися в Об’єднану опозицію, або десь біля неї знаходяться, я брав участь в президентській кампанії Тимошенко. Я не був проти всіх. Але треба дивитись правді в очі. Коли є величезний сумнів в тому, що вона до того часу вийде на свободу, то треба діяти. Або опозиція має сказати, що ми звільнимо її до такого-то часу і робити це, або, взагалі, не робити таких чисто політтехнологічних речей. А то: у нас є Юлія Тимошенко, тому розмов про те, хто буде єдиним кандидатом від опозиції вести не треба. Це мені не подобається. Бо це рішення, яке фактично закриває можливості розглядати найближчим часом найважливішу проблему опозиції сьогодні – це неможливість узгодити жодної більш менш можливої дії. Починаючи від мера Києва, закінчуючи кандидатом в президенти України.

    Що ви чули про підготовку Тимошенко до вивезення на лікування за кордон?

    Я свого часу досить багато займався цим питанням з юридичної точки зору. І коли я вперше почув, що це неможливо юридично, я довго сміявся. Бо якраз юридично це можливо.

    І я вважаю, що це буде зроблено найближчим часом.

    Звідки у вас така впевненість?

    Головний «каратель» сьогодення пан Кузьмін сам заявив, що Тимошенко може бути відправлена на закордон згідно нашого нинішнього законодавства. І це само по собі дає вже надію на те, що таке рішення буде прийнято найближчим часом.

    «З точки зору проведення акції були ніякими»

    Результатом акції «Вставай, Україно!» незадоволені навіть деякі представники опозиції Анатолій Гриценко зазначив, що людей не надихнули, і більшість з них йшла додому у пригніченому стані. Як ви можете оцінити ефективність останніх протестів?

    Будь-яке рішення про проведення таких заходів мають прийматися з осмисленням. А у мене таке враження, що ці рішення приймались дуже спонтанно. Це перше.

    Друге. Ця акція – справді, важлива і потрібна річ. Тому що пройшов певний термін після виборів і, в принципі, треба було поїхати до людей, засвідчити, що опозиція існує і користується підтримкою людей.

    Та з точки зору проведення ці акції були ніякими.

    Які помилки були зроблені організаторами?

    Потрібно було зробити хоч щось для того, щоб люди в принципі почули, що така акція в обласному центрі відбувається. Нічого цього не робилось.

    Той позитивний ефект, який дала акція, міг би бути набагато більше. Якщо б все було правильно технологічно організовано на рівні саме партійних осередків і самої Об’єднаної опозиції.

    Інколи складалося враження, що кількість людей, які вийшли на мітинг, все одно менша, ніж кількість членів партій всіх опозиціонерів. Тут є недопрацювання керівництва Об’єднаної опозиції.

    На мою думку, наступним етапом треба їхати не в обласні центри, а в районні центри. Для цього лідерам, можливо, варто розділятися.

    До вас часом не звертались з опозиції за порадами? Чому до проведення акції не залучили «командирів Майдану»?

    В якомусь інтерв’ю Яценюка спитали, чому він не запрошує Стецьківа, Філенка та інших, котрі знають та вміють. Він відповів: та ми самі справляємося, але якщо вони хочуть, хай приходять і долучаються. Не кожного влаштує такий цікавий варіант, коли тебе запрошують до співпраці через Інтернет.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ