Інститут світової політики презентував результати проекту «Європейський президент»
Європейська інтеграція нарешті перейшла з декларативної площини у практичну: Україна підписала політичну частину Угоди, економічна планується до підписання згодом. У суспільстві, натомість, кристалізувалась стійка підтримка членства України в ЄС — цей крок підтримує більшість населення країни (54,5% згідно з результатами спільного соцопитування Центру Разумкова та Соціологічної групи «Рейтинг»). Підписання Угоди про асоціацію підтримує ще більше українців — 60,4%.
Інтенсивне спілкування експертів Інституту світової політики з представниками регіональних еліт та пересічними українцями в рамках наших загальнонаціональних проектів «Вуличний євроуніверситет» та «Нова європейська політика» чітко засвідчило: у суспільстві є запит на президента, спроможного реалізувати європейський курс не лише у своїй передвиборчій програмі, але й у своїй повсякденній діяльності.
Саме тому ІСП ініціював проект «Європейський президент» — експертну перевірку головних кандидатів на президентську посаду щодо їх спроможності наблизити Україну до Європейського Союзу. Зокрема, стати своєрідними політичними гарантами виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Ми усвідомлюємо, що голов¬ний тягар реформ, потрібних для інтеграції до ЄС, лягає на плечі уряду, а не президента, однак рішучість та політична воля глави держави буде одним з визначальних факторів успішного євроінтеграційного курсу України.
Ініціюючи цей проект, ІСП мав на меті зробити рівень європейськості кандидата одним з факторів електорального вибору на президентських виборах, принаймні тієї частини виборців України, яка підтримує курс на європейську інтеграцію.
Нарешті, метою проекту було відсіяти європопулістів і тим більше ворогів європейської інтеграції. Наш проект — це своєрідний мікроскоп, який допоможе виявити антиєвропейський вірус, щоб раз і назавжди вилікувати від нього Україну.
Для більшого привернення уваги суспільства ІСП також підготував рейтинг під аналогічною назвою «Європейський президент».
Для рейтингування кандидатів враховувалося декілька важливих складових.
• ІСП звернувся до експертів, що працюють у сфері євроінтеграції, до профільних журналістів, а також до західних фахівців, що знаються на українській політиці, з проханням висловитися щодо кандидатів. Було отримано 80 заповнених анкет;
• ІСП проаналізував програми та передвиборчу риторику, з’ясовуючи, чи розуміє кандидат, що європейська інтеграція потребує не простої обіцянки «вступити до ЄС вже завтра», а проведення комплексу реформ;
• ІСП вивчив, як кандидат ставився до європейських питань у минулому;
• Нарешті, ми особисто звернулися до кандидатів з опитувальником, складеним із 17 тестових, індикативних запитань.
Із 23 зареєстрованих Центрвиборчкомом кандидатів ІСП обрав 8 найпопулярніших — тих, хто, за результатами соцопитувань на момент старту проекту, має шанс подолати так званий психологічний бар’єр у 4%. У цей список увійшли Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Сергій Тігіпко, Михайло Добкін, Петро Симоненко, Олег Ляшко, Анатолій Гриценко та Ольга Богомолець. Відгукнулись на пропозицію визначити їхню європейськість 4 кандидати, два з яких вважаються лідерами виборчої гонки.
За результатами експертного дослідження рейтинг «Європейський президент» очолив Петро Порошенко, друге місце зайняв - Анатолій Гриценко, третє - Ольга Богомолець, четверте - Юлія Тимошенко, і п'яте - Сергій Тігіпко.
-- Результати дослідження
Експертне опитування та дослідження ІСП дозволило визначити лідера рейтингу — ним став Петро Порошенко. Одностайність підтримки виявилася красномовною: 70 з 80 експертів включили його в трійку тих, хто гідний характеристики «європейський кандидат», при цьому 54 опитаних поставили Порошенка на перше місце.
9 експертів визначили Анатолія Гриценка як найбільш європейського кандидата, по 6 — Юлію Тимошенко та Ольгу Богомолець. Троє експертів поставили на першу позицію Віталія Кличка, зазначивши, що роблять це попри його рішення не балотуватися.
Крім того, у ході експертного опитування респонденти відповідали на 4 запитання щодо кожного з лідерів перегонів: наявність європейського способу мислення та політичної культури; досвід діяльності у сфері європейської інтеграції; здатність імплементувати Угоду про асоціацію; використання кандидатом нечесних інструментів передвиборчої боротьби.
Що стосується дослідження Інституту світової політики, то до уваги були взяті такі параметри:
• знання іноземних мов;
• послідовна політична підтримка кандидатом євроінтеграції;
• конкретність щодо проведення європейських реформ під час кампанії 2014 року;
• відкритість та готовність співпрацювати з громадянським суспільством.
Підрахунок балів підтвердив переможця — із показником у 10,83 балів перше місце посів Петро Порошенко. Він виявився лідером в усіх номінаціях, окрім однієї — щодо чесності виборів, де поступився Анатолію Гриценку та Ользі Богомолець (в цій номінації експерти оцінювали кількість чорного піару та інших нечесних способів ведення виборчої кампанії).
На другому місці — Анатолій Гриценко (7,76). Він є другим за більшістю параметрів оцінювання.
За третє місце розгорнулася боротьба між Юлією Тимошенко і Ольгою Богомолець. На боці першої — її досвід та фахова (щодо розуміння процесів європейської інтеграції) передвиборча програма.
У підсумку Юлія Тимошенко посіла лише четверту сходинку з результатом 4,05 балів, а третьою стала Ольга Богомолець (5,14)
Антилідером рейтингу прогнозовано став Петро Симоненко (-4.79 бали), хоча Михайло Добкін не надто відстав від нього (-4,24)
Окрім числового рейтингування, ІСП склав детальний опис кожного кандидата в розрізі його проєвропейських прагнень, з урахуванням передвиборчої програми та підтримки європейської інтеграції в минулому.
-- Методологія дослідження
Експертів просили обрати від одного до трьох кандидатів, яких вони вважають найбільш європейськими. Політик, якого експерт ставив на перше місце, отримував 3 бали, другий — 2, третій — 1. У разі, якщо експерт обрав тільки одного «європейського кандидата», той отримував 2 бали. Сума балів кожного політика ділилася на кількість опитаних експертів.
Окрім цього, експертам запропонували оцінити кандидатів за чотирма параметрами. Кожному варіанту відповіді відповідала певна кількість балів; із 80 анкет виводилося середнє арифметичне.
1) Чи має цей кандидат європейський образ мислення, політичної культури та поведінки? (повністю або майже повністю так: +2 бали; значною мірою так: +1; більшою мірою не має: -1; повністю або майже повністю не має: -2; складно сказати: 0)
2) Чи має він досвід діяльності, пов’язаної з євроінтеграцією? (так, це був один із основних напрямків діяльності: +3 бали; значний досвід, але не в якості основної діяльності: +2; нетривалий або епізодичний досвід: 0; досвід відсутній: -1; складно сказати: 0)
3) Чи буде здатний такий президент та його команда імплементувати Угоду про асоціацію? (так, без сумніву: +2 бали; швидше, так: +1; складно сказати: 0; швидше, не буде: -1; точно не буде: -2)
4) Чи відомо вам про підготовку та застосування чорного піару або нечесних інструментів передвиборчої боротьби даним кандидатом в ході нинішньої кампанії? (так, маю неспростовні докази: -2 бали; надходять сигнали, але не можу стверджувати з певністю: -1; складно сказати: 0; не маю такої інформації: +1)
Додатковий 1 бал кандидат отримував за вільне володіння англійською; 0,5 бали — іншою мовою ЄС.
Кампанія 2014 року дає кандидатові один бал у разі, якщо він декларує підтримку європейського вектора і прописує необхідні структурні реформи; 0,5 бала у разі політичної підтримки підписання Угоди, без заглиблення в реформи. Цей показник може бути зменшено на 0,25 бали у разі, якщо програма кандидата містить забагато популізму у європейських питаннях.
Нарешті, від 0 до 1 бала кандидат отримує за політичну підтримку кандидатом євроінтеграції в минулому (0 — послідовна не підтримка, 0,25 — епізодична підтримка, 0,75 — переважно підтримка з періодами не підтримки, 1 — послідовна підтримка).
При складанні опису позиції кандидатів, які є депутатами Верховної Ради VII скликання, ІСП досліджував їх голосування за тестовою вибіркою з 5 рішень ВР — щодо двох політичних декларацій ВР про підтримку євроінтеграції (від 22 лютого 2013 року та 13 березня 2014 року), двох голосувань з візового питання (ратифікація Угоди про спрощення візового режиму з ЄС у 2014 та ухвалення в 1 читанні одного з останніх законів «безвізового пакету» 15 квітня 2014 року), а також виходячи з того, що європейський кандидат не мав голосувати за так звані «диктаторські закони» 16 січня 2014 року. Досліджувалося голосування за законопроект 3879 (зміни в закон «Про судоустрій та статус суддів»), яке здійснювалося картками, з урахуванням кількох відкликаних депутатами голосів. Голосування кандидатів до 2012 року було вирішено не аналізувати через надзвичайно високий рівень не персональних голосувань у Раді попереднього скликання.
Методологія була вироблена Інститутом світової політики за результатами двох фокус-груп з провідними українськими експертами з питань європейської інтеграції, судової реформи, антикорупційної політики.
Коментарі — 0