Китай торгує з Путіним… Україною

Президент Росії прагне продемонструвати в Шанхаї, що він не один на полі бою з Заходом

У свою першу закордонну поїздку після анексії Криму президент Володимир Путін взяв керівників 46 великих російських концернів. Це сигнал для Заходу, що Москва не боїться санкцій і готова переорієнтувати свою економіку на співпрацю з Китаєм, а також з Тихоокеанським регіоном.

В результаті до підписання було підготовлено 40 китайсько-російських економічних угод. Насамперед знайдено порозуміння щодо газових угод, про які велися переговори впродовж двох десятиліть. Якщо до цього додати спільні російсько-польські військо-морські навчання, які розпочнуться за участі двох президентів Росії та Китаю, може скластися враження, що Москва і Пекін мають сильні політичні зв’язки.

-- Конфронтація зі США

«Без кризи в Україні і агресії з боку США та НАТО, для Росії такі близькі стосунки були б неможливими, – переконує «Rz» Сєргєй Марков, колишній радник російського президента. На його думку, Пекін добре розуміє, що США «після того, як розправиться з Росією скерує всі свої сили проти Китаю». Такими є передумови нинішнього об’єднання зусиль. Зрештою, як пишуть «Ведомости», посилаючись на заяву анонімного високопоставленого джерела в Пекіні, китайські високопосадовці переконані, що криза в Україні дає їм як мінімум десять років спокійного життя в перегонах з США, адже тепер вони головним чином будуть займатися Росією.

З точки зору Кремля, така позиція Пекіна забезпечує Росії серйозного союзника в конфронтації з Заходом у справі України. Президент Путін про це чітко заявив у інтерв’ю для китайських ЗМІ, пригадавши, що під час спільної заяви чотири роки тому, з нагоди 65 річниці закінчення Другої Світової війни, визнали неприйнятними будь-які намагання перегляду її наслідків. А це – на думку президента Росії – нині відбувається власне в Україні, де неонацисти розпочали «кампанію терору проти цивільних громадян». Таку теорію він особисто представить керівникам 24 країн, які зібралися в Шанхаї на чергову конференцію з питань співпраці та зміцнення довіри в Азії. Це буде також чудова нагода показати хороші стосунки Росії зі Сходом в ситуації конфлікту з Заходом.

-- Пекін обережний у справі з Україною

«Пекін спостерігає за подіями в Україні з холоднокровною витримкою і принаймні не схильний підтримувати анексію Криму», – переконує Rz Стів Цанг, керівник китайського науково-дослідного Інституту Університету Ноттінгема. На його думку, насправді китайці морально підтримують Путіна, проте вони далекі від того, щоб оцінювати нинішню співпрацю як непорушний стратегічний союз зі своїм сусідом. Китайці не зацікавлені у розподілі України не стільки з тієї причини, що обидві країни пов’язують спільні економічні зв’язки в сфері сільського господарства, скільки з політичних причин. Демонстративна підтримка дій Путіна означала б, опинитися в незручній ситуації у справі прагнень до незалежності Тибету, чи мусульманських уйгурів.

-- Газ і зброя

Також не так легко Пекіну схилити Москву до тісної співпраці у сфері військової техніки. «Декларації залишаться символічними, – переконує Стів Цанг. – Адже Москва демонструє особливу стриманість, коли йдеться про розвиток військової співпраці з сусідом. Хоча відкритий збройний конфлікт 1969 року нині є зафіксований лише в підручниках з історії, а після ембарго США та ЄС щодо постачання зброї в Китай в 1989 році, Росія була основним джерелом озброєння китайської армії сучасним обладнанням, проте нині Москва побоюється конкуренції з Китаєм на міжнародних ринках озброєння. Це одна з причин того, що з 2005 року обидві країни не підписали один з одним жодного контракту на постачання зброї.

Лунає й така думка, що Пекін використовує нинішній конфлікт Росії з Заходом для отримання вигідного для себе газового контракту. Напередодні візиту Путіна до Китаю «Газпром» визначив ціну майбутніх поставок газу на рівні 350-380 доларів США за тисячу кубометрів газу.

Як стало відомо сьогодні, Китай поки що не поспішає заключати угоду з «Газпромом», що лише підтверджує проноз, що Пекін намагається вижати з Путіна, затиснутого санкціями в кут, максимум можливого.

На практиці, ціна буде набагато нижчою. Але це не перешкоджає «Независимой газете» підраховувати вигоду по цьому контракту. Газета шокує своїх читачів сумою у 400 мільярдів доларів США, які попливуть в російський бюджет за постачання газу протягом наступних 30 років за 1,14 трильйонів кубометрів газу.

Китаю вдалося побудувати газопровід довжиною 1833 км з Туркменістану до Сіньцзяну. Китайський концерн CNPC до того ж має безпосередній доступ до покладів газу в Туркменістані. При цьому, Пекін вже підписав газові контракти з Казахстаном та Узбекистаном. Ведучи переговори з цього питання, Китай пропонували протягом багатьох років ціну, яка була неприйнятна для Росії. Нині вони погодилися на вижчу ціну, проте лише базову, сподіваючись на суттєві знижки.

Володимир Путні розраховує на те, що товарообіг між Росією та Китаєм за шість років сягне рівня 200 мільярдів доларів. Нині ця сума становить 89 мільярдів, більше, ніж з Німеччиною. В російському експорті (39,6 мільярдів доларів) частка, яка припадає на енергоносії становить 26,8 мільярдів доларів.

Переклад Оксани Тютюн

Фото пресс-службы Президента России