Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Олександр Лавринович: Прокуратура встановила «всесоюзний» рекорд у моїй справі

    • Микола Підвезяний, Оксана Лой, «Главком»
    • Розсилка

    «Від часу оголошення підозри до судового засідання пройшло 4 години. Зазвичай, це принаймні 2-4 дні»

    Через рік після відкриття кримінального провадження Генеральна прокуратура таки повідомила про підозру екс-міністру юстиції України Олександру Лавриновичу. Колишнього високопосадовця звинувачують у розтраті мільйона доларів. Саме таку суму уряд Януковича-Азарова виділив на оплату послуг іноземної фірми при розгляді справи колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко.

    Судове засідання у справі Лавриновича відбулось у п’ятницю, 31 липня. І хоча правоохоронці наполягали на взятті під варту екс-міністра, суд призначив заставу у розмірі 1,2 мільйона гривень. Сьогодні ж в Апеляційний суд Києва мав розглянути скаргу Генпрокуратури на запобіжний захід Лавриновичу. Проте на початку засідання суддя Дмитро Сокуренко оголосив про самовідвід, пояснивши свою позицію тим, що 25 років знаходився в підпорядкуванні у колишнього міністра і має до нього «особливе ставлення». Дата наступного розгляду стане відома пізніше - коли збереться новий склад суддів.

    Олександр Лавринович обіймав посаду міністра юстиції за трьох президентів. І майже всі свої каденції в урядах він провів під патронатом Януковича: спочатку прем'єра, а з 2010 року - президента. Кінець такої тривалої співпраці настав у 2013 році. Тоді Лавриновича за наполяганням Сім’ї змінила Олена Лукаш. Його ж відправили у почесне заслання – керувати Вищою радою юстиції.

    Проте екс-міністр і за це вдячний колишньому президенту: «Так, я був усунутий, але не посаджений в тюрму, і навіть не викинутий на вулицю. Мені запропонували роботу, де я міг реалізовувати себе в юридичному плані».

    Сьогодні Олександр Лавринович охоче спілкується з журналістами. Хоча ще рік тому його інтерв’ю не відзначались особливою відвертістю і фактажем. Але увага прокуратури до справ минулих змусила колишнього міністра вийти з тіні і заговорити...

    «Суддя попросив прокурора знайти хоча б приблизне обґрунтування збитків, наданих державі»

    Олександре Володимировичу, чи стало для вас повідомлення про підозру несподіванкою?

    Несподіванка була в тому, що встановлено «всесоюзний» рекорд, коли від часу оголошення підозри до судового засідання пройшло 4 години. Зазвичай, це принаймні 2-4 дні. А за правилами суду, коли такі клопотання подаються після 12 години дня, вони обов’язково розглядаються наступного дня. Мені видали 322 сторінки матеріалів справи, і за півтори години до початку суду я дізнаюсь, що судове засідання сьогодні.

    Якщо вже зараз співставити цей поспіх з подіями, які відбуваються в Генпрокуратурі, є ймовірність того, що той, хто вручав мені підозру, подумав, якщо він зараз покаже ефективність своєї роботи в такий спосіб, то рішення щодо нього персонально, яке можливо мало бути прийнято, буде поставлено під питання. Зловив таку «рибу», а йому кажуть, що він поганий рибак.

    Навіщо натяки? Говоріть прямо про кого мова?

    Заступник Генпрокурора Столярчук (15 липня антикорупційний комітет Верховної Ради вимагав від генпрокурора Віктора Шокіна звільнити першого заступника генпрокурора Володимира Гузиря та заступника генпрокурора Юрія Столярчука, а парламенту - звільнити самого Шокіна. Це сталося через те, що прокурори Шапакіна і Корнієць були затримані в ході спецоперації 5 липня співробітниками СБУ за підозрою у вимаганні хабара в особливо великому розмірі. При обшуку було виявлено близько 500 тис дол. При обшуку у Корнійца також було знайдено 35 пакетів з діамантами, - «Главком»)

    Ви ознайомились з матеріалами справи?

    Реально я ще ґрунтовно не сідав її вивчати. І сподіваюсь на фаховий підхід моїх адвокатів.

    Як будете вибудовувати лінію свого захисту?

    Саме формулювання підозри на вісім сторінок реально схоже на літературний твір, тому що там немає жодного доказу того, в чому обвинувачують. І оскільки я причетний до кодексу, за яким мене будуть судити, ключовим словом, відповідно до європейського законодавства, є те, що підозра має бути обов’язково аргументованою.

    Розкажіть детальніше про фабулу справи, про компанію, яку уряд Азарова залучав до справи «Тимошенко проти України». Для чого було її запрошувати?

    В судах, де стороною є не фізична чи юридична особа, а є держава Україна, завжди запрошувались юридичні радники, які є резидентами країни, де відбуватиметься судовий розгляд. В урядовому положенні передбачено право залучення іноземних фахівців. Kоли на свою країну скаржився колишній прем’єр-міністр, ця справа одразу набула резонансу, і не тільки юридичного, але й політичного. Тому було прийнято рішення залучити іноземного радника не тільки для того, щоб формувати позицію уряду в суді, а для того, щоб провести абсолютно незаангажоване незалежне юридичне дослідження щодо дій посадових осіб України.

    Як обрали саме цю компанію?

    Оскільки компанія Scadden всесвітньовідома саме тим, що вела надзвичайно складні юридичні справи щодо вищих посадових осіб держав різних країн, в першу чергу, США. Це компанія, яка причетна до справи про імпічмент президента Ніксона та імпічмент президента Клінтона. Коли у нас відбулась перша ознайомча зустріч, я дав доручення вивчити доцільність співпраці і рівень їх готовності. Мені доповіли, що рівень високий, у них є представництво в Європі, в керівництві працюють люди, які володіють російською мовою.

    Отже, до вас які тепер претензії?

    В підозрі написано, що начебто не було потреби в залученні (іноземних радників, - «Главком»). Слідчий взяв на себе сміливість оцінювати, потрібні радники чи ні. Другий момент, що звіт радників не використовувався в суді. Але дослідження в галузі права не може бути процесуальним документом, очевидні речі.

    Але з публікацій у ЗМІ виглядає все так, що основне звинувачення - у розтраті державних коштів?

    Такі слова у підозрі є. Взагалі слово «розтрата» передбачає обов’язково суб’єктивну складову - корисливий мотив. Коли є мотив, то мають бути якісь корисливі наслідки – якийсь зиск. На засіданні суддя попросив прокурора знайти хоча б приблизне обґрунтування збитків, наданих державі.

    Мова йде про мільйон доларів?

    Приблизно…

    Вам попрікають тим, що спочатку ви обіцяли, що послуги компанії обійдуться бюджету менш ніж в 100 тисяч грн. А в реальності було витрачено 8,6 млн. грн.?

    Спочатку ми думали, що це буде швидка робота, тому і компанія погодилась за 95 тисяч гривень зробити таке дослідження. Це була більше іміджева робота, тому що для будь-якої компанії робота з урядом країни - це престижно. Але коли почали працювати, з’явилася друга скарга Юлії Володимирівни, більш суттєвіша, ніж перша, тоді в компанії відповіли, що не можуть виконати цей рівень роботи за ці кошти. Ми запропонували продовжити роботу з перспективою укладання iншого договору наступного року, коли будуть закладені ці гроші в наступний бюджет. А в наступному році був укладений договір на реальну суму, проводився тендер відповідно до закону про державні закупівлі.

    До речі, перша справа «Тимошенко проти України» закінчилась тим, що з 9 пунктів, за якими було звернення, тільки по одному була визнана вина України. Це коли за неповагу до суду суддя Кірєєв приймає рішення про зміну запобіжного заходу. Таких прав немає у судді взагалі. По всіх інших позиціях суд відмовив Тимошенко. А друга справа не розглядалась, оскiльки у 2014 роцi уряд України визнав політичний характер судового рішення щодо неї.

    Відомо, що екс-міністр юстиції Олена Лукаш після звільнення не залишила жодних документів щодо з проведення закупівлі послуг цієї компанії. З чим це пов'язано?

    Менi це не вiдомо. Для мене було величезною несподіванкою, коли прокурор на засіданні раптово сказав, що у них немає оригіналів документів.

    Тобто ви стверджуєте, що весь пакет документів стосовно співпраці з цими юридичними радниками, на які держава витратила мільйон доларів, залишили в міністерстві?

    Я його в руках не тримав і більшість документів не бачив! Звичайно, я бачив сам звіт. А вся решта документації - це справа апарату і канцелярії.

    Тоді навіщо Лукаш приховувати договір?

    Гадки не маю. Я і стверджувати не можу, що вона його ховає. Договір був завершений в квітні, тоді ж була оплата. А Лукаш прийшла в липні.

    Можливо, під час подій у лютому 2014 року все, що стосується справи Тимошенко, знищували? Так би мовити замітали сліди…

    Така версія має право на життя. Але скажіть, хто міг це робити в 2014 році в Міністерстві юстиції?

    «У нас генпрокурори поза межами будь-яких перевірок»

    Зазвичай коли правоохоронці підбираються до колишніх високосадовців, то відкривають одразу кілька кримінальних проваджень, щоб у разі невдачі по одній справі, завжди було, що пред’явити ще. Ви знаєте, що проти вас ще є «в запасі»?

    Я пригадую 2005 рік, коли було багато справ, по яких мене запрошували як свідка. У справі про звільнення Генерального прокурора Піскуна взагалі хотіли зробити обвинувачення. Фантастична справа була! Генпрокурор порушив кримінальну справу проти членів антикорупційного комітету при президенті України за рекомендацію президенту щодо його звільнення з посади за корупційні дії. Я тоді був членом цього комітету і показав, які саме норми сприяють втіленню корупційних правопорушень. У нас Генпрокурори поза межами будь-яких фінансових перевірок. На мене дуже образились за це. Але політична погода швидко змінилася і це все затихло.

    То справи минулих літ, а як щодо поточних?

    Є справи, у яких я давав багато разів свідчення в якості свідка. Починаючи від мисливського клубу (Януковича, «Главком»), куди я ходив полювати, закінчуючи узурпацією влади шляхом прийняття рішення Конституційним судом (про повернення до Конституції-1996, що призвело до узурпації влади Януковичем,- «Главком»).

    Саме про узурпацію влади Януковичем ми й хотіли поговорити…

    Ті, хто викликають суддів Конституційного суду на допит, відверто демонструють порушення закону. Тому що рішення КСУ ніхто не може змінити, скасувати чи переглянути. Ці рішення обов’язкові для виконання усіма і на всій території України.

    «Леонід Данилович тоді сильно образився…»

    Отже, навіщо Янукович узурпував владу, а ви його в цьому підтримали?

    Я завжди був прихильником того, щоб в управлінні державою не застосовувати коктейлі. Всі країни світу, які пробували коктейлі, обов’язково натикалися на великі проблеми. Після внесення конституційних змін в 2004 році всі мали змогу побачити гарну ілюстрацію, чим це закінчується Повернення до цього тексту професійними патріотами зараз в інший формі показує рецидив, що ця модель, якщо і може працювати, то в тих суспільствах, де окрім юридичних норм, існують і понятійні норми. Єдина країна, яка демонструє, що така модель може жити, це Франція. Якщо існує ситуація, коли обрали президента, а більшість належить іншим, то президент перетворюється в нотаріуса уряду, як кажуть французьки полiтологи.

    І що ж нам завадило в 2010 році стати чисто президентською республікою? Все, здається, рухалось саме у цьому напрямку.

    Я можу сказати, що нам завадило ще в 1996 році. Я тоді очолював парламентську комісію з підготовки Конституції. Я прийшов до президента Кучми з підписами всіх голів фракцій, які готові організувати голосування за повністю президентську республіку. Без прем’єр-міністра і кабінету. Не сталося.

    Чому?

    Леонід Данилович тоді сильно образився. Тому що, коли відсутній уряд…

    … нема на кого списати власні промахи?

    Саме так. Винних завжди можна змінити. І в 2010 році цього питання теж не було на порядку денному. За Конституцією 1996 року передбачалося, що президент призначає прем’єра за згодою парламенту. Чи могли ми теоретично уявити, що в Раді більшість не буде підтримувати президента? Навіть під час першого періоду правління Кучми частина Верховної ради на чолі з Морозом була опозицією. Чи може в таких умовах президент отримати прем’єра, якого він хоче? Відповідь риторична. Призначення членів уряду відбувається президентом, але виключно за поданням прем’єра. Отже, модель, яку сьогодні називають узурпаційною, в 1996 році вважали фантастично класною.

    То що у вас як у свідка запитують в Генпрокуратурі у справі про узурпацію влади?

    Я підписував експертну оцінку міністерства. Я вважаю, що є кощунством порушувати кримінальну справу на рішення суду, рішення якого не можуть бути переглянуті в принципі. Тут виникає взагалі питання щодо доцільності існування Конституційного суду. Якщо в 2007 році можна було дозволили собі заблокувати його роботу збройними підрозділами, зараз на суддів тиснуть через кримінальні справи, то, напевно, в ньому немає сенсу.

    Є ще один момент, який вам можуть пригадати. У 2011 році вас звинуватили в тому, що ви їздите на вкраденому в Німеччині Mercedes-Benz GL 420, який нелегально був переправлений в Україну…

    Це була чисто іміджева піар-компанія «ЕДАПСУ» («Єдина державна автоматизована паспортна система», компанія, яку пов’язують з колишнім регіоналом Василем Грицаком, - «Главком»). У них тоді була ситуація, близька до «пропало все». Вони вибудовували свою бізнес-імперію багато років на паразитуванні на державних органах. І тут з’являється особа, яка стає поперек корупційним схемам!

    Ви натякаєте на себе…

    Коли вони вийшли зі своїм законом («Про документи, що засвідчують особу і підтверджують громадянство України», - «Главком»), у Верховній Раді все тоді робилось дуже просто. Була така єдність влади і опозиції, що мило було дивитись! Витратно, звичайно, але в межах їхнього бюджету, стимулювали правильні голоси серед депутатів. Я написав чітко в супроводжувальних документах, як насправді це має бути, віддав Януковичу. Він все прочитав, наклав вето і відправив законопроект назад у Раду.

    Потім друга спроба. Цей же закон вже під іншою назвою подається: знову все як і належить у Верховній Раді голосується. Я знову пояснюю президенту, що цього не можна робити. Він дивиться на мене скляними очима і каже: «Все, вільний». І для тих, хто цікавився ситуацією, стало зрозуміло, що люди тратились-тратились і вже не мали іншого вибору: або пропадає все, що потратили, або треба витратитись ще значно сильніше, і тоді буде результат. Після цього приймається закон, пан Грицак призначається заступником голови Державної міграційної служби, де всі ці документи мають робитися. Тобто це була хрестоматійна висококалібрована корупційна дія найвищого рівня, в якій брали участь президент і народні депутати.

    А щодо історії з автомобілем?

    Суд конфіскував цей автомобіль в рамках кримінального провадження проти якогось німецького громадянина. Коли товар конфіскують, він переходить у власність держави. Автомобілі представницького класу, щоб не витрачати кошти на закупівлю, використовуються переважно для використання різними органами державної влади. Мерседес передали Міністерству юстиції.

    Наскільки відомо, цю історію витягнув на поверхню колишній депутат Валерій Коновалюк (саме він надав докази ідентичності номерного знака автомобіля, який шукала поліція і авто Лавриновича).

    Він наймана людина. Грицак завжди стояв поруч і правив текст, який він озвучував.

    Тобто особистого конфлікту з Коновалюком у вас з ним не було?

    Абсолютно. Я з ним навіть не зустрічався.

    І все ж у вашому двобої з Грицаком, переміг таки він?

    Так. Хоча потім виявилося, що Грицак теж не головна дійова особа… До речі «ЕДАПС» - єдина фірма, заради якої було засідання РНБО при Ющенку…

    Так ось, після підписання того закону вони вирішили, що все тепер налагоджено: необхідний закон є, постанови, укази є, люди на місцях розставлені, не дарма ж стільки витратили. І вирішили щось там підкорегувати (у домовленостях з Януковичем, - «Главком»). Закінчилось тим, що «підкорегували» їх. Так несподівано велика корупційна схема була зруйнована через непомірну жадібність обох сторін (сміється).

    «Спробуйте знайти в програмі Народного Руху і Партії регіонів 10 розбіжностей»

    Люди, які представляли юриспрунденцію при Януковичі, виїхали з країни. Лукаш, Портнов втекли. Ви – залишилися. Чому?

    Це моя країна. Починаючи з 1987 року, я активно працював над створенням української держави, взявши участь у заснуваннi Українського товариства української мови імені Тараса Шевченко, був одним з організаторів НРУ…

    Тому коли мене штовхають сьогодні на те, щоб я виїхав з країни, та нехай вони самi виїжджають або в нори позабиваються! Переважна більшість тих, хто сьогодні під патріотичними гаслами руйнують нашу державу, в ті роки тільки те і робили, що створювали свій первинний капітал, а сьогодні вони це конвертують в політичну владу і привласнюють звання головних патріотів держави.

    Олександре Володимировичу, всі ваші минулі заслуги тьмяніють після того, як ви опинилися в команді з людьми, яких можна назвати будь-ким, лише не патріотами. Мова, про колишніх лідерів Партії регіонів.

    Я так розумію, ви не читали програму Партії регіонів?

    Тут ви помилились, бо ми уважно читаємо програми всіх партій.

    О! Ви тоді унікальні.

    Можемо вас запевнити: там записані чудові речі.

    Отож. Покладіть поруч програму Руху і Партії регіонів, і знайдіть 10 розбіжностей. Це настільки формальні речі! Коли я в листопаді 2002 року спілкувався з цими людьми (оточенням Януковича, - «Главком»), вони сказали, що є бажання забезпечити побудову конкурентної української держави і європейського суспільства. І якби після цього не було жодних конкретних дій, можна було б швидко засумніватись. Але були дії. У 2010-11 роках всі керівники європейських країн відзначали, що такої плідної інтенсивної роботи по зближенню з ЄС за жодного президента не було. Тому основні цінності і погляди співпадали. Інший момент: там був бізнесовий клас, а я людина, яка ніколи цим не займалася. У мене є короткий досвід, який переконав мене, що з мене бізнесмена ніколи не вийде.

    Коли ви працювали декілька місяців в Укрнафті?

    Так.

    Як ви там, до речі, опинилися?

    Дуже просто. Я був без роботи протягом трьох місяців. І мені зателефонував тодішній голова правління Ігор Палиця і запросив на роботу. Для мене це було трохи дивно, адже я в нафті нічого не розумію. Він мене заспокоїв і сказав, що робота стосується юриспруденції. Мене прийняли заступником голови правління.

    У вас були якісь попередні стосунки з Палицею?

    Ні. Я навіть не був з ним особисто знайомий.

    Тоді хто вас порекомендував?

    Не знаю, може хтось і порекомендував. Але є багато людей, які зі мною ніколи не зустрічались, але знають про моє існування. Наприклад, на вихідних мені зателефонували незнайомі люди і запропонували заплатити заставу.

    Хто ці люди?

    Поки що я не можу назвати прізвища. Це буде некоректно по відношенню до цих людей. Мені спочатку треба спитати, чи хочуть вони цього. Більш того, ця таємниця охороняється законом. А прокурор під час судового засідання в присутності журналістів дозволив собі назвати прізвище мого сина, який заплатив заставу за Сєдова (8 липня Печерський районний суд Києва відпустив колишнього заступника міністра юстиції Андрія Сєдова під заставу 0,4 млн гривень, яку за нього вніс Максим Лавринович, - «Главком»). Якби в Україні був натяк на те, що закони діють відносно прокурорів, як і інших людей, то він мав би бути притягнутий до кримінальної відповідальності.

    «Претензії до сина з’являються синхронно з претензіями до мене»

    У вашого сина успішний юридичний бізнес. Це ще одна спокуса для тих, хто хоче вас «дістати». Чи були вже такі спроби?

    Юридичний бізнес сина - це не газ і не метал, це тільки мізки людей. Це ім’я та інтелектуальний бізнес.

    Тим не менш компанія «Лавринович і партнери», як повідомляли ЗМІ, в 2013 році супроводжувала чотири з десяти найбільших угод, які були проведені державними структурами. Ви в цей час очолювали Міністерство юстиції. Чи немає тут конфлікту інтересів?

    Я точно знаю, що жодних контрактів у сина з інститутами державної влади не було. Він працював з компанією White & Case, яка брала його в підрядники по Україні. Їм жодний міністр, високопосадовець не може наказати мати справу з якоюсь компанією.

    Тобто ви стверджуєте, що державні підприємства наймали закордонну компанію, а вона вже обирала собі українського партнера?

    Напряму фірма сина ніколи не працювала з органами державної влади. Це була наша домовленість.

    Отже, чи є сьогодні претензії у правоохоронців щодо бізнесу сина?

    Претензії до сина з’являються синхронно з претензіями до мене. Як тільки (генпрокурор, - «Главком») Віктор Пшонка отримав повістку від Мін’юсту для явки в суд у справі Тимошенко, у нього сталося сильне збудження. І багатотисячні групи працівників прокуратур по Україні почали робити перевірки і обшуки в усіх управліннях юстиції районів та областей. Звичайно, з’явились питання і до мого сина. Але порядні люди в прокуратурі дали мені інформацію, що будуть далі робити з сином. Один з пунктів - терміново прив’язати до якоїсь кримінальної справи, заарештувати і доставити в СІЗО.

    Уточніть час цих подій.

    Повістку вручали в 2012 році. Це зрештою за рік до великого повороту в державній політиці і припинення нашої співпраці з Януковичем.

    Яка була необхідність вручати повістку Віктору Пшонці?

    Ми діяли відповідно до міжнародних договорів України. Ми зобов’язані вручати повістки.

    Тоді чому це так обурило Пшонку?

    Тому що Генпрокурор не уявляв собі, що він, як і звичайні люди, може отримувати повістки до суду!

    Тобто Пшонка не міг осягнути, що це не ваше особиста ініціатива?

    А ви що не знаєте, що і тоді, і зараз генпрокурори думають, що вони взагалі поза законом? Після того я звернувся до президента і сказав, що знімаю з себе всі перестороги, і буду діяти дуже рішуче, коли мова йде про життя моєї дитини.

    Для Януковича тема дітей завжди була дуже болючою, тому він вас, звичайно, зрозумів?

    Він зрозумів на 100%, тому що наступного дня зателефонував генпрокурор, запропонував зустрітися і приніс свої вибачення.

    Сьогодні до Максима Лавриновича ще залишились претензії?

    Сьогодні – ні, а вчора так. Як тільки почалися останні справи, йому пред'явили звинувачення в неправильній справі податків.

    Мова йшла про мільйон гривень.

    Я тільки можу сказати, чим все закінчилося. Вони дали висновок, що ніхто не має права більше його перевіряти, і що це помилка. Але протягом останнього року були терор і допити всіх співробітників і клієнтів.

    «Зі мною остаточно попрощалися в березні 2013 року»

    Як думаєте, чи не намагаються вас сьогодні використовувати як людину, яка може багато розказати про те, хто був політичним замовником процесів над Тимошенко і Луценком?

    Я думаю тут великої таємниці немає. Я не та людина, яка може щось фактичне сказати, я можу робити лише аналітичні дослідження.

    Коли ви очолювали Вищу раду юстиції, була перевірка, яка не знайшла порушень в діях судді Кірєєва під час судового процесу. Сьогодні ж Верховна Рада дала згоду на його затримання і арешт.

    Секундочку! Для того щоб щось говорити, треба дивитись, з чим зверталися по факту перевірки. Звертались щодо неправомірного видалення з зали окремих депутатів. А інших звернень не було.

    Чому ж Кірєєв зараз ховається від слідства?

    Тому що він вчинив дві неправомірні дії – змінив запобіжний захід через неповагу до суду. Це відверте нехтування законом. Друга стосується самого рішення. Є факт, що це рішення у 2014 році скасовано.

    Поважні джерела кажуть, що у 2013 році готувалося рішення про амністію Тимошенко, однак цього не сталося. Що цьому завадило?

    Мені це невідомо. Я в 2013 році вже взагалі був далекий від того. Зі мною остаточно попрощалися в березні 2013 року.

    Що стало крапкою у вашій довгій співпраці з Януковичем?

    Накопичення певних нюансів, які віддаляли нас один від одного. Зрештою це відбулось. Спочатку я, будучи міністром юстиції, у 2012 році стаю народним депутатом. Я хибно думав, що мене включили в список як відоме обличчя. А потім раптом вже є указ про звільнення у зв’язку з обранням. Я вже місяць, другий в парламенті. Потім мене викликають і кажуть, що я можу далі працювати, але з новими заступниками. Я погодився. А в березні 2013 року, через неповних три місяці, мені кажуть, що все-таки треба піти з посади.

    Це вам Янукович говорив у вічі?

    Янукович.

    Чим він пояснив це рішення?

    Що на цьому наполягає прем’єр Азаров. Мої складні стосунки з Азаровим не були секретом ні для кого. Це доводили як публічні, так і неофіційні засідання. Він мене питав: «Що ти пишеш в цих висновках, хіба ти вважаєш, що у нас більше 30% всіх проектів є корупційними?». Я казав: «Так!» (сміється).

    Тобто Азаровим лише прикрились?

    Я переконаний, що Азаров був абсолютно щасливий з того. Але справа в тому, що він реально навряд чи міг такі рішення приймати. Кадрові рішення цього рівня були безумовною прерогативою президента.

    «Мене усунули з посади, але в тюрму не посадили»

    Чи можна припустити, що вас прибрали не тільки за невдоволення, а й через те, що від міністра юстиції вимагали більш жорстких рішень, ніж на які ви були готові?

    Від мене нічого не вимагали. Оскільки за всі роки Янукович достатньо добре знав мене, він точно розумів, до якої межі я можу використовувати можливості тлумачення права, а де є стіна, яку я ніколи не переступлю. Він це знав достеменно. Але я би не хотів, щоб ви вживали термін прибрали, адже він це зробив акуратно. Так, я був усунутий, але не посаджений в тюрму (сміється), і навіть не був просто викинутий на вулицю. Мені була запропонована робота, де я міг реалізовувати себе в юридичному плані. Тому я спокійно до цього поставився.

    Особисто ви сприйняли це рішення з образою?

    Скоріше, було відчуття втрачених можливостей - розчарування.

    Чому ви пішли до Вищої ради юстиції? Деякі ЗМІ повідомляли, що вам також пропонували працювати і в ЦВК, і в Конституційному суді.

    Не було жодного варіанту. Все це вигадки журналістів. Хоча це виглядало дуже правдоподібно. Мені чітко вказали, куди йти. Я міг би відмовитись і просто піти на вулицю.

    «Щоб суддя прийняв законне рішення, він повинен мати не стільки фах, скільки мужність»

    Всі ці намагання тримати Тимошенко за гратами показали лише одне, що наша судова система – це флюгер. Справа не у законах, а лише у тому, хто при владі, і які йому потрібні рішення.

    Я б це інакше сформулював. За кожного президента правоохоронна система на чолі з прокуратурою сумлінно виконує волю державного керівництва, а суди знаходяться під тиском і суворим наглядом цієї правоохоронної системи, щоб вони в цих питаннях не виходили за межі визначеного державного замовлення. Хоча суди в усі часи намагалися приймати законні рішення всупереч політичній волі. Але це погано закінчувалося. Тому і сьогодні, щоб суддя прийняв законне рішення, він повинен мати не стільки фах, скільки мужність.

    Напередодні «Главком» писав про те, що ваш автопарк арештований.

    Це нісенітниця. У мене у власності є один автомобіль Мерседес С500 чорного кольору.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ