Як Уряд і столична влада не відреагували на попередження про техногенну небезпеку і чим це закінчилось
Прорив Головного каналізаційного колектора, що трапився минулого тижня – аварія для такого міста, як Київ, не пересічна. В результаті цієї події мешканці трьох районів столиці – Оболонського, Подільського та частини Шевченківського – в найбільшу спеку залишились геть зовсім без води. Її відключили у зв’язку із проведенням термінових ремонтних робіт. Протягом кількох днів люди вимушені були простоювати в чергах біля бюветів.
Згадаємо також і те, на початку серпня, в результаті ще одного прориву каналізаційного колектору утворився провал дорожнього покриття на вулиці Борщагівській, 122. Одна із важливих столичних магістралей виявилася заблокованою. В підсумку через декілька днів місцева влада оголосила, що ремонт затягнеться до вересня.
Та, як вдалося з’ясувати «Главкому», ці аварії не мали стати «сюрпризом» для місцевої влади.
Головний міський каналізаційний колектор довжиною 9,2 кілометри та діаметром 2,7 метри був введений в експлуатацію ще наприкінці 70-х років. І вже в 1999 році він був визнаний аварійним та непридатним до експлуатації. Будівництво колектора-дублера було розпочато в 1994 році, але воно не завершилось і було призупинено. Перша ж нитка колектора в Києві в 2005 році була внесена в Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів державного значення – в такому стані колектор і продовжував відводити більшу частину стокових вод на правобережній частині міста.
Як стало відомо «Главкому», взимку цього року державна корпорація з будівництва метрополітенів і тунелів «Укрметротунельбуд» офіційно попередила уряд про можливу катастрофу, пов’язану із недобудовою другої нитки Головного каналізаційного колектору.
В розпорядженні видання опинився офіційний лист «Укрметротунельбуд», в якому корпорація висловлює занепокоєння ситуацією. Зокрема в зверненні йшла мова про невиконання владою своїх зобов’язань перед підприємством ПАТ «Київметробуд» (як відомо, «Київметробуд» споруджує не тільки об’єкти метро, а й об’єкти гідро- та атомної енергетики, тунелі різного діаметру та потужні колектори).
В листі, датованому 28 січня 2015 року, йшла мова і про невиконання фінансування будівництва другої нитки Головного міського каналізаційного колектора в Києві. Що, на думку, президента корпорації «Укрметротунельбуд» Володимира Петренка, «становить загрозу виникнення екологічної катастрофи». Обслуговування та підтримання виробок незавершеної нитки колектора, як сказано в документі, ПАТ «Київметробуд» виконує вже більше двох років в умовах повної відсутності фінансування. Само по собі підприємство знаходиться в катастрофічному стані, колектив більше року фактично не працює, організація не має фінансування.
В листі Петренко звертається до прем’єр-міністра та, у зв’язку із недопущенням знищення провідного метробудівельного підприємства країни, просить сприяти вирішенню питань по виділенню коштів на погашення 246,4 мільйонів за роботи по будівництву введеної в експлуатацію дільниці та відновленню фінансування будівництва другої нитки Головного міського каналізаційного колектора.
За цим листом послідувало відповідне доручення Арсенія Яценюка (від 12 лютого 2015 року) міністру фінансів Наталії Яресько, міністру інфраструктури Андрію Пивоварському, міністру економічного розвитку і торгівлі Айварасу Абромавічусу, віце-прем’єру – міністру регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадію Зубку та меру міста Києва Віталію Кличку. Прем’єр попросив урядовців розглянути питання щодо оплати заборгованості за виконані роботи та запобігання виникненню екологічної катастрофи у зв’язку із недофінансуванням будівництва другої нитки Головного колектора під час підготовки пропозицій про внесення змін до закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік».
«Але члени уряду поставились до цього байдуже, безвідповідально, - вважає колишній міський голова міста та депутат Київради Олександр Омельченко (інтерв’ю з ним читайте незабаром на «Главкомі»). – І Кличко винуватий в тому, що не потребував від свого першого заступника Ігоря Ніконова відповіді, чому не виконано розпорядження прем’єр-міністра».
Про необачність міської влади повідомляє і депутат Київради Володимир Бондаренко. «Фінансування добудови або капітального ремонту каналізаційних колекторів у Києві - нікчемне, мізерне. У Києві є великий колектив Метробуду. Але коли більшість Київради коригувала бюджет, вони «кинули» гроші на ті речі, які б я назвав виборчими. А 150 мільйонів, які винні колективу Метробуду, призвели до того, що більшість людей, які там працювали, поїхали працювати в Китай або інші країни», - зазначив він.
Та, вочевидь, для реальних дій в напрямку вирішення проблеми із колектором потрібен був «грім», який і вдарив у серпні.
Тепер столична влада в найближчі дні очікує від уряду підписання необхідних документів та виділення 160 мільйонів гривень – для запуску до кінця року першої нитки нового колектора в Києві. «В 1999 році державна комісія визнала київський колектор аварійно небезпечним і неприродним для експлуатації. І після того ніхто нічого не робив. Ми знайшли гроші на терміновий ремонт колектора. Також ми виділили 40 мільйонів гривень на продовження будівництва першої нитки нового колектора», - зазначив вчора, 13 серпня, Віталій Кличко. Він підкреслив, що Києву терміново потрібен новий колектор і спрогнозував, що при умовах стабільного фінансування він буде введений в експлуатацію вже в 2017 році. В цілому, для завершення робіт з будівництва першої черги колектора потрібно 200 мільйонів гривень. «Ми очікуємо, і з дня на день мають бути підписані документи про виділення 160 мільйонів гривень, щоб до кінця року запустити першу нитку нового колектора», - сказав міський голова. Як повідомляють джерела «Главкому», рішення про виділення цих коштів вже готується Мінрегіонбудом.
Коментарі — 0