Україна в ООН – «як риба об лід»?

177 із 193 країн-членів ООН 15 жовтня підтримали кандидатуру України на посаду одного з десяти непостійних членів Радбезу ООН. Це рішення Генасамблеї привітав президент України Петро Порошенко, заявивши, що цей дипломатичний успіх України «сприятиме відновленню українського суверенітету над всіма окупованими Росією територіями, як на Донбасі, так і в Криму». Однак як саме це станеться керівник держави та українські дипломати не уточняють. Радикальних змін в ООН Україна навряд чи зможе досягти тому, що межі отриманих повноважень у Радбезі не дозволять втілити наміри, про які заявляють з високої трибуни українські очільники. Наприклад, Україна хоче реформувати Раду безпеки ООН, аби обмежити використання права вето країнами-постійними членами цього органу, або, як у випадку з Росією, позбавити цю країну права бути членом Радбезу. Натомість механізмів для цього немає.

Аби відсторонити Росію від членства у Радбезі, Генасамблея має ухвалити зміни до Статуту ООН, однак без згоди країни-постійного представника в Радбезі, тобто Росії, це неможливо. Колишній Генеральний консул України в Стамбулі, голова громадської організації Майдан закордонних справ Богдан Яременко припускає, що Росія сама дозволила Україні без проблем стати членом Радбезу ООН тому, що розуміє силу свого права вето, яке у неї неможливо відібрати. Тому країна-агресор просто спостерігатиме, як Україна буде битися «як риба об лід». А чи потрібно нам брати участь у вирішенні інших глобальних проблем, якщо ми не можемо захистити те, в чому самі кровно зацікавлені?

За словами ж Міністра закордонних справ Павла Клімкіна, Україна готова робити внесок в обговорення глобального порядку денного. Це головний лейтмотив нашої майбутньої участі в роботі Ради безпеки ООН.

Зі свого боку заступник Постійного представника України при ООН під час членства України в Радбезі ООН (2000-2001 рр.) Маркіян Кулик обрання України непостійним членом Ради безпеки ООН також вважає успіхом тому, що Україна зможе в більшій мірі впливати на світові процеси, регулювання яких перебуває в компетенції Радбезу. Найголовніші з них – питання підтримання міжнародного миру та безпеки.

Під час прес-конференції у «Главкомі» Маркіян Кулик описав права і обов’язки України як непостійного члена Радбезу ООН з 1 січня 2016 року, та зазначив, до вирішення яких конкретних питань Україна долучатиметься в новому статусі.

-- Про права і обов’язки непостійного члена Ради безпеки ООН

Україна матиме право виносити питання на розгляд Ради безпеки, не звертаючись з проханням до когось, що зобов’язані робити країни - не члени Радбезу ООН, матиме право головувати в Радбезі ООН, формувати порядок денний його засідань. Окрім того, зможе брати участь у закритих переговорах, на яких виробляються усі проекти резолюцій, рішень, заяв Ради безпеки ООН. Є така форма звернення, як «заява голови» країни, яка головує в Радбезі ООН. Фактично таке рішення як «заява голови» ухвалюється за відсутності заперечень (з практики ухвалень), тому роль непостійних членів Радбезу ООН суттєво підвищується.

В той же час непостійні члени ООН не мають права вето в Радбезі, на відміну від постійних представників. Таким чином механізм ухвалення рішень у цьому органі спонукає непостійних членів Радбезу шукати компромісні рішення, які б влаштовували найпотужніші країнам світу, які є постійними представниками у Радбезі ООН.

-- Про реформування ООН

ООН реформується весь час. Остання всеосяжна реформа була прийнята на 52 сесії Генасамблеї ООН під головуванням нині вже покійного міністра закордонних справ України Геннадія Удовенка. З того часу пройшло 18 років. Потім було ще не одна сесія, на яких ухвалювали питання з реформування. Та є питання, які вирішуються не так, як нам би того хотілося, вони не вирішуються з сьогодні на завтра. Десь ООН неефективна. Вона неефективна в тих випадках, коли великі держави мають різні позиції і не можуть одна іншій щось нав’язати. ООН – це механізми узгодження позицій, а не нав’язування одних іншим… У випадку України прийняти рішення, яке було б засудженням агресора в рамках ООН є надзвичайно складно. Наразі цього не вдалося.

-- Що робити з вето Росії?

Не слід розглядати ситуацію так, якщо у порядку денному (засідання Радбезу ООН) є питання України – це успіх, якщо немає – то неуспіх. Механізмів досягнення мети в тому числі в контексті українсько-російського конфлікту, вирішення питання Криму, достатньо. Ми стільки говоримо про порушення прав людини в Криму. Можна писати і вносити до зали засідань Генасамблеї проект резолюції щодо Криму, хто заважає? Крим – це окупована територія неядерної держави країною, яка була учасником Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Тепер лунають повідомлення про те, що туди завозиться ядерна зброя. Унікальна ситуація склалася, яка має стати предметом розгляду.

Тобто багато чого можна роботи без огляду на вето (Росії у Радбезі ООН). І таких резолюцій з ООН виходить багато. Є досвід розгляду питання Палестини, яке ухвалили на Генасамблеї ООН.

-- Що вирішуватиме Україна?

Непостійний член Радбезу ООН зобов’язаний займатися не тільки проблемами, які хвилюють безпосередньо його (наприклад, як Україну – конфлікт на Донбасі), а і безліччю інших речей, військовими конфліктами, які є далеко за межами України, чи гуманітарними катастрофами. Наприклад, іранська ядерна проблема. Ставши членом Радбезу, ми повинні зараз вести переговори з врегулювання цієї проблеми. Україна стає стороною, учасником переговорів, виробленням тих чи інших рішень. Природно, що до такої роботи потрібно готуватися більше. Не забуваймо, що Україна продовжує брати активну участь у миротворчих операціях. Третина гелікоптерів, які використовує ООН у своїх миротворчих місіях, надані Україною.

Переважна більшість рішень під час засідань Ради безпеки ООН вимагає кваліфікованої більшості (для ухвалення), принаймні дев’ятеро членів Ради безпеки. Це означає, що непостійні члени, якщо вони зможуть координуватися і домовитися, також мають можливість вплинути і не допустити прийняття того, чи іншого невигідного для них рішення. Хоча краще не блокувати, а думати, як провести позитивні рішення, що матимуть підтримку всього складу Ради безпеки.