Промінвестбанк має проблеми з групою «Альтком» на cуму під 10 млрд грн.

02 березня Господарський суд Донецької області порушив провадження у справі за позовом Промінвестбанку до ТОВ «Восток» (м. Донецьк) про стягнення 2,083 млрд грн. Як третя особа в справі фігурує ТОВ «Донспецмонтаж» (м. Донецьк, вул.Челюскінців, 69-А).

У м. Донецьк за адресою вул. Харитонова, 2 зареєстроване ТОВ «Восток», основним учасником якого (з огляду на внесок у статутний капітал) є Олександр Тісленко. Засновником же вказаного ТОВ «Донспецмонтаж» значиться Євген Соколов.

Раніше фінансово-промислова група «Альтком» називала Олександра Тісленка, а також Сергія Павлічева своїми кінцевими бенефіціарами, тоді як спостерігачі неофіційно пов’язували цю групу з Борисом Колесніковим – віце-прем’єром в уряді Азарова, який курував підготовку до Євро (він, однак, це спростовував).

Підставою для відповідних припущень стало те, що під час підготовки України до Євро-2012 група «Альтком» отримувала підозріло багато великих держзамовлень будівництво аеропортів, стадіонів, доріг тощо. Причому досить часто за процедурою закупівлі в одного учасника. За підрахунками проекту «Наші гроші», «Альтком» отримали держзамовлення на понад 14 млрд грн.

Про ТОВ «Донспецмонтаж» Finbalance уже писав – у контексті позову Промінвестбанку на 2,083 млрд. грн. (за договором №15-93/02-902/08 від 14.03.2008). Раніше деякі ЗМІ це підприємство розглядали окремо від групи «Альтком». Водночас в інформаційних матеріалах «Альтком» співробітники «Донспецмонтажа» позиціонувалися як свої. Крім того, була інформація, що ТОВ «Донспецмонтаж» було задіяне в проекті будівництва цементного заводу «Альтцем» у Криму (проект «Альткома»). І як уже зверталася увага, в держреєстрі у ТОВ «Донспецмонтаж» вказаний той самий контактний телефон (для зв’язку як з юрособою – 05059722080505972208), що й у ТОВ «АММЗ», засновники якого – Олександр Тісленко та Анжела Тісленко.

Але 2,03 млрд грн. – далеко не вся сума боргових претензій Промінвестбанку в судах до структур, прямо та опосередковано пов’язаних з групою «Альтком». Судячи з усього, наразі їх обсяг може коливатися біля 10-мільярдної позначки.

Так, Промінвестбанк намагається стягнути

- 909,6 млн грн з ТОВ «Шляхове будівництво Альтком» на підставі договору про відкриття кредитної лінії №15-93/02-3/09 від 27.01.2009; 

- 1,17 млрд грн. з ТОВ «Альтцем» на підставі договору відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/02-896/08 від 14.03.2008; 

- 1,17 млрд грн. з ТОВ «Фірма «Дар» на підставі договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/025-895/08 від 14.03.2008;

- 711,5 млн грн. з ТОВ «Домант» на підставі договору про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-27/13 від 24.12.2013;

- 232,9 млн грн. з ТОВ «Домант» на підставі договору про відкриття траншевої кредитної №20-3096/2-1 від 24.12.2014;

- 804,9 млн грн з ТОВ «Фиона» на підставі договору про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-13/13 від 03.09.2013;

- 93,6 млн дол. з ТОВ «Альтцем» і ТОВ «Фірма «Дар» на підставі договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/02-902/08 від 14.03.2008; 

- 64,3 млн дол. з ТОВ «Снабтрейдкомпані» на підставі договору про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013.

Про більшість цих справ Finbalance уже повідомляв, як і про прямі та опосередковані зв’язки відповідних підприємств з групою «Альтком» (детальніше читайте тут; тут; тут; тут; тут).

Чимало справ розглядається в судах півроку й більше. Рішень по них ми не виявили. Одна з підстав для досить тривалого розгляду – проведення експертиз, що зупиняло розгляд справ. Частина з судових проваджень поновлена.

Наскільки в цілому високі/низькі шанси в Промінвестбанка стягнути з вказаних компаній борги? Це залежить не тільки від економічних, але й політичних чинників, враховуючи донецьке та кримське походження компаній-боржників.

З високою долею ймовірності можна хіба стверджувати, що відповідна проблемна заборгованість, швидше за все, суттєво вплинула на фінансовий стан Промінвестбанку – як з точки зору фіксування збитків (які в 2015 році склали 18,06 млрд грн; у 2014 році - 5,95 млрд грн) і необхідної докапіталізації, так і, очевидно, з точки зору ліквідності.

У будь-якому разі відкритим лишається питання – як до топ-менеджменту й власників Промінвестбанку, так і до НБУ – як Промінвестбанк міг сконцентрувати настільки значну частку активів на одній групі позичальників. Більш ніж дивний ризик-менеджмент, м`яко кажучи.

ДОВІДКОВО:

На 01 січня 2016 року активи Промінвестбанку становили 44,1 млрд грн, а зобов’язання – 54,2 млрд грн.

Співвідношення резервів Промінвестбанку до кредитного портфелю юросіб на 01.10.15 становило 29,6%, по фізособам - 102,9%. Разом з тим, за даними Fitch, на кінець І кварталу 2015 року в ПІБа частка NPLs (кредити з прострочкою більш ніж 90 днів) і реструктуризованих позик складала близько 92% кредитного портфелю. На кінець вересня значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу було на рівні 7,05% (за вимогами НБУ має бути не менше 10%).

У ІІ-ІІІ кварталі 2015 року Промінвестбанку довелося збільшити статутний капітал на 10,8 млрд грн – до 19 млрд грн. Судячи з усього, докапіталізація відбулася переважно за рахунок конвертації кредитів, раніше отриманих від материнської структури (тобто без фактично нових грошових вливань).

Нещодавно повідомлялося, що мажоритарний акціонер Промінвестбанку - російська держкорпорація "Внєшекономбанк" - ухвалив рішення про його докапіталізацію на 800 млн дол. - до 39 млрд грн - шляхом конвертації в капітал раніше виданих кредитів (тобто без нових грошових вливань).

"Ситуація з ліквідністю нормалізується. Вироблено план, в рамках якого буде проводитись робота з клієнтами", - йшлося в повідомленні банку.

Як відомо, «Внєшекономбанк» перебуває в скрутному фінансовому становищі. Потреба в його докапіталізації може сягати 1,5 трлн рублів. Наймовірніший варіант її проведення – випуск урядом Росії держоблігацій (ОФЗ). Після нещодавньої відставки глави ВЕБ фінустанова перейшла під "опіку" Сбербанку.

16 лютого стало відомо, що Промінвестбанк обмежив був видачу готівки з банкоматів для звичайних карт сумою 1 тис. грн. на добу. Цю інформацію клієнтів банку підтверджували в контакт-центрі фінустанови. Водночас там запевняли, що якщо клієнт банку має потребу в більшій сумі, з карткою можна звернутися до банківського відділення, в якому може бути видана сума до 300 тис грн., як це передбачено вимогами НБУ. Крім того, в контакт-центрі наголошували, що запроваджені обмеження є тимчасовими і пов`язані з технічними роботами.

Того ж таки 16 лютого НБУ полегшив доступ банків до рефінансування. Банкіри не виключали, що прийнята Нацбанком постанова полегшить доступ до позик регулятора в т.ч. для Промінвестбанку.

Від себе додамо, що відповідні зміни до нормативної бази НБУ міг внести спеціально "під" Промінвестбанк. На користь цієї версії слугує те, що за "випадковим збігом обставин" в цей же день перший заступник глави правління Внєшекономбанку Андрій Сапєлін зустрівся з керівництвом НБУ.

Про спроби "Промінвестбанку" стягнути 1,3 млрд грн з групи "АВК" читайте тут; мільярдні борги з азотних підприємств Д. Фірташа - тут; 1,1 млрд грн з агрохолдинга "Мрія" - тут; майже 900 млн грн з "Консоля" "спікера" "держради" окупованого Криму Константинова - тут; 55 млн грн з машинобудівного холдингу Ахметова - тут; 160 млн з компанії Клюєвих - тут.