Джон Теффт: Це спекуляція, що США втратили інтерес до України

    Дискусія в ІСП з послом США в Україні Джоном Теффтом
    Напередодні візиту Хілларі Клінтон до Києва в Інституті світової політики відбулась дискусія з послом Сполучених Штатів в Україні Джоном Теффтом на тему «Огляд відносин між Україною та США». Це був вперший публічний виступ глави американської дипломатичної місії за час його роботи в Україні. З повною версією дискусії ви можете ознайомитись
    • «Інститут світової політики»
    • 25 Червня, 2010, 14:38
    • Розсилка

    Дискусія в ІСП з послом США в Україні Джоном Теффтом

    Напередодні візиту Хілларі Клінтон до Києва в Інституті світової політики відбулась дискусія з послом Сполучених Штатів в Україні Джоном Теффтом на тему «Огляд відносин між Україною та США». Це був вперший публічний виступ глави американської дипломатичної місії за час його роботи в Україні. З повною версією дискусії ви можете ознайомитись нижче

    Альона Гетьманчук, директор Інституту світової політики в Україні:

    Вітаємо, шановні колеги. Як завжди, дуже раді бачити вас в нашому Інституті. Наш почесний гість сьогодні – посол Сполучених Штатів в Україні Джон Теффт. Я б хотіла подякувати пану послу за те, що дотримав свого слова та свій перший публічний виступ виголошує саме в Інституті світової політики. Тема виступу «Огляд відносин між Україною та США», що є досить актуальним напередодні візиту держсекретаря Хілларі Клінтон. Сподіваюсь, завдяки ньому ми можемо дізнатись, де сьогодні знаходиться Україна в зовнішньополітичній системі координат Сполучених Штатів. Пане посол, вам слово.

    Джон Теффт, Посол США в Україні:

    Пані та панове! Дякую вам за запрошення виступити перед вами.

    Сьогодні я хотів би говорити про весь спектр відносин між Сполученими Штатами та Україною. Наші відносини міцні й активні, а Сполучені Штати, як і раніше, тісно взаємодіють з Україною. Ми готові зробити все можливе, щоб підтримати український народ в його прагненні до демократичного майбутнього і економічно процвітання.

    В особистому плані, я працюю американським послом в Україні трохи більше як півроку. Для мене це добра нагода, щоб проаналізувати важливі події, які відбулися під час мого перебування тут, а також поділитися деякими думками про шлях, який лежить попереду.

    Всі останні роки передовий довід у розвитку демократії України служив прикладом для всього регіону. Президентські вибори в січні і лютому отримали широке визнання як в основному вільні та справедливі. Хоча тогочасний прем`єр-міністр Тимошенко спочатку оскаржила результати виборів у суді, післявиборна передача влади відбулася організовано. Ми маємо великі надії на те, що зміни, які відбулися в результаті Помаранчевої революції, виглядають незворотніми. Це включає в себе мирне вираження демократичного волевиявлення народу. Україна зазнала стрімких демократичних змін, а українці повинні пишатися тим, чого досягли. Під час президентської кампанії громадяни України та преса обговорювали результати роботи останнього уряду і достоїнства кожного кандидата. Виборці зробили свій власний вибір і з`явилися на вибори у великій кількості. Перегони були конкурентними, а розрив у результатах – невеликим.

    Президент Янукович перебуває при владі чотири місяці, і вже мав успішну поїздку до Вашингтона, де він зустрівся з президентом Обамою під час зустрічі на вищому рівні з ядерної безпеки. Президенти прийняли спільну заяву, в якій вони підтвердили стратегічне партнерство між обома країнами і рішучість і надалі розбудовувати відносини на основі «Хартії про стратегічне партнерство між Україною і США». Сполучені Штати і Україна ведуть спільну роботу з модернізації українських цивільних ядерних дослідницьких об\\\'єктів та з розширення науково-технічного співробітництва в цій царині. Рішення президента Віктора Януковича позбутися високозбагаченого українського урану було історичним кроком, а також підтвердженням провідної ролі України в галузі нерозповсюдження.

    Президентський комітет з економічних реформ виробив амбітний чотирирічний економічний план реформ. Ми, як і раніше, сподіваємося, що уряду виявиться по плечу реалізація своєчасних реформ, необхідних для економічного прогресу і, як президент Янукович сказав, забезпечення відновлення міжнародної довіри до України у фінансовому аспекті. Українці заслуговують на ефективний уряд, який може досягти реальних реформ.

    Потреба України в реформах і економічному прогресі не залежить від конкретного уряду при владі. Тривкі інтереси України втілені в надії її народу на більше процвітання, більшу відкритість до Європи та решти світу, і більшу ефективність та підзвітність державних органів, що забезпечують безпеку, охорону здоров`я, освіту та соціальний захист, на які заслуговує кожен українець. Українці хочуть, щоб їхні діти мали світле майбутнє, і це залежить від просування вперед реформ та від економічного прогресу.

    Однією з ключових інституцій, які допоможуть створити світле майбутнє, є вільна преса, яка повідомляє точні новини без втручання з боку уряду або власників-олігархів. Вільна преса відіграє величезну роль у забезпеченні відповідальності посадових осіб за свої дії - і це є найважливішим елементом у створенні більш ефективних і підзвітних державних послуг, яких українці хочуть та на які заслуговують.

    Дозвольте мені ще раз підкреслити: Україна значить дуже багато для Сполучених Штатів, а також має велике значення для Європи. Так само, як український народ має постійний інтерес в економічному прогресі і реформах, так і Сполучені Штати мають постійний інтерес до України. Україна має величезний потенціал. Віна служить транзитним маршрутом для майже чверті імпорту природного газу до Європи. Вона може стати самодостатньою в енергетичному плані, якщо її природні ресурси будуть повністю розроблені і покращиться ефективність їх використання. Вона може зробити значний внесок у глобальну продовольчу безпеку, якщо вона повною мірою використовуватиме свої багаті чорноземи. Україна може служити прикладом у цьому критично важливому регіоні. Вона продемонструвала лідерство на світовій арені, ліквідувавши ядерні боєприпаси і засоби їх доставки та беручи участь у безпекових і миротворчих операціях від Балкан до Іраку. Україна є прикладом для всього регіону в своєму розвитку активної демократії. А високоосвічені українські спеціалісти зараз більше ніж будь-коли пов`язані з європейцями і американцями, завдяки бізнесу, подорожам, освіті.

    Політика США базується на Хартії стратегічного партнерства

    Плануючи дальшу взаємодію з українським урядом і українськими громадянами, варто звернутися до основи нашої політики щодо України. Сполучені Штати ніколи не коливатимуться у своїй підтримці сильної і незалежної України. Наше бачення України є таке ж, як і в самих українців: демократична і процвітаюча європейська країна з ефективною та відповідальною владою. Звісно, майбутнє України визначатиметься самими українцями та обраними ними лідерами. У Москві в липні минулого року президент Обама сказав, я цитую: «Державний суверенітет повинен бути наріжним каменем міжнародного порядку. Так само, як усі країни повинні мати право обирати своїх керівників, держави повинні мати право на кордони, які є безпечними, і на свою власну зовнішню політику. Будь-яка система, яка відступає від дотримання цих прав, приводить до анархії. Ось чому цей принцип повинен застосовуватися до всіх країн, у тому числі ... України».

    Висловлювалися різні думки про те, що зусилля адміністрації Обами із поліпшення відносин з Росією вплине на наші відносини з Україною. Під час нашого перезавантаження відносини з Росією ми знову підтвердили нашу тверду прихильність до суверенітету і територіальної цілісності України та її сусідів. Ми не вважаємо, що партнерство з однією країною повинно відбуватися за рахунок іншої. Власне, Сполучені Штати разом з Росією в грудні минулого року підтвердили запевнення у безпеці, надане Україні в 1994 році в Будапештському меморандумі. Наша більша мета - стимулювати перехід до багатопартнерського світу, у якому держави-однодумці можуть спільно працювати над спільними проблемам, і чим сильніші наші партнери, тим ефективніші наші партнерські відносини. Сильна і незалежна України - це добре для Росії, добре для регіону, і добре для світу. Ми рішуче підтримуємо прагнення України до інтеграції в Європу.

    Конкретика нашого співробітництва з Україною і надалі визначатиметься американсько-українською «Хартією про стратегічне партнерство». Ця хартія підкреслює важливість наших двосторонніх відносин і передбачає розширену співпрацю із широкого спектру спільних пріоритетів. Вони включають в себе економіку, торгівлю та енергетику; оборону і безпеку, зміцнення демократії та культурні обміни. Під час поїздки віце-президента Байдена до Києва в липні минулого року була створена Комісія стратегічного партнерства між США і Україною для досягнення цілей Хартії. Ця комісія засідала у Вашингтоні в грудні. Ми розраховуємо на її наступне засідання в Києві у липні.

    Нашу прихильність до України ілюструє наша програма допомоги, вартість якої у 2010 році становить $123 млн. Наші цілі - зміцнення миру і безпеки, підсилення демократичних інститутів, сприяння економічному зростанню та енергозбереженню, підвищення безпеки і нерозповсюдження, безпека Чорнобиля, боротьба з ВІЛ та поліпшення здоров\\\'я дітей.

    Пріоритети політики Сполучених Штатів

    У дусі стратегічного партнерства з Україною, я хотів би запропонувати п`ять стратегічних пріоритетів, які будуть головними в нашому спільному порядку денному з адміністрацією Януковича:

    По-перше, Сполучені Штати віддані політиці, яка сприяє процвітанню України, і готові надати підтримку досягненню Україною домовленості з Міжнародним Валютним Фондом у найкоротші терміни та здійснення нею подальших економічних реформ. Ми, як і раніше, переконані, що шлях України до відбудови та відновлення економічного процвітання пролягає через співпрацю з МВФ, яка може допомогти Україні знайти вихід з нинішньої кризи і відкрити двері для кредитування з боку інших міжнародних фінансових установ та Європейського Союзу. Скорочення дефіциту бюджету, оживлення банківської систем і припинення субсидій у енергетиці вимагатиме сильної волі.

    Ще одним важливим пріоритетом є зміцнення демократії і свободи преси. Ефективне верховенство права має вирішальне значення для сильної демократії, і саме тому ми підтримуємо зусилля із поліпшення стану справ. Президент Янукович заявив у своєму виступі на Раді Європи у Страсбурзі, що його адміністрація почала проводити реформи, спрямовані на досягнення європейських стандартів у всіх сферах українського життя. Першим з них, заявив він, є гарантування верховенства права в українському суспільстві. Для того, щоб зробити це, президент Янукович і його команда поставили перед собою амбітну мету підняти рівень системи юстиції в Україні до норм і стандартів Ради Європи. Він підкреслив у Страсбурзі, наскільки важливі висновки Венеціанської комісії для цього процесу, і ми були раді дізнатися, що цього тижня його адміністрація направила пропозиції щодо судової реформи до Комісії для розгляду. Ми сподіваємося, що адміністрація Януковича буде працювати з Венеціанською комісією, щоб розробити якнайкраще законодавство щодо цих реформ, щоб зміцнити судову систему України.

    Багато хто з наших юридичних експертів у посольстві, які займаються питаннями демократії і верховенства права, готові надавати допомогу адміністрації Януковича в розробці солідного законодавства щодо реформи системи кримінального правосуддя - як кримінально-процесуального кодексу, так і системи судочинства. Такі реформи, як сказав президент Янукович, посилять боротьбу з корупцією, будуть сприяти свободі засобів масової інформації шляхом запобігання перешкоджанню журналістам і залякуванню, у без чого доступ до інформації виявився б обмеженим, мА а він є необхідним для демократичного розвитку.

    Однак демократична система не залежить тільки від самої правової системи. Як я вже говорив раніше, свобода засобів масової інформації також є важливою частиною демократії. Ось чому ми вважаємо, що необхідно захищати і навіть розширити свободу ЗМІ яка була здобута в 2005 році. Не повинно бути ніякого повернення до старої системи державного тиску на журналістів і медіа-компанії. У той же час, ми повинні також визнати, що деякі медіа-компанії практикують самоцензуру, яка є настільки ж руйнівною для принципу свободи преси.

    Надходили тривожні повідомлення про тиск на журналістів, про брутальний напад на редактора газети в місті Коломия. Журналісти кількох телевізійних компаній виступили із відкритими листами протесту, у яких вони скаржаться на неприпустимий тиск і цензуру. Ми вважаємо, що міліція повинна ретельно розслідувати випадки насильства і що уряд має серйозно вивчити повідомлення про тиск на журналістів. Ми вітаємо публічні заяви президента Януковича на підтримку свободи преси. Ми сподіваємося, що уряд діятиме, коли виникатимуть загрози свободі преси.

    Третьою в рівній мірі важливою галуззю для довгострокового процвітання України є торгівля та енергетика. Ключем є газова галузь, побудована на основі прозорості, конкуренції, реалістичних цін і більш енергозберігаючих доставки і споживання. Сполучені Штати діють в тісній координації з Європейським Союзом з даного питання. Україна використовує енергію в три рази менш ефективно, ніж у середньому по ЄС, і споживає від 50 до 60% газу більше, ніж мало б бути. Ця ситуація не є економічно виправданою і звужує економічні можливості для України. Сполучені Штати допомагають із трирічною програмою покращення енергозбереження та енергоефективності в муніципальному опалювальному секторі. Ці реформи необхідні не тільки для заохочення економії енергії, але й для стимулювання інвестицій в енергетичний сектор. Ми рекомендуємо українській владі якнайкраще використати пропозиції ЄБРР, Світового банку та ЄС щодо допомоги в модернізації газотранспортної системи, що дозволить прибрати одне головних джерел знекровлення бюджету і стимулювати інвестиції в енергетичний сектор.

    Відносно торгівлі, Сполучені Штати готові працювати, щоб зміцнити ділову сторону відносин США і України, яка потенційно може бути набагато більшою, ніж вона є сьогодні. Сполучені Штати залишаються восьмим найбільшим іноземним інвестором в Україні, із 1,4 млрд. доларів прямих іноземних інвестицій. Ми вітаємо зауваження президента Віктора Януковича, який виступає за створення стимулів для інвесторів, таких, як зниження податків і скорочення бюрократизму. Наша бізнес-спільнота говорить нам, що ще багато належить зробити, щоб зробити Україну привабливою для інвесторів, у тому числі реформувати податки й кодекс, збільшити прозорість, забезпечити верховенство закону, серйозно боротися з корупцією. Своєчасне відшкодування ПДВ було б великим кроком уперед, так само як і захист прав інтелектуальної власності. Однією з областей, де приватний сектор США міг би бути більш активним - атомна енергетика України.

    Четвертий напрямок співпраці - оборона і безпека. Сполучені Штати і Україна повинні продовжувати працювати спільно з метою зменшення загрози розповсюдження ядерних матеріалів і технологій і їх потенційного потрапляння до рук небезпечних режимів і терористичних груп, при цьому забезпечивши можливість мирного використання ядерної енергії. Прийняття Україною зобов`язання позбутися її високозбагаченого урану було великою подією під час квітневої зустрічі на вищому рівні з ядерної безпеки. Співробітництво в цій сфері між Україною та США зробило світ більш безпечним.

    Безпека і співробітництво в галузі оборони є важливим компонентом нашого стратегічного партнерства. Ми високо цінуємо внесок України у міжнародні зусилля з підтримання миру. Позитивним знаком стало ухвалення переважною більшістю голосів у Верховній Раді закону, який дозволяє спільні військові навчання на території України цього року. Що стосується НАТО, то ми підтримуємо такі відносини, які відображають волю українського народу. Президент Янукович дав зрозуміти, що членство в НАТО не стоїть на порядку денному під час його адміністрації. Це рішення за Україною, а не будь-якої іншою країною, і ми поважаємо це. Ми раді, що практичне військове співробітництво у військовій сфері між Україною та США триває. Ми навіть прагнемо до більш високого рівень співробітництва з українськими силами - як на двосторонній основі, так і з участю НАТО.

    П`ятим з важливих пріоритетів політики є боротьба з корупцією. Боротьба з корупцією є абсолютно необхідною для покращення економіки. Ми відзначили з великою надією заяви нового уряду про те, що боротьба з корупцією є першочерговим завданням. Тим не менше, справи говорять гучніше за слова. Раціоналізація і більша прозорість урядових процедур допоможе усунути можливості для корупції. Ми працюємо з урядом, щоб забезпечити консультативну та технічну експертну допомогу у разі потреби. Ми натхнені тим, що Рада внесла зміни до Закону про державні закупівлі, щоб привести його у відповідність з рекомендаціями Світового банку, ЄС та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). У нас є програми для сприяння стандартизованому тестуванню для вищої освіти і в цілому по реформі судової системи, кожна з яких матиме вплив на рівень корупції. Посольство також надає 1,5 млн. доларів США для впровадження електронної митниці - електронної системи контролю імпорту, яка відповідає стандартам ЄС, що також буде зменшувати можливості для корупції на кордоні. У цих та інших сферах, ми стоїмо пліч-о-пліч з народом України, який вже втомився від корумпованої і безвідповідальної влади. Настав час для серйозних зусиль в цій сфері.

    На закінчення я хотів би ще раз підкреслити, що США, як і раніше, активно взаємодіє з Україною, що включає і майбутній візит держсекретаря США Гілларі Клінтон. Ми маємо високий рівень продуктивних відносин в багатьох галузях, і ми можемо знайти ще більше можливостей для спільних дій.

    Хоча виклики в американо-українських відносинах є складними і вимогливими, я залишаюся оптимістом щодо можливостей, які лежать попереду. Дуже важливо для обох країн, щоб ми знайшли правильний шлях розвитку американо-українских відносин. За нової адміністрації в Україні у нас є шанс подвоїти зусилля з обох сторін для досягнення цілей нашого стратегічного партнерства.

    Дякую. Я буду радий відповісти на ваші запитання.

    Віктор Шлінчак, голова Наглядової Ради Інституту Світової політики:

    Пане посол, ви дуже оптимістично змалювали перспективи України і США, але не все мабуть так райдужно в наших відносинах і хотілося б все-таки більш точно отримати відповіді на запитання. Як зокрема США будуть стимулювати українську владу виконувати ті зобов`язання, які вона бере на себе в контексті дотримання демократичних принципів і свобод. Як США будуть заохочувати президента Януковича виконувати зобов`язання, які він давав, зокрема, в ПАРЄ. Враховуючи останні події навколо каналів TVi та 5 каналу, враховуючи цензуру, яка запроваджується на комерційних каналах, враховуючі останні, сьогоднішні фактично, заяви Юлії Тимошенко про політичні переслідування, які реальні механізми будуть запроваджувати США в Україні?

    Альона Гетьманчук, директор Інституту світової політики:

    Можливо в когось з наших експертів є дотичне питання, ви можете його поставити.

    Вадим Карасьов, політолог, Iнститут глобальних стратегій:

    Воно не стільки дотичне, скільки більш сконцентроване. Яка все ж таки головна мета США в двосторонніх відносинах з Україною? Тому що попередня адміністрація мала за мету вступ України до НАТО, демократизацію України. Але сьогодні, мені здається, скоріше домінують не стратегічні та фундаментальні цілі, а тактичні, прагматичні цілі з обох сторін. Хотілося б почути, яка ж саме мета сьогодні американської сторони у відносинах Україна-США. Дякую.

    Джон Теффт:

    Передовсім я американець. Я народився оптимістом і до смерті залишатимуся оптимістом. Я трошки жартую, коли говорю це. Тому, хто знає американську історію, відомо, через що ми пройшли. Це був довгий період розбудови демократії; складний для досягнення сьогоднішнього стану. Ми, звичайно, не досконалі, і зараз існують проблеми. Але оптимізм і бажання стати кращими характеризує американську історію. Саме це дозволило нам рухатися вперед. Тому я сподіваюся, що з нашою допомогою, із допомогою європейських друзів, Україна зможе побудувати ту демократію, яку, як я сказав у промові, самі українці дуже прагнуть встановити.

    Я намагався в промові вказати, що існують питання щодо перезавантаження американської політики з Росією і як це впливає на відносини з Україною. Я займався питаннями цього регіону, відносинами з Україною, коли працював у Вашингтоні в Держдепартаменті, у тому числі на початку української незалежності. Якщо уважно подивитеся, то побачите спадковість американської політики між республіканськими і демократичними адміністраціями. У Хартії про стратегічне партнерство, яку адміністрація Буша підписала із попереднім урядом України, усе це викладено. Адміністрація Обами прийняла цю Хартію. Це свідчить про те, що ми хочемо працювати над досягненням поставлених цілей. Ми хочемо робити більше обмінів між людьми, ми хочемо втілити цілу низку речей. Це робочий план. Думаю, що наші зусилля будуть успішними. Адміністрація Обами віддана підтримці України, вона хоче розбудовувати ці відносини. Коли тут буде держсекретар Клінтон, ви про це знову почуєте. Президент Обама казав про це, держсекретар Клінтон казала про це багато разів. Ми не думаємо, що перезавантаження з Росією обов’язково має перешкоджати гарним відносинам США з Україною.

    Що стосується проблем, які тут існують, то у нас є регулярний діалог із урядом України з усіх складних питань, включаючи демократію і свободу преси. Що ми будемо робити? Насамперед, ми маємо діалог. Я впевнений, що український уряд добре розуміє позицію США. Я в промові дуже чітко висловився про те, якою є наша позиція. І українці всі це бачать. Ми будемо продовжувати стежити за всіма цими питаннями. Ми тут не здамося: якщо ми бачимо питання, ми ставимо питання; якщо ми бачимо порушення, то ми теж ставимо питання. США тут дуже активні, так само як і ЄС. Ми будемо продовжувати бути такими.

    Павло Жовніренко, Центр стратегічних досліджень:

    Пане посол, коли ви говорили про боротьбу з корупцією Україні, ви сказали про те, що оголошена боротьба Україні і ви, в принципі, чекаєте справ після кожного сказаного слова. Чи не бачите ви можливість і потребу впливу на переговорний процес з МВФ для України в частині більшої ролі громадянського суспільства, більшої прозорості цих кредитів у використанні в Україні. Адже в цьому випадку ці кредити були б не тільки джерелом фінансово-економічного оздоровлення України, а й боротьби з корупцією і розвитку громадянського суспільства України. Дякую.

    Джон Теффт:

    Так, ми дуже тісно співпрацюємо із МВФ, Світовим банком, із індивідуальними партнерами ЄС. Я в постійному контакті, моя команда в постійному контакті із представниками цих установ. Делегація МВФ зараз тут. Я поки що не знаю, що на цих переговорах відбувається. Але я знаю, що Президент Янукович і уряд розуміють, що дуже важливо досягнути домовленість із МВФ, а також зробити це в такий спосіб, аби справитися з проблемами банківської системи, з проблемами дефіциту бюджету. Я відчуваю, що уряд це добре розуміє. Як відбуватимуться переговори – подивимося. У більш широкому плані є достатньо сильний збіг думок між західними країнами і інституціями такими, як МВФ, Світовий банк із приводу того, що треба робити – не лише по бюджетному дефіциту, але й у боротьбі з корупцією. Ми маємо активний діалог із урядовцями в Україні. І вони досить відверто говорять про проблеми. Вони принаймні кажуть мені, що бачать, наскільки серйозні проблеми це створює для інвестицій, коли американські компанії хочуть прийти і робити тут бізнес. І коли трапляється нечесний партнер, то ти звертаєшся до суду. При цьому ти не можеш отримати чесного, справедливого вердикту, і це інші бачать, у них виникають питання – чи це добре для їхніх інвестицій. Це дуже серйозне питання. Американська торгова палата, Американсько-українська бізнесова рада – ці структури дуже активні і дуже відверті у донесенні до членів уряду того, що треба зробити, якщо Україна справді хоче закордонних інвестицій. Це відповідальність уряду. Як я сказав в промові, мають бути суворі кроки для поліпшення ситуації. Це просто, але і складно одночасно.

    Микола Княжицький, директор каналу TVi:

    Пане посол, якщо говорити про МФВ, то фонд вимагає від країни реформ або, принаймні, досить рішучих економічних кроків. Це те, до чого готується українська влада: підвищення пенсійного віку, підвищення податків… Ці кроки є непопулярними. Існує думка української влади, що для того, щоб ці непопулярні кроки здійснити необхідно обмежити свободу слова, монополізувати медіа для того, щоб опозиція або противники влади не скористалися цими кроками і ми, наприклад, як телеканал розцінюємо те, що відбувається з нами, в тому числі як і те, що ми стаємо жертвами цього процесу. Чи західні країни, які підтримують МВФ, для якого, звичайно, економічні питання є важливішими ніж політичні, розуміють, що питання свободи преси може стати жертвою тих реформ, які вимагає МВФ? Українська влада, наприклад, в конфлікті з нами, з іншими телеканалами, прикривається тим, що це нібито технічні питання. Але насправді ми не можемо через конфлікти інтересів досягнути справедливості. Ми відчуваємо стеження зі сторони спецслужб, інші журналісти відчувають інші переслідування, і ми, як журналісти боїмося того, що уряд буде продовжувати це робити власне через те, щоб отримати міжнародну фінансову допомогу в тому числі.

    Джон Теффт:

    Я не думаю, що тут має бути зв\\\'язок між МВФ і питаннями свободи преси. Питання свободи преси – це цінність сама по собі. Всі уряди повинні бути відкритими для доступу преси. Це стосується не лише України, а будь-якої демократичної країни. Це не комфортно інколи для урядовців, але це дуже важливо. Вільна преса грає важливу роль в демократії, щоб, як ми говоримо в Америці, уряд залишався чесним. Звичайно, різні люди мають різні думки, різні позиції. Але, думаю, що немає бути чогось такого, щоби зменшувати свободу преси тільки тому, що уряд хоче досягнути чогось, на що погодився із МВФ. Я за час, який тут перебуваю, говорив із багатьма людьми. Мої співробітники подорожують Україною, вони вивчають, що тут відбувається, порівнюють з тими проблемами, які має моя країна. Але так, Україна пройшла через складний час – на 15% зменшився ВВП, найбільше в Європі. Це не лише статистика, це має вплив на кожну людину, на кожну родину в країні. Багато хто постраждав, я це розумію. Але вийти з цього можна через угоду з МВФ, розбудову економічної політики, яка дозволить людям мати більше робочих місць, залучити інвестиції, дуже важливо залучити іноземні інвестиції, тому що це створить робочі місця. Це сприятиме зростанню економіки і покращенню якості життя людей. Треба ухвалювати складні рішення, але преса повинна мати можливість доповідати про це народу. А народ має право ставити складні питання уряду. Це складні питання, але свобода преси має бути абсолютно неушкодженою.

    Ігор Жовква, експерт МЦПД:

    Пане посол, в контексті майбутнього візиту державного секретаря Клінтон до України. Нам, очевидно, все одно не уникнути тієї прив’язки, яка існувала, наприклад, і в минулому році, якщо пам`ятаєте після політики перезавантаження відносин США з Росією , відбувся візит віце-президента Байдена і говорили про те, що це для того, щоб показати, що перезавантаження, як ви сьогодні сказали, не відбувається за рахунок України. Зараз ситуація можливо дзеркальна. Тобто відбулося зближення України з Росією і візит Клінтон багатьма починає розцінюватися як гарантія того, що Україна не занадто зближається з Росією, скажемо так, не за рахунок своїх західних зобов`язань. Підтвердіть або спростуйте ці спекуляції. І що очікувати від візиту? Чим цей візит буде? Це буде оцінка діяльності нинішньої влади, це буде акцентування всіх питань, деякі з яких проблемні, ви про які згадували? Чи це буде постановка порядку денного на майбутнє? Яка програма, чи будуть зустрічі з громадським суспільством, з опозицією? І про які результати вже можна говорити, наприклад, чи буде обговорюватись підвищення рівня Комісії зі стратегічного партнерства, про яке тут згадувалось. Дякую.

    Альона Гетьманчук:

    Чи є в когось ще питання, які стосуються візиту Хілларі Клінтон, аби ми сьогодні більше до цієї теми не повертались?

    Оксана Тороп, Інтерфакс-Україна:

    Уточніть, будь-ласка, коли все-таки відбудеться візит. Тому що були гучні заголовки від МЗС, що Хілларі Клінтон зустріне День Незалежності США в Києві, потім з`явилися чутки, що вона приїде не 4, а 5 липня. Коли, все-таки буде візит? Дякую.

    Джон Теффт:

    Відповідь: я не знаю. Не хочу дати несерйозну відповідь. Держсекретар матиме турне по кільком країнам. Вона має також дуже напружений графік в США. Ми намагаємося виробити найкращі дати візиту, які будуть зручні для уряду тут. Крім того, я не хочу публічно це обговорювати, тому що ми ще точно все не визначили. Я думаю, що через пару днів все стане відомо.

    Ми працюємо над графіком візиту. Частково все залежить від того, скільки в нас буде часу. Ви були колись урядовцем, тому знаєте, як багато часу це забирає. Я не знаю кожної зустрічі, і де саме вона відбудеться. Але ми працюємо над цим. У цьому вас можу запевнити. Ми чекаємо на цей візит.

    Я хочу ще про одну річ сказати. Це не завжди впадає в око громадськості, але після саміту з ядерної безпеки сюди приїжджав заступник міністра оборони США Александер Вершбоу, спеціальний посланець з енергетичних питань держсекретаря Дік Морнінгстар, відбулися візити команди, яка працює над імплементацією угоди президентів щодо високозбагаченого урану. Із цією метою перебував Ден Рассел із Держдепартаменту. Ми мали візит Мелан Вевір, спеціального представника президента з жіночих питань. Мали масу інших візитів нижчого рівня. Так що існує регулярна серйозна послідовність візитів важливих урядовців, трошки нижчого рівня, які працюють тут із урядовцями із цілого спектру питань, які я вже згадав. Отже, частина візиту буде присвячена реалізації домовленості, досягнутої під час саміту з ядерної безпеки. Частина – це накреслення нових напрямків співробітництва. Отже, це спекуляція, що США втратили інтерес до України. Це абсолютно не відповідає дійсності. Ми зацікавлені в співпраці з Україною, лінії співпраці це підтверджують. Ми всі чекаємо візиту держсекретаря. І повідомимо, як тільки довідаємося про точні дати.

    Богдан Соколовський, колишній радник президента України з питань енергетичної безпеки:

    Пане посол, я маю дуже конкретне питання до теми, яку ви згадували, і не один раз. Як правило, двосторонні відносини, тим більше стратегічне партнерство між нашими державами ефективне тоді, коли є дії з обох боків, які доповнюють одне одного. Це стосується і питань енергетики. Ви згадували про те, що позитивно оцінено у Вашингтоні рішення адміністрації Януковича про відмову від збагаченого урану. Насправді, це не створює особливої небезпеки в світі, тим більше для України. Рішення прийнято. Штати вітали це рішення. Але з іншого боку, наше суспільство і спеціалісти до сих пір не переконались, що США адекватно реагують на таку поступку України, тому що ті повідомлення, які до сих пір ми знаємо, що начебто на місце збагаченого урану приходить незбагачений уран, це не компенсація.

    Друге. Дуже багато спільної енергії Штатів і України було приділено підготовці альтернативного ядерного палива для українських атомних станцій. Сьогодні, будемо відвертими, є реальна небезпека того, що компанія Westinghouse з ядерним паливом витискається з України. Чи є у Вашингтоні бачення, концепція як в обох цих питаннях продовжити роботу а не закрити тему на сьогоднішньому етапі, щоб це було взаємовигідно і для США і для України.

    Джон Теффт:

    Дуже дякую за запитання. Давайте я скажу про діалоги, які у нас продовжуються з українськими урядовцями з високозбагаченого урану. Ми мали візити з цього приводу після саміту з ядерної безпеки. Я не можу розкривати весь зміст переговорів, але ми працюємо. Як президент сказав, аби не тільки замінити високозбагачений уран низькозбагаченим, але також працюємо над іншими потужностями, які дозволять Україні бути гравцем світового рівня в ядерних дослідженнях. Коли ви побачите пакет, який ми виробимо, то прийдете до висновку, що це добре для України. Я чую, що хтось каже: чому ми маємо віддати цей високозбагачений уран? Суть в тому, що це дуже небезпечно, коли терористи, погані хлопці заволодіють ним. Важливо, що весь світ рухається до використання низько збагаченого урану у найскладніших дослідницьких установках. США вже конвертували 20 своїх реакторів на низькозбагачений уран. І ви можете проводити ті ж самі дослідження з ним. Думаю, що як наслідок Україна зможе виробляти свої радіоактивні ізотопи для медицини. Ви зможете надавати послуги своїм людям, які взагалі-то є дуже коштовними. Я не буду більше заглиблюватися, але гадаю, що в кінцевому підсумку експерти і народ України погодяться, що це гарна угода. Я також сподіваюся, що результат цієї співпраці зблизить наших ядерних дослідників і наблизить їх разом до найвищих стандартів у цій сфері. І нові покоління отримають гарну спадщину в обох країнах в сфері досліджень.

    Щодо другої частини вашого питання. В Україні є представник Westinghouse. Він надає уряду свої пропозиції. Є багато речей, які тут враховуються. Одна з них – підтримка різноманітності постачальників. Westinghouse зараз успішно використовує своє паливо на трьох реакторах Південноукраїнської АЕС. Вони хочуть робити більше. Вони готові будувати завод, який би виробляв паливні зборки. Є тендер. Він зараз вивчається компанією Westinghouse. Я впевнений, що і конкуренти Westinghouse вивчають умови тендеру. Дік Монінгстар сказав про це під час свого візиту. Він говорив не лише про газ і нафту, але і про ядерне паливо. Я сподіваюсь, що Westinghouse зробить презентацію уряду. І уряд побачить вигоди цієї пропозиції. Я хочу заохотити Westinghouse рухатися в цьому напрямку. Є також багато інших американських фірм, які спеціалізуються на програмному забезпеченні, інших речах, які відносяться до ядерної енергетики. Нам кажуть, що вони також могли б надати дуже важливі дослідницькі інструменти українській індустрій в цій галузі. Я мав зустріч учора з українським міністром енергетики, щоби йому повідомити про це. Ми дуже наполегливо працюємо в цьому напрямку.

    Віталій Портников, оглядач радіо «Свобода»:

    В якийсь момент я втратив логіку. Це в той момент, коли ви сказали, що американські компанії інколи приходять на український ринок і потім фактично не можуть тут працювати щодо інвестицій, тому що коли вони намагаються подати до суду, отримують несправедливе, пов’язане з корупцією, судове рішення, вони звичайно звідси йдуть. І це логічно. Але перед цим ви говорили, що коли Юлія Тимошенко подавала до суду після виборів президента, суд легітимно визнав те, що вона не перемогла і те, що вибори не могли бути сфальсифіковані, це таке ж легітимне рішення тих суддів, які відмовляють американським компаніям. Я, чесно кажучи, не бачу різниці між цим судом і тим судом, між пані Тимошенко і американською компанією. Розумієте, пане Посол?

    Джон Теффт:

    Чого стосується ваше питання?

    Віталій Портников:

    Питання стосується стандартів.

    Джон Теффт:

    Я дуже чітко заявив, що стандарти мають бути однаковими для всіх. Я не буду обговорювати індивідуальні судові рішення.

    Віталій Портников:

    Давайте поговоримо як державні службовці. Питання просте.

    Ви були свідком того, як в Грузії, під розмовами про економічні реформи фактично створювалася єдина система ЗМІ, близька до влади. Але Грузія – не частина російського інформаційного простору, а Україна частина. Нас тут постійно переконують, що Сполучені Штати схвально ставляться до всіх кроків нової української влади. І тепер разом із Росією, це говорять російські засоби масової інформації і ті, які близькі для Росії, будуть вирішувати питання української зовнішньої політики. Наскільки енергійно американська влада і посольство США готові говорити з українським керівництвом про те, що якщо буде порушення стандартів, судових, владних,стандартів у питанні свободи преси, так не буде підтримки економічних реформ. Ось моє питання.

    Джон Теффт:

    Думаю, я про це чітко сказав. Ми дуже енергійно розмовляємо з урядом. Ми б те саме робили з попереднім урядом, якби виникали речі, що викликають стурбованість. У судовій системі є корупція. Ми про це знаємо. І це проглядається і в бізнесових справах, і в інших. Ось чому ми допомагаємо з реформою так наполегливо. Усе, що я можу сказати – це те, що у нас є постійні діалоги з найвищими посадовцями цього уряду з широкого спектру цих питань. Я б не хотів заглиблюватися в деталі цих дискусій, це не буде правильно з точки зору дипломатії. Але як із цим урядом, так і з попереднім, і за президентства Леоніда Кучми ми говоримо про це. Ми порушуємо це питання. Ви можете запитати в урядовців, чи ми піднімаємо ці питання. Якщо ви слухали мою промову, то там чітко сказано: над цими речами треба працювати.

    Альона Гетьманчук:

    Я думаю, Віталій мав на увазі, що якщо слухати нову владу і оточення, яке коментує її дії, то виглядає так, що все, що вони роблять в Україні, підтримується Сполученими Штатами, Заходом загалом. І, власне, це дуже добре, що ви сьогодні розставили деякі акценти стосовно того, що схвалюється, а що ні.

    Джон Теффт:

    Люди можуть казати те, що вони хочуть. Але це не завжди є абсолютною правдою. Я кажу вам, яка є позиція американського уряду. Сподіваюсь, що це було дуже чітко сказано.

    Анатолій Марциновський, «Газета по-українськи»:

    Якщо я не помиляюсь, ви за ці півроку майже не давали інтерв`ю українській пресі, здається було лише одне чи два інтерв`ю.

    Джон Теффт:

    Це не зовсім так. Я принаймні три-чотири інтерв`ю дав для газет. Я коментував події кожного разу, коли до мене зверталася преса під час моїх поїздок по Україні. Просто стежте уважно.

    Анатолій Марциновський:

    Можливо це були короткі коментарі, а не великі інтерв`ю. Питання таке. Чому ви мало спілкуєтесь з українською пресою? Журналісти заслуговують ексклюзивних інтерв`ю.

    Джон Теффт:

    Думаю, що я достатньо активний. Куди б я не поїхав в Україні, люди кажуть, що бачили мене по телебаченню, чули мої заяви. Я тут півроку, і при всіх речах, які тут відбувалися, я вже був у Львові, Дніпропетровську, в Одесі, у Чорнобилі. Там, щоправда, не було особливої взаємодії з пресою. Я виходив до людей. Тут є моя прес-служба. Будь ласка, сконтактуйтесь. Я не можу з кожним медіа зробити окреме інтерв’ю. Одна з причин, чому я прийняв запрошення виступити, це тому, що я хотів для всіх висловитись і мати не лише промову, але і відповісти на запитання.

    Ганна Іваненко, Телеканал 24:

    У мене до вас 2 питання. Перше. На Хмельницькій АЕС Росія планує поставити свої реактори , як це може вплинути на відносини з США? Друге. Чи були ви колись в Криму і чи хотіли б там провести свою відпустку.

    Джон Теффт:

    Відповідь на останні два запитання ствердна. Я не згадав, що я був ще і в Криму. Моя перша поїздка відбулася, якщо я не помиляюсь, в лютому або в березні. Я повинен був мати іншу поїздку, однак через виверження вулкану плани змінилися. Я побував у Криму. Я відвідав Сімферополь, зустрівся з представниками місцевої влади, побував в Бахчисараї на відкритті фотовиставки. Я мав шанс поговорити з багатьма фахівцями – в тому числі, з економічними. Я би хотів провести відпустку в Криму, але не знаю, чи випаде така нагода влітку цього року, бо попереду ще багато роботи. Але я, безперечно, хочу ще раз побувати в Криму. У вересні, зокрема, я маю відвідати там конференцію.

    Що стосується ядерних реакторів. Переконаний, якби був оголошений тендер або до американських компаній звернулися, у них би був інтерес в участі. Але важливо те, що ми зацікавлені в наданні ядерного палива. У міжурядових угодах ми звертаємо увагу на такі питання. Зараз оголошується тендер ще щодо одного об`єкту. Про це я поки що більше не можу сказати.

    Ірина Туз, радіо «Свобода»:

    Подібне питання звучало до посла Росії в Україні. Чи американський посол в Україні вчить українську мову?

    Джон Теффт:

    Відповідь така – повільно. Найважча частина моєї роботи полягає в тому, що складно знайти час, аби зайнятися всіма справами, якими хотів би займатися. Є публічна частина моєї роботи, яку ви бачите. Але крім того, я маю керувати великим посольством. До Києва приїжджає багато американських делегацій, як я вже сказав. Сподіваюсь, що під час літньої відпустки зможу дещо поліпшити рівень своєї української мови. Бажання є, але часу, на жаль, не завжди вистачає. Коли я був послом у Литві, то перед приїздом до Вільнюса у мене було дев`ять місяців для того, щоб опанувати литовську мову. Перед приїздом до Грузії і до України у мене не було достатньо часу, аби вивчити грузинську і українську мови. Тому сподіваюся, що буде час дещо наздогнати. Я знаю, що українська мова не така проста. Я вчив угорську мову, коли мені було 30 років; учив литовську, коли мені було 40 років. Звичайно, що у віці 50 років важче вчити іноземну мову.

    Альона Гетьманчук, директор Інституту світової політики:

    Так чи інакше, ми сьогодні переконалися, що між Україною і США все ще є достатньо багато точок дотику, зберегти які є в інтересах як України, так і Сполучених Штатів. Наразі хотіла б подякувати пану послу за участь у сьогоднішньому заході та побажати вам успіхів не лише у вивченні української мови. Щиро дякую вам та всім нашим учасникам.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ