Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Ярослав Давидович: «При формуванні дільничних виборчих комісій демократією і не пахне»

    • Галина Каплюк, фото Романа Малка, «Главком»
    • Розсилка
    Ярослав Давидович: «При формуванні дільничних виборчих комісій демократією і не пахне»

    Дійсно, за майже 20 років незалежності України вперше ми отримали закон про місцеві вибори

    Хитрувати владі на місцевих виборах, якщо доведеться вдаватись до фальсифікацій, не доведеться. Все уже передбачено у законі, бо закладені у правові рамки виборчі механізми можуть довести цю справу до досконалості.

    Свою оцінку нового закону про місцеві вибори у прес-центрі «Главкому» дав екс-голова Центральної виборчої комісії Ярослав Давидович.

    Як ви оцінюєте нову редакцію закону про місцеві вибори, прийняту нещодавно Верховною Радою?

    Ярослав Давидович: Хоч цей закон ще не переданий на підпис Президенту, але у мене є стенограма прийняття в парламенті, тож є можливість подискутувати навколо окремих його положень.

    Дійсно, за майже 20 років незалежності України вперше ми отримали закон про місцеві вибори, де технологічно виписаний та проведений системно кожний пункт. Там є цікаві положення, багато дискусійних, деякі з них обов’язково стануть предметом обговорення в Конституційному суді. Я в цьому не сумніваюся, оскільки є речі, які має витлумачити КС, бо вони неоднозначно будуть сприйняті в суспільстві.

    Нагадаю, що бідою нашого законотворення (особливо виборчого) є те, що ми завжди закони про вибори приймаємо напередодні їх проведення. Я працював у Центральній виборчій комісії у 1997 році. Розпочався виборчий процес 1 листопада 1997 року, а вкінці жовтня тільки-но був прийнятий закон про вибори. В 1999-му завершувалась сесія і прийняли закон про вибори. В 2002 році те саме: закон приймали літом, а у вересні розпочиналась виборча кампанія. Та й в 2009-му напередодні президентської кампанії теж цинічно приймався закон про вибори. Цього слід було очікувати і в 2010 році. Неспроста закон прийняли саме зараз, бо до 9 вересня – початку виборчої кампанії - лишився серпень відпустки. Ця порочна практика вже стала системою. На жаль, це не свідчить про порядність нашої Верховної Ради та політиків. Якби цей закон був прийнятий десь рік назад, можливо б, політичні сили були б до них готові, адже норма про 365 днів є дійсно дискримінаційною до певних політичних сил. Йдеться про те, що участь у кампанії можуть брати лише політичні сили, чиї осередки зареєстровані за рік до дня голосування, тобто до 30 жовтня 2009 року.

    Політичні сили мали можливість і раніше сформувати свої структури, особливо на рівні районів, але це не є виправданням, тому що наша державна машина в особі Верховної Ради не дала їм можливості підготуватися до виборчої кампанії. Це питання не виникло спонтанно. Всі розуміли, що закон треба приймати. По суті, закон 2004 року про місцеві вибори, який ми мали, був трохи примарафеченим законом, який приймався ще за радянських часів. Тож рано чи пізно його треба було приймати, але те, що це відбулося напередодні самих виборів, є ведмежою послугою деяким політичним силам.

    Сьогодні цікавою є виборча система. Давайте говорити об’єктивно - вона потребувала змін. Пропорційна система на рівні місцевого самоврядування абсолютно не в’язалася. Думаю, що перший крок до пропорційно-змішаної системи, який зроблено в цьому законі, знайде своє відображення і у виборчому законі до Верховної Ради, адже альтернативи немає. За нинішньої партійної системи з нахилом до тоталітарно-партійної, маючи пропорційні вибори до парламенту, ми наближались не до демократії, а з кожним кроком до адміністративно-тоталітарної системи. І зупинити цей процес може наближення до пропорційно-змішаної, а можливо в перспективі, і до повністю мажоритарної системи виборів. Біди, які були в мажоритарній системі, вже в якійсь мірі ліквідовані або не такі небезпечні, як були на початку 2000-х. Тож цей крок більш-менш нормальний, але, на жаль, не до кінця відслідкований і не до кінця системно виписаний. Принаймні уже на рівні сільських, селищних рад повернулися до проведення виборів на мажоритарній системі, що є найбільш прийнятним для нашого суспільства. У ст.2 частини 2,3 чітко визначається, що половина депутатського корпусу на рівні області, району, міста, в тому числі районного значення обираються за пропорційною системою і половина – за мажоритарною. Відповідно за повністю мажоритарною системою обираються тільки сільські та селищні ради. Я б сюди відніс також міські ради районного підпорядкування, тож така градація є не досить зрозумілою.

    Якщо аналізувати ст.2, то одразу виникає питання щодо права участі у місцевих виборах. У нас є невідповідність реєстру. Основою для включення до списків є те, що виборець був у праві вибирати собі (особливо власники кількох об’єктів нерухомості), де голосувати, написавши заяву та вказавши, на якій саме дільниці він це хоче зробити. Підставою є не реєстрація у паспорті про проживання, а його бажання. Тепер в цьому законі чітко виписано, що визначається саме місце проживання. Отже буде виникати багато конфліктних ситуацій від тих громадян, які в реєстрі виборців визначились з одним місцем проживання, а зараз вирішать по-іншому. Є така невідповідність, бо за основу взятий реєстр виборців, який був складений на вибори Президента та народних депутатів України. Тут є питання, які потребуватимуть дуже серйозного роз’яснення.

    Є незрозумілою позиція в цьому законі, яка стосується військовослужбовців строкової служби. Вони, як і громадяни, які перебувають у місцях позбавлення волі, не можуть брати участь у місцевих виборах. Але виникає питання: якщо військовослужбовець строкової служби вибув за межі територіальної громади – це зрозуміло. Проте зараз військовослужбовці ледь не свої городи охороняють, бо призиваються на службу на території своєї області, району чи навіть іншого населеного пункту. То чому такі військовослужбовці позбавляються права брати участь у виборах, наприклад, до обласної чи районної ради? Я вважаю, що ця норма теж буде Конституційним судом уважно проаналізована, тому що вона є дискримінаційною по відношенню до військовослужбовців. Нехай їх буде небагато, декілька тисяч по Україні, але кредо демократичного суспільства – кожному громадянину забезпечити нормальні норми закону, які б слугували для нього, а не так, як тут виписано.

    Ви знаєте, що кількісний склад депутатів від 12 до 150. Дискусійним було у Верховній Раді це питання, і перший варіант був такий, що вибирати від кожної територіальної громади кількість депутатів, залежно від чисельності населення. Проте в другому варіанті, до честі Верховної Ради, вони знайшли компромісне рішення, що незалежно від кількості виборців на території громади по виборах до обласної, районної ради чи на території району буде однакова кількість мандатів. Вони принаймні створили рівні можливості представникам депутатського корпусу представляти певні території з рівною кількістю голосів.

    Однак досить пізно утворюються виборчі округи. Якщо на перспективу майбутніх виборчих кампаній уже буде така практика, то сьогодні цей процес, особливо на низовому рівні (село, селище), де будуть нарізатися мажоритарні округи, проходитиме дуже важко. Щодо області зрозуміло, там мажоритарний та територіальний округ буде відповідати району. Принаймні уже сьогодні треба вести якусь підготовчу роботу, щоб орієнтуватися тим, хто буде брати участь у виборах в певному окрузі, важко, бо за 32-39 днів будуть утворюватися лише виборчі округи. Принаймні практика нашого виборчого законодавства була така, що ми завжди одразу після оголошення виборчого процесу утворювали виборчі округи, щоб дати можливість працювати та орієнтуватися політичним силам та окремим кандидатам. Розуміючи вже концепцію формування виборчих округів, тут чомусь ця процедура відсунута набагато пізніше.

    Цікавий момент також – ст.20 ч.4, де фактично з’явилась вертикаль. Стільки років ми воювали за самоврядування та ратували за те, що кожна територіальна громада є незалежною. Сільська є сільською радою, лише делегує певні повноваження районній раді, а та – обласній. Їм ніхто не може диктувати… Зараз зроблено відступ від цього принципу. В цьому пункті виписано, що ТВК вищого рівня керує територіально-виборчою комісією нижчого рівня. Змоделюємо таку ситуацію: Броварська районна комісія займається організацією, підготовкою виборів районної ради і здійснює цілий комплекс повноважень. А тепер цікаво підвісили ситуацію, що ця ж районна комісія керує нижче стоячими комісіями. Такого раніше, принаймні останні 18 років, не було взагалі. Тут вперше у виборчому законодавстві у нас з’явилася вертикаль. Побачимо, чи буде вона мати свій розвиток на інших виборах. Але ця ТВК мені вже нагадує райком партії. Вона керує в районі певною категорією структур. Це є першим дзвіночком. Хоча з іншого боку тервиборчкоми повинні мати десь орган, який би їх забезпечував методично, вирішував матеріально-технічне забезпечення, але не в такій мірі, яка там виписана.

    Не досить розумно виписано в цьому законі і положення про те, що обласні та районні комісії утворюються Центральною виборчою комісією. Це свідчить про те, що влада боїться віддати ті повноваження обласним радам. Логічно було б, щоб обласна рада формувала і обласну, і районні комісії. Але те, що сьогодні ЦВК буде формувати декілька сотень комісій – цей процес буде формальним. І тут цікаво буде побачити склад комісії і її керівництво. Тут альтернативи немає: кого призначили – того призначили. Це теж відступлення в бік вольового вирішення питання.

    Те, що комісії утворюються на рівні району та області із представників місцевих організацій тих партій, які зареєстровані у ВР, - це вже дійсно передали куті меду. Це крок далеко ненормальний, бо можна було знайти інші варіанти, сформувати із представників всіх політичних сил, бо всі рівні перед законом. Вибачте, хтось у свій час знайшовся мудрий та запропонував формувати територіальні комісії із складу партій, які зареєстровані у Верховній Раді і так законопроект за законопроектом воно передавалось, стало уже нормою та дійшло до низу. Спочатку так було тільки на рівні Верховної Ради, тоді на рівні Президента, і зараз на місцевому рівні. Тепер всі комісії формуються з представників парламентських партій. Я вважаю, що це ненормально. Але, на жаль, наш Конституційний суд підтвердить все те, що хоче влада.

    При формуванні дільничних виборчих комісій демократією і не пахне. Це ст.23, де все чітко виписано, і стає одразу зрозуміло – альтернативи немає. ТВК своїм рішенням визначає осіб, які підлягають включенню до ДВК. У нас була вже хороша практика навіть при формуванні територіальних виборчих комісій шляхом жеребкування, і безперечно шлях якийсь потрібно знайти, щоб нікому не кортіло створити правильну комісію. Зараз якраз будуть створюватись правильні комісії, тому що кого ТВК вважатиме за потрібне, того і включить до складу ДВК. Ми повинні розуміти, що результати, чесність виборів, їх прозорість та законність в першу чергу залежить від дільничної виборчої комісії, адже там, де рахують голоси, закладається основа усього цього. Не в ЦВК, не в ТВК, а все закладається в низах.

    Вони будуть формуватися із тих представників, які мають досвід роботи. Зрештою, це не є основне, тому що всі мають середню освіту, вищу і можуть розібратися з законом. Під «досвідом» закладається намагання провести потрібних людей. На жаль, ця практика все більше знаходить своє закріплення у нашому законодавстві.

    Ентузіазму мало сьогодні було і буде, при такій практиці висування кандидатів. Думаю, коли вперше в законі було так демократично записано, що кандидати в депутати місцевих рад будуть проводитись шляхом висування партійними організаціями та самовисуванням, це було нормально. Але коли дійшло конкретно до ст.35, то у нас із цього всього залишилось, що тільки сільська та селищна рада може обиратися двома шляхами. Навіть міські голови будуть висуватися шляхом партійних органів. Так, це покаже, хто є хто, але це питання політичне. Як на мене, у практиці висування кандидатів на всіх рівнях, де є мажоритарні виборчі округи, повинна бути альтернатива – або партійна, або самовисування. Чомусь ми це різко звузили. Не знаю, яка буде оцінка Конституційного суду, але це далеко не ідеальний варіант.

    Що стосується спостерігачів, то вони мають бути від місцевих організацій, які висували кандидатів. Сьогодні обласна ланка відсунута на задній план, а на передній висунута районна. Вона може мати своїх офіційних спостерігачів на тих виборчих округах, де висували кандидатів. З’явилась хоч якась надія на участь громадськості у спостереженні за виборчим процесом, бо на президентських виборах ця норма була відкинута. Зараз з’явилась практика всеукраїнських громадських організацій, які можуть брати участь у спостереженні за виборами по всій державі та будуть реєструватися в ЦВК, як і спостерігачі іноземних держав та міжнародних організацій. Але це практика не є досить вдалою. В законі 2004 року участь у спостереженні могли брати і регіональні громадські організації. Зараз вони чомусь позбавлені цього права і зможуть лише всеукраїнські, але за умови, що до початку виборчого процесу вони в статуті передбачили таку норму. Звісно, що із таких Комітет виборців буде стовідсотково.

    Щодо розгляду скарг. Ця процедура вже так зарегламентована, що там ставиться близько 12 умов. Скарга має виглядати як позов до адміністративного суду: слово не так написав – скарга розгляду не підлягає, бо не відповідає формі. Сьогодні депутатам сільської ради оскаржити і правильно виписати скаргу навіть до вищестоящих комісій буде дуже непросто. Ця процедура оскарження мала бути більш спрощеною, де викладалася б сама суть питання. А зараз є можливість відмітати всі скарги.

    Є декілька ще моментів, про які можна буде говорити після підписання закону. Щодо агітації та використання ЗМІ, формування виборчих фондів і т.д.

    Що можна очікувати від Конституційного суду?

    Ярослав Давидович: Після того, як Конституційний суд прийняв два протилежних рішення по формуванню парламентської більшості, я відмовляюсь коментувати його дії. Він непередбачуваний.

    Тобто звернення в КС Яценюка, БЮТ і інших не матимуть жодного сенсу і ніяк не вплинуть на перебіг місцевих виборів?

    Ярослав Давидович: Це вправі коментувати лише суд. В мене особиста думка про КС змінилась після рішення по коаліції. Я на 90% був впевнений, що приймуть інше рішення. І коли почув коментар Стрижака, що інколи ми змушені приймати рішення, не керуючись буквою та духом закону, а політичною ситуацією в державі, то подумав: куди ж вони йдуть?

    Ми вже пережили 2004 рік, знаємо авторів цього закону. Як все ж таки можна унеможливити фальсифікації?

    Ярослав Давидович: Раніше закон був виписаний більш демократично, тож робилися наглі фальсифікації. А зараз подивіться лише, як формуються комісії… Коли було жеребкування в ЦВК, там не було ніяких підтасовок. Були включені до складу комісій ті, на кого випав жереб, а не ось це, що зараз. Зараз немає захисту від цього. Я назвав декілька моментів, де чітко та конкретно виписано: влада зробить правильні комісії і те, що задумала.

    При всій повазі до цього закону, де все чітко регламентовано, виписані ті процедури, які раніше не виписувалися, з ним працювати буде легко. Але він же направлений під певним кутом. І не в сторону демократії. Ось що найстрашніше!

    Раніше голосування на дому викликало більше «проти», ніж «за». Тепер цю процедуру спростили до нуля. Навіщо видумувати всілякі хитрощі, коли закон прямо все каже, на жаль.

    Що буде з місцевим самоврядуванням після цих виборів?

    Ярослав Давидович: Ви ж розумієте, що буде сформований депутатський корпус з представників політичних сил. І нехай хтось аргументує, що я не правий. Вже ми бачимо, що провладні політичні сили будуть мати преференції. Те, що у виборах не будуть брати участь блоки, зрозуміло, чому це зроблено. Кому заважали блоки? Так само з нормою про 365 днів. Вибачте, але ви закон прийняли за рік до виборів, щоб дати людям можливість зареєструвати свої партійні структури?.. Те ж зрозуміло, які партії не братимуть участь у виборах, при цьому вони позбавлені права вступити в блок з іншими партіями.

    Думаю, що і закон про місцеве самоврядування буде потихеньку згортатися. Перспектива така, що йде відновлення вертикалі, тож місцеве самоврядування не буде мати обмежень своїх прав, але згортання цих процесів неминуче.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ