Роман Зварич: «Не буде того, що Зварич раптом стане «тушкою»

Роман Зварич: «Не буде того, що Зварич раптом стане «тушкою»

Поки голова ТСК проводив парламентське розслідування його дружиною та її бізнесом зацікавилася СБУ.

Поки голова ТСК проводив парламентське розслідування щодо рішення Стокгольмського арбітражного суду в питаннях повернення газу РУЕ, його дружиною та її бізнесом зацікавилася СБУ. Тож цілком ймовірно, що низку кримінальних справ проти Макаренка, Діденка, Шепітька може поповнити ще й справа проти Світлани Зварич, хоч вона не має жодного відношення до газу, але має чоловіка, який не хоче стати «тушкою». В свою чергу Роман Зварич вимагає від Генерального прокурора порушити кримінальну справу проти Юрія Бойка, якого підозрює, як мінімум, у державній зраді.

До чого дійшли «газові розборки» в прес-центрі «Главкому» розповів голова парламентської Тимчасової слідчої комісії щодо рішення Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма, розслідування фактів корупційної діяльності «РосУкрЕнерго» і причетності до цього посадових осіб органів державної влади та арешту екс-голови Державної митної служби Анатолія Макаренка, народний депутат Роман Зварич.

Якими є попередні результати очолюваної вами ТСК щодо рішення Стокгольмського суду?

Роман Зварич: На сьогодні Тимчасова слідча комісія займається ознайомленням і аналізом документів, які надходять на її адресу за нашими зверненнями. Значна їх частина була скерована з конкретними вимогами до НАК «Нафтогаз України», Міністерства енергетики, Служби безпеки, Генеральної прокуратури, Кабінету Міністрів, «РосУкрЕнерго», Державної митної служби та ін. На сьогоднішній день цих звернень приблизно тридцять, відповіді на них зводяться до одного і того ж. Типовою для прикладу є відповідь Міністерства палива та енергетики: «На ваш запит №6 від 6.07 щодо надання для ознайомлення рішення Стокгольмського суду повідомляємо, Служба безпеки України своїм листом від 25.06.2010 року попередила про нерозголошення без дозволу досудового слідства у кримінальній справі №558, порушеній за фактом розтрати майна службовими особами Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» за ознаками злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України». Підпис Бойка. По нинішній день офіційно ми не отримали рішення суду.

На цих матеріалах поставлено гриф «Секретно». Ми звернулися до НАКу з тим, щоб вони нам надали копії всіх договорів, які були укладені між НАК та «РосУкрЕнерго» терміном від 2004 по 2009 роки. Ми отримали відмову, знову ж таки з посиланням на заборону слідчого Служби безпеки України. Це дуже гальмує роботу комісії.

Для накладення грифу «Секретно» на будь-який документ потрібен висновок експерта. Сьогодні мною на відповідні служби направлене звернення щодо надання нам прізвища експерта, який зробив висновок про накладення грифу. Відповідь НАК ми отримали з грифом «Конфіденційно». Яке вони мали право накладати такий гриф на офіційну кореспонденцію з народним депутатом, головою ТСК? Оскільки я глибоко сумніваюся у правоті накладання такого грифу на цей лист, я оприлюднюю цей документ.

Сьогодні на ім’я Генерального прокурора України мною було направлене звернення з вимогою відкрити кримінальну справу за ознаками змови і державної зради. Мова йде про 364 та 111статті Кримінального кодексу. Чому я маю підстави робити таке звернення? У розпорядженні Комісії є протокол загального засідання «РосУкрЕенерго», яке відбулося 29 липня 2004 року в 11 годині за швейцарським часом у місті Цуг. Відповідно до цього документу, членом наглядової ради «РосУкрЕнерго» став Юрій Бойко - на той час керівник НАК «Нафтогаз України». В той же день паном Бойко, як головою НАКу, був підписаний контракт з «РосУкрЕнерго» №14/9035-3/04, де мова йде про надання «РосУкрЕнерго» права зберігання транзитного газу в українських газосховищах. Дата і місце укладення – 29 липня 2004 року, місто Київ. Мені важко зрозуміти, як можна знаходитися в двох різних країнах одночасно, тут є певний конфлікт інтересів. Будучи членом наглядової ради «РосУкрЕнерго» Бойко як голова НАК підписує контракт практично сам з собою, де на кабальних умовах надається право «РосУкрЕнерго» зберігати транзитний газ в українських сховищах. Я припускаю, що є швидкісні літаки, і перевірю, чи був такий чартерний рейс з Цугу до Києва…

Крім того, аналізуючи неофіційну версію рішення Стокгольмського суду, я для себе роблю попередній висновок про те, що в Стокгольмі відбулася змова, де відповідач НАК «Нафтогаз» замість того, щоб захищати інтереси України, робила все можливе, щоб цю справу виграло «РосУкрЕнерго». Я зможу зробити конкретніші висновки, коли побачу офіційну версію самого рішення.

На сьогоднішній день я маю великі сумніви, що саме рішення Стокгольмського суду легалізоване в Україні. Для того, щоб воно мало юридичну силу на територіальній юрисдикції суб’єкта міжнародного права, який називається Україна, воно мусить пройти наступну процедуру. Позивач мав би звернутися до суду з проханням винести рішення про визнання цього Стокгольмського рішення. На основі цього суд виносить ухвалу щодо видачі виконавчого листа, суд відправляє цей лист до відповідного органу державної виконавчої служби або ж позивач, в даному випадку «РосУкрЕнерго», іде до відповідного органу державного виконавчої служби з проханням відкрити впровадження у справі. За моєю інформацією, ця процедура не відбулася. Але суди при затриманні Макаренка, Діденка, і вже зараз Шепітька, посилаються на це рішення.

Практично з квітня цього року на мене здійснюється шалений тиск. Не напряму, а на мою дружину і компанію «Українські національні інформаційні системи», яку вона очолює. З квітня Служба безпеки України проводить різні перевірки, практично не виходить з офісів компанії моєї дружини. В квітні місяці це було реваншем пана Хорошковського за мої дії, мою позицію, коли я очолював ТСК минулого року в подібній справі. Зараз цей тиск значно посилився. Мета одна, певними натяками мені давали її зрозуміти, щоб Тимчасова слідча комісія зробила висновок про те, що український уряд зобов’язаний повернути «РосУкрЕнерго» цей газ або сплатити відповідні кошти. Цього не буде, і не буде того, що Зварич раптом стане «тушкою».

Сьогодні про факт тиску будуть повідомлені всі іноземні посольства з проханням, щоб ця інформація була передана їхнім столицям. Також я буду звертатися в різні європейські інституції, в першу чергу Парламентську асамблею Ради Європи, членом якої я є. Я попереджаю, якщо цей тиск буде продовжуватися, буде відповідна реакція з мого боку.

Ви знаєте, що зараз зупинена будь-яка можливість ввезення в Україну контрабандних мобільних телефонів, тому що серійний номер кожного мобільного телефону реєструється. Програма для забезпечення такої державної позиції була підготовлена компанією «Українські національні інформаційні системи», генеральним директором якої є моя дружина. В результаті цієї програми протягом минулого року до бюджету надійшло непередбачених надходжень в сумі майже 1 мільярд гривень. І переслідують мою дружину тільки тому, що її чоловік очолює відповідно Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради.

Що стосується звернення до Генеральної прокуратури, ви вимагаєте порушення кримінальної справи проти пана Бойка?

Роман Зварич: Ні. Тут іде мова про пана Бойка, який був керівником НАК, та певні ознаки злочину, який кваліфікується ст.364 Кримінального кодексу - зловживання владою або службовим становищем. Я намагався з’ясувати у міністра енергетики, яким чином він міг бути присутнім у двох різних містах одночасно. Відповідь, яку я отримав, є посиланням на рішення слідчого про те, що він не має права розтаємничувати жодні документи, жодні справи. Звичайно, це тільки породжує певні сумніви. Я не мав іншого виходу, аніж звернутися до Генерального прокурора, повідомивши йому про те, що є можливий склад злочину. Я вимагаю, щоб по цьому питанню була відкрита кримінальна справа.

Я також переслідую іншу ціль. У випадку, якщо Генеральна прокуратура відмовить у порушенні кримінальної справи по цьому конкретному епізоду, я звернуся до суду, щоб оскаржити цю відмову. А суд за моїм позовом буде відбуватися в гласному та відкритому режимі, тож на ньому будуть присутні всі матеріали, незалежно від того, що на них накладено гриф «таємно». Я маю доступ до державної таємниці, і зможу з ними ознайомитися. Я не маю іншого виходу. Якщо мені блокують надання документів, я знайду тисячу законних способів мати доступ до тих матеріалів. Не тому, що мені це потрібно, а тому що я отримав такий мандат від Верховної Ради України. Інакше я не зможу через два місяці прозвітувати перед парламентом. Одразу хочу зазначити: я не допущу, щоб робота цієї комісії була політизована з будь-якого боку. Там буде вестись абсолютно об’єктивне розслідування.

Скажіть про роль пана Шепітька в цій справі. Якби він проявив принциповість та не став там щось підписувати, могло б це зупинити весь процес розмитнення чи зараз ми маємо ще одного «стрілочника»?

Роман Зварич: Я зробив для себе висновок, відповідно до повідомлення, яке озвучив пан Пшонка. Пану Шепітьку інкримінується ст.364 (хоч він не називав її), але застосовувати її, не довівши, що той переслідував корисливі мотиви для себе особисто чи діяв в користь третіх осіб, неможливо. Що він діяв для своєї особистої користі - є абсурдом. Що, пан Шепітько перегнав 11 мільярдів кубів газу в запальнички та продавав їх Китаю? Це відпадає. Тоді єдине, що залишається, що він діяв в користь третіх осіб. Пан Шепітько діяв на користь 46 мільйонів осіб, які живуть на території України, щоб вони мали теплі домівки.

Хочу нагадати, що минулого року йому інкримінувалася інша 191 стаття ч. 5, по якій зараз проходить Макаренко. По цій самій статті також проводиться розслідування компанії моєї дружини. У частині п’ятій мова йде про те, що у випадку, якщо в діях певних осіб є ознаки злочину, які кваліфікуються або частиною 1,2,3,4 в особливо великих розмірах, або з організованим угрупуванням, тільки тоді застосовується ч.5. СБУ не каже, яка з перших чотирьох застосовується до пана Шепітька чи пана Макаренка. Вони просто застосовують частину 5. Я щойно знайшов такого юриста, який би мені міг сказати, що це не є халтура з боку СБУ. Так от - це відверта халтура. Зараз застосовують іншу статтю. Між іншим по Шепітьку ми провели минулого року розслідування і сама СБУ заявила про те, що ознаки злочину стосувалися того, що Шепітько скріпив відповідний митний документ своєю печаткою. Це весь його злочин. Це їхні слова, це є в матеріалах справи, я це можу довести в будь-якому суді.

Ви говорите про те, що справжнього рішення Стокгольмського суду ще немає в Україні, а пані Тимошенко два тижні тому цитувала його. Вона вам не дала це рішення?

Роман Зварич: Так, я маю цей текст, який прочитав також у «Дзеркалі тижня». Я ж говорю про легальний офіційний документ. Такий, який Україна зобов’язана визнавати, відповідно до Нью-Йоркської конвенції 1954 року. Для того, щоб цей документ мав юридичну силу в територіальній юрисдикції суб’єкта міжнародного права, яким є Україна, ця процедура, яку я описав, має бути проведена. До того моменту я не знаю, яким чином можуть органи державної влади, в тому числі суди, посилатись на цей документ.

Ви сказали, що ваша дружина заплатила мільярд гривень до держбюджету. І що, не взяла за це гроші?

Роман Зварич: Звичайно, там мав бути заробіток, як це є у бізнесі, проте я не цікавився тими питаннями. Але мільярд гривень надходжень до Держбюджету точно було забезпечено. Ще тоді близько 90% мобільних телефонів, які продавалися в Україні, були контрабандою, а зараз вже не можна цього робити.

Які ви бачите реальні шляхи непередачі газу РУЕ?

Роман Зварич: Я знаю два чи три випадки, де рішення Стокгольмського суду не були предметом апеляції, але переглядались в інших судах. Стокгольмський суд не є єдиним судом, який вирішує питання Міжнародного арбітражу. Відповідно до Нью-йоркської конвенції, міжнародний арбітраж може відбуватися у будь-якому суді, де проходять арбітражні суперечки міжнародного характеру, який має на це повноваження. Це можуть бути абсолютно нові обставини, які могли б бути підставами для того, щоб відкрити суду, наприклад у Нью-Йорку, нове впровадження у справі. Такі випадки були, згадайте ситуацію з Майкрософт.

Можуть виникати питання на кожній стадії легалізації рішення Стокгольмського суду в Україні. Відповідна ухвала, що видається судом щодо видачі виконавчого листа, підлягає оскарженню. Мало того, державний виконавець не зобов’язаний відкривати впровадження, якщо йому невідомо, як виконати рішення суду. Якщо він має такі сумніви, то має право звернутися до суду, який виніс виконавчий лист.

Якщо ви подивитеся на рішення Стокгольмського суду, на ту неофіційну версію, яка гуляє в пресі, знайдіть мені там виконання цього рішення примусового характеру. Там немає примусу.

Я б ставив під сумнів, що там є зобов’язальний характер. Крім того, мова в рішенні суду йде про те, щоб повернути той же газ, який «Нафтогаз» придбала відповідно до рішення. Але той газ зараз в повітрі, його вже немає. Звичайно, газ не маркується, але він документується.

Я б поставив питання перед РУЕ, чи сплачені екологічні збори. Я вже мовчу про відповідну платіжку. Якби я був міністром юстиції на цей день та мав щось робити з цим рішенням, розуміючи інтереси держави в даній справі, я б знайшов більше сотні приводів для того, щоб відбитися від нього. Це ще далеко не остаточний результат щодо цього рішення. Звичайно, якщо високопосадовці будуть діяти сумлінно, виходити з інтересів не «РосУкрЕнерго», а державних… Я поки що не маю підстав говорити так про пана Бойка, тому я направив відповідне звернення до Генерального прокурора.

Уточніть звернення до Генерального прокурора. Ви просите про порушення кримінальної справи за ознаками змови та державної зради в питанні договору між НАК «Нафтогаз України» та «РосУкЕнерго» про право зберігання транзитного газу в українських газосховищах?

Роман Зварич: І так, і ні. Скажу навіть більше, в той же день, коли пан Бойко підписував цей договір, між НАК та «РосУкрЕнерго» були підписані ще два договори, предмети яких я не знаю. Але зміст контракту, який у мене є, дає всі підстави говорити про те, що тут є конфлікт інтересів і змова.

Результативна частина звернення: «…прошу вас порушити кримінальну справу за фактом вчинення злочинів, передбачених статтями 111 «Державна зрада» та 364 «Зловживання владою або службовим становищем» Кримінального кодексу України».

Щодо рішення Стокгольмського суду, сьогодні ваші опоненти з прокуратури говорили про те, що згодні з вами щодо рішення Арбітражного суду, і, взагалі, вони не ним керувалися, а «внутрішніми обставинами». Чи знайомі вони вам?

Роман Зварич: Ні. Це стосується пана Шепітька, а я не маю права займатися цим питанням. Мій предмет відання стосується рішення в Стокгольмі та Макаренка.

Але я звернув увагу на те, що пан Пшонка, будучи значно досвідченішим юристом, ніж слідча група СБУ, дуже обережно сказав про те, що рішення в Стокгольмі не фігурувало у справі, яка була відкрита проти пана Тараса Шепітька.

Чому справа порушена за фактом нанесення збитків державі, якщо збитки державі не завдані до того моменту, поки газ не буде повернено?

Роман Зварич: Ми аналізували це питання, тут палиця з двох кінців. Зрозуміло, що смішно говорити про певні збитки, коли ще жодної копійки не виділено ані з бюджету України, ані НАК «Нафтогазу». Я намагаюся бути максимально об’єктивним. Відповідно до нормативних актів, зокрема, Кримінально-процесуального кодексу, я маю підстави говорити про те, що відкриття справи із посиланням на збитки, які можуть бути нанесені Україні, можливе. Я не знаходжу конкретних правових підстав звинувачувати слідчого по цій частині справи. Поки що я не готовий про це говорити.

Може це буде зроблено спеціально для того, щоб, посадивши Макаренка та Діденка, показати, що ось вони сидять, було вчинено злочин, тепер потрібно віддавати?

Роман Зварич: Це дуже круто. Суди повинні виносити зрозумілі рішення, яке суспільство сприйме, в даному випадку це не буде сприйнято.

Якби я був слідчим, то не використовував би для здійснення таких жорстких дій обставину збитків, коли їх ще немає, коли рішення навіть не легалізоване на території України. Висловлювати звинувачення, а тим більше вимагати у суду надання дозволу за затримання на два місяці… тут доля людини. З моральної точки зору, це просто неправильно.

З’явилась інформація про те, що регіонал Валерій Бондик вийшов зі складу комісії. Він пояснив, чому це зробив?

Роман Зварич: Він звинуватив голову комісії в політизації роботи. Якщо хтось із журналістів також вбачає в моїй роботі політизованість, то я просив би, щоб ви мені про це повідомили, щоб я міг виправити свою помилку.

Я хотів би нагадати пану Бондику, що всі рішення комісії приймаються одноголосно. Ми запрошували на засідання представника ГПУ, я постійно звертався до нього з питанням, чи ви вбачаєте якесь порушення або тим більше якусь за політизованість в моїх діях? В кожному без винятку випадку я отримував ствердження, що поки що такого не було. Я попросив його, що тільки він запримітить, що ми перейшли межу, одразу про це сказав. Це для мене свята річ, я не буду політизувати роботу цієї комісії, інакше сам собі буду зраджувати.

Крім того, пан Бондик добре знає, що, відповідно до рішення, яке приймалося на першому засіданні ТСК, кожний документ, який мною скеровується, узгоджується з моїм заступником паном Кінахом. Повинен одразу признатися, що зараз не кожен документ з ним узгоджується, бо фізично немає такої можливості. Я тут публічно заявляю: якщо мій заступник пан Кінах запримітить в одному чи іншому документі, який за моїм підписом був скерований в будь-яку службу, певні ознаки заполітизованості, я негайно відкличу цей документ. Не буду оспорювати. Це смішні закиди на мою адресу, і я їх не сприймаю.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: