Лабіринти грузинської демократії

    • Пилявець Оксана, «Інститут світової політики »
    • Розсилка
    Лабіринти грузинської демократії

    У Грузії розгортається боротьба навколо політичної реформи.

    У Грузії розгортається боротьба навколо політичної реформи. Наприкінці жовтня на підпис президенту Грузії Міхеїлу Саакашвівлі було передано нову редакцію Конституції, затверджену грузинським парламентом 15 жовтня. Згідно законодавству грузинський лідер має 10 днів на погодження нового Основного закону.

    Проект Конституції, згідно якого повноваження грузинського президента після 2013 року будуть значно обмежені на користь парламенту, викликав неоднозначну реакцію як в Грузії, так і за її межами. Головна інтрига грузинської реформи – чи спробує Міхеїл Саакашвілі скористатися можливістю залишитися при владі, обійнявши посаду глави уряду?

    Два шляхи – одна Конституція

    За новою Конституцією президент втрачає право висувати кандидатури прем’єр-міністра та міністрів, натомість парламент стає єдиним органом, здатним сформувати та розпустити уряд. Парламент також отримав право висловлювати недовіру уряду, який, в свою чергу, може поставити під сумнів будь-який законопроект. В разі конфлікту між законодавчою та виконавчою владою президент виступає в ролі арбітра з метою збереження стабільності в державі.

    Таким чином Грузія зробила вагомий крок до парламентаризму, що загалом можна сприйняти як вияв посилення демократії. Але стурбованість експертів викликає той факт, що поступовий вступ у дію нового Основного закону буде завершено під завісу президентського терміну Саакашвілі у 2013 році. Грузинська опозиція переконана, що президент, який очолює політичну силу, яка має впевнену більшість в парламенті, спробує обійняти посаду глави уряду і, за словами екс-спікера парламенту Ніно Бурджінадзе, «залишитися при владі не до 2013, а до 2033 року». Саме щоб перешкодити цим намірам Ніно Бурджинадзе планує зібрати Національну Асамблею з метою відставки президента, який, за її словами, «втратив 20% грузинської території, кожного дня безсоромно обманює свій народ з екранів телевізорів і розвіяв всі перспективи Грузії стати дійсно демократичною державою».

    Такі звинувачення обурюють Міхеїла Саакашвілі. На саміті глав держав Міжнародної Організації Франкофонії у французькому місті Монтре грузинський президент відстоював конституційну реформу наголошуючи, що вона «вперше дасть Грузії по-справжньому стабільну європейську Конституцію». Ще раніше під шквалом критичних зауважень опозиції Саакашвілі заявляв: «Грузія ніколи не стане якимось «бантустаном», де Конституція і закони написані під одну людину»

    На користь позиції Саакашвілі свідчать і висновки Венеціанської комісії Ради Європи в області конституційного права, яка в цілому позитивно сприйняла грузинську політичну реформу.

    Експерт Венеціанської комісії, директор Інституту східноєвропейського права при Кельнському університеті, професор Ангеліка Нуссбергер в інтерв’ю Deutsche Welle заявила, що головним застереженням є те, що внесення поправок в Конституцію в залежності від конкретної політичної ситуації суперечить міжнародній практиці.

    Отож основна рекомендація Венеціанської комісії грузинському керівництву: «Головне, що конституційна реформа не була використана для того, щоб оминути обмеження перебування при владі».

    Відтак досить важко визначитися, куди рухається і куди зрештою прийде Грузія після 2013 року.

    Грузинський сценарій керованої демократії

    Якщо європейські експерти в цілому підтримують правлячий режим, то російські політологи поділяють побоювання грузинської опозиції. «Пан Саакашвілі змінює Конституцію під себе для того, щоб, зайнявши пост глава уряду, стати першою особою в державі, яка володіє повнотою реальної влади», - наводить думку завідуючого відділом Закавказзя країн СНД Фелікса Станевського видання Голос Росії.

    Тим не менше, реформа в Грузії в дечому нагадує саме російський сценарій, який вдалося реалізувати Володимиру Путіну: відмова від балотування на черговий президентський термін, і натомість перехід на позицію глави уряду з утриманням усіх важелів впливу.

    Як прокоментував ситуацію Інституту світової політики Олексій Гарань, науковий директор Школи політичної аналітики: «Не можна однозначно стверджувати про російську модель політичної реформи в Грузї». На його думку, необхідно насамперед орієнтуватися на баланс відносин між політиками, між прем’єр-міністром і президентом. «Як відомо, в Російській Федерації формально президент Дмітрій Медвєдєв у будь-який момент може розпустити парламент та зняти з поста прем’єра Владіміра Путіна. Грузинська реформа може свідчити як про прагнення Саакашвілі залишитися при владі, так і про демократизацію грузинської політичної системи.»

    Реалізація проекту конституційної реформи – крок позитивний, проблема в тому яким чином він буде наповнений. «Ми, політологи, знаємо, що одна ж та сама система може функціонувати по-різному за різних умов. Тому конституційний дуалізм в Грузії може мати різні наслідки, в залежності від позицій та прагнень політичних сил.», - підсумував Олексій Гарань.

    Відтак, успіх політичної реформи в Грузії залежатиме насамперед від Міхеїла Саакашвілі та здатності його політичної сили «Єдиний національний рух» утримати високий рівень підтримки народу на наступних парламентських виборах.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ