Закон про збереження номера було ухвалено шість років тому, але послуга й досі недоступна
Послуга збереження номера буде доступна до кінця року - така радісна новина з'явилася днями в багатьох українських ЗМІ. Іронія ж ситуації полягає в тому, що подібні «сенсації» час від часу з'являлися у вітчизняній пресі останні шість років. Наприклад, ось новина за 2010 рік. А за цим посиланням - допис за 2012-й рік.
Чому ж оператори мобільного зв'язку так довго не можуть ввести послугу збереження номера? І чи можна вірити обіцянкам цього разу? Щоб відповісти на ці питання, «Главком» розібрався в історії боротьби з «мобільним рабством» і з’ясував, чи є цього разу привід для оптимістичних новин.
Із чого почалася боротьба за номер
Ідея зберігати номер, змінюючи оператора, з'явилася, напевно, разом із мобільним зв'язком. Але в Україні втілюватися в реальне життя вона почала в липні 2010-го року. Шість років тому було ухвалено закон, який закріплював за абонентами право зберігати номер мобільного телефону після зміни оператора. Авторами документа стали двоє народних депутатів: «регіонал» Юрій Мороко і «бютівець» Віталій Корж. «Кріпосне» право на номери повинно було почати діяти через півроку після набрання чинності закону, тобто з початку 2011-го року.
Однак із впровадженням послуги виникли проблеми. Порядок збереження номерів, згідно із законом, повинна була визначити Національна комісія регулювання зв'язку та інформатизації (НКРЗІ). Але регулятор провалив роботу.
Фактично НКРЗІ мала була визначити дві головні речі:
- Як саме на практиці буде реалізовуватися послуга перенесення номерів;
- Хто буде адмініструвати послугу.
Проблемними виявилися обидва пункти. Ні щодо першого, ні щодо другого не вдавалось знайти спільної мови з мобільними операторами. А щодо адміністратору послуги навіть виникли принципові розбіжності. НКРЗІ делегувала обслуговування сервісу збереження номерів консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» (УЦПНА). У засновниках консорціуму були п'ять компаній. Одна з них - науково-виробнича фірма «Транзактор». Її засновник - Юрій Корж, син того самого екс-депутата, який є одним з авторів закону про збереження номерів.
Такий партнер не сподобався операторам мобільного зв'язку. «Київстар» навіть подав на НКРЗІ до суду. Компанія зажадала визнати за нею право не укладати контракт із сумнівним консорціумом. У березні 2014-го «Київстар» виграв справу. А вже в серпні регулятор був змушений анулювати рішення про вибір адміністратора.
Друга спроба «своїх»
Але історія на цьому не закінчилася. У листопаді 2014 року НКРЗІ перекинула проблеми з номерами на свою «доньку» - Український державний центр радіочастот (УДЦР). І в того теж почалися проблеми із тих самих причин - «стара гвардія» не залишала спроб заробити на мобільному зв'язку.
В останньому тендері, на якому вже УДЦР визначав адміністратора послуги, намагався взяти участь «Технічний центр інтернет» (ТЦІ). Компанія нічим не примітна, окрім своїх засновників. Серед «батьків» ТЦІ фігурувала «ДіМедіа», яку через свою дружину контролює Юрій Гончарук. Бізнесмен цікавий тим, що одна з його фірм також брала участь у консорціумі «Український центр підтримки номерів і адрес», у якому брав участь Юрій Корж. Більш того, Гончарук уже багато років очолює «Український мережевий інформаційний центр» (УМІЦ), де разом із ним колись працював і син депутата Коржа.
Щоправда, до тендеру ТЦІ не допустили. Компанія намагалася оскаржити рішення УДЦР в суді, але безрезультатно - суд першої інстанції й апеляційний суд відмовили компанії в задоволенні позову.
Що відбувається нині
Тим часом Центр радіочастот устиг провести вже два тендери. Переможцем останнього було визнано «Ес Ай Центр». Компанія пообіцяла, що до кінця року українці зможуть зберігати номери після зміни оператора.
«Найближчим часом відбудеться зустріч представників УДЦР та компанії «Ес Ай Центр», після якої буде підписано контракт. Відразу після цього «Ес Ай Центр» почне впровадження послуги перенесення номерів, яке триватиме протягом 136 днів, тобто буде закінчено до кінця року», - запевнив власник компанії Дмитро Зарахович.
Але, судячи з усього, історія на цьому не скінчиться. Річ у тому, що був ще й перший тендер. І в нього теж був свій переможець – «Діалінк». Щоправда, за вимогою Антимонопольного комітету результати першого конкурсу скасували. Офіційна причина – умови участі в тендері були прописані неправильно, тому не всі охочі змогли взяти участь.
Певна річ, що зі скасуванням результатів першого конкурсу не погодився переможець «Діалінк». Тому компанія намагається довести, що саме вона має право адмініструвати послугу перенесення номерів. За даними опонента «Діалінка» - компанії «Ес Ай Центр» - нині в суді перебуває щонайменш 10 позовних заяв від переможця першого тендеру. «Діалінк» вимагає визнати недійсними результати другого конкурсу та зобов'язати УДЦР укласти договір саме з нею.
Тож впровадження послуги збереження номеру після переходу на іншого оператора може затягнутися ще на невизначений термін.
Як буде зберігатися номер
Після того як послугу буде впроваджено, операторів можна буде міняти хоч донесхочу, при цьому залишаючись з одним і тим самим номером. Щоправда, послуга «переходу» на іншу «сімку» разом із номером буде платною. Скільки це буде коштувати, ще невідомо.
Перенесення номера не буде відбуватись автоматично. Для того щоб зберегти свої заповітні цифри, треба буде написати заяву в сервісному центрі компанії, послугами мобільного зв'язку якої ви хочете користуватися. Імовірно, буде доступна і спеціальна анкета на сайті операторів.
Коментарі — 0