Банкова відкрила полювання на Коломойського та Коболєва?
Сьогодні, близько 12:00, СБУ спільно з Генпрокуратурою влаштували «маски-шоу» в головному офісі «Укрнафти». Приміщення довелось брати штурмом, адже у видобувній компанії силовиків не збирались радо зустрічати: оперативники для проведення обшуків болгаркою зрізали залізну огорожу перед входом у будівлю.
Офіційна причину небажаного для компанії візиту – слідчі дії в рамках кримінального провадження про махінації навколо продажу сировини «Укрнафти». Як повідомила прес-секретар Генпрокуратури Лариса Сарган, нафто- та газовидобувна компанія у 2013-2015 роках фальсифікувала у документах густину нафти, яку «Укрнафта» продавала через аукціони. Завдяки маніпуляціям із хімічними показниками сировини, фірми з орбіти «Приват» Ігоря Коломойського скуповували її за заниженими цінами. Збитки для компанії, де держава контролює 50% + 1 акція, внаслідок цього склали майже 140 млн гривень.
«Укрнафта» у своєму прес-релізі уточнила, що обшуки зачепили не лише головний офіс компанії, а й регіональні підрозділи – у Бориславі, Прилуках, Полтаві та Охтирці.
Не варто виключати, що під прикриттям розслідування проти «службових осіб «Укрнафти» правоохоронці полювали за більш великою рибою – головою правління «Нафтогаз України» Андрієм Коболєвим та близьким до Ігоря Коломойського екс-керівником «Укрнафти» бельгійцем Пітером Ванхеке. На це можуть вказувати матеріали паралельного розслідування про багатомільярдні втрати в «Укрнафті», в яких начебто винен саме керівник «Нафтогазу».
На завуальовану мету візиту правоохоронців натякнули і в самій «Укрнафті». Мовляв, розслідування про (збитки на 140 млн гривень) було розпочате напередодні Нового року, а дозвіл на обшуки лише тиждень тому надав Печерський суд Києва. У проміжку між цими подіями силовики не турбували «Укрнафту». Хоча паралельно прокуратура Києва здійснювала аналогічне розслідування – про несплату до бюджету 10 млрд гривень внаслідок сумнівних дій керівництва «Укрнафти». В компанії підкреслили, що вже надавали прокуратурі Києва документи по цій справі, а тепер за ними ж з обшуками прийшла Генеральна прокуратура. Можливо, ключовим у цій заяві «Укрнафти» може бути слово «надавала», тобто, компанія добровільно надавала певні документи за запитом прокуратури Києва. А тепер силовики прийшли за іншими документами, які не були надані компанією з певних причин.
«Справа Коболєва»
Розслідування, яке паралельно з Генеральною прокуратурою здійснює столична прокуратура, було розпочате у травні минулого року. Згідно з фабулою цієї справи, голова правління «Нафтогаз Україна» Андрій Коболєв підозрюється у зловживанні службовим становищем. Мовляв, він не забезпечив повернення компанії «Укрнафта» під державний контроль шляхом відсторонення від виконання обов’язків голови правління Пітера Ванхеке та двох членів правління. Цим він, начебто, заподіяв «тяжкі наслідки держінтересам у вигляді збільшення податкового боргу «Укрнафти» на 5,49 млрд гривень». Про це йдеться у двох судових ухвалах, якими було призначено позапланову перевірку «Укрнафти» та її контрагентів фіскальною службою, а також аудиторською службою.
Як уточнюється у судових документах, валовий прибуток «Укрнафти» за 2015 рік склав 16,5 млрд. грн., а чистий збиток – 5,7 млрд гривень. На негативні результати діяльності начебто вплинули значні фінансові витрати у сумі 13,6 млрд гривень, що не пов'язані із профільною діяльністю підприємства. Зокрема, йдеться про резервування коштів для сплати штрафів, у тому числі за несвоєчасну оплату податків та ренти за користування надрами; збитки від первісного визнання дебіторської заборгованості та передоплати; створення резерву під видані аванси.
Як приклад наводиться такий факт: у 2015 році «Укрнафта» видала передоплату у сумі 6,5 млрд гривень на придбання нафтопродуктів із договірним строком поставки у грудні 2018 року та водночас реалізувала сиру нафту на 7,1 млрд гривень зі строком оплати у грудні 2016 року.
Внаслідок цих та інших дій «Укрнафта» була неспроможня своєчасно сплатити заборгованість перед держбюджетом за податками та зборами, яка станом на кінець 2015 року склала понад 10 млрд гривень.
Ще один приклад сумнівного ведення бізнесу: протягом тривалого часу нафту та газовий конденсат «Укрнафти» скуповувала за стартовою ціною фірма з ознаками фіктивності «Котлас». При цьому заборгованість останньої перед «Укрнафтою» на кінець 2015 року сягала 2,7 млрд гривень.
Вказаними діями Коболєв та інші службові осіб «Укрнафти» довели підприємство до стану стійкої фінансової неспроможності, зазначається у матеріалах слідства.
Варто зазначити, що прокуратура уважно придивляється і до колишнього очільника «Укрнафти» Пітера Ванхеке (звільнений влітку 2015 року). У січні Печерський суд Києва надав дозвіл прокуратурі на доступ до трудових контрактів бельгійця , його електронного листування, кореспонденції під час зайняття посади.
Разом з тим, у своїй сьогоднішній заяві «Укрнафта» звернула увагу і на іншу дивну обставину. А саме на те, що розслідування проти цієї компанії ведуть не лише прокуратура Києва і Генеральна прокуратура, а й Національне антикорупційне бюро. При цьому, як стверджують у видобувній компанії, всі ці правоохоронні структури полюють за однаковими документами. «Це свідчить про неузгодженість роботи правоохоронних органів і дублювання функцій», - прокоментували в «Укрнафті». Важко не погодитись з тим, що це дійсно «виглядає, як невиправдана конкуренція між органами слідства».
Це підтверджують дані судового реєстру. Згідно з ними, НАБУ з лютого минулого року розслідує справу про штучну дебіторську заборгованість «Укрнафти», наслідком чого стало зменшення на 11,6 млрд гривень суми розподілу дивідендів. Пікова активність з виведення мільярдів припадає на період березень – жовтень 2015 року.
Факти та контрагенти «Укрнафти», що фігурують у цьому провадженні, аналогічні тим, що наразі вивчає столична прокуратура.
Велика політика
В історії з «Укрнафтою» як найбільшою нафто- та газовидобувною компанією країни не оминути політичної складової. 42% підприємства контролює група «Приват» Ігоря Коломойського, а після того як останній став відкрито гратись у політику, цей актив став для нього додатковим елементом впливу. Дуже добре відома історія, коли держава, яка мала в компанії 50 % плюс одна акція, через спротив Коломойського та його професійних юристів довго не могла змінити менеджмент, що контролювався олігархом. Справа доходила до штурмів приміщення з нічними приїздами Коломойського з десантом співчуваючих депутатів. Згодом головою правління «Укрнафти» в результаті конкурсу було обрано Марка Роллінса, але той також вважається досить близькою до олігарха персоною. Принаймні на своїх посадах були збережені менеджери, яких підозрювали у виведенні коштів з «Укрнафти» на користь «приватівських» фірм.
Звинувачення з боку Генпрокуратури щодо зловживань в «Укрнафті» стосуються 2013–2015-х років. В 2014-му році керівником «Нафтогазу», який контролює контрольний пакет «Укрнафти», став Андрій Коболєв – людина, наближена до тодішнього керівника уряду Арсенія Яценюка. Після того як Яценюка з боями «пішли» з посади, Коболєв лишився на своїй в рамках коаліційних домовленостей. Проте якщо президентська силова вертикаль всерйоз візьметься за Коболєва в рамках і цієї справи, і ще старої про 10 мільярдів, цілком може дійти до того, що його відсторонять на період розслідувань, як це відбулося з головою ДФС Романом Насіровим. Цікаво, що перший заступник Коболєва Сергій Перелома ще влітку минулого року потрапляв під арешт як підозрюваний в розкраданні коштів Одеського припортового заводу. Тоді в суді долею Переломи дуже опікувались якраз народні депутати від «Народного фронту».
Дратувати Банкову можуть і досить рівні відносини Коболєва з Коломойським, незважаючи на грізну риторику на адресу один одного – аж до того, що олігарх нібито в телефонній розмові погрожував Коболєву захопити ТЕС, яку «Нафтогаз» відключив від постачання газу. Як вже згадувалось вище, у справі про 10 мільярдів збитків, в якій прокуратура Києва звинувачує безпосередньо Коболєва, йдеться про те, що той не поспішав змінювати лояльного Коломойському голову правління «Укрнафти» Пітера Ванхеке. А сумнівні оборудки «Укрнафти» і «Привата», які стали приводом для сьогоднішніх обшуків, тривали як за минулого, так і за нинішнього керівництва «Нафтогазу».
Таку політику невтручання Коболєва можна пояснити особливими відносинами Коломойського з високими покровителями голови «Нафтогазу» Яценюком та головою МВС Арсеном Аваковим. Журналісти програми «Схеми» виявляли, як напередодні засідання наглядової ради «Укрнафти», яке в результаті було зірване через відсутність представників Коломойського, всі вони збирались на розмову в міністерстві внутрішніх справ.
Нинішній тиск на Коболєва може бути і спробою зробити більш зговірливою фракцію «Народного фронту» в парламенті. В коаліції зараз забагато спірних питань – це і невдала спроба призначити членів Рахункової палати (саме через позицію фронтовиків), і скандал з призначенням аудитора НАБУ, і ступор з ротацією ЦВК. А попереду ще голосування за непопулярні питання, які на Банковій наобіцяли прийняти Міжнародному валютному фонду. Розбірки навколо «Укрнафти» можуть стати для Петра Олексійовича зайвим приводом «покошмарити» шановних партнерів по більшості.
У секретаря парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Вікторії Войціцької своя версія подій. Вона нагадує, що зараз в «Укрнафті» сталась небезпечна ситуація, коли Кременчуцький ОПЗ, що належить групі «Приват», десь протягом двох місяців відмовляється купувати у неї нафту, втім купує сировину в Азербайджані. Відповідно, в «Укрнафті» нема чим розраховуватись з працівниками, немає потужностей для збергіння нафти і це ще при діючій забороні на її експорт.
«Мабуть, те, що відбувається сьогодні – це реакція на спеціальне доведення підприємства до такого стану, – припускає Войціцька. – Думаю, влада вирішила скористатись силовими органами, в тому числі, аби підняти справи, що стосуються колишнього менеджменту «Укрнафти», який в 2013–2015-х роках представляв інтереси міноритарних акціонерів (вочевидь, мова про Коломойського, – «Главком»). А міноритарний акціонер зараз ставить на коліна найбільшу видобувну нафтову компанію. Мені здається, що цей акціонер, який давно намагається повернути собі від «Нафтогазу» 10 мільярдів кубів газу, зрозумів, що доля цієї справи під великим знаком питання. Тож йому треба знайти інструмент, як примусити державу скасувати рішення прийняте за часів екс-міністра економіки Айвараса Абромавічуса, коли була скасована 15%-ва знижка на продаж нафти на аукціонах. Ця схема раніше була вигідна «Привату».
Депутат нагадує, що на наглядовій раді представниками Коломойського було озвучено, що для покращення ліквідності «Укрнафти» вони готують план реалізації тих чи інших активів: «Для мене це – ознака початку процесу розлучення акціонерів в режимі війни та підвищених тонах. Тепер будуть розбиратись, кому що дістанеться – державі чи олігарху».
Федір Орищук, Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0