Як живе Херсон під час контрнаступу. Свідчення очевидців

29 серпня офіційно почався контрнаступ української армії на окуповану Херсонщину. Перед цим ЗСУ зробили непридатними для переправки живої сили і військової техніки усі ключові мости і знищили значну частину російських складів з боєприпасами. Таким чином, окупанти залишилися відрізаними від Криму і зараз мають дуже мало шляхів для поновлення запасів палива та зброї.

Українське військове командування не коментує хід контрнаступу, але очевидно, що невдовзі можуть початися бої за Херсон, у тому числі, безпосередньо у місті, де зараз залишається близько 100 тисяч жителів. Окупанти не дають їм виїхати на контрольовану українською владою територію: використати мирних як живий щит – звична тактика росіян.

Як за цих обставин живуть херсонці? Чи є у місті паніка і чи мають людт зараз можливість вибратись у безпечніші місця? Про це «Главком» поговорив із жителькою Херсона Наталією П. (з міркувань безпеки ми не називаємо прізвище жінки). Вона з чоловіком залишилися, бо їхні літні матері навідріз відмовилися покидати рідні місця і вирушати у безвість.

Страшно і Наталії. «Вчора прокинулася у шостій ранку, від звуків автоматних та кулеметних пострілів і вибухів гранат. Відчуття, наче у фільмі жахів», –  згадує вона. Голос тремтить від хвилювання. За її вікном з початку тижня гупає дедалі голосніше і частіше.

При цьому, попри обстріли і вибухи, у місті немає паніки. Наталія розповідає, що у магазинах не бачить великих черг, херсонці не побігли за свічками, сіллю, туалетним папером, гречкою – усім тим, що зазвичай скуповують українці, коли їм тривожно.

«Справжній ажіотаж на продукти я пережила, коли наші військові вперше вразили Антонівський міст (19 липня, – «Главком»). От тоді все вимітали з полиць. Зараз такого нема», – зазначає вона.

Загалом із цінами на продукти у Херсоні все терпимо, хоча ціни вищі за київські. Наталія ходить на закупи на базар, молоко там коштує 30 грн за літр, кіло свинини – 250 грн. Продукти, привезені з Росії, дуже дорогі, наприклад йогурт Prezіdent, який до війни Наталія купувала за 12 грн (вироблений в Україні), зараз коштує 60. Овочі і фрукти дешеві.

У супермаркети наша співрозмовниця принципово не ходить, бо не хоче зайвий раз бачитися з окупантами. Вони облюбували, зокрема, місцевий супермаркет «Європорт».

«За настроями у місті – 37-й рік»

Панікують, скоріше, не місцеві жителі, а окупанти. Вони часто влаштовують облави і наставили у місті нових блокпостів.

«Виїзд з житлового комплексу перекрили військовою технікою. Нікого з мешканців вони не випускали. Як з’ясувалося, влаштували засідку херсонським партизанам. Ця метушня тривала десь півтори години, – говорить співбесідниця.  – Окупаційна влада в особі Сальдо-Стремоусова оголосила грошову винагороду тим, хто здаватиме патріотично налаштованих громадян».

За спостереженнями Наталі, зараз у Херсоні побільшало військової техніки з літерою «V».

«Російських солдатів дуже багато на вулиці Ушакова, біля захопленої обласної державної адміністрації. Там стоїть блокпост, перевіряють кожного, змушують показувати телефон і відкривати багажник автомобіля. Дивна ситуація склалася з мікрорайоном «Острів», який, здебільшого спальний. На в’їзді туди розташовано російський блокпост. Окупанти спиняють не лише легкові автомобілі, а й маршрутки, наказують усім пасажирам виходити із салону для перевірки. Херсонські таксисти відмовляються брати замовлення на «Острів», – каже жінка.

«Хочемо миру, але на умовах України»

Сама Наталія старається зайвий раз не виходити на вулицю. Про настрої і атмосферу у Херсоні каже: приблизно так вона і уявляла собі 1937 рік, час найжорсткіших сталінських репресій. Слово «хаймарс» тут вимовляють, тільки коли поряд усі свої, і то пошепки.

«Серед моїх знайомих нема таких, котрі б казали: «Русскій мір – це добре». Херсонці дуже хочуть миру, але на умовах України», – додає вона.

«Референдум»: агітатори зникли

За словами Наталії, український контрнаступ поламав плани окупантів на «референдум». Ще донедавна групи агітаторів ходили селами і тиснули на місцевих. Тих, хто висловлювався проти «референдуму», потім забирали на підвал. Нині ж за «референдум» вже ніхто ніяк не агітує.

У Херсоні відключено українське телебачення і мобільний зв’язок. Українські ЗМІ доводиться читати через VPN.

«Новини з України дивимося через супутникову антену. Кабельне телебачення транслює російські ЗМІ, тому що місцевих провайдерів контролюють росіяни. Провайдер «Норма» надає у своєму пакеті один український канал і то дитячий. Доступ до Google, YouTube і Facebook заблоковано. Аналогічна ситуація з українськими інтернет-виданнями. Користуюся програмою VPN для обходу блокування. Все це триває з початку літа», – зазначає Наталія.

Також в окупованому Херсоні проблеми з готівковою гривнею, її міняють за грабіжницьким курсом 1,5 грн за один рубль. Продавці ще приймають українську валюту, але окупанти змушують їх виставляти цінники у рублях.

Виїхати можна, але дуже важко

Переконати маму і свекруху виїхати Наталія так і не змогла. Каже, що

зараз з окупованого Херсона є два шляхи виїзду: через село Василівка (не окупована територія) і через окупований Крим. Однак усюди тьма ворожих блокпостів.

«Кожного вечора лягаю спати з думками, що одного дня прокинуся і російських солдатів у Херсоні вже не буде. Тоді візьмемося за відбудову міста. Чесно, мені немає різниці, яка у мене професія. Своїми руками допомагатиму людям ремонтувати їхні зруйновані будинки. Ми обов’язково житимемо, як раніше до війни. А може, й краще... Для цього треба зовсім не багато, – говорить Наталія. – Я вірю у ЗСУ».

Віталій Тараненко, «Главком».