Голова Чернівецької ОДА Сергій Осачук: Кожен мешканець Буковини може бути інфікованим

Буковина – епіцентр коронавірусної пандемії в Україні. Найменша область країни має найбільшу кількість виявлених хворих на Covid-19. Станом на суботу, 25 квітня в регіоні вже зафіксовано 1308 випадків інфікування, померли 30 людей. За останню добу зафіксована рекордна кількість інфікованих – 109 осіб, хоча попередньої був спад - 59. «Це говорить про те, що вірус передається дуже швидко і ті люди, які захворіли сьогодні, очевидно, що інфікування відбулося 2−3 тижні тому. Тобто це тиждень перед Вербною неділею», — прокоментував нові дані голова Чернівецької облдержадміністрації Сергій Осачук.

Шокуюча історія великоднього тижня трапилась у Сторожинецькому районі. З життя майже одночасно пішли два брати (19 та 24 років) з села Їжівці. Цей випадок став холодним душем для багатьох. Адже до останнього часу в суспільстві ширилась думка, що хороше здоров’я і молодий вік – гарантія якщо не від хвороби, то, принаймні, від тяжких ускладнень. Лікарі одразу заявили, що хлопців не врятували, бо ті пізно звернулись за медичною допомогою. До того ж брати, за даними медиків, приїхали з-за кордону і не дотримувалися обсервації. Натомість очільник обласної державної адміністрації Сергій Осачук це заперечує. Він каже, що померлі заразилися вже на Буковині. Але, дійсно, мав місце факт запізнілого звернення до лікарів цілої родини. Двоє родичів померлих також шпиталізовані із коронавірусом і нині перебувають у важкому стані, зокрема, батько хлопців.

«Люди надто легковажні, надто терплячі і думають що хвороба якось мине сама... І в цьому випадку, коли звернулися, було вже пізно. Люди за добу помирають. Тому важливо пам’ятати про контакт з сімейними лікарями», - нагадав землякам Осачук. Але заява голови ОДА викликала шквал критики у соцмережах. Люди дорікають очільнику області: мовляв, як можна говорити про запізніле звернення, якщо лікарі часто самі радять не їхати до лікарень, а рятуватися вдома.

В інтерв’ю «Главкому» голова Чернівецької обласної державної адміністрації Сергій Осачук розповів, як могла статись така трагедія у родині зі Сторожинецького району, прокоментував «стадіонний» конфлікт з мером Чернівців та заспокоїв місцевих мешканців, запевнивши, що місць у лікарнях вистачить усім.

Як так трапилось, що з усіх західних прикордонних областей саме у найменшій Буковині найбільший спалах Covid-19?

Я думаю, варто уточнити: на Буковині не найбільший спалах хвороби, а найбільша кількість виявлених інфікованих. Якщо лікар не встановив хворобу, то це не означає, що пацієнт на таку хворобу не захворів. Тут, я думаю, треба дивитися винятково у розрізі спроможності чернівецьких та буковинських медиків, лабораторного центру. Тобто якісно працювати.

«Якщо б хлопці були абсолютно здорові, то вони б не померли»

Трагічна історія з братами, які загинули. Чому їх не врятували? Лікарі кажуть, вони не мали супутніх захворювань, були здоровими?

Якщо б хлопці були абсолютно здорові, то вони б не померли, як би це зараз цинічно з моїх вуст не звучало. Вони поступили до лікарні у дуже запущеному стані. Пневмонія прогресувала настільки, що врятувати їх лікарі вже не змогли. Я думаю, мав місце хибний оптимізм і віра у власний імунітет. Думали: перетерплю, переборю, якось воно минеться. А коли вже притисло так, що край, звернулися до лікарні. Але це, на жаль, не допомогло. Після розтину мені сказали, що у них в обох була дуже важка форма пневмонії і пієлонефрит. Тобто причина смерті все ж таки пневмонія, але були проблеми з нирками і в обох підтверджений Covid-19.

Ви кажете, що вони пізно поступили до лікарні. Але ж рішення направити пацієнта на стаціонар ухвалює сімейний лікар. Де він був?

Помилка була у тому, що не зверталися до лікаря. До речі, не зверталися не тільки вони, а і інші члени їхньої родини. Це, очевидно, говорить про те, що родина займалася самолікуванням. Не хочу зараз давати оціночних суджень, тому що я не знаю, чи вони просто терпіли, чи пили чай, чи лікувалися, чи вживали якісь медикаменти. Але факт –  вони не звернулися до лікаря. У нас рідко коли сімейні лікарі самі проявляють ініціативу і у кожного питають про стан здоров’я. Є громадяни з груп ризику, і я точно знаю, що всі сімейні лікарі тримають на щоденному контролі таких людей. Ще під контролем ті, кому більше 60 років, або ті, хто тільки повернувся з-за кордону і перебуває на самоізоляції, або ті, які звернулися зі скаргами, з симптомами можливої хвороби. Якщо є симптоми, тоді є щоденний контакт з лікарем, двічі на день.

Померлі хлопці інфікувалися вже в Україні?

Це внутрішнє зараження. Ми можемо говорити про це, так стверджують вірусологи. Казала і головний санітарний лікар Чернівецької області Наталія Гопко: кожен мешканець Чернівецької області сьогодні може бути інфікованим коронавірусом. Тобто в нас поширення вірусу так далеко пішло, що тепер це тільки внутрішні випадки. Зовнішні – поодинокі і зараз вже взагалі не грають ніякої ролі.

16 березня у Чернівцях померла молода жінка, у якої виявили коронавірус. Це була перша смерть від хвороби в регіоні. Лікарі кажуть, що жінка мала багато супутніх захворювань. Тоді матір померлої написала критичний лист на адресу лікарів. Чи було розслідування?

Розтин тієї жінки не робили, поховали її буквально на другий день після смерті. Лікарі кажуть, що там був такий букет сукупних хвороб, про які померла не заявляла. Зокрема про те, що у неї була онкологія головного мозку, жінка мала проблеми з серцем, вагу під 160 кілограмів, діабет. У неї стався епілептичний приступ, внаслідок цього вона померла.

Чому розтин не проводили?

Лікарі констатували, що померла вона не від коронавірусу. І на цьому все.

У березні президент зібрав крупних бізнесменів і закріпив за ними шефство над регіонами під час надзвичайної ситуації. Який з олігархів опікується Чернівецькою областю?

Ми мали таку інформацію, що у нашій області все курує обласний осередок партії «Слуга народу», головою якого є Віталій Другановський. Відразу після тієї зустрічі у президента він побував в облдержадміністрації і сказав, що координуватиме бізнесову допомогу. Він збирав підприємців області, звертався з проханням. Ось така історія.

Наскільки згуртувалися підприємці, чим допомогли, як координуєте з ними роботу?

Ми зараз відчуваємо велику допомогу від Офісу президента України. Очевидно, що великий капітал сконцентрований у благодійному фонді в Києві (мова про Фонд боротьби з коронавірусом, створеним президентом Володимиром Зеленським), який нас забезпечує найбільше. А ті поодинокі жести благодійництва чи допомоги бізнесменів, не думаю, що вони пов’язані із зустріччю представників великого бізнесу із президентом. Це є жест доброї волі наших земляків, буковинців, які тут працюють і допомагають. Хоча і було кілька сюрпризів, на які ми не сподівалися. Наприклад, від Приватбанку та ПУМБу, вони зробили дуже великі внески: купували багатомільйонне обладнання і передавали лікарням. Їх ніхто не просив, самі проявили ініціативу.

Як оцінити допомогу області від Фонду боротьби з коронавірусом?

Наприклад, є дані за вчора. Тут ідеться не про гроші: 24 квітня нам передали 14 тисяч респіраторів і 6 тисяч одноразових костюмів.

То як оцінити внесок місцевих бізнесменів, наскільки налагоджена координація, яка покладена на Віталія Другановського? Чи відчуває це область?

Я хочу сказати про те, що якщо інші регіони називають прізвища великих, відомих бізнесменів України, то в нас такого великого прізвища чи бізнесу за нашим регіоном не було і немає.

Є області, у яких виникли конфлікти між бізнесменами і обласною владою. Найбільш яскравий приклад – це ситуація у Харкові.

У нас конфліктів немає, бо у нас і немає бізнесменів масштабу Харківської області. У нас дрібно-буржуазний регіон і те, що для нас багато, то для інших регіонів смішно. І навпаки, те що для когось багато, для нас це просто суми, про які ми і мріяти не можемо. Треба пам’ятати, що Чернівецька область є найменшою, всього 900 тисяч людей проживає. Тому, відповідно, не треба порівнювати з іншими регіонами.

«Здолаємо коронавірус, почнемо ремонтувати лікарні»

В інтерв’ю «Главкому» заступник голови офісу президента Сергій Трофімов, який курує регіональну політику, говорив, що оцінювати голів ОДА будуть за показниками залучених коштів. Скільки вам вдалося залучити, хто найбільше жертвує?

Я не маю дозволу від благодійників зараз їх називати. Це підприємці, які працюють у нас. Говорячи про благодійників, думаю, що ми можемо говорити сьогодні про суму близько 15 млн грн, які ми зібрали за останні 4-5 тижнів.  

Тобто головне – це фінансування з центру?

Реально найбільша допомога – це допомога центру, особисто від головного санітарного лікаря України Віктора Ляшка. Щоденні багаторазові телефонні контакти, консультації, настанови. До нас направляли інспекції і комісії, у нас були і вірусологи національного масштабу. Потім без попередження приїхала комісія з МОЗ. Але це не були якісь комісії у стилі радянського «наганяю». Це були колегіальні, професійні поради, які тільки підвищували спроможність наших установ, лікарів, лабораторного центру. І так само вони, що мені дуже приємно, відзначити, відзначали  професійну роботу наших фахівців.

Які саме поради давали фахівці з МОЗ?

Вони здійснили інспекцію інфекційних відділень наших лікарень, районної, обласної. Заїхали до нас з боку Івано-Франківської області, нас про це не попередили. Відповідальна за Західну Україну Мар’яна Возниця (директорка західного територіального підрозділу Національної служби здоров'я) була. Так от, о 22:00 вони направилися до інфекційного відділення Кіцманської центральної районної лікарні. Потім розповідали, що це була перша лікарня на їх дорозі, яка їх не пустила навіть на поріг. Сказали в тій лікарні, що у нас карантин і вам сюди входити неможна. Потім ця комісія тут в різних районах області три дні працювала. Вони лікарям казали, що класно, грамотно працюєте. Сказали, що стан інфекційних відділень у нас такий, як і по всій Україні. Ми переживали, як воно буде виглядати, адже ці відділення без ремонтів. Здолаємо коронавірус, почнемо ремонтувати.

23 квітня відбулася селекторна нарада за участю президента. Про що на ній йшлося, чим цікавився президент?

Селекторні наради за участі президента відбуваються у нас щотижня і вони, перш за все, присвячені ситуації в кожній області. І завжди Чернівецька область, я особисто, доповідає першою. Тобто найбільша увага прикута саме до нас. Нині знову прибули літаки з медичною допомогою, обладнанням, засобами індивідуального захисту. Все це розподіляється між областями. Я звернувся з проханням виділити Чернівецькій області трішки більше, з розрахунку, що у нас найбільша кількість інфікованих. Нам пообіцяли, що Чернівецька і Київська області перебувають на пріоритетному забезпеченні.

Мені сказали, що при розподілі між областями застосовуються два показники: скільки в нас лікарів, і скільки хворих. Якщо, наприклад, Сумська область – 94 випадки, то наша вже 1308. Зрозуміло, що нам сьогодні трішки більше потрібно.

Трішки більше – це скільки? Днями МОЗ України повідомило, що Україна закупила 71 тисячу костюмів біозахисту. Яка кількість - вашій області?

У п’ятницю, 24 квітня ми отримали 6 тисяч. Щотижня до нас прилітають по два літаки з усім необхідним. Дотепер розподіл контролювало Міністерство охорони здоров’я, тепер напряму віддає цей благодійний фонд, про який ми згадували вище.

Який запас в області ліків і засобів індивідуального захисту?

Я особисто був у всіх лікарнях, заглядав на складські приміщення, говорив з головними лікарями. При такому навантажені, яке вони мають сьогодні, щонайменше на 4-5 тижнів ми забезпечені.

Чого найбільше потрібуєте?

Ми маємо тривожну ситуацію з лікарями, багато медперсоналу захворіли. Є ситуація, що кілька лікарів звільнилося.

22 квітня я побував у Заставнівській центральній районній лікарні. У них є суперові засоби захисту: окуляри, респіратори високого класу. Але вони їх тримають у себе на полицях на складі, а у прийомному відділені одягнуті у прості звичайні медичні маски. Я питаю їх: для чого, ви їх що, солити збираєтесь? Для чого це відкладати на чорний день?

У березні в інтерв’ю «Главкому» заступниця директора Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА Марія Поліщук розповіла, що у всій області кількість апаратів штучної вентиляції легень - це чверть того, що є, наприклад, у Києві, де нині теж вже більша тисячі інфікованих. Як змінилася ситуація зараз?

Нам дуже приємно, що ви порівнюєте нас із Києвом. Київ має в сотні і тисячі разів більше всього, ніж маємо ми. На сьогоднішній день у нас 82 апарати штучної вентиляції легень. Сьогодні тільки шість людей підключені до цих апаратів. Тут також треба розуміти, що цей апарат не є панацеєю. Якби він міг би на 100% рятувати життя, то ми б купували б їх кожного тижня. З цих 82 апаратів ми маємо половину експертного класу, а половину нижчого класу. Незадовільний стан інфекційних відділень наших лікарень формувався роками, десятиліттями. Так само і забезпечення медичним обладнанням. Сьогодні всі допомагають стати на ноги  інфекційним відділенням, які завжди утримувалися за залишковим принципом. Раніше процвітали гінекологія, стоматологія, там, де були гроші, а інфекційні відділення залишалися у повоєнному стані.

В інших областях України є випадки звільнення лікарів, які вирішили скласти зброю перед коронавірусом. Скільки у вас таких випадків?

Якщо мова про нашу Обласну клінічну лікарню, то там звільнилося тільки 1,5% лікарів. Це 6 людей. А з міської лікарні звільнилося 13,5%, 15 людей. Хтось передумав працювати, далеко добиратися, бояться, можливо, самі люди перебувають в групі ризику. Є людський фактор, але це не критично, тому що на їхні місця прийшли інші лікарі. До того ж у нас дуже великий медичний університет і висока концентрація медичних кадрів в області. Тому проблеми із заміщенням немає. Потреби в залученні медиків з інших областей немає.

Пропонували допомогу інші області?

Нам пропонували навпаки, наших медиків до себе взяти. Наші фахівці були у складі української команди лікарів, які поїхали до Італії лікувати людей.

«Люди повинні лікуватися у лікарнях, а не на стадіонах»

Міський голова Чернівців Олексій Каспрук заявив, що в лікарнях, які визначені опорними для лікування коронавірусу, закінчуються місця. Тепер під тимчасовий шпиталь будуть переобладнані стадіон і оздоровчий центр «Олімп». У чиїй власності ці об’єкти і що там зводитимуть?

Ми маємо ситуацію, коли, вочевидь, більшість пересічних мешканців області та міста не задумуються над тим, що означає прикметник «обласна» чи «міська» лікарня. Але цей прикметник всього на всього вказує на власника, засновника і того, хто відповідає за управління цим ресурсом. Тобто, якщо йдеться про обласні лікарні – то облдержадміністрація. Департамент охорони здоров’я розробив план розгортання додаткової кількості ліжок за потреби, адже інфекційне відділення у нас має всього 80 ліжок. Якщо не вистачатиме у ньому місць, тоді розгорнемо сусіднє відділення, яке буде перепрофільоване. Я це кажу до того, що у нас є конкретний план.

Ми уже перебуваємо на другому етапі залучення наших ліжко-місць. Залучаємо місця в інших відділеннях, оскільки місця в інфекційних відділеннях уже вичерпали. Сьогодні на 40% вже заповнені ліжка другої хвилі. Заповнимо ці, піде третя хвиля. На сьогодні у стаціонарах 457 пацієнтів (з коронавірусною інфекцією). Загалом маємо 1600 місць. 70% пацієнтів, які захворіли на Covid-19, лікуються вдома амбулаторно, у них немає важких форм. Тому за найгіршого сценарію, при неймовірному зростанні кількості хворих більшість буде вдома. У лікарні перебувають хворі із середньою і важкою стадією захворюваності.

Якщо ми говоримо про місто Чернівці, то воно має не тільки лікарню №1, яка була визначена на першому етапі госпітальною базою для лікування коронавірусної хвороби. Звичайно, там 50 палат і вони швидко заповнились. Але для цього (збільшення кількості ліжко-місць) треба не стадіон, не спортивний зал, а потрібно перепрофільовувати інші лікарні №2, №3, №4. Люди повинні лікуватися у лікарнях, а не на стадіонах, як би не хотілося імітувати картинки з-за кордону чи американські фільми. У нас такої нагальної потреби немає. Я запевняю, що всі буковинці будуть отримувати медичні послуги у лікарнях, а не на стадіонах.

Міський голова також казав, що звертатиметься по допомогу до обласної влади. Чи звертався? Чим саме можете допомогти місту?

Міській голова 23 квітня зокрема і в мене у кабінеті про це говорив. Так, ми йому допоможемо управлінськими рішеннями, підкажемо, в яких відділеннях можна ще приймати хворих. А коли вже будуть заповненні всі міські лікарні, то тоді ми, звичайно, мешканців Чернівців будемо приймати в обласній і в районній лікарнях. Я вважаю, що це більш гуманний стиль надання медичних послуг, ніж ліжка на стадіоні.

Що Каспрук відповів на це?

Ми маємо добру взаємодію на рівні департаментів охорони здоров’я, тому що там працюють професіонали, медики, управлінці, які розуміють один одного з пів слова. Тут же у комунікації з міським головою, у його баченні може бути ще якась інша мотивація, чому саме він зробив такі «акції» з «ліжками на стадіоні». Я не хочу давати оцінки.

І парламент і уряд обіцяли медпрацівникам доплату зарплату у 300%. Чи вже отримали люди ці кошти за березень?

Ці 300% повинні стати додатковим чинником мотивації для медиків. Ми чекаємо на ці кошти з державного бюджету. Наразі поки що наші медики цих надбавок не отримали, тільки заробітні плати. Цей перший місяць (епідемії), коли Національна служба здоров’я (НСЗУ) перераховувала гроші по новій формулі. Минулого тижня там були певні складнощі. Нам доводилося у ручному режимі вибивати кошти, щоб вони все ж таки перерахували їх нам, щоб люди перед Великоднем отримали зарплату, а не після.

Чому «вибивати», що пішло не так?

Там якісь технічні, робочі моменти, кома, крапка (тобто багато прискіпливої роботи). Бо всі ж ці договори були переукладені після першого квітня. Це черговий етап медреформи. Склалося таке враження, що відповідальні працівники у Києві просто не задумувалися, наскільки важливо людям отримати гроші тут. Мовляв, до Велокодня чи після, яка різниця: тиждень туди чи тиждень сюди.

У багатьох регіонах України на Великдень поліція фіксувала порушення режиму карантину з боку священників. Чи зустрічалися ви з місцевим духовенством перед святом?

Ми зустрічалися дуже багато і часто, починаючи ще з початку березня з представниками всіх конфесій. У нас є рада церков і окремо з кожним з її представників також зустрічалися. Хтось взагалі перевів служби винятково в онлайн і закрив храми, а хтось зобов’язався дотримуватися карантинних обмежень і не допускати людей до храмів, а тільки святити паски і кошики на подвір’ях. Дуже добре і грамотно спрацювала так само наша поліція в області. Я вважаю. що ми пройшли це майже зразково, майже взірцево, за невеличкими винятками.

«Особливим шляхом» пішли чомусь лише представники церкви Московського патріархату не тільки в Києві, Почаєві, а й на Буковині. У вас є пояснення, чому масово інфікувалися і інфікували представники саме цієї конфесії?

Вірус не обирає ні вік, ні стать, ні конфесії, ні політичні вподобання. Пояснення інфікувань просте: той, хто не дотримувався карантинних обмежень, хто був у близькому контакті, той і заразився. Я чую від священиків, що вони перебувають зараз в такому особливому режимі готовності допомогти людині вистояти в цей карантинний період. Вони себе порівнюють з лікарями. «Просто лікарі лікують організм, а ми лікуємо душі. І навіть якщо ми маємо десь небезпеку заразитися, значить так і буде. Якщо лікарі заражаються, то й священники заражаються». Це вони так кажуть.

Очільник Московської церкви в Україні митрополит Онуфрій і очільник Української православної церкви Епіфаній обидвоє з Буковини. Чи зверталися ви до них особисто щоб, вони переконали парафіян і духовенство не приходити до храмів на свята?

Особисто з ними спілкувався президент, а я спілкувався тільки з митрополитами цих конфесій, які є у нас в Чернівецькій області.

Все ж є випадки, коли люди ігнорували ці прохання. Чому церква не пішла на зустріч і не допомогла світській владі?

Форма соціального протесту, бунтівний характер вимагають проявити себе. Хтось пише у Фейсбуці, що піде (до церкви попри заборону), демонстративно виставить кошик з паскою і ковбасою. До абсурду доходить. Мовляв, піст був, ковбаса є, а Великодня не буде. Як це так? Є такі заклики, зокрема навіть одного з депутатів Чернівецької міської ради: учора він написав, що готовий очолити бунт проти карантину. «Всі за мною!». Люди відчувають, що пікове навантаження ніби мали вже пройти, вчора мали спад кількості інфікованих, і кожен чекає звільнення від карантинних обмежень.

У Києві багато людей ходять по вулицях вже без масок. Яка ситуація у вас?

Більшість жителів області дотримуються карантинного режиму, носять маски, тримають дистанцію на вулиці, перед магазинами. Звичайно, що є втома. Спрага до роботи і активного способу життя вже настільки накопичилася, що, дай боже, аби після закінчення карантину ця енергія перетворилася на нові проєкти, аби наша область отримала новий імпульс для розвитку. Звичайно, коли у нас зменшуватиметься кількість випадків захворювання, тоді можуть бути якісь послаблення. Але поки лабораторні дослідження показують, що у нас щодня +80, +90 випадків. 23 квітня у нас був перший день, коли було зафіксовано «всього на всього» 59 випадків. У нашій ситуації це дозволяло видихнути. Але за вчора – 109 нових випадків. Тому давайте динаміку розглядати хоча би в розрізі тижня. А вона якраз свідчить що у нас весь час було зростання.

«Чернівецька область є номером один за кількістю проведених ПЛР-тестів»

Громадськість критикує владу за те, що в Україні проводиться небагато тестів у порівняння з країнами-сусідами, що унеможливлює встановити точну кількість інфікованих. Згодні?

Я би хотів наголосити, що усі заходи, які ми вживаємо, мають одну мету – не допустити смертей і важких форм перебігу захворювання. Ось це є основоположним. Правильно говорити про кількість проведення тестів з розрахунку на мільйон населення. Такі зведені дані кожної доби робить РНБО України. А Чернівецька область є номером один в Україні за кількістю проведених ПЛР-тестів.

Чи моніторите ситуацію з потоком людей на кордоні? Як часто люди перетинають кордон нині?

Дуже мало. Адже ті, хто подорожує, знають, що якщо вони заїдуть, доведеться два тижні провести у гуртожитку. Кожна людина, яка перетинає кордон, відправляється на обов’язкову обсервацію. Сьогодні ніхто не може заїхати в Україну і продовжити рух. Адже одразу з КПП людина під супроводом поліції, районної державної адміністрації відправляється до визначених і затверджених урядом місць обсервації, де вона проживає безплатно, але харчується за власний кошт. Кожної доби кордон перетинає 6, 8, 10, або двоє людей, буває. 24 квітня, наприклад, перетнула кордон велика група у складі 69 людей. Це особлива група з дипломатичним імунітетом. МЗС направили нам документи, попросили забезпечити транзит екіпажу українського судна з Греції, які відбули карантинні обмеження, пройшли тестування.

Скільки таких місць обсервації на Буковині, скільки людей у них перебувають?

В кожному районі області і в місті Чернівці визначені і затверджені місця обсервації. Коли ми визначали ці місця, власники приватних готелів також заявили про готовність долучитися, але коли вже почалася обсервація, то, на превеликий жаль, вони відмовилися приймати людей. Доводилося упрошувати. Вони боялися, що невідомо хто приїде, житиме. Тому ми розміщуємо людей у гуртожитках. З сьогоднішнього дня з’явилася опція, що кожен, хто перебуває на обсервації, може завантажити додаток «Дій Вдома» (додаток, створений для контролю за дотриманням режиму обсервації), і поїхати з гуртожитку, де перебував, додому і залишатися там в ізоляції.

То скільки всього місць для обсервації є в області, наскільки вони завантажені?

В області передбачено більше 200 місць, зайнятих зараз 50. Переважно це у Глибоцькому районі одразу біля кордону. Ще одну групу людей ми відвезли у Карпати до санаторію у Вижницькому районі.

Наскільки ретельно дотримуються режиму обсервації люди, які приїхали з-за кордону, і режиму самоізоляції ті, які лікуються вдома?

Всі люди, які на обсервації, перебувають цілодобово під наглядом поліції. Ніхто не ризикує отримати штраф.

Як змінилася ділова активність за час карантину? Який бізнес в області працює, а який зупинився? 

Функціонує усе, що потрібно для забезпечення мінімальної життєдіяльності. Це лише магазини з продуктами харчування, невеличкі крамниці, які продають насіння для того, щоби закласти майбутній врожай, працює сільськогосподарська техніка і йде посівна. Будуються амбулаторії, садочки, школи, дороги, тобто будівельна діяльність не зупинена. Звичайно, що здебільшого закриті виробництва, на яких в одному цеху щільно сиділи люди. Йдеться про легку промисловість. У нас багато підприємств з іноземним капіталом, які виготовляють кабелі для німецьких автовиробників. Якісь з них помаленьку працюють – лише на 10-15% своїх потужностей. Ось такий компроміс.

Чи є соціальне напруження в області через ріст безробіття?

Людей не звільняли. Працедавець з кожним знаходив свої форми співпраці. Чи сторони погоджувалися, щоби працівник йшов у планову відпустку або домовлявся про скорочення роботи і, відповідно, зарплати. Думаю, працедавці цінують свої колективи і тримаються з усіх сили, щоби перечекати і в травні знову запуститися.

В уряді кажуть, що 11 травня карантин може бути пом’якшений. Та й ви самі кажете про можливе поновлення виробництв наступного місяця. А як ставитеся до відкриття ринків і чи доречно взагалі вести мову про пом’якшення карантинного режиму у вашій області, адже маєте найбільшу кількість хворих?

Я абсолютно солідарний і підтримую позицію уряду про те, що усі ринки, великі непродуктові магазини повинні бути закриті. Коли ти знаєш, що все закрито, ти сидиш вдома.

Але ж уряд якраз віддає на розсуд областей, районів, міст ухвалювати це рішення…

Уряд не каже про це зараз, він про це казав раніше. Тобто раніше рекомендував. Але минулого тижня було рішення комісії Державної служби надзвичайних ситуацій, яке зобов’язало усі ринки України закрити. Тобто всі ринки безкомпромісно закриті.

Михайло Глуховський, «Главком»