Євгенія Кравчук: «Слуга народу» у «зелених» регіонах розраховує мінімум на 20%

Сесія Верховної Ради, що стартувала 1 вересня, відкрила новий політичний сезон. Він обіцяє бути гарячим. Зокрема парламенту треба підтягнути «хвости», які лишилися з минулої сесії, прийняти бюджет на наступний рік. І вже зараз зрозуміло, що з бюджетом минулорічного бліцкригу, скоріш за все, не вийде.

Але головний фон найближчих двох місяців будуть задавати місцеві вибори: вони заплановані на кінець жовтня. Можна не сумніватись, що парламентські партії по максимуму використовуватимуть трибуну Верховної Ради у передвиборчих цілях. Президентська політсила не стане винятком: у «слуг народу», які поки жодним чином не представлені в місцевих радах, великі сподівання на цю виборчу кампанію.

«Главком» поспілкувався із заступником голови фракції «Слуга народу» Євгенією Кравчук. Говорили про плани монобільшості на осінь, очікування від місцевих виборів, кадрові ротації в уряді та небезпеку «бучі» у пропрезидентській фракції.

Оцініть перший тиждень роботи нової сесії Ради. Парламент встиг провалити обрання комісії з відбору нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на заміну Назару Холодницькому, зміни до Виборчого кодексу, які необхідні для проведення місцевих виборів…

На першому тижні, як ми і розраховували, у нас насправді було зареєстровано в залі менше, ніж 226 осіб. Тільки в моїй групі троє людей на лікарняному чекають тести на Covid-19. Частина – на самоізоляції, бо в них дружина/чоловік чи рідні хворіють. Якщо просто фізично подивитися, то людей в залі набагато менше, ніж було навіть в липні-червні. Збільшується загальна кількість захворювань, а депутати ще й більш соціально активні, ніж інші.

Так навіщо, розуміючи це, було виносити в зал важливі зміни до Виборчого кодексу?

Можливо, не треба було в перший тиждень виносити складні питання. Крім того, ми навіть засідання фракції не провели на тижні. Але подивіться, як розвивається епідемічна ситуація: будь-який тиждень може бути проблемним з цієї точки зору. Що стосується змін до Виборчого кодексу, то там проблема ж була в ідеї додати можливість для ЦВК проводити опитування під час виборів. Там було все абсолютно коректно – це не стосуватиметься територіальної цілісності чи якихось подібних питань. Більше того, це не є референдум, його результати не є обов’язковими до виконання. Це не соціологія, бо при соціологічному опитуванні люди не відчувають, що їхні слова можуть на щось вплинути. Це б мотивувало людей прийти і висловитися, що підвищило б явку. Але ми винесли цю норму в окремому законопроєкті.

Напередодні виборів у Верховній Раді буде дуже багато політики, а перед тим, як йдуть у бій, забрала опускають. Тому це чисто політична історія, чому партії блокували ці зміни.

Але в зал виносились технічні зміни до виборчого законодавства без цієї норми, заблокованої на комітеті. Проте голосів все одно не вистачило.

Якби менше людей було на лікарняних, думаю, голосів би вистачило. До речі, серед змін, які планувалося зробити, – заборона роздачі сувенірної продукції з логотипами партії чи кандидата, якщо вона дорожча за одну гривню. Або, наприклад, зараз незрозуміло, що треба робити, коли в бюлетені буде проставлений номер неіснуючого кандидата, хоча за іншою відміткою в бюлетені буде зрозуміло, яку партію обрано виборцем. Для цього необхідне буде якесь додаткове роз’яснення ЦВК, і після провалу голосування буде більше роботи місцевим комісіям насправді. А ще в нас попереду законопроект про всеукраїнський референдум – ми створюємо справжній інструмент народовладдя. Але вже зараз можна передбачити, що там буде така політична боротьба за кожні крапку з комою, що суперечки цього тижня про виборче законодавство виглядатимуть дитячим садочком.

Західні партнери були проти створення комісії щодо відбору голови САП в тому складі, який пропонувався парламентом. Це вплинуло на думку депутатів, бо не вистачило буквально п’яти голосів?

Заява послів дійсно вплинула. Але якби це питання було прокомуніковано на фракції, то, можливо, ці п’ять голосів і були б. Коли ж виходять на трибуну різні депутати з різних фракцій і спекулюють, що всі, хто за це проголосує, стануть зрадниками, чисто психологічно це спрацьовує. Але до цього питання повернуться наступного пленарного тижня (з 15 вересня – «Главком») і очевидно, що буде запропонований інший склад комісії.

Інформація, яку розповсюджував Олексій Гончаренко з «ЄС» щодо планів призначити пана Матіоса генпрокурором, а пана Костіна головою САП – просто його фантазії чи дійсно такі наміри є?

Це просто фантазії пана Гончаренка і, можливо, пана Матіоса. Принаймні жодних якихось серйозних сигналів щодо цього немає. Очевидно, що це частина такого психологічного тиску, в тому числі, на діючого генпрокурора.

Рада має призначити членів по своїй квоті до Нацради по телебаченню і радіомовленню, але не поспішає цього робити. Коли цей процес буде розблоковано?

Стосовно Нацради конкурс вже запущений, ці кандидати є в нашому комітеті, та поки рішення не ухвалювалось. Але ми б хотіли взагалі змінити саму філософію подачі членів до Нацради. Є пропозиція, щоб президент не просто видавав указ щодо призначення членів від себе, а робив це після проведення конкурсу. А від Верховної Ради делегували не представників фракцій, а виключно представників громадських організацій. Також треба прибрати певні дискримінаційні норми на кшталт тієї, що член Нацради не може бути старшим за 60 років. Тобто якщо ми зараз будемо реєструвати новий законопроєкт якраз щодо цих норм, очевидно, доведеться перезапустити конкурс і заново подати кандидатів.

«Змінювати міністрів фінансів та охорони здоров’я зараз небажано»

На нещодавньому партійному з’їзді президент серед досягнень монобільшості називав прийняття бюджету на 2020 рік. Мовляв, не вночі, як зазвичай, без задоволення безкінечних «хотєлок» різних фракцій та груп. Але цього року, схоже, все буде не так просто?

Я впевнена, цього року це буде зробити набагато складніше. Минулого року Рада 29 серпня зібралася на першу сесію, а вже 15 вересня розпочався бюджетний процес. Більше того – проєкт бюджету фактично був зверстаний попереднім урядом. Та і міністр фінансів тоді був від «попередників». Депутати самі розуміли, що кардинально філософію бюджету поміняти не зможуть. Але вже коли був секвестр, тоді почалися проблеми. Я пам’ятаю по своїй сфері, що коли дуже сильно обрізали фінансування культури і освіти, в наших двох комітетах була принципова позиція, що ми не будемо голосувати за ці зміни. Але прем’єр нас почув. Дуже важливо, яким буде розподіл коштів на охорону здоров’я, на соціальну підтримку, на допомогу галузям, які постраждали найбільше через коронакризу. Зараз, до речі, від того, як буде зверстаний бюджет, залежатиме загальна оцінка роботи Мінфіну і конкретного міністра. Ті розмови, які ходять про кадрові зміни…

…які робить голова вашої фракції, а потім каже, що його не так зрозуміли.

Коли відбувається бюджетний процес, зміна міністра фінансів, звичайно, небажана, бо це дуже чутливий період. Загалом щодо економічного блоку, то коли ми не проголосували за програму уряду, якраз багато депутатів нарікали на відсутність комунікацій з цим блоком. І тоді вже було прийняте стратегічне рішення про розділення міністерства на мінекономрозвитку та мінагро. Цього поки теж не було зроблено і рано чи пізно це питання постане знову. І треба буде вже розглядати дві кандидатури міністрів.

А взагалі уряд може впевнено себе почувати?

В уряду нема імунітету.

В уряду Гончарука імунітет був і чим це йому допомогло?

Це правда, але зараз нема підготовок конкретних постанов щодо уряду до реєстрації чи конкретних кандидатів на заміну, яких би обговорювали. У парламенту є контролююча функція, тож час від часу він подає певні сигнали Кабміну, аби вони там не розслаблялися.

Просто ходили розмови, що перед виборами уряд зіллють і звинуватять в усіх гріхах.

Я не думаю, що це сильно допоможе на місцевій кампанії. Все-таки місцеві вибори мають трошки інші смисли, аніж публічні харакірі чи якісь жертвоприношення уряду. Це не має жодного електорального сенсу.

Міністра охорони здоров’я Степанова в Раді хотіли викликати на килим, бо до його діяльності в розпал епідемії коронавірусу є багато претензій. Чи тут діє така ж логіка, як з Мінфіном, – коней на переправі не міняють?

Є претензії не особисто до Степанова, а до самої ситуації. У нас зараз йде зростання кількості хворих – більше двох тисяч людей щодня. Лікарні заповнені, в районних лікарнях, особливо на Західній Україні, просто закінчується кисень, якого щодня по 30 кубів використовується. Я це просто знаю з практики. Але знову ж таки, коли триває епідемія, звичайно, небажано знову змінювати керівника міністерства, бо це тягне за собою зміни заступників, навіть на рівні департаментів. В такій епідеміологічній ситуації це теж небезпечно. В принципі, ми і так змінили за останні пів року трьох міністрів охорони здоров’я.

Якщо навіть відбуваються кадрові зміни, то треба ж розуміти – на основі чого. Тобто які були цілі у цього міністра і чого він не досяг. От якраз у кадровій політиці це, мабуть, одне з найслабших наших місць – визначення чіткого КРІ, що саме має бути зроблено і яким чином.

«Законопроєкт про децентралізацію буде внесений ближче до зими»

Коли з’явиться новий варіант законопроєкту стосовно децентралізації, який був спочатку внесений, а потім відкликаний президентом?

Там, звичайно, корективи вніс коронавірус, бо обговорення були перенесені в онлайн і все це затягнулося. Але, думаю, що це питання місяців, десь ближче до зими після виборів він буде внесений. Власне, його потрібно просто внести, аби відправити до Конституційного суду. Якщо він швидко дасть відповідь, то на цій сесії можна буде проголосувати 226 голосами, а на наступній сесії вже шукати 300 голосів. Це буде досить складний процес.

Законопроєкт щодо локалізації, що передбачає преференції для вітчизняних виробників, був прийнятий в першому читанні в липні.  Очевидно, що він порушує угоду про асоціацію з ЄС. Якщо пам’ятаєте, в парламенті минулого скликання «радикал» Олег Ляшко носився з подібними ініціативами, але тоді далі галасу справа не дійшла. Ви збираєтесь просувати цей проєкт до кінця, попри реакцію Євросоюзу?

По-перше, там подано близько двох тисяч правок. Зараз одразу заходити в такі законопроєкти – це означає зупинити роботу Верховної Ради на кілька тижнів. Тому спочатку все максимально буде відпрацьовано на рівні комітету. Це якраз той законопроект, який не може просто прийняти Рада, закривши очі на уряд. Бо є віце-прем’єр з євроінтеграції і сам прем’єр мав би в цьому брати участь, щоб все-таки знайти якийсь компроміс. Ми дійсно хотіли б прийняти цей законопроєкт на цій сесії в цілому. Це буде непросто, але під цим законопроектом, на відміну від Ляшка, який просто носився і робив це для піару, підписалися керівник нашої фракції, керівник економічного комітету. Тобто це серйозніша заява, це проєкт по суті.

Зміни до закону про мову, про які туманно розмірковував голова Верховної Ради Дмитро Разумков, досі лишаються просто розмовами?

Поки закон про мову розглядається в Конституційному суді і іншого варіанту, ніж дочекатися рішення, немає. Є довгий шлях, і ми будемо ним йти разом із Мінкультом. Буде серія національних круглих столів за різними темами – умовно кажучи, як розвивати гуманітарну політику. Але зараз якихось конкретних законопроєктів немає. Тобто законопроєкт Бужанського взагалі не на порядку денному, бо він втратив свою актуальність першого вересня, коли школи, де була російська мова викладання, перейшли на українську. Зворотного варіанту вже не буде. Але є робоча група на базі комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, яка займається складним законопроектом про нацменшини. І от там це питання могло би бути частково врегульовано, але ще немає навіть тексту цього проекту, лише каркас. На порядку денному він не стоїть і точно не буде використовуватися як якийсь елемент кампанії на місцевих виборах.

«У нас зараз у основних списках немає жодного «парашутиста»

От про місцеві вибори і поговоримо. Є побоювання, що тотальний монополізм партій за нової виборчої системи, коли мажоритарка майже всюди скасована, призведе до того, що центральний апарат спускатиме на місця «парашутистів», які взагалі не в курсі місцевих особливостей. Наприклад, кандидатів до райрад визначатимуть на рівні обласних організацій, печатки яких часто зберігаються в Києві. Тобто фактично все буде вирішувати центральний апарат партії.

Чесно кажучи, це хибна думка, що центральний апарат може фізично опрацювати таку кількість кандидатів. Все одно це на рівні області фільтрується. І рівень районів взагалі-то абсолютно не такий важливий. Тут навпаки стоїть питання, як набрати кандидатів у райради, бо фактично вони  втрачають свої повноваження – з 1 січня громади переходять на прямі міжбюджетні відносини з держбюджетом. А райради виконуватимуть чисто представницькі функції і бюджет матимуть тільки, якщо там є комунальна власність в спільному користуванні. Фактично важливими є рівні ОТГ і обласний. А як в ОТГ можна спустити «варяга»? Місцеві вибори – вибори людини, яка мешкає на одній вулиці з тобою. У нас зараз в основних списках немає жодного «парашутиста», це все люди, які там проживають. І завдання у керівників обласних організацій полягає в тому, щоб знайти місцевих кандидатів.

А списки тих, кого висувають обласні конференції «Слуги народу», вже є?

У нас їх ще немає, бо обласні організації будуть проводити конференції всередині місяця. Але зрозуміло, що ми готуємося заздалегідь і якщо говорити про верхівку кандидатів до облради, міської ради обласного центру, кандидатів не тільки на обласні центри, а й міста обласного підпорядкування, то фактично вони вже визначені. Якраз регіональний тур з презентацією стратегії відбувається, аби показати команди ще до того, як вони будуть висунуті регіональними організаціями. В багатьох регіонах вони навіть вже публічні. Можете зайти до нас на сторінку в «фейсбуці»: там топ-п’ятірки кандидатів в облради та міськради обласних центрів вже презентовані з прізвищами.

«95 Квартал» буде брати участь в агітації, як це було на президентських виборах?

Думаю, це буде інший формат агітації – не буде великих концертних турів або чогось подібного. Якоїсь центральної парасольки для цього точно немає.

Чи розглядається кандидатура вашого кандидата в мери Києва Ірини Верещук як глави КМДА після виборів. Адже очевидно, що вона поступиться Віталію Кличку. Але при цьому вона записує креативні ролики з польотами на парасольці у стилі Мері Поппінс. Намагається збільшити свою пізнаваність серед киян?

Це однозначно привертає увагу, але не думаю, що політ з парасолькою допоможе в електоральному плані. Якби Петро Порошенко, який місто бігбордами обклеїв, пішов у мери, він точно би забрав електорат Кличка і зрештою мав би шанс виграти третій кандидат. Але якщо говорити про протистояння діючих мерів і наших кандидатів, то якраз кандидат від «Слуги народу» у другому турі – це найбільший кошмар будь-якого діючого мера. Хіба що окрім нечастих випадків, коли у діючих мерів 80–90%. В таких випадках наш кандидат просто має бути «харизматом», який заведе максимальну кількість депутатів у місцеву раду, аби потім стати секретарем ради, керівником фракції і так далі. Якщо говорити конкретно про Київ, то тут питання, бо у нас в другому читанні зависнув закон про столицю. Профільний комітет розглянув більше тисячі правок до другого читання, тепер потрібно виносити в зал – є обережний оптимізм, що закон буде проголосований ще до виборів.  

«Нам вдалося зберегти певну «цноту» і не брати до себе діючих мерів»

Скільки приблизно своїх мерів «Слуга народу» може отримати в обласних центрах?

Якісь прогнози можна робити не раніше початку жовтня, коли будуть зареєстровані усі основні конкуренти. Звичайно, велику роль гратимуть другі тури. Якщо наш кандидат виходить в другий тур, то вже починає грати антирейтинг діючих мерів, що може бути для них дуже небезпечно. Коли ми шукали кандидатів, то, в першу чергу, заміряли не лише їхній стартовий рейтинг, бо з брендом «Слуги народу» ти все одно матимеш його. А дивилися обов’язково на антирейтинг – якщо він умовно складав 50% чи 60%, то зрозуміло, що вище голови не стрибнеш. Плюс нам вдалося зберегти певну «цноту» і не брати до себе діючих мерів.

А діючі мери просилися?

Думаю, точно деякі мери думали, що зможуть пройти від «Слуги народу». Але якщо ти є політиком вже 20 років в цьому регіоні, то антирейтинг в тебе точно є. Я вважаю чистим снобізмом іронізувати, що десь від нас іде якийсь лікар, а там комік, або власник салону краси. А якщо подивитися з точки зору місцевого жителя, то це не просто якийсь лікар, а головний лікар дніпровської лікарні Мечникова, який врятував три тисячі життів солдат. Туди стояли черги людей, які приходили здавати кров. Щодо коміка в Одесі, то у Олега Філімонова впізнаваність 80–90%. Тобто у нього вже є стартові можливості, а він ще й, уявіть собі, доктор філологічних наук. А власниця салонів краси з Миколаєва теж зі своєю громадською організацією допомагала підприємцям, її знає весь середній і малий бізнес, всі, хто працює на ринках, і так далі. З Києва дуже легко розвішувати ярлики, але цей столичний снобізм треба залишити при собі.

Який результат для партії вважатиметься нормальним?

Різний, бо якщо парламентський рейтинг падає в один котел і вимірється середня температура по палаті, то рейтинг в регіонах буде відрізнятися.

Львів не будемо брати, бо він від самого початку не був доброзичливим до нас регіоном. Але принаймні по тих регіонах, які були «зеленими» на парламентських та президентських виборах, ми розраховуємо на нижню планку хоча б у 20%. Це програма мінімум. Якщо не вдається виграти обласний центр чи отримати свою більшість в міськраді, розраховуємо отримати своїх секретарів.

Якщо ми беремо південь і центр, то там наш рейтинг, що б не кричали опоненти, тримається – є 30% і більше. Думаю, що в Кривому Розі буде не менше 40%.

Щодо Кривого Рогу, що це за історія? Ви виставили там не «Юзіка», якого нібито планували, а «ахметівського» топ-менеджера. Він що – піде проти діючого «ахметівського» Вілкула-старшого, який вже стільки років містом керує?

Ми ще подивимося, чи буде Вілкул взагалі реєструватися.

«Про Лероса все було зрозуміло, його виключення було тільки питанням часу»

Ситуація з виключенням депутата Гео Лероса, вочевидь,  розколола фракцію. Багато депутатів відмовились ставити підпис на підтримку цієї вимоги Офісу президента. Чи не спровокує це якусь подальшу «бучу» у фракції?

Я думаю, що більшу «бучу» насправді може спровокувати період висування кандидатів на місцевих виборах. Вересень-жовтень – це буде дуже критичний момент, бо депутати, звичайно, хотіли би рекомендувати в ці списки своїх людей. Але як казали класики: всього мало, а всіх багато. Щодо Гео все було вже зрозуміло, це було тільки питання часу, і я, чесно кажучи, не хотіла б це коментувати, бо він в моїй групі був. Просто градус підвищувався. Коли ще були закиди до оточення президента, ми не виносили це питання, а от коли пішла така особиста конфронтація…

Згадайте, скільки Сергій Лещенко в схожій ситуації сидів в Блоці Порошенка – і ніхто його не чіпав.

Теж правда. Звісно, були претензії, що фізично фракція для ухвалення рішення не зібралася, але протокольно воно було правильним. Підписи були зібрані, хоча самої зустрічі фракції не було. Проте ця ситуація могла бути додатковим приводом для внутрішньофракційних дискусій.

А в чому взагалі була проблема зібрати фракцію минулого тижня? Не всіх же вірус викосив.

Подумали, що рішення того тижня виносились не такі проблемні, але, звичайно, бажано це робити. Дуже сподіваюся, що найближчими тижнями ми все таки впровадимо СРМ-систему. Це така тестова програма для смартфонів, де можна, наприклад, робити попередні опитування депутатів щодо ставлення до тих чи інших законопроєктів. Причому не в чаті, ставлячи плюсики, а перевести на більш сучасний формат.

Порядок денний Ради треба формувати заздалегідь – на кілька тижнів наперед. Це дасть можливість виловити якісь проблемні закони і обговорити їх з депутатами. Кожного тижня розглядаються десятки законопроєктів. Можна просто інтуїтивно відчувати ті, які викличуть питання, але це не завжди гарантовано спрацьовує. Тому добре б було, якби були запас часу і можливість депутатам висловити свою думку, якийсь фідбек. До того ж в цій системі буде видно, як голосує депутат, як він ходить на роботу...

Якесь «цифрове гестапо».

Це не гестапо, а дисципліна. Просто на сайті Ради таку статистику побачити важко. І немає жодного випадку, коли депутат один закон якось не проголосував і ми його одразу виключаємо. Але є якийсь комплекс речей, накопичений за рік величезний масив інформації, який має аналізувати якась розумна машина.

Чи замислюється партія, особливо зараз перед місцевими виборами, щодо зміни позиціонування? Ви їх «зробили разом», але вже припинили бути новими обличчями. «Слуги» в парламенті рік просиділи з усіма своїми «зашкварами».

Думаю, ми точно проведемо з’їзд після місцевих виборів, на якому питання подальшої стратегії треба буде теж розглянути. Ви ж розумієте, що для «Слуги народу» будь-який результат на місцевих виборах буде кращим, ніж зараз. Зараз у нас взагалі нуль депутатів у місцевих радах, тому будь-який результат змінить цю ситуацію. Бо якщо у нас є свої Кабмін і монобільшість, то на місцевому рівні нема на кого опертися. Зрозуміло, що і наразі відбувається якийсь діалог і з місцевою владою, але після виборів буде зовсім інший формат роботи.

Павло Вуєць, «Главком»