Михайло Гераскевич: Президентка МОК почала сильно труситися, коли побачила «шолом пам’яті»

У сезоні 2025/2026 скелетон в Україні став видом спорту, до якого була прикута особлива увага.

У січні стало відомо, що Владислав Гераскевич буде прапороносцем України на Олімпіаді-2026. Після цього скелетоніст в інтерв’ю «Главкому» розказав про погрози, які йому надійшли з Міжнародного олімпійського комітету.

Але вони не подіяли… Під час Олімпіади всі провідні медіа світу розповідали про Владислава Гераскевича та його «шолом пам’яті».

І от вже у березні український скелетоніст Ярослав Лавренюк виграв відразу дві золоті нагороди юніорського Чемпіонату світу. 18-річний спортсмен переміг у вікових категоріях до 20 (U20) та 23 (U23) років.

Тож про підсумки сезону «Главком» і поспілкувався з «батьком» українського скелетону, тренером та батьком Владислава Гераскевича та головою Всеукраїнської федерації бобслею та скелетону Михайлом Гераскевичем.

«Лавренюку не вистачило дрібниці, щоб потрапити на Олімпіаду»

Пане Михайле, розпочнемо розмову з позитиву. «Главком» вітає вас із історичним досягненням – двома золотими нагородами юніорського Чемпіонату світу.

Дякую за вітання!

Як загалом оціните виступ українців на цьому турнірі?

Ми очікували, що на юніорському Чемпіонаті світу у нас буде обов'язково дві медалі – U20 та U23 для Ярослава Лавренюка. Десь глибоко в душі були сподівання, що хоча б у U20 зачепиться за бронзу Владислав Клименко (посів п’яте місце – «Главком»). Але коли ми приїхали і почалися офіційні тренування, то побачили, що Ярослав дуже швидкий.

Ми дещо використали з тих напрацювань, що готували Владиславу Гераскевичу на Олімпійські Ігри. І воно дало результат. Ми дуже задоволені, що Ярослав витримав це психологічне навантаження. Тим більше, що був доволі сильний склад учасників на цьому турнірі.

Що стосується дівчат. Марія Івчук показувала на тренуваннях доволі непогані результати. Під час другого заїзду вона демонструвала гарну швидкість, але вже в кінці допустила помилку, сильно впала та забилася. Це вплинуло і на її виступ в командній гонці – падіння далося взнаки.

Інша наша представниця Євгенія Ковальчук також не змогла продемонструвати свої найкращі результати.

Повернімося тепер до початку сезону. Були певні сподівання, що може бути дві олімпійські ліцензії в України. Владислав Гераскевич її здобув, а от Ярослав Лавренюк – ні. Чого йому не вистачило? Можливо, завадила суперечлива система відбору на Олімпіаду, про що ми з Ярославом говорили в нещодавньому інтерв’ю на «Главкомі»?

Система відбору на Олімпіаду – основна із причин, чому Ярослав не здобув олімпійську ліцензію. Його в боротьбі за неї обійшли суперники, яких він на Кубках світу в очних змаганнях дуже легко перемагав. Він був суттєво сильніший за них.

Це одна із причин, але друга причина… Ярослав на початку сезону мав недостатній фокус на результатах змагань. Він дуже-дуже довго заходив в сезон. І це було видно, ми йому робили зауваження під час передсезонної підготовки.

Потім він включився і показав кілька класних гонок, і ми пам'ятаємо 15-те місце на етапі Кубку світу у Санкт-Моріці. Але цього включення не було, на жаль, на початку сезону. Десь трішки не пощастило... Там десь з погодою, там десь ще з чимось. Скрізь трішки – і маємо такий результат.

Він, безумовно, талановитий, швидкий, але не вистачило дрібниці – не вистачило фокусу. Але зараз ми побачили його справжнього і він розкрився на Чемпіонаті світу по юніорам.

«МОК відсторонив Владислава під тиском Росії»

Тепер – про Владислава Гераскевича. Що скажете про ту частину сезону, яка була перед Олімпіадою?

Мені подобалася його передсезонна підготовка, саме його фокус, концентрація. Я мав змогу бачити двох спортсменів одночасно. І я хотів саме, щоб Ярослав був так само сфокусований, як Влад.

У нього не було на меті показувати максимальний результат під час етапів Кубка світу. Всі гонки він використовував для тестування скелетону, щоб, за потреби, змінювати їх.

Він дуже багато експериментував протягом сезону зі стартовим розгоном. Він себе шукав. Усі ці змагання, весь сезон можна розцінювати як підготовку до Олімпійських ігор.

Але на Олімпіаді МОК не дозволив йому виступити…

Я думаю, що МОК відсторонив Владислава під тиском Росії. Але, з іншого боку, МОК погодився на цей тиск, вони могли б не піддаватися на нього.

А що ви скажете про позицію очільниці МОК Кірсті Ковентрі? Ви були присутні під час її розмови з Владиславом, перед його дискваліфікацією.

Так, я був присутній під час цієї розмови. Я бачив, що вона боролася в собі з кимось ще, скажімо так.

Коли Владислав дістав шолом і сказав «Ну, яке ж це порушення і яка ж це політика, якщо це пам'ять?», у неї сильно почали труситися руки та обличчя. І, як зараз уже я все це прокручую назад, то, це абсолютно очевидно, що вона була під величезним тиском.

І ми, дорослі люди, чітко усвідомлюємо, що не так багато хто у світі здатен чинити тиск на Міжнародний олімпійський комітет. Я думаю, що дозвіл на цей тиск було надано, на жаль, США. Мені так здається.

Владислав у своїх коментарях згадував, що інші скелетоністи його не дуже сильно підтримали.

Звичайно, Влад очікував, що хтось з інших скелетоністів скаже: «Та ні, я теж не буду виступати, тому що це неправильно, нечесно». Або, принаймні, якось висловлять підтримку іншим чином. Але ніхто не висловив. І було таке враження, що всі були задоволені, що зможуть піднятися на одну позицію вище.

«На Олімпіаді Владислав був би з медаллю – це факт»

У Влада дуже хороші були тренувальні заїзди під час Олімпіади. Він там обганяв, як потім з’ясувалося, майбутніх призерів Ігор... Тобто, це цілком могла бути олімпійська медаль.

Так, Влад був у найкращій своїй формі в житті. У нього на тренуваннях під час Олімпіади у стартовому розгоні був результат 4,65 с. І це не був його максимум. А на Олімпійських іграх найкращий час розгону серед всіх учасників – 4,48 с. Тобто це 0,17 с різниця.

У нас такої різниці не було в кар'єрі ніколи. Щоб на Чемпіонатах світу, або на Кубках світу, або на Олімпійських іграх була така різниця в старті маленька… У нас такого не було. І я наголошую, що це Влад біг не в повну силу. Він мені потім після тренування казав: «У мене таке, каже, відчуття, що я зможу пробігти 4,57-4,58 с». А це вже – лише 0,1 с різниця від найкращого старту серед всіх учасників Олімпіади.

У нас такої форми ніколи не було, і такої різниці у часу розгону маленької ніколи не було. І цим ми завдячуємо тренеру Миколі Кушніру, який нас консультує вже півтора року.

Плюс ми придумали ідею для ковзанів. Влад знайшов хороше налаштування для скелетона. Тобто склалося так, що Олімпійські ігри були піком нашим у всьому.

Ще хочу сказати, що ми переглядали перший і другий заїзд… Хлопці дуже сильно нервували. Але ми знаємо й інше, що Влад завжди абсолютно спокійний, як скеля.

І 100% я гарантую, що він би проїхав без нервів. І на тренуваннях у нього проходження траси, лінії її проходження, були найкращими. Про це зазначали тренери інших команд, що в нього найкращі лінії.

Тобто те, що він був би в призах, те, що він був би з медаллю – факт. І хто знає, яка б доля золотої медалі була, якби Влад був дуже близько біля Метта Вестона (переможець Олімпіади-2026 – «Главком») і змусив би його нервувати.

Хочу ще зазначити, що я абсолютно довіряю думці Дайніса Дукурса (легендарний латвійський тренер зі скелетону – «Главком»). Він останні два роки мені постійно каже: «Я бачу всіх, я дивлюся всі змагання, інколи тренування. На мою думку, Влад саме як пілот – номер один у світі».

«Владислав сказав про загиблих спортсменів: «Я маю їх відвезти на Олімпійські Ігри, бо вони самі вже туди не потраплять»

Як виникла задумка з «шоломом пам’яті»? Це ваша була ідея, чи Владислава?

Це була ідея Владислава. Тема загиблих спортсменів для нього завжди була дуже болючою. Він якось сказав про цих загиблих спортсменів: «Я маю їх відвезти на Олімпійські Ігри, бо вони самі вже туди ніколи не потраплять». Я відповів: «У мене немає навіть слова, щоб висловити своє захоплення та підтримку цій ідеї».

Ви очікували, що МОК може дискваліфікувати за «шолом пам’яті»?

Ні-ні. Я був абсолютно впевнений, що в МОК є адекватні люди, які зроблять правильну оцінку всіх репутаційних ризиків. І навіть якщо буде дуже сильний тиск з боку Росії, що я передбачав, то МОК все рівно скаже: «Та ні, надто великі репутаційні втрати будуть у нас». Тому що для всього світу тема загиблих – це чуттєва тема. Давайте згадаємо про ідею створення перших Олімпійських ігор в Древній Греції. Тоді це задумувалося, як вшанування загиблих воїнів. А тут, коли ми говоримо про Олімпійські ігри і тему загиблих спортсменів…

І, власне, шолом з зображеннями загиблих спортсменів підкреслював цю ідею. І я про це під час фінальної розмови сказав Ковентрі – наш шолом підкреслює ідею створення Олімпіади. Ви можете для того, щоб вийти з цієї ситуації з хорошою репутацією, взяти цей шолом в руки і сказати, що він підкреслює ідею створення перших Олімпійських ігор.

Сказати, що ми солідарні з народом України, солідарні зі спортсменами з України. І, якщо наші правила дещо недосконалі, або їх можна трактувати по-різному, то я обіцяю, що ми найближчим часом ретельно опрацюємо ці правила, щоб в нас у подальшому не було таких ситуацій.

І для примирення Влад уже сказав: «Для примирення пообіцяйте надати якусь кількість (500 чи 1000) генераторів для спортивних шкіл України, які постраждали від війни». Я був абсолютно впевнений, що вона саме так і зробить. І вона з цієї ситуацією вийшла би з просто з неймовірно позитивною репутацією і МОК заробив би на цьому дуже багато позитивних відгуків. Тим більше, що МОК бачив ту неймовірну кількість уваги від світових медіа до цієї ситуації.

І ні я, ні Владислав навіть не сумнівались, що саме так і буде. Тому що саме дурне, що можна було зробити в цій ситуації – заборонити «шолом пам’яті» і викликати на себе цей шквал негативу. І ми до цього часу під враженням, що в МОК не знайшлося жодної людини, яка б це пояснила, яка б сказала: «Схаменіться, що ви робите? Не треба забороняти, бо ви ж собі гірше робите».

Але Ковентрі з «шоломом пам'яті» так і не сфотографувалась…

Ні, ні, ні…

Вона запропонувала Владиславу змагатися в іншому шоломі. Але що це означає? Цей шолом був зроблений на основі 3D сканування голови Владислава. У нас не було іншого такого самого шолома цього виробника. А шолом іншого виробника – це треба було чотири-п'ять заїздів Владиславу зробити, щоб звикнути до нової аеродинамічної позиції, що для нас дуже важливо.

Тобто, з боку Ковентрі почалася вже торгівля, намагалася виторгувати. Але коли Влад сказав, що він прийняв рішення, що буде їхати в цьому шоломі... То у Ковентрі миттєво погляд став таким абсолютно беземоційним, скляним.

У ЗМІ з’являлася інформація, що, начебто, Ковентрі плакала, коли говорила про «шолом пам’яті» і цей скандал.

Коли я потім дізнався, що вона начебто плакала… Таке враження було, що це штучні сльози. Артистичні. Тому мене це абсолютно не вразило. І, власне, цю її нещирість помітило дуже багато міжнародних журналістів, і вони зауважили про це у своїх публікаціях.

«Ми не дамо можливості спокійно жити і змагатися росіянам»

Що ви скажете про позицію Міжнародної федерації бобслею та скелетону (IBSF) під час цього скандалу на Олімпіаді?

IBSF підписали документ про дискваліфікацію Владислава. І коли я запитав головного суддю Себастьяна Мачато: «Ти впевнений в тому, що ти підписав?» То він мені посміхнувся і сказав: «Так, я впевнений». І це мене вразило теж, тому що в нас були нормальні абсолютно стосунки з ним. І я йому сказав: «Але ж ти порушив правила сам. Владислав не порушив правила. Ви порушили його фундаментальне право стартувати на змаганнях». І він повторно сказав: «Я впевнений у своєму рішенні».

Після цього, що сталось, не зникла мотивація і у вас, і у Владислава?

Мотивація зникла, але водночас є усвідомлення: якщо ми припинимо, то це буде означати, що ми погодились програти. І це мотивує на подальшу боротьбу.

Тому що програти, коли наші хлопці і дівчата воюють та кладуть життя свої… А тут просто в спорті програти і своє місце звільнити для росіян... Ні, такого не дочекаються.

У нас дуже багато ще ідей і ми будемо їх реалізовувати. Ми не дамо можливості спокійно жити і змагатися росіянам.

«Втратив кількох хороших знайомих – вони повірили пропаганді»

Після цього сміливого вчинку Владислава його дуже багато людей підтримало. Разом з тим, фіксувалися справжні атаки ботів на ваші і його сторінки у соцмережах. Звичайно, інколи образи і реальні люди пишуть, але все ж, переважно, це робили саме боти. Як ви на це реагуєте?

Я хочу сказати: коли Владислава дискваліфікували, в той вечір прямий ефір на російських пропагандистських телеканалах був цьому присвячений. Зокрема, пропагандист Соловйов зі своїми поплічниками обговорювали вчинок Владислава.

І ми знаємо, що такі речі не відбуваються на центральних російських телеканалах без дозволу чи погодження. Коли Владислав виступив у Верховній Раді і вимагав позбавити звання Героя України Бубку, то цілий вечір це обговорювали у студії Скабєєвої. Ми теж розуміємо, що це топ-зірка пропаганди російської. І звичайно, без погодження вона такі речі не робить. І після цього пішла страшенна атака ботів. Ми чітко усвідомлюємо, що вартість такої атаки коштує величезних сум. І якщо хтось платить такі гроші, то, мабуть, ми десь дуже боляче комусь наступили. Це відбувається у всіх соцмережах, під всіма публікаціями, де згадується Владислав

Але з іншого боку, Влад каже: «Для того, щоб підняти охоплення публікації – треба або платити гроші, або дуже багато працювати. А тут боти безкоштовно піднімають охоплення. Тому я маю бути вдячним їм, що вони безкоштовно це роблять». Ми посміялися. Кажу: «У тебе сталеві нерви». Влад абсолютно спокійно ставиться до таких речей.

Шарій включився дуже сильно. Олешко теж. Друзі Влада, які в ІТ працюють, кажуть, що і українські ботоферми включилися дуже серйозно. Також я втратив кількох хороших знайомих, з якими в мене були гарні стосунки. Вони повірили пропаганді цих ботів і прийняли інший бік.

А які в них в них аргументи були? Що вони казали?

Сказали, що це «була дуже брудна вистава, яку ви організували, замість того, щоб виступити і виграти медаль». Я відповідаю: «Добре, якщо просто уявити, що це брудна вистава, то тоді треба визнати рівень геніальності Влада. Він зміг передбачити кроки Ковентрі… Що вона піде на заборону «шолома пам’яті», зміг сам один «розкатати» таку суперпотужну структуру, як МОК». Це, якщо йти за логікою цих людей, які прийняли бік ботів. Але ж все було щиро і все було з думкою лише про пам'ять за загиблими спортсменами. Більше нічого.

Ніякої ідеї і прагнення вчинити скандал не було. Але, на жаль, не всі мої знайомі, не всі українці це прийняли.

«Дідусь та бабуся Владислава виявилися міцними горішками»

Для родини вашої це був важкий удар?

Дуже важкий удар був для родини. Після тренувань всі емоції, все неслось в родину. Матеріальні витрати були на родині. І плюс ще один такий момент. Владислав купив квитки до Італії на 13 лютого на фінальні два заїзди, для мами і для своєї дівчини.

І орендували квартиру за тими цінами, які на той момент були в Кортіно. Вони мали приїхати і подивитися, порадіти з Владом його успіху. І вони не приїхали, ці квитки викинули. Гроші великі пропали. І вони не побачили змагання, не побачили найкрасивіші заїзди Влада. Тобто, це було дуже боляче. І, звичайно, всі плакали багато.

І ми дуже переймалися, щоб бабуся з дідусем змогли це пережити, щоб це не відобразилось на їхньому здоров'ї. Слава Богу, вони виявилися міцними горішками. Вони бачать цю скажену атаку, яка не припиняється від ботів. Їм теж це дуже боляче. Ми пояснюємо постійно, що відбувається, вони з розумінням ставляться.

«Якщо в дитини є схильність до математики і фізики, вона швидше зрозуміє, що ми від неї вимагаємо»

У 2025 році бюджет Всеукраїнської федерації бобслею та скелетону склав близько 17 млн грн. На скільки відсотків це забезпечує потреби федерації? Які, приблизно, бюджети в конкурентів, яких Україна перемагає? Де ви берете кошти, коли їх не вистачає?

Скажімо так, те, що ми чули від команд. Бюджет команди Китаю – $5 млн на рік.

Це десь 220 млн грн, а в нас – 17. Тобто, в понад 10 разів ми їм поступаємося.

Бюджет команди Британії – 2,88 млн фунтів стерлінгів.

Це близько 170 млн грн. Теж в 10 разів більший, ніж у нас.

Так. Бюджет Німеччини я не знаю, але теж не малий. Плюс у них свої треки, свої стартові естакади і своє виробництво скелетонів і ковзанів, комбінезонів, шиповок та шоломів. Тобто все своє.

Бюджет Південної Кореї, думаю, що теж дуже великий. Тому що там нема проблем з жодними виплатами, там необхідна кількість тренерів. І ми знаємо, що ці тренери дорогі. Нема проблем взагалі ні з чим.

Кошти, які нам виділяються, задовольняють потреби десь на 80-85%. Інші гроші… Щось зі своїх добових Владислав витрачає, щось із власних коштів, які він за контрактами з партнерами отримує. Наприклад, з Visa в нього вже другий контракт поспіль. У нього ще є кілька рекламних контрактів у Німеччині, Європі.

І якраз ті контрактні гроші потрібні, щоб оці потреби забезпечувати. Плюс ще нам періодично йдуть назустріч в різних питаннях… Наприклад, команда Кореї допомагає.

Після того, як до Владислав було прикуто так багато уваги, чи з’явилися нові охочі стати партнерами федерації?

Ні. Щодо партнерства з федерацією – не так багато хто звертався, але про партнерство, власне, з Владиславом – дуже багато пропозицій. Але він дуже обережно ставиться до них. Ретельно зараз відбирає, з ким можна почати співпрацю. Зокрема, звертає увагу на репутацію бренду, репутацію бенефіціара компанії. Не хоче поспішати.

Чи є зараз якісь перспективи відродження бобслею в Україні? Проблема в коштах?

У мене фізично не вистачає часу та сил цим зайнятися особисто. Має бути поруч людина, яка підставить плече в цьому напрямку, візьме на себе всю цю роботу. Бачення, як все це має бути, є, але нема людини, яка потягне весь процес.

Ви нещодавно анонсували набір юних молодих спортсменів до збірної України зі скелетону. Можете детальніше трішки розповісти, як це буде відбуватися?

Ще точну дату ми не знаємо, але на квітень-місяць це у нас заплановано. Хочемо, щоб до нас прийшли діти, які мотивовані. Ми перевіримо, як вони бігають, стрибають, яка в них координація, які у них силові показники, а також розумові здібності. Будемо ставити їм запитання з математики, нескладні питання з фізики. Хочемо побачити, чи вони мають розуміння, наприклад, у механіці.

І буде дуже добре, якщо вони прийдуть з батьками. То ми залюбки ще візьмемо якусь кількість розумних, вмотивованих дітей, знайдемо позабюджетне фінансування. Хочемо, щоб команда розширилась, у першу чергу, на юнацькі Олімпійські ігри 2028 року. Нам треба знайти ще дві-три дівчинки 2010 року народження. А також хотілося б почати шукати дітей на юнацькі Олімпійські ігри 2032 року. Це вже десь 2014-2015 року народження. Хотілося б не форсувати їх підготовку, а тдуже плавно та ніжно ввести у скелетон.

Скажіть, а навіщо молодим спортсменам знання математики і фізики?

Коли дитина вміє в умі вирішувати якісь рівняння, задачі, приклади з математики, це говорить про те, що неї є, скажімо так зрозуміло мовою, «оперативна пам'ять». Тобто та пам'ять, якою вона може користуватися під час, наприклад, заїзду. Ми будемо спілкуватися з дитиною однією мовою.

Тому дитина має зрозуміти, що таке інерційна сила, що таке відцентрова сила і так далі. Якщо в дитини є схильність до вивчення математики і фізики, то вона набагато швидше зрозуміє, що ми від неї вимагаємо, що ми їй пропонуємо. Така дитина швидше зможе стати більш майстерною.

Сподіваємося, ви знайдете для України ще майбутніх чемпіонів світу. Цього палко бажаємо.

Дякую!

Артем Худолєєв, «Главком»