У Польщі проходять пам’ятні заходи з нагоди 77 річниці радянської агресії

Про це повідомляє «Польське радіо».

Як наслідок порушення польсько-радянського пакту про ненапад, в рамках підписаного таємного протоколу пакту Ріббентроп-Молотов.відбувся IV розподіл Польщі - між Німеччиною, Словаччиною, СРСР і Литвою.

Польський президент Анджей Дуда сьогодні поклав вінок і запалив лампадку перед варшавським Пам’ятником полеглим і вбитим на сході.

На подвір’ї Катинського музею у столиці Польщі  відбулося покладання вінків до інформаційних таблиць полеглих 1939 року.

Міністр оборони Польщі Антоні Мацєревич заявив, що СРСР та фашистська Німеччина хотіли не лише знищити польську державу, але й пам'ять про її захисників.

«Але поляки, після різних історичних потрясінь, через багато років, повертають нині цю пам’ять», – заявив голова Міністерства оборони.

Напередодні, польські експерти комісії, яка розслідує обставини авіакатастрофи під Смоленськом 2010 року, де загинуло 96 осіб, серед яких президент Польщі Лех Качиньський, заявили про фальсифікацію записів чорних скриньок Ту-154.

Як інформувало «Радіо Польща», з польських реєстраторів було видалено короткий відрізок, на місце якого було вставлено відрізок з російського реєстратора. У вилученому відрізку містилася інформація про неполадки двигуна, генераторів і радіовисотомірів, що сталися, коли президентський літак пролітав на висоті 15 метрів.

У 2011 році попереднє розслідування назвало авіакатастрофу наслідком помилок польських пілотів, а також погане керівництво з боку російських диспетчерів за умов щільного туману. Окремий звіт російських експертів вказував на ймовірну присутність у кабіні пілотів командира польських військово-повітряних сил і містив припущення, що він міг наполягти на посадці, попри погані погодні умови.

10 квітня 2010 року в катастрофі Ту-154 у Смоленську загинуло 96 осіб, серед яких президент Польщі Лех Качиньський із дружиною, керівники всіх родів військ, начальник Генерального штабу, представники Сейму і Сенату, канцелярії президента, останній президент Польщі у вигнанні Ришард Качаровський, представники вищого військового командування, політичних партій, громадські та релігійні діячі.