Шедеври, які вражають. Неймовірні роботи української художниці Марії Приймаченко

Марія Овксентіївна Приймаченко (Примаченко, 1909-1997), одна з найвідоміших українських художниць, представниця «наївного мистецтва».

Геніальна художниця створила власний мистецький стиль, якій увібрав у себе усі художні стилі ХХ століття, це і імпресіонізм, і неоромантизм, і експресіонізм. В основі її стилю лежать українські легенди, казки та оповідання. Народилася Марія Приймаченко в селі Болотня на Київщині в сім’ї мистецьки обдарованих людей. Її батько бондарював, займався теслярством і різьбленням по дереву. Бабуся фарбувала і розписувала писанки. Мати була визнаною майстринею вишивання. Саме від них і перейняла майбутня художниця вміння створювати той чарівний орнамент з неповторним українським колоритом.

Про Марію Приймаченко як художницю, могли так ніколи і не дізнатися. Але сталося інакше. У середині 1930-х радянська ідеологія оголосила, що при комунізмі всі люди стануть творцями, і професійні художники будуть не потрібні. Отже, щоб поєднати професійне мистецтво з народним, у 1934 році в Києві відкрили Центральні експериментальні майстерні (з 1936 - Школа народних майстрів, згодом - Художньо-промисловий технікум). Сюди збирали народні таланти, серед них була і Приймаченко. У себе в Болотні вона розписала хату фантастичними звірами. Першими її живописними роботами стали перенесені на картон і папір мотиви традиційного настінного розпису й вишивки. Тут, у Києві, Марія Приймаченко створює цілу серію малюнків під назвою «Звірі у Болотні» (1935-1941). А перший успіх прийшов на Українській республіканській виставці народного мистецтва, де вона була відзначена дипломом 1-го ступеня. А вже у 1937 році птахи і звірі Приймаченко вражали і відвідувачів Першої міжнародної виставки у Парижі. 

На ній художниця отримала золоту медаль. Але після успіху прийшли роки забуття. Вдруге до творчості Приймаченко звернулися у 50-60-х роках ХХ ст. Художниця у цей час (1960-1965 роки) натхненно працює над новим циклом – «Людям на радість», за який її нагородили Державною премією України ім. Т.Г. Шевченка (1966). Загалом за роки свого творчого життя Марія Приймаченко створила понад 800 картин – більша частина з них зберігається в Київському музеї українського народного декоративного мистецтва, також її картини представлені в найвідоміших державних і приватних галереях Франції, Болгарії, Австрії, Угорщини, Канади, Білорусі, Бельгії, Данії, Швеції, Португалії, Польщі, Грузії. За життя мисткині, протягом 30-80 років ХХ ст., відбулися близько 60 виставок картин, найвідоміші з яких – «Калиновий берег», «Галя і козак», «Літа молодії». Водночас художниця проілюструвала шість дитячих книжок.

Згодом ім’я Марії Приймаченко було внесено до Всесвітньої енциклопедії мистецтва поряд з такими іменами, як француз Анрі Руссо, грузин Ніколо Піросмані, хорват Іван Генералич, поляк Никифор Криницький. А 2009 рік, за рішенням ЮНЕСКО, був роком Марії Приймаченко.