Чому ростуть ціни на послуги ЖКГ?

    • Галина Каплюк, Альона Блохтур, фото Станіслава Груздєва, «Главком»
    • Розсилка
    Чому ростуть ціни на послуги ЖКГ?

    З 1 лютого в Україні діють нові тарифи на комунальні послуги.

    З 1 лютого в Україні діють нові тарифи на комунальні послуги. Зокрема, вартість послуг енергопостачальних компаній на теплову енергію для населення зросла на 35%. МінЖКГ пояснюють це тим, що у зв’язку з подорожчанням газу, собівартість покривалася тарифом лише на 60%. Наразі стан галузі критичний, збитки за 2010 рік складають біля 3 мільярдів гривень, а про інвестиційну складову тарифу взагалі говорити нічого. В якому стані житлово-комунальне господарство країни? Чи буде подальше здорожчання комунальних послуг в 2011 році? Хто і як буде нараховувати пеню населенню? Як будуть заохочувати людей платити вчасно?

    На ці та інші питання в прес-центрі «Главкому» відповідав заступник міністра житлово-комунального господарства Сергій Ласіков.

    Сергій Ласіков: «У нас 3 мільярди збитків за минулий рік, якщо в цьому році не змінювати тариф, то ці збитки будуть зростати»

    Житлово-комунальне господарство має багато напрямків в своїй діяльності - це теплове господарство, вода, водовідведення, житлове господарство, міський електротранспорт та інші. Ці підприємства знаходяться у підпорядкуванні органів місцевого самоврядування.

    В цих галузях працює близько 400 тисяч працівників. На сьогоднішній день середня заробітна плата працівника житлово-комунального господарства складає близько 2 тисяч гривень на місяць. Найбільша заробітна плата 2,5 тисяч гривень в тепловому господарстві, і найменша в житловому - близько 1,8 тисяч гривень.

    Станом на 1 січня 2011 року дебіторська заборгованість по галузям житлово-комунального господарства становить більше 11 мільярдів гривень, з них близько 7 мільярдів - борги населення. При цьому кредиторська заборгованість 14 мільярдів гривень, в основному це розрахунки за газ і електроенергію. Тобто, ситуація яка склалася в нашій галузі, є дуже критичною. Збитки за 2010 рік склали біля 3 мільярдів гривень, і тарифи на житлово-комунальні послуги напряму пов’язані з цими питаннями.

    До 1 серпня минулого року всі тарифи на житлово-комунальні послуги визначалися органами місцевого самоврядування, які і відповідали за ситуацію на підприємствах житлово-комунального господарства. На середину минулого року тариф покривав собівартість десь на 75%. Ситуація з тарифами дещо змінилася, коли було прийнято закон щодо створення Національної комісії з регулювання ринку комунальних послуг. На цей новостворений орган покладалися питання щодо призначення тарифів по цілому ряду підприємств житлово-комунального господарства, щоб ці тарифи установлювались централізовано на рівні держави. В першу чергу, це стосується підприємств теплоенергетики, де виробництво теплової енергії складало 220 Гкал/год і більше, та підприємств, які обслуговують більше 100 тисяч населення.

    Цей орган на сьогоднішній день ще не працює в повному обсязі, тому обов’язки призначати тарифи були покладені на діючу Національну комісію регулювання електроенергетики України. Ви знаєте, що в серпні минулого року були підвищені тарифи на газ, який для підприємств теплокомуненергетики займає левову частку в собівартості послуги. На той час вона складала біля 45%, з подорожчанням газу вона складає більше 50% тарифів. Тобто, для підприємств житлово-комунального господарства тільки зміна цієї ціни призвела до того, що собівартість покривалася тарифом лише на 60%. Тобто, при зміні ціни на газ собівартість зростає незалежно від того, як працює підприємство теплоенергетики. Якщо ми не змінимо тариф, то підприємство не отримає кошти, якими воно повинно розрахуватися за послуги, які отримує. В зв’язку з цим виникла ситуація щодо необхідності зміни тарифів житлово-комунального господарства в цілому по державі.

    Зараз жоден тариф не відповідає економічно обґрунтованому і вони лише частково покривають рентабельність. Чи є конкретні пропозиції в Міністерстві щодо можливого підвищення тарифів в цьому році, на скільки відсотків, і на яких економічних розрахунках вони базуватимуться?

    Сергій Ласіков: Ми можемо говорити про тарифи, які приймаються органами місцевого самоврядування. На сьогодні тарифи, що стосуються електроенергії та газу, знаходяться в компетенції Національної комісії регулювання електроенергетики України. Наскільки я знаю, ціна на газ для наших підприємств поки що змінюватися не буде. Якщо вона буде змінюватися для населення, то це не означає, що наші підприємства будуть отримувати ці послуги по більшій ціні.

    На сьогоднішній день люди, які мають індивідуальне опалення, знаходяться в зовсім іншій ситуації, ніж ті, що споживають централізоване опалення. Для централізованого опалення ми отримуємо газ по 1 300 гривень. Тому ми поставленні в умови, коли населенню вигідніше переходити на індивідуальне опалення. Ціна для населення повинна бути рівною як для тих підприємств, що надають ці послуги, так і для населення, тоді ми будемо знаходитися в однакових умовах. Тим більше, що при переході на індивідуальне опалення в багатьох випадках порушується техніка безпеки, що призводить до трагедій.

    Як введення пені вплинуло на загальну ситуацію по боргам?

    Сергій Ласіков: В кінці минулого року був прийнятий закон про зняття мораторію на призначення пені, відповідно до якого 1 січня 2011 року мораторій було скасовано. Цей мораторій діяв з 1996 року, а до цього часу пеня нараховувалася по нормативним документам, які діяли ще в Радянському Союзі. Тоді ми оплачували комунальні послуги через «Ощадбанк», який відповідно до документів в платіжних повідомленнях сам вказував розмір пені. На сьогоднішній день цей механізм уже не діє. Ми кажемо про те, що є можливість підприємств, які надають ті чи інші послуги, вимагати в разі несвоєчасної оплати сплату пені. Відповідно до діючого законодавства, розмір пені встановлюється законом або договором. В договорах, які діяли, розміру пені ми не прописали.

    Зараз Міністерством розроблено проект закону з тим, щоб був затверджений розмір пені. Відповідно, ми готуємо механізм нарахування цієї пені, бо вона вже не може нараховуватися «Ощадбанком», тому що ми платимо через різні відділення банків, а підприємство не завжди має можливість укласти договір з тим чи іншим банком. Ми пропонуємо варіант, що цю пеню буде нараховувати те підприємство, яке надає послуги відповідно до тих нормативних документів, які будуть прийняті.

    З 1 січня мораторій на пеню відмінено, це діє тільки на ті послуги, які споживач використав на протязі січня. Відповідно до нормативних документів, які у нас є, термін сплати цих послуг до 20 числа місяця наступного за звітний, тобто до 20 лютого ніяких штрафних санкцій застосовуватися не буде. В зв’язку з цим, у нас є час для вирішення цих питань в законодавчому варіанті для того, щоб всі підприємства, які надають послуги, мали чіткий документ, відповідно до якого вони будуть діяти. Але це ніяк не стосується заборгованості, яка була станом на 1 січня 2011 року, це стосується поточного споживання.

    З якого часу пеня буде нараховуватися таким чином?

    Сергій Ласіков: Як тільки Верховна Рада прийме цей закон. Ми плануємо в лютому місяці.

    Люди стали більше платити після відміни мораторію?

    Сергій Ласіков: В цьому році ще ніхто з населення пеню не платив. Але в минулому році ситуація з оплатою комунальних послуг у нас дещо покращилася. Населення оплатило послуги майже на 100% по тим тарифам, які діяли в минулому році.

    Під стінами Київської міської державної адміністрації активісти профспілок будуть пікетувати проти підвищення тарифів, оскільки для них це є розкраданням. Вони кажуть, що таким чином люди просто не зможуть платити за комунальні послуги і знову виникне велика кількість боргів, бо не всі сьогодні мають підвищену заплату. Що ви можете сказати у відповідь цим людям?

    Сергій Ласіков: Минулого року було прийнято постанову Кабміну про спрощення порядку надання населенню субсидій, і на кінець минулого року її отримали більше мільйона сімей. Тобто, якщо комунальні послуги перевищують 15% від прибутку, то в цьому випадку потрібно йти в органи в соцзахисту і оформляти субсидію.

    Коли кажуть, що в державному бюджеті немає коштів для того, щоб цю субсидію оплачувати, то це не так. Верховна Рада має змогу протягом року коригувати видатки державного бюджету з тим, щоб в повному обсязі цю субсидію компенсувати під наші підприємства. Субсидія призначається населенню, і якщо навіть коштів не вистачає, то в першу чергу від цього буде страждати не населення, а підприємства, які ці послуги надають, адже йому не будуть компенсовані ці видатки. Є всі підстави для того, що в цьому році наші підприємства отримають видатки з державного бюджету на компенсацію субсидій.

    Чи будуть якісь заходи для заохочення людей платити вчасно? Зокрема, київська влада має намір запровадити механізм: коли люди сплачують за комунальні послуги вчасно, то на наступний місяць отримують знижку 10%. Чи можливо це?

    Сергій Ласіков: В Міністерстві житлово-комунального господарства ми з представниками Київської адміністрації проводили нараду з цього приводу. Я особисто ще не до кінця розумію механізм втручання Київської державної адміністрації в діяльність господарюючого суб’єкта, тобто підприємства, яке надає послуги. Вони мають на увазі, що на сьогоднішній день є механізм, відповідно до якого тариф може покривати собівартість повністю, і ця рентабельність може бути на рівні 10%. Київська державна адміністрація каже підприємству: якщо ви надали послугу, і якщо населення з вами розрахується своєчасно, то це буде на рівні собівартості тарифів. Якщо воно затримає оплату послуги, то ви отримуєте ці 10%, які йдуть на рентабельність вашого підприємства. Це не зовсім коректно по відношенню до підприємств, які ці послуги надають. В цьому випадку, якщо орган місцевого самоврядування приймає рішення, яке шкодить якомусь підприємству, то він повинен компенсувати це за рахунок відповідного бюджету, тоді не будуть страждати ні підприємства, ні споживачі. Київська адміністрація повинна сказати, що ми вводимо це рішення, але ми вам компенсуємо видатки протягом такого-то періоду часу. Для населення стимул є, але для підприємства не є великим стимулом, щоб люди розраховувалися своєчасно.

    Нещодавно Президент підписав зміни до закону про здійснення державних закупівель, відповідно до якого можна здійснювати поставки і розподіл природного газу та теплової енергії без застосування тендерних процедур закупівлі. Як це вплине на житлово-комунальне господарство?

    Сергій Ласіков: Наші підприємства в основному є монополістами по наданню цих послуг. Наші бюджети приймаються десь в кінці року. Бюджетні установи, які споживають ті чи інші комунальні послуги, при отриманні цих послуг повинні зробити заяву про тендер і повністю пройти всю цю процедуру. А хто і відповідно до чого буде опалювати весь цей час? Дані зміни до закону дали нам змогу своєчасно надавати послуги споживачам, в першу чергу тим, які пов’язані з коштами державного та місцевих бюджетів.

    Цікавить ваша думка з приводу структури тарифів на послуги житлово-комунального господарства? Які елементи в ньому відсутні, бо, наприклад, окремі експерти нарікають на відсутність в ньому інвестиційної складової?

    Сергій Ласіков: Сама політика тарифу передбачає, що інвестиційна складова може бути. Але у зв’язку з тим, що органи місцевого самоврядування приймають рішення, відповідно до яких на сьогоднішній день собівартість не покривається тарифом, то про цю інвестиційну складову нічого і говорити.

    Ще за минулої влади, коли хотіли підняти оплату за опалення, Міністерство так і не змогло добитися від компаній, які забезпечують теплом, обґрунтування і собівартість виробництва цього тепла. Компанії посилалися на те, що це комерційна таємниця. Чи є при теперішньому подорожчанні така інформація?

    Сергій Ласіков: Це не може відноситися до комерційної таємниці. Тарифи змінює Національна комісія регулювання електроенергетики України. Всі підприємства, які до нас звертаються, надають свої розрахунки, в тому числі так званий висновок цінової інспекції, відповідно до якого буде видно, що НКРЕ має всі підстави змінити цей тариф. Крім цього НКРЕ має свою розгалужену систему керування, відповідно до якої вона також перевіряє всі складові цього тарифу і приймає рішення. Тобто, не можна сказати, що ці тарифи підвищуються без обґрунтування.

    Зросла вартість холодної вони, і наскільки я розумію, це тільки через електроенергію. Уже з’являється інформація про те, що «Київводоканал» вважає адекватною ціною за один кубометр холодної вони для населення 5,04 гривень. Чи йдеться взагалі про таку ціну?

    Сергій Ласіков: Для того, щоб казати про цю ціну, потрібно подивитися на розрахунки. Я особисто їх не бачив. Я не думаю, що там будуть підстави, щоб ціна змінилася в декілька разів одночасно.

    На сьогоднішній день тариф нижчий собівартості. При підвищенні мінімальної заробітної плати, підприємство повинно підняти зарплату всім працівникам, і відповідно до цього зростає собівартість. Змінюється ціна на електроенергію чи на щось інше собівартість також зростає. У нас 3 мільярди збитків за минулий рік, якщо в цьому році не змінювати тариф, то ці збитки будуть зростати.

    А держава не компенсує збитки?

    Сергій Ласіков: В минулому році був прийнятий закон, але запізно, і ми не отримали ці 2,4 мільярди, які б компенсували нам різницю тарифів в минулому році. За моєю інформацією, уже є відповідні зміни до цього закону. Ми чекаємо, що найближчим часом Верховна Рада повернеться до цього питання і продовжить термін дію цього закону з тим, щоб в першому кварталі ми отримали кошти, щоб зменшити борги перед нашими підприємствами.

    Як особисто ваша сім’я сприйняла підвищення тарифів і наскільки це вдарить по вашій кишені?

    Сергій Ласіков: Моя сім’я живе в місті Києві. На сьогоднішній день заробітна плата, яку отримує заступник міністра, не дозволяє отримати субсидію. Тобто, наскільки змінюються тарифи, настільки зменшується та частина заробітної плати, яка залишається в сім’ї.

    Рисунок: Caricatura.ru

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ