Чи піде Євросоюз на поступки Україні?

В Брюсселі завершився візит української делегації на чолі з першим віце-прем’єром України Андрієм Клюєвим, який стосувався переговорів щодо зони вільної торгівлі. Зважаючи на те, що переговорний процес по угоді про асоціацію перейшов з економічної площини в політичну, цей візит є хорошим сигналом, що відповідні домовленості на високому політичному рівні будуть остаточно досягнуті. Експерти переконані, що Україна в даному питанні вийшла на фінішну пряму, і в другому півріччі можна очікувати підписання угоди про асоціацію. Але слід враховувати, що в останній період переговорів Європейський Союз дуже неохоче буде йти на якісь додаткові поступки, тому українській стороні потрібно буде проявити неабияку майстерність у переговорах, щоб пом’якшити умови для себе, зокрема, щодо доступу українських товарів на поки недоступний європейський ринок.

Про це на прес-конференції в «Главкомі» дискутували заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий та директор Інститут політичного аналізу та міжнародних досліджень Сергій Толстов.

Валерій Чалий: «Переговорний процес по угоді про асоціацію став питанням не економіки, а політики»

З певного періоду ми не розглядаємо окремо угоду про зону вільної торгівлі, ми розглядаємо угоду про асоціацію, яка складається з відповідних розділів, одним з яких є положення, які визначають всеохоплюючу і поглиблену зону вільної торгівлі.

Я хотів би наголосити, що сьогодні переговорний процес по угоді про асоціацію, включно зони вільної торгівлі, став питанням не економіки, а політики. Україна виходить на фінішну пряму в переговорах з Європейським Союзом, тому що, умовно, вже 90% і навіть більше текстів погоджено, питання залишаються щодо деяких аспектів, які виводяться на більш високий політичний рівень. В цьому аспекті візит першого віце-прем’єра України Андрія Клюєва до Брюсселю є хорошим сигналом, що відповідні домовленості будуть досягатися на більш високому політичному рівні. Відповідно, є надія, що те, що було заявлено на минулому ХIV самміті «Україна-ЄС» про завершення підготовки угоди про асоціацію вже цього року, буде здійснено.

Я вважаю, що цілком реалістично дійти до компромісів і парафувати цю угоду, і навіть підписати її в другому півріччі 2011 року під час головування Польщі в Європейському Союзі. Потім буде необхідно кілька, думаю, років ратифікаційного періоду, коли угода вступить в дію і фактично замінить діючу угоду про партнерство і співробітництво.

Що буде після цього? Це фактично новий рівень юридичного закріплення взаємних зобов’язань. Це реальна економічна інтеграція в ринок Європейського Союзу. Це застосування нових не тільки торгівельних правил між двома сторонами, але і практики внутрішньої економіки України.

Перший віце-прем’єр-міністр та прем’єр-міністр завжди говорять про економічний баланс. Я вважаю, що це не зовсім правильне визначення, тому що сьогодні мова йде про суттєві зміни не тільки в двосторонньому режимі, а й регуляції всередині України. Для цього інструмент угоди навіть може слугувати заміщенням відсутньої на сьогодні програми діяльності уряду в соціально-економічному розвитку.

Нагадаю, що ми напередодні початку четвертого року цих переговорів, які розпочалися 5 березня 2007 року. Угода про асоціацію і включно положення про зону вільної торгівлі будуть суттєво відрізнятися від типових угод про зону вільної торгівлі. Різниця в тому, що вона розповсюджується не тільки на товари, але і на послуги, капітали і пересування людей. Тому вона дійсно змінить якість наших стосунків з Європейським Союзом.

На сьогодні є деякі суттєві проблеми в товарообігу, хоча негативне сальдо і не настільки велике, як на інших напрямах, наприклад, на російському. Доступ для українських товарів на 500-мільйонний ринок ЄС, на жаль, до сих пір закритий. Є багато питань, які консервують ситуацію. Підписання цієї угоди є викликом для України, тому що це дійсно створить тиск на деякі підприємства, сектори, і примусить їх конкурувати більш якісно. Ми з вами як споживачі отримаємо в цьому плані позитив.

З іншого боку, Україна має значні ризики, тому що на засадах взаємності сьогодні не може говорити про інтеграцію економіки. Ми, на жаль, відстаємо по багатьох позиціях і вони сьогодні також є проблемними під час самого переговорний процес.

Ключові проблемні питання, які на сьогодні залишились, якраз стосуються положень по зоні вільної торгівлі. Я би виділив три ключові питання. По-перше, це доступ сільськогосподарської продукції на ринок Європейського Союзу. По-друге, питання квотування, перехідних періодів. Тут Євросоюз досить непоступливий і намагається залучаючи українську сировину та виставляти бар’єри для готової продукції. Також проблемним є вихід з транспортними послугами на ринок ЄС, де ЄС також займає досить жорстку позицію. По-третє, те, що пов’язано з пересуванням людей. В цій угоді українська сторона наполягає, щоб були відображені питання введення безвізового режиму в короткостроковому порядку денному, і пов’язує це з зоною вільної торгівлі. Якщо ми говоримо в перспективі про лібералізацію ринку праці, то тоді такий режим нам просто необхідний. Це ті аспекти, які стосуються переговорів з ЄС.

Але є і інші моменти. Сьогодні Україна паралельно активно запрошується (що прозвучало від президента та прем’єр-міністра Російської Федерації) до вступу до Митного союзу Росії, Казахстану і Білорусі. Одночасно ідуть консультації, які мають завершитися уже найближчим часом, про створення зони вільної торгівлі в рамках Співдружності незалежних держав. Тобто, є питання, які не можна одночасно вирішити.

В разі, якщо Україна завершить переговори і підпише документ про угоду про асоціацію включно щодо зони вільної торгівлі, вона вже не зможе говорити про приєднання до Митного союзу. Але при цьому ми можемо говорити про створення зони вільної торгівлі з Росією. Я вважаю, що це могло би бути рішенням, яке не суперечить процесу створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. Тим не менше, питання носить політичний характер. Ви знаєте, що 3 лютого було прийнято рішення у Верховній Раді за ініціативою народних депутатів Миколи Мартиненка та Арсенія Яценюка про проведення 11 травня парламентських слухань по зоні вільної торгівлі, економічної співпраці з ЄС і щодо Митного Союзу. Це буде важливий момент обговорення, який повинен був відбутися уже давно. Звичайно, на нього вплине і проведення в квітні міждержавної комісії України та Росії. Думаю, будуть ставитися питання щодо конкретних проектів інтеграції між Росією та Україною, тому цей рік буде визначальним в остаточному виборі оптимальної для України моделі економічної інтеграції. Така модель законодавчо вже обрана – це напрям Європейського Союзу, але всі завершальні процедури ми побачимо вже цього року.

Треба враховувати не тільки економічний та торгівельний баланс, а і те, що в стратегічному плані виграє Україна. Сподіваюся, що завдання, яке дав Президент Янукович, пришвидшити переговори, та візит Андрія Клюєва дозволить це питання завершити і поставити остаточні крапки над «і». Але потрібно розуміти, що Європейський Союз в останній період переговорів, дуже нелегко буде йти на якісь додаткові поступки. Тому, мабуть, шлях вже багато в чому пройдено, і сьогодні Україні треба шукати якихось додаткових заходів мінімізувати втрати і максимально використати переваги нового формату відносин України з ЄС. Треба не тільки мати юридичні зобов’язуючі документи, треба ще вміти ними користуватися задля захисту національних інтересів нашої держави.

Сергей Толстов: «В случае реализации соглашения о зоне свободной торговли, влияние Европейского Союза на Украину, резко усилится»

Визит первого вице-премьера Клюева носит не случайный характер, он был согласован еще во время визита в январе Еврокомиссара Фюле в Киев.

Переговоры по вопросам зоны свободной торговли между Украиной и Евросоюзом носят достаточно специфический характер. Стороны изначально приняли на себя протокольное обязательство о нерозглашении тех согласованный моментов и условий, которые обсуждаются в ходе различных раундов переговоров (а на сегодняшний день их уже состоялось пятнадцать). При этом мы не знаем деталей и особенностей этих переговоров за исключением тех случаев, когда делаются либо политические заявления сторон, которые отмечают позиции в ходе переговоров, либо происходит утечка информации самого различного свойства.

Ситуация для Украины в отношении переговоров о зоне свободной торговли и в той конфигурации условий, которые окажутся в конечном счете приняты, для украинской экономики не является легкой. Причем позиция Европейской комиссии в ходе этих переговоров далеко не всегда выглядела как достаточно заинтересованная. Например, предложение безквотного импорта бананов из Украины в Европейский Союз можно рассматривать не иначе как издевку над здравым смыслом. В то же время ограничение 500-тонами импорта рыбы из Украины также является достаточно тяжелой мерой.

Вместе с тем, визит Клюева, а также его предыдущие заявления, которые носили достаточно определенный характер, позволяют сделать вывод о том, что политическое украинским руководством решение о парафировании условий свободной торговли и возможном подписании соглашения об ассоциации в этом году уже принято. В то же время будут, очевидно, сделаны какие-то попытки Украины смягчить условия.

Нужно иметь в виду, что в случае реализации соглашения о зоне свободной торговли, экономическое и институциональное влияния экономических связей, и вообще влияние Европейского Союза на Украину, резко усилится. Если мы посмотрим действующее на сегодня соглашение, которое утверждено с помощью обмена ратификационными грамотами, - это План действий об имплементации будущего соглашения об ассоциации между ЕС и Украиной в рамках европейской политики соседства, то там есть целый ряд контрольных механизмов и элементов отчетности. То есть, суверенитет Украины открыт в строну Европейского Союза. Причем есть целый ряд достаточно жестких обязательств, которые можно сравнить с соглашениями по вступлению стран в Европейский Союз. Вместе с тем, Украина на сегодня не имеет перспектив членства, и соглашения подписываются исключительно в рамках европейской политики соседства.

Главным отличием Украины от тех стран, которые имеют перспективы членства и соглашения о вхождении в Европейский Союз, заключаются тем, что для стран-кандидатов ЕС выделяет непосредственную помощь из структурных фондов. Эта помощь касается выделения денег либо на переквалификацию людей, которые работают в тех сегментах экономики, которые неперспективны, и будут ликвидироваться в результате вступления той или иной страны в Евросоюз. Либо на переоборудование отраслей, где занято достаточное количество населения, которые могут оказаться конкурентоспособными. Либо на повышения качества менеджмента и квалификации этих людей, на внедрение европейских стандартов качества, экологического соответствия и целого ряда других положений. Мы видим, что у Украины этих условий не будет.

Поэтому в данном случае я бы не стал говорить о том, что европейское соглашение об ассоциации станет для Украины прорывом в будущее. Все зависит от степени устойчивости украинской экономики, от возможности адаптации, наличия инвестиционных ресурсов, которые смогут найти те или иные отрасли украинской экономики. А также это зависит от изменения менеджмента, потому что ряд положений Европейского Союза, в том числе по той же рыбе, можно обходить, покупая торговые марки тех стран, которые имеют соответствующие соглашения с Европейским Союзом, где квота является достаточно большой и не заполняется. Речь идет о том, что украинские предприятия смогут производить определенную продукцию или добывать сырье, которое может поставляться в Европейский Союз в результате соглашения с компаниями и государственными структурами стран, которые имеют определенные возможности.

Поскольку именно Европейский Союз был инициатором постановления зоны свободной торговли с Украиной, то он вряд ли будет затягивать ратификацию этого соглашения, причем пока порядок ратификации не совсем понятен. Вполне возможно, что Европейский Союз сможет принять постановление, которое позволит ограничиться одобрением этого соглашения Европейским парламентом, возможно также, что он будет перенесен на ратификацию в национальный парламент.

Второй момент, мы еще не знаем переходных условий, и насколько они будут позволять субъектам предпринимательства и отраслям экономики Украины осуществить технологическую модернизацию. Вполне вероятно, что металлургическое производство все же будет приведено в соответствующее состояние, что потребует огромных средств на очистные сооружения и на переработку отходов, то есть экологический аспект здесь является принципиальным.

Что касается сельского хозяйства, то в данном случае этот вопрос для украинской стороны принципиален, поскольку речь идет о том, что украинское правительство вознамерилось все-таки сохранить рентабельность сельского хозяйства и обеспечить его возможности с точки зрения ожидающегося дефицита продовольствия в мире, а также экономической безопасности Украины. Поэтому если в данном случае не будут достигнуты определенные уступки и баланс интересов между сторонами, то здесь может возникнуть главная проблема в плане подписания этого соглашения. Если речь будет идти о том, что украинская сельскохозяйственная продукция будет подавлена европейским влиянием, думаю, украинское правительство, вряд ли примет такие условия, по той причине, что это означает существенные угрозы для внутренней экономической безопасности и потерю возможности правительства влиять на характер цен на внутреннем рынке.

Третий момент, который присутствовал в ходе переговоров, но не являлся на данном этапе основным, – это элементы внутреннеполитического развития и состояние демократии. В этом вопросе претензии и критика носят общий характер. В данном случае европейская сторона ведет себя слишком дипломатично и не говорит о том, что действительно является проблемой, например, качество проведения выборов, состояние подсчета голосов, а также обеспечение возможности конкурировать на выборах. С другой стороны, говорит о прежнем опыте, как об элементе существенных достижений. Хотя если качественно подходить к анализу ситуации в стране, то я не думаю, что положение прав человека два-три года тому назад и сегодня в Украине серьезно отличаются. В данном случае, вероятно, что в отношении зоны сводной торговли и соглашения об ассоциации вопросы демократии не будут главными. В то же время, очевидно, что диалог между Европейским Союзом и украинской властью по этим вопросам должен носить более предметный и обоснованный характер.

Украинская сторона хочет вести диалог с Европейским Союзом по четырем свободам: движение товаров, услуг, рабочей силы и капитала. Тот формат соглашения об ассоциации, который есть на сегодняшний день, абсолютно не предусматривает возможности движения людей как рабочей силы. Вопрос о визовом режиме, если он и будет фигурировать в соглашении об ассоциацию, будет носить отдельный характер. Потому что по европейской практике трехмесячные короткосрочные визиты граждан, даже если они носят безвизовый характер, не дают право на трудоустройство.

Что касается моделирования внутреннего развития, то план действий по соглашению об ассоциации, действующий между Украиной и ЕС, будет оказывать очень серьезное влияние на украинскую политику. Правда, там есть один момент, который позволяет украинской стороне все-таки удерживать определенный баланс отношений, а именно это совместная оценка прогресса по тем или иным направлениям.

В то же время, не правильно рассчитывать на благоприятную конфигурацию экономики и на защиту каких-то важных внутренних экономических интересов без экономической стратегии. Поскольку мы уже двадцать лет жили с ожиданием того, что рынок придет и все устроит. Но мы увидели, что украинская экономика из достаточно высокотехнологичной стала сырьевой, деградирующей с высокой степенью безработицы и т.д. То есть совершенно очевидно, что продуманная экономическая стратегия развития Украине нужна, она будет представлена нынешним правительством, уже объявлен план инвестиционного развития. То есть, речь идет о том, что украинское правительство будет стараться привлекать инвестиции в развитие приоритетных направлений экономики Украины, в том числе производственных инвестиций в сегментах, которые касаются технологических отраслей. Такие действия должны предполагать целый ряд уступок, привилегий и других условий, которые смогут привлечь инвестиции из стран Европейского Союза.

Соглашение об ассоциации нельзя рассматривать как программу действий для украинского правительства и реформирования украинской экономики, точно также как меморандум о сотрудничестве с МВФ не может служить программой действий правительства. Целенаправленная политика украинского правительства для того, чтобы обеспечить выгодный режим условий, необходима.

Что касается непосредственно тональности визита, то его целью действительно являлось переведения более критически важных вопросов соглашения об ассоциацию на политический уровень, поскольку, несмотря на то, что переговоры ведутся на экспертном уровне решение о его подписании будут, несомненно, политическим.