Нацбанк валить рейтинг влади?

Нацбанк валить рейтинг влади?

З 28 жовтня українці зможуть здати валюту без паспортів, але купити долари та євро без цього документу зась.

З 28 жовтня українці зможуть здати валюту без ксерокопіювання паспортів, але купити долари та євро без цього - зась. Тож Нацбанк, як і обіцяв, «покращив» ситуацію, але частково. Експерти стверджують, що головний результат паспортизації є падіння довіри до банків, до НБУ і до влади.

Чому ускладнено процедуру купівлі валюти дрібними покупцями? Чи вправі банк поділитися з податковою своєю електронною базою таких клієнтів, і чи можна подати на цю установу до суду через порушення банківської таємниці? Які зараз позиції у долара та євро?

Про це в прес-центрі «Главкому» розповів президент Асоціації українських банків, віце-президент Центрально-Євразійської банківської федерації Олександр Сугоняко.

Олександр Сугоняко: «Не може бути масової подачі інформації від банків до податкової, бо це буде порушення банківської таємниці»

Щодо паспортизації, нагадаю, що донедавна діяла постанова НБУ № 502 від 2002 року, яка регламентує процедуру обміну готівкової валюти. Постанова, яка була прийнята 11 серпня 2011 року і вступила в дію вже з 23 вересня, викликала шквал незадоволення, яке залишається досі. Потім були заяви та обіцянки керівництва Національного банку про те, що покращено цю ситуацію. Вийшла постанова №364, яка вступає в силу з 28 жовтня цього року. Одразу пішли повідомлення про те, що НБУ відмінив ксерокопію паспортів при обміну валют. Відповідно, виникло багато нарікань на банки, бо люди почитали, що все в порядку, приходять в банк, а, виявляється, що паспорт таки потрібен. Тому дам коротке роз’яснення, яким чином зараз буде здійснюватися купівля валюти. Перше: ви не маєте права купувати валюту в Україні більше, ніж на 150 тисяч гривень. Друге: на суму до 150 тисяч гривень ви можете купити валюти, але тут обов’язкова паспортизація. Таки чином громадянин України чи іншої держави для того, щоб купити валюту має мати при собі паспорт.

Банк мусить записати в касові документи прізвище, ім’я, по-батькові, номер та серію паспорта, ким та коли виданий. Ці всі документи мають зберігатися в так званих документах дня, які потім брошуруються, підшиваються. Крім того, вони ще мають зняти копію з вашого паспорта (першої та другої сторінок), поставити печатку на них і підшити документи. Це по кожному акту продажу банком валюти. У постанові №278, яка діяла до цього часу, до 50 000 гривень по суті в «документах дня» банк мав залишати копію 1 сторінки, а не записувати всі згадані вище речі.

Таким чином, нам розказують, що це є боротьба з корупцією. Людина, купуючи 10 чи 100 доларів, має знати, чи не є це корупційний акт. Для того, щоб скорумпувати на мільйон, порахуйте, скільки разів людина має цю корупційну діяльність зробити.

Якщо хочуть справді боротися з корупцією, нехай від чиновників відповідного рівня вимагають показати свої доходи та витрати, звідки дачі, дорогі речі та автомобілі. Замість того, щоб документувати поголовно всі операції купівлі та продажу валюти. Навіть при здачі валюти касир має записати у квитанцію прізвище, ім’я, по-батькові, зберегти це для чогось. Тобто, нічого незначуща робота, але людина її має робити, витрачати час для того, щоб обмежити кількість людей, які можуть купити чи продати валюту. Тобто створити проблеми для роботи обмінних пунктів. Для чого?..

Ми від Асоціації українських банків написали лист голові Національного банку. Запитання дуже просте: яка частина валюти, продана банками, куплена дрібними покупцями? За нашою інформацією, ця сума не перевищує 30%.

До листа я ще додав інформацію, надруковану в одній із газет, де йшлося проте, що чотири невеликі банки купили у населення 60 мільйонів доларів, а продали 2,1 мільйона. Тобто, замість того, щоб справді шукати корупціонерів, де обертаються сотні мільйонів доларів , починають пресувати українське населення, по суті збираючи на них досьє. Кому це потрібно, я не знаю.

Ніякою боротьбою з корупцією це не може бути. Це швидше схоже на імітацію діяльності. Так само і Президенту доповіли про те, що зупинили вивезення валюти із України. Ви уявляєте собі, по 10 доларів купили мільярд, це 100 мільйонів покупок мало бути здійснено, 100 мільйонів паспортів. Це абсурд. Не такими обсягами купують і не там шукають кримінал, а зовсім і іншій сфері.

Головний результат паспортизації є падіння довіри до банків, до Національного банку і до влади. З якою метою це робилося? Щоб загнати це все в тінь і взяти під контроль чи для того, щоб дати можливість людям з крупними сумами гривень купити валюту, скільки хочуть, за рахунок зменшення можливості купити цю валюту, тим, хто купує 10 чи 100 доларів? І це робиться зі словами про покращення та наміри зробити більш зручними операції по продажу валюти.

Щодо фінансової ситуації в Європі та світі. Керівництво Федеральної резервної системи заявило про те, що кількісних пом’якшень немає чого чекати, кошти більше вливати в економіку вони не будуть, тому що бояться інфляції. Це означає, що ми можемо з вами очікувати рецесії у США.

Євросоюз сьогодні починає формуватися вже як дворівнева структура, де є 17 країн зони євро та ще решта 10. Спроба консолідації бюджетних процесів в країнах, які належать до зони євро, передбачає перенесення цієї консолідації в тому числі і на економічну політику цих країн. Це означає, що ринок Євросоюзу може бути не зовсім вільним, і країни-члени ЄС, які не є в зоні євро, можуть мати проблеми з реалізацією своїх товарів на цьому ринку. Конфлікт керівників Франції та Великобританії показав глибину цих проблем. Франція, яка має проблеми зі своїми банками, що тримають занадто багато боргових зобов’язань периферійних держав, зацікавлена в тому, щоб отримати доступ до хай і інфляційних, але коштів для того, щоб вирішити проблему ліквідності і платоспроможності своїх банків. Вони наполягають на інфляційному методу виходу з кризи. Інші країни – в першу чергу Німеччина – дотримуються базового правильного економічного підходу до розв’язання цієї кризи. Суть його полягає в тому, що економіка будь-якої країни має жити по статкам. Принцип жити в борг сьогодні валиться.

Які принципи ми пропонуємо, аби Україна мала шанс вийти із кризи? Це принцип життя по статкам та по совісті. Слава богу, у нас відмінено валютне кредитування. Але є ще одна проблема – це імпорт. Ми дожилися до того, що в цьому році у нас уже імпорт продукції харчування перевищує те, що ми самі для себе виробляємо. Не можна нічим пояснити, що дефіцит поточного рахунку 5,5 млрд. Ми маємо ситуацію, коли із валютних резервів мусимо покривати недостачу валюти, яка є у нас на рахунку. Зведений платіжний баланс за дев’ять місяців: скільки прийшло, стільки й вийшло. Ми вийшли практично на нуль – 70 мільйонів, а на початку року там були мільярди. Це основний тиск на валюту. Ми неодноразово говорили про те, що необхідно зменшити імпорт, а цього й досі немає. Хоча Нацбанк намагався це зробити в частині створення проблем для кредитування споживання направленого на кредитування імпорту. Але так нічого і не було зроблено і ця проблема загострюється.

Якщо говорити про внутрішню ситуацію, то ми йдемо в зону вільної торгівлі з Євросоюзом, потім ні з того, ні з цього без будь-якої підготовки прем’єр-міністр підписує угоду про зону вільної торгівлі з СНД. Ст.2 цієї угоди передбачає 40 сторінок винятків переліку товарів, які виймаються із ЗВТ. Це по суті угода про вилучення із зони вільної торгівлі. Навіть, щоб вийти із ЗВТ, треба за рік попереджати. Як кажуть, «зайшов – рубль, вийшов – десять».

Ця невизначеність говорить про відсутність ясної, продуманої відкритої позиції. Не визначені стратегічні цілі – це головна наша проблема.

Дані про громадян вводяться одразу в електронному вигляді, таким чином створюється база?

Олександр Сугоняко: Так, створюється електрона база, яка зберігається у банку.

Паспортизація ускладнює життя лише дрібним покупцям валюти?

Олександр Сугоняко: Справді, створюються проблеми для покупки малих дрібних об’ємів валюти, а крупні з мільйонами доларів як ходили, так і ходять. Можливо, ідея в тому і полягає, щоб створити проблеми для дрібних покупок, а дати можливість гривні поміняти на долари комусь іншому.

В Україні існує плаваючий курс, але в межах 5%. А що буде, якщо відпустити його у вільне плавання?

Олександр Сугоняко: Якби Нацбанк не витратив більше трьох мільярдів доларів у вересні, то це вільне плавання вже було б, навіть не хочу називати цифри. Але він утримав курс, і це було правильно зроблено. У нас немає маяків, за які чіплятися бізнесу для того, щоб планувати свою діяльність. Це один із останніх економічних маяків, які є. Якщо це впаде, все залежить від меж: 2-3% ще може бути, а більше – це дестабілізація, і щоб її тримати, не вистачить ніяких валютних резервів.

Як можна оцінити збитки банків від запровадження системи паспортизації?

Олександр Сугоняко: Ціна ксероксу (близько 1 000 грн.), витрати на папір плюс суттєве зменшення об’ємів купівлі-продажу валют та зменшення доходів. Як сказав керівник НБУ, у 2-3 рази зменшились обсяги, відповідно, зменшились і доходи банків, які офіційно чесно та відкрито проводять операції купівлі-продажу.

Багато говорилось про смерть долара. Тепер не знають, що робити з євро. В якій валюті краще тримати заощадження?

Олександр Сугоняко: В 1994 році 100 доларів були хорошими грошима, сьогодні – ніщо. Ціна троїцької унції 31,6 грам золота коштував 35 доларів у 1975 році, сьогодні - 1 650-2 000 дол. Тобто, долар падає в ціні. Але до вибрів президента США ніяких надзвичайних подій з доларом не відбудеться і він триматиметься на нинішньому рівні.

Щодо євро є маса проблем. Держави зони євро мають проблеми із обслуговуванням своїх боргів. Якщо основні гравці на цьому ринку ще не мають проблем, але є різке падіння темпів зростання економіки. Отже, надходження в бюджет цих країн так само буде падати, і коштів на обслуговування поточних боргів так само не буде. Плюс проблеми з банками, в тому числі і світового масштабу. Це все дає підстави говорити про те, що проблеми у євро значно серйозніші і проявитися вони можуть вже протягом року. Але не треба тікати: якщо ви в доларі – так і будьте, якщо в євро – залишайтесь з ними, або купуйте активи, які не знецінюються.

Чи може податкова отримати дані електронної бази банку про клієнтів, які купують валюту, та вимагати задекларувати свої доходи?

Олександр Сугоняко: Не може бути масової подачі інформації від банків до податкової, бо це буде порушення банківської таємниці. Проте локально касир обмінного пункту може скинути інформацію якомусь «сусіду» з податкової чи криміналу.

Чи можна в такому разі подати до суду на банк за розкриття банківської таємниці?

Олександр Сугоняко: Можна і треба. Банківська таємниця потрібна не тільки нашим клієнтам, а в першу чергу самим банкам. Коли збирається опитування клієнта і вимагається інформація, яку ви не хочете давати – то й не давайте, відмовляйтесь. Щось буде не так – подавайте на банк до суду.

А «наїзд» податкової буде законним на підставі даних банку?

Олександр Сугоняко: Податкова має дати джерело, звідки вона взяла цю інформацію. Тоді те джерело має нести відповідальність, у відповідності із законом про порушення банківської таємниці. Так мало б бути в нормальні країні, і так буде в Україні.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: