Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    В Україні стає менше безробітних і більше бідних

    • Галина Каплюк, Альона Блохтур, фото Станіслава Груздєва, «Главком»
    • Розсилка
    В Україні стає менше безробітних і більше бідних

    При рекордному збільшенні безробітних у світі до 205 мільйонів, в Україні соціологи відмічають певні позитивні тенденції.

    При рекордному збільшенні безробітних у світі до 205 мільйонів, в Україні соціологи відмічають певні позитивні тенденції. Адже рівень безробіття серед працездатного населення за перше півріччя цього року становив 8,9%, а за аналогічний період минулого року він був – 9,2%. Такі показники зайнятості в Україні є найкращими у Європі, але насамперед тому, що у нас до зайнятих відносять селян, які працюють у власних господарствах. Тож в Україні безробітних 1,81 мільйони.

    Водночас зайнятість в Україні не захищає людину від бідності. Сьогодні 23% сімей, де всі члени родини працюють, знаходяться за межею бідності.

    Про це на прес-конференції в «Главкомі» говорили провідний експерт Центру Разумкова, колишній перший заступник міністра праці та соціальної політики Павло Розенко та провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Лідія Ткаченко.

    Лідія Ткаченко: «Очікувати загострення на ринку праці через підвищення пенсійного віку не варто, тому що кількість населення працездатного віку все рівно буде скорочуватися»

    В масштабах всього світу кількість безробітних дійсно зростає. По-перше, у зв’язку із збільшенням кількості населення у світі, зокрема, у працездатному віці є об’єктивне підґрунтя для зростання кількості безробітних. По-друге, впливає також проникнення ринкових відносин, бо безробіття є ринковим явищем. В такому вигляді, як його визначає Міжнародна організація праці, воно існує тільки за достатньо розвинутих ринкових інструментів. В традиційному суспільстві, де господарство здійснюється переважно в натуральний спосіб, безробіття як такого немає, тому що люди працюють на землі, тому не шукають оплачуваної роботи по найму та не збираються організовувати бізнес. Тому причинами безробіття також є процеси індустріалізації, збільшення кількості міського населення, руйнування традиційного ще феодального устрою суспільства, особливо це стосується країн, що розвиваються.

    Звичайно, мають вплив і економічні чинники. Співвідношення кількості людей, що шукають роботу, які не мають роботи і готові стати до роботи – це три основоположні критерії, за якими визначається безробітне населення за міжнародними стандартами. Дійсно існують побоювання, що рівень безробіття в світі надалі зростатиме. Причина цьому те, що ще не оговталися від першої хвилі фінансово-економічної кризи, а вже є сигнали про другу хвилю. Це, зокрема, стосується країн Європи, де безробіття зростає в багатьох країнах. За даними «Євростату», в Євросоюзі безробітними є 23,264 мільйони людей. Найнижчий рівень безробіття в Австрії (3,9%), Нідерландах (4,5%) та Люксембургу (4,8%), а найвищий - в Іспанії (22,6%).

    В Україні ситуація поки що більш-менш стабільна. Є певні обнадійливі тенденції щодо структури і причин безробіття. Зменшилася кількість людей, які втратили роботу з економічних причин, грубо кажучи, були звільнені з підприємств. Збільшується пожвавлення і мобільність працівників підприємств, тому можна констатувати, що кількість працівників підприємств все ж таки має зрости в цьому році. Це дуже добре, бо наймані працівники підприємств - це основний найбільш стабільний і надійний контингент платників пенсійних внесків. Але треба пам’ятати, що ми живемо в глобальному світі, тому багато залежатиме від того, як буде розвиватися ситуація в Європі і загалом у світі.

    За перше півріччя 2011 року кількість безробітних у віці 15-70 років становила 1,81 мільйони. Рівень безробіття у відсотках до економічно активного населення по віковій групі 15-70 років – 8,2%, а серед працездатного населення - 8,9%. Для порівняння, у першому півріччі 2010 року – рівень безробіття серед 15-70-річних становив 8,5%, серед працездатного населення – 9,2%. Безробіття має певну сезонність, як правило, найнижчий рівень безробіття в третьому кварталі. Але судячи з підсумків першого півріччя, в цьому році можна очікувати зниження рівня безробіття, порівняно з минулим роком. Можна очікувати, що для населення працездатного віку в Україні він становитиме приблизно 8,6-8,8%.

    Павло Розенко: «Зайнятість в Україні не захищає людину від бідності»

    Факт залишається фактом, що показники зайнятості в Україні є одними з найкращих в Європі. Там кількість безробітних приблизно на рівні 12-13%, а у нас в середньому - 8,2-8,7%. В кризові періоди наші роботодавці знайшли виходи, як балансувати на пікових ситуаціях, знайшовши форми неповного робочого дня або відпустки за власний рахунок. За рахунок цього, зокрема, і в 2008 році вдалося уникнути серйозних загострень в соціальній сфері.

    Але якщо у нас так все добре, то чому ж все так погано? Справа в тому, що зайнятість в Україні не виконує свою головну соціальну функцію - вона не захищає людину від бідності. Сьогодні 23% сімей, де всі члени родини працюють, знаходяться за межею бідності. Якщо працює один член сім’ї, то таких родин за межею бідності вже 35-37%. З народженням дитини, ризик бідності посилюється, зокрема, і серед працюючого населення. За межею бідності знаходиться 26% сімей з однією дитиною, 39% - з двома, понад 70% - з чотирма і більше дітей. Величезне розшарування по бідності між селом і містом: місто – 15% сімей за межею бідності, село – 36%.

    Першою причиною цього є політика держави на дешеву робочу силу, другою – тінізація економіки нашої держави. Показником політики держави на дешеву робочу силу є структура доходів наших громадян, в якій 42% - заробітна плата, і майже стільки ж 39% - це різноманітні соціальні трансфери і виплати. В цивілізованих європейських країнах заробітна плата займає 60% доходів громадян. При цьому найжадібнішим роботодавцем є держава. Якщо середня заробітна плата в державі 2 700 гривень, то в системі освіти середня заробітна плата 2 100 гривень, в системі охорони здоров’я – 1 700, в наданні соціальних послуг – також 1 700. Разом з тим в державній службі рівень оплати праці більше, ніж середня по Україні, і складає приблизно 3 100 гривень.

    Ще одним показником начебто зайнятості, який одночасно є фактором бідності, є те, що уряд до цього часу не може вирішити питання заборгованості по заробітній платі. На сьогодні вона складає 1,2 мільярди гривень. При чому за вересень цей борг зріз на 2,5%. За останні півтора року динаміку зменшення заборгованості показує недержавний сектор, а на державних підприємствах, які безпосередньо знаходяться під управлінням уряду, заборгованість зросла на 105%. Станом на 1 січня 2010 року вона складала 100 мільйонів, а на 1 жовтня 2011 - 206 мільйонів.

    Сьогодні в центрах зайнятості середній розмір заробітної плати приблизно в два рази менший, ніж в середньому по регіону. Вакансії, які сьогодні має Центр зайнятості, неконкурентоздатні, тому на них немає попиту серед громадян. Ідеологією уряду повинна стати перш за все відмова від дешевої робочої сили, бо Україна сьогодні напередодні чергової хвилі втрати трудового та інтелектуального потенціалу у державі. Українці сьогодні знаходяться в трійці лідерів по заявкам на «Green Card» на виїзд до Сполучених Штатів Америки.

    Яким є стан безробіття на селі?

    Павло Розенко: Проблема нашого сільського господарства полягає у двох аспектах. Перше – очевидна сезонна характеристика зайнятості, коли з дванадцяти місяців, які може працювати сільський мешканець, в офіційному секторі йому пропонують роботу на 6-7 місяців. Все інше – це соціальні трансферти, які вони отримують через Державний центр зайнятості у вигляді виплат по безробіттю, частка яких в майбутніх пенсійних виплатах абсолютно мала. Тому сільське населення України на сьогодні приречене як на мізерні заробітні плати, так і в майбутньому на мізерні пенсії.

    Лідія Ткаченко: Рівень безробіття працездатного населення в першому півріччі цього року у міській і сільській місцевості був однаковий – 8,9% по працездатному населенню. Але тут треба мати на увазі, що практично половина зайнятих у сільській місцевості працюють в особистих селянських господарствах, і хоча б частково продають свою продукцію, тому вони відносяться до зайнятих. Тобто, практично половина сільського населення – це неформальна зайнятість переважно у особистих селянських господарствах. Тому, ми маємо кращі показники безробіття в Україні, ніж в країнах ЄС, де явище особистого селянського господарства мало поширене. Якби ми із зайнятого населення вилучили особисті селянські господарства, то у нас би була зовсім інша картина, рівень безробіття в селі був би значно більший.

    Отримати статус зареєстрованого безробітного в Державному центрі зайнятості сільському мешканцю дуже важко саме через наявність особистих селянських господарств. Тому для сільських мешканців допомога по безробіттю навіть у мінімальному розмірі малодоступна.

    Як впливає на рівень безробіття те, що молодь не бажає іти на низькооплачувану чи непрестижну роботу?

    Лідія Ткаченко: Серед молоді 15-24 років рівень безробіття найвищий. Якщо загалом по працездатному населенню 8,9%, то по молоді - 19,4%. Це нормальне явище, що серед молоді рівень безробіття вдвічі вищий, ніж в середньому по всьому населенню, саме через те, що це пошук першого робочого місця, немає навичок шукати роботу, немає уявлень, на яку роботу можна розраховувати.

    Явище, коли людина не погоджується на абияку роботу і шукає собі роботу з високим соціальним статусом та заробітком, все ж таки притаманна не молоді, а, як правило, людям за 30 років, які вже мали високооплачувану роботу, чогось досягли.

    Павло Розенко: Сьогодні молода робоча сила складає основу тіньової економіки, яка у нас є в країні. Це в першу чергу пов’язано з тим, що молода людина думає, що до пенсії ще далеко, можна офіційно не нараховувати собі стажу роботи, пенсійного та іншого страхового стажу. Тому роботодавцю з молодою людиною набагато легше домовитися про неформальну зайнятість і отримання відповідних дивідендів в конвертах.

    Чи збільшиться кількість безробітних у зв’язку з підвищенням пенсійного віку?

    Павло Розенко: Безумовно, ризики є. Питання в тому, чи будуть створені нові робочі місця для людей, які старше, умовно кажучи, 50-ти років, чи тільки заходять на ринок праці. Основна претензія у жінок до пенсійної реформи була про те, що вони не проти працювати, але щоб їм для цього дали зайнятість з нормальними умовами. На мою думку, вплив пенсійної реформи на зайнятість населення скоріше негативний, ніж позитивний.

    Лідія Ткаченко: Жінки, які зараз підпадають під подовження пенсійного віку, навряд чи будуть шукати собі нову роботу, вони будуть просто допрацьовувати на тих робочих місцях, які у них є. А хто не працював у 50 років, навряд чи буде шукати роботу після 55-ти. Разом з тим, кількість населення працездатного віку все рівно буде скорочуватися навіть з новою межею пенсійного віку. Це пов’язано з тим, що у нас у працездатний вік входять дуже малочислені покоління народжених у кризові 1990-ті роки. Тому очікувати якогось загострення на ринку праці суто через пенсійну реформу не варто, тому що кількість населення працездатного віку все рівно буде скорочуватися. У нас дуже поширена зайнятість пенсіонерів, тому просто зменшиться їх зайнятість. Але у зв’язку з пенсійною реформою ринок праці точно не постраждає.

    За даними Державного центру зайнятості, рівень безробіття в країні становить 2%, за даними Держкомстату – 8,9%. Чому такий великий розрив в даних?

    Лідія Ткаченко: Цифра Державного центру зайнятості 2% - це зареєстроване безробіття, у них на обліку перебувають 578 тисяч осіб. За даними Держкомстату - 8,9%. Різниця у даних пов’язана з тим, що не всі люди, які шукають роботу, звертаються до Державної служби зайнятості. Переважна кількість людей намагаються знайти роботу через особисті зв’язки, інтернет чи пряме звернення до роботодавців. До служби зайнятості звертаються переважно люди, які менше впевнені в своїх можливостях, мають менших вибір способів пошуку роботу. І, звичайно, існують жорсткі критерії, хто не може бути офіційно безробітним, зокрема, для сільського населення.

    Павло Розенко: До Державного центру зайнятості, як правило, люди звертаються не для того, щоб знайти роботу, а переважно для отримання допомоги по безробіттю. Але дуже багато людей, навіть тих, які офіційно і легально звільнені, права на таку допомогу не мають. Тому насправді ніякої розбіжності в даних немає, просто це дві різні категорії. Одна – зареєстровані в Центрі зайнятості, інша – дані Державної статистики, які є більш об’єктивними.

    Людям яких професій найважче знайти роботу?

    Лідія Ткаченко: Дані Державного центру зайнятості щодо навантаження на вільне робоче місце показують, що найважче знайти роботу якраз людям без кваліфікації. Важко працевлаштуватися також кваліфікованим робітникам, тому що виробництва в прямому значенні цього слова залишилося дуже мало, відповідно, скорочується кількість виробничих одиниць.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ