Чи готовий Київ до снігопадів та ожеледиці?

Чи готовий Київ до снігопадів та ожеледиці?

Комунальники переконують, що транспорт в столиці не зупиниться навіть за умови аномальних снігопадів.

Комунальники переконують, що транспорт в столиці не зупиниться навіть за умови аномальних снігопадів. Для підготовки доріг до зими використано близько 20 мільйонів гривень, а житлового господарства – близько 15 мільйонів гривень.

Дорожніми організаціями заготовлено близько 40 тисяч тонн посипальних матеріалів. В основному традиційно це буде технічна сіль, але в якості експерименту застосують новий реагент - бішофіт.

Готові в будь-який момент стати до роботи 300 одиниць техніки: 104 солерозкидувачі, 98 снігоочищувальних машин, 32 навантажувачі посипальних матеріалів і 50 тракторів із щітками для прибирання снігу. Для прибирання дворів та прибудинкових територій буде залучено 5,5 тисяч двірників та більше двохсот трактористів. Крім того, в кожному ЖЕКу створені бригади покрівельників, які пройшли спеціальну підготовку для збивання бурульок.

Про це в прес-центрі «Главкому» розповіли генеральний директор Комунального підприємства «Київавтодор» Георгій Глінський та заступник начальника Головного управління житлового господарства Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв.

Георгій Глінський: «Ми закликаємо всіх водіїв дати можливість комунальним службам під час снігопадів виконати свою роботу»

Щоб зима не перешкоджала руху транспорту, треба підготувати достатню кількість посипального матеріалу, техніку для цих робіт, визначити місця складування снігу та вулиці, які насамперед треба прибирати, відповідно до технологічного регламенту. Крім того, необхідно поставити дорожні знаки, які б дозволяли паркування по парним числам на парній стороні, а по непарним числам на непарній стороні для того, щоб не перешкоджати прибиранню снігу.

На 1 листопада дорожніми організаціями було заготовлено близько 40 тисяч тонн посипальних матеріалів. Зокрема, 29 тисяч тонн технічної солі (натрій-хлор), 2 тисячі тонн фрикційних матеріалів та 7,5 тисяч тонн піскосоляної суміші, яку ми використовуємо для посипання підйомів та спусків. Для експерименту ми взяли в цьому році 12 тонн реагенту бішофіт (хлорид магнію), подивимось, як він себе поведе в міських умовах. Заготівля ще продовжується, у нас є контракти із заводом Артема – єдиним в Україні виробником технічної солі.

Підготовлено близько 300 одиниць техніки: 104 солерозкидувачі, 98 снігоочищувальних машин, 32 навантажувачі посипальних матеріалів і 50 тракторів із щітками для прибирання снігу. Минулого року було закуплено 62 одиниці комунальної техніки, це так звані «кадеемки» - комбіновані дорожні машини, тротуарно-прибиральні машини, автогрейдери, навантажувачі. Таким чином, все, що ми планували по підготовці до зими на сьогоднішній день було виконано. З 15 жовтня у нас постійно чергують по 2-3 людини в кожному районі міста. Якщо йде штормове попередження, то підключається МЧС і ми всіх виводимо на роботу. Керівник Гідрометцентру Кульбіда два рази на день присилає нам інформацію стосовно прогнозу.

Але я переконаний, тільки-но випаде перший сніг, все одно одразу з’являться заголовки на кшталт «Сніг застав комунальників зненацька». Проте нас це не лякає, по-перше, все, що у нас заготовлено, є запорукою того, що транспорт в місті не зупиниться. По-друге, треба розуміти, що не відбувається чудо, і якщо пішов снігопад та ускладнилися погодні умови, комунальні служби не можуть, ніби змахнувши чарівною паличкою, одразу зробити так, щоб став чорним асфальт і сухою дорога. Цього не може бути, бо є технологічні процеси, які передбачені технічними правилами. Там чітко записано, що через півгодини після початку снігопаду виїжджає техніка та починає обробляти покриття сіллю. Після цього відбувається реакція солі з хлором, який є її складовою частиною, але повинен пройти деякий час, щоб ця реакція почалася і лід почав танути. Автомобілі прискорюють змішання снігу із сіллю, тоді з’являється так звана «каша». Якщо снігопад не закінчився, а продовжився через 2-3 години, відбувається повторне посипання. Маса, яка починає танути, через збороприймачі йде з дороги. А вже в нічний час (за потреби і в денний час), коли зменшується трафік, йдуть снігоочищуючі машини, які розчищають сніг, але не йдуть так звані «загони». Загони – це колонна таких машин, які ідуть одна за одною, захоплюючи всю проїжджу частину, та збивають вали на сторону, а потім цей сніг вивозиться на відповідні місця складування. Добре, коли сніг іде вночі, бо до того часу, як люди поїдуть на роботу та піде громадський транспорт, починаючи з 2-3 години ночі виходять ці «загони» і очищують дороги та зупинки, щоб можна було зранку безперешкодно пересуватися. Два роки тому, коли була жахлива зима з аномальною кількістю опадів, в Києві транспорт не зупинився ні на хвилину, хоч і були ускладнення.

Умови роботи по боротьбі із зимовою слизькістю ускладнюються тим, що на сьогоднішній день зареєстровано десь близько 1 000 300 автомобілів у місті Києві. Звичайно, відсутність парковок, відповідної інфраструктури призводить до того, що багато транспорту залишається на проїжджій частині, й це ускладнює прибирання снігу. Ми закликаємо всіх водіїв до того, щоб вони дотримувались правил, які вивішуються, і дали можливість комунальним службам під час снігопадів виконати свою роботу.

Слід зазначити, що для боротьби із льодом ми використовуємо технічну сіль – це натрій хлор. Часто запитують, чому не реагенти, бо розчин солі псує взуття? Тут проста відповідь: коли мова йде про життя людей, то про підошви ніхто не думає. Якщо порівняти європейський досвід та український, то Європа, як і Київ, використовує натрій хлор. Є винятки на історичній частині міст, де використовується посипальний гранітний матеріал. Кажуть, що сіль погано впливає на навколишнє середовище, що від цього гинуть дерева та жовтіє трава. Ми консультувалися з різними фахівцями цієї справи, якось на конференції я запитав у німецького професора, який доповідав стосовно снігоборотьби, чому вони не використовують інших реагентів, які нам завжди пропонують і з якими ми експериментуємо? Він відповів, що сіль використовують, бо вже знають, як вона впливає на навколишнє середовище. Щоб там не було, але екологічно чистий матеріал ніколи не розтопить лід, тому що має пройти хімічна реакція. Він каже, що трава все рівно відроджується, дерева ростуть, вони просто працюють, щоб зменшити цей негативний вплив на навколишнє середовище.

До речі, останні машини, які ми закупили, з німецьким комп’ютерним обладнанням, яке регулює кількість посипального матеріалу в залежності від температури та ширини полоси посипання (щоб не потрапляло на зелену зону). Це призводить до економії та раціонального використання. Крім того, у нас є домовленість з «Київзеленбудом» про те, що вони в цьому році будуть запроваджувати прикриття лунок відповідними матеріалами для того, щоб суміш туди не потрапляла. А коли жовтіють каштани та інші дерева, не поспішайте нарікати на «дорожників», а подивіться на будь-які схили, де ростуть такі самі дерева, - у них ці ж самі хвороби.

Наприклад, Москва використовувала кальцій-хлор, а це в 7-11 разів дорожчий матеріал, ніж технічна сіль. Ми вивчали цей досвід, кількість його розходу більша, але кальцій нібито сприятливо впливає на рослинність. Однак зараз московська прокуратура розбирається, хто дав команду використовувати цей матеріал. Виявилося, що там є негативна властивість: якщо перевищити хоча б небагато його дозування, то тоді він ця маса стає як масло і на дорогах стає ще слизькіше. Внаслідок цього місяць тому відбулося багато ДТП у Москві.

Отже, завершу словами німецького професора, який сказав: ми знаємо як впливає сіль, але як впливають реагенти через декілька років, ми не знаємо, тому дуже обережно до цього підходимо.

Петро Пантелеєв: «До прибирання снігу буде залучено 5,5 тисяч двірників»

Ми почали підготовку до зими ще в травні. В розпорядженні голови КМДА були вказані дуже серйозні заходи щодо роботи в складних умовах снігопадів, прибирання снігових заметів, накрижень. Тож ще місяць тому ми були готові до першого снігу. Додатково закуплено 23 одиниці техніки - це сучасні трактори, які мають працювати на невеликих вулицях, що значно полегшить роботу двірників. Загалом за останні два роки було придбано 40% від наявної на сьогодні техніки. Тобто, ми значно розширили штат техніки, необхідної для вчасного прибирання снігу, бо якщо пропустити момент, коли сніг тільки падає і ще м’який, то наступної доби вже буде складніше його прибирати - доведеться брати і скрибки, і інші інструменти.

Крім того, районні адміністрації, комунальні підприємства закупили зимовий одяг для працівників, щоб не допустити їх переохолодження. Є 203 одиниці техніки - це трактори МТЗ-82 та маленькі трактори харківського, білоруського та китайського виробництва. Всі вони на сьогодні укомплектовані трактористами, але для того, щоб забезпечити цілодобову роботу техніки, зараз чоловіків-двірників, які мають бажання, ми навчаємо, щоб вони отримали відповідну водійську категорію. Нам також допомагає «Київавтодор», це доцільно, тому що коли йде сніг безперестанку 5-7 днів, люди втомлюються, але ми маємо забезпечувати технологічний процес.

Ми дуже уважно стежили минулого року за роботою техніки. Тож цього року вирішили не купувати малу механізацію – це невеликий механізм роторного типу, який людина веде перед собою і викидає сніг на бік. Трактори більш ефективні, тому ми робимо ставку на повну механізацію цієї важкої праці.

Щодо двірників, то на сьогодні всі дільниці укомплектовані. Є вакансії, але це не говорить про те, якщо є вільні місця, що не будуть території прибиратися від снігу. На жаль, зарплата у двірників мала, тому практично кожен бере ще додатковий обсяг робіт, тоді і зарплата виходить більш-менш пристойна, і немає прогалин у прибиранні.

Залишається проблемою прибирання територій, які закріплені за іншими балансоутримувачами – комерційними структурами та за відомствами. Зокрема, у святкові та вихідні дні, коли вони теж повинні забезпечити благоустрій своїх територій. Проте по кожному району є схема закріплених територій за балансоутримувачами, незалежно від форм власності. Наприклад, на прибирання вулиці Хрещатик задіяні близько 15-20 одиниць техніки, тому що балансоутримувачі вчасно не прибирають. Головне управління по благоустрою та житлові організації розпочали за допомогою протоколів, приписів та штрафів відпрацьовувати ці питання. Цього року ми хочемо відшліфувати цю систему. Якщо є будинок, його власник має або утримувати службу, яка готова вийти на прибирання в будь-який момент, або укласти відповідну угоду та сплачувати кошти або житловій організації, або «Київавтодору». Розцінки там не космічні, йдеться про собівартість виконуваних робіт. Ми будемо примушувати всіх дотримуватися таких правил, тоді буде у нас повний порядок з прибиранням снігу. За при будинкові території ми не хвилюємося, бо повністю готові. До того ж зараз ми реагуємо на скарги до call-центру «15-51», і в негоду двічі на день отримуємо зріз, де у нас є проблеми, туди одразу даються додаткові сили.

Минулого року була проблема з «Київпастранссервіс». Зараз її вирішили, і за домовленістю о 6-7 ранку хлопці виходили і прибирали частини тротуарів, які закріплені саме за «Київпастранссервіс». Інші десь проспали, десь не прийшли. Ми можемо це прибрати, у нас технічна можливість дозволяє це зробити, але чому ми повинні нести витрати, які не передбачені кошторисами? Це має зробити той, хто згідно діючого законодавства відповідає за стан території, яка прилегла до його власного приміщення чи будинку. Цей момент ми будемо відпрацьовувати з Головним управлінням благоустрою, «Київатодором» та іншими комунальними підприємствами, як залучені до прибирання снігу.

Комунальні служби до снігопадів готові. Є інвентар, посипальна суміш, відповідна техніка і персонал для того, щоб вчасно забезпечити нормальне пересування пішоходів по тротуарах та прибудинкових територіях.

Пане Георгію, розкажіть детальніше про нову експериментальну посипальну суміш бішофіт.

Георгій Глінський: Бішофіт (магній хлор) видобувають в Чернігівській області. На наш погляд, він є альтернативним матеріалом для посипання вулиць, цього року його закуплено 12 тон. Його можна використовувати як в гранулах, так і як розчин, але він у сім разів дорожчий, ніж сіль. Ми будемо спостерігати за ефективністю його взаємодії з льодом і подальшим його впливом на міські металеві та бетонні конструкції, а також на рослинність біля доріг. Минулого року ми почали цю роботу, в цьому році продовжимо. Але навіть якщо все пройде успішно, ми повинні розуміти, що це не просто замінити один матеріал на другий, бо будь-яка суміш потребує відповідного переобладнання машин, які здійснюють посипання, а також місць складування снігу.

Скільки коштів витрачено на техніку та матеріали в цьому році?

Георгій Глінський: Для підготовки до зими вже використано близько 20 мільйонів гривень. Тільки сіль коштує 400-450 гривень за тону, а потрібен ще і ремонт техніки, закупівля акумуляторів, шин, запас пального, який повинен бути щонайменше триденний. Минулого року ми закупили 152 одиниць техніки, вартість якої склала 43 мільйони гривень. В цьому році ми не докуповували, а лише допоставляли куплену.

Петро Пантелеєв: Якщо рахувати і інвентар, і посилальну суміш, і місця для паркування техніки, які повинні бути накриті, це близько 15 мільйонів гривень.

Скільки двірників та трактористів буде задіяно в цьому році?

Петро Пантелеєв: Двірників 5,5 тисяч, трактористів - 220-230.

З року в рік у Києва є проблема, коли бурульки нависають прямо над тротуарами. Збивають їх не завжди вчасно, а просто натягують стрічку. Які заходи будуть здійснені, щоб більш посилено з цим боротися?

Георгій Глінський: Така проблема є, і особливо вона стосується центральної частини міста, де шатрові покрівлі з крутим нахилом. Вже у вересні в кожному жеку організовано бригади, які будуть займатися вчасним зніманням бурульок. Допомагати їм будуть і столяри, і слюсарі-сантехніки, якщо треба підстрахувати, але безпосередньо на висоті чи в підйомному механізмі будуть працювати покрівельники, у яких є до цього допуск. Крім того, кожен район має техніку (вишки, підйомні механізми), які будуть зняті з усіх інших робіт і займатимуться зняттям бурульок. В цьому плані нам дуже сильно допомагають підрозділи МНС, тому що там є навчені люди, у яких є відповідне обладнання. Думаю, в будинках комунальної власності у нас проблем не буде.

Щодо будинків, які ми не обслуговуємо, буде вестися відповідна робота з балансоутримувачами. Будемо складати адмінпротоколи, накладати штрафи для тих, хто не забезпечить своєчасне зняття бурульок. На ринку зараз багато пропозицій альпіністів, організацій, які займаються цим. Плата за їх послуги неспівставно мала з тією шкодою, яку може завдати ця буруля, впавши на людину і травмувавши її.

Будуть і огорожі, нікуди вони не дінуться. Звертайте увагу на стрічки, будьте уважні, бо як би вчасно ми їх не знімали, це природне явище, вони все одно будуть утворюватися. Тому допомагайте нам, бережіть себе.

Скільки коштують послуги для ліквідації бурульок?

Петро Пантелеєв: Відповідно до постанови 529, в квартирну плату входить послуга утримання конструктивних елементів будинків – покрівель і все, що з ними пов’язано. Тому додаткових коштів комунальники за це не сплачують.

Але є багато організацій, які надають послуги по зняттю бурульок, це і комерційні структури і приватні підприємці. Відпрацювати будинок, тобто повністю позбивати бурульки і зняти сніг з покрівлі, коштує від 1000-5000 гривень, залежно від конструкції та розміру будинку.

Скільки відсотків доріг заходять в зиму неремонтованими?

Георгій Глінський: Згідно нормативів, в місті Києві щорічно потрібно здійснювати поточний ремонт на 1,333 мільйонах квадратних метрів, капітальний – на 1,5 мільйонах. Це тому, що нова збудована дорога повинна слугувати без ремонтів 7-12 років, в залежності від інтенсивності руху і її категорії. За нормативними термінами можна зробити висновок, що 85% київських доріг потребують капітального ремонту. Це не означає, що по дорогах проїхати не можна, тому що ми виходимо із ситуації, в залежності від можливостей бюджету: робимо поточний ремонт, ямковий, середній, підтримуючи дороги в робочому стані. Балансові об’єкти не є аварійними з точки зору поїздок, вони практично готові до зимової експлуатації.

Пане Петро, штрафи яких обсягів будуть накладатися на комерційні структури, які не прибиратимуть від снігу частини тротуарів, які за ними закріплені?

Петро Пантелеєв: Для юридичних осіб штрафи зараз мінімум 1 700 гривень, залежно від того, як організація буде реагувати на приписи. Якщо вони будуть систематично порушувати наші вимоги, то це буде більше 2000 тисяч гривень. Якщо мова іде про мешканців, то штрафи 800-850 гривень. Мешканці штрафуються, якщо, наприклад, володіють гаражем десь біля тротуару, а також це стосується будинків приватного сектору, до яких прилеглі тротуари спільного користування.

Георгій Глінський: Щороку у нас виникає ситуація, коли ми намагаємося до шести ранку прибрати вулиці від снігу, а потім приходять комерсанти в офіси і починають згрібати сніг прямо на дорогу. Хай згрібають, нічого страшного в цьому немає, але хай роблять це до шостої ранку.

Куди вивозять сніг?

Георгій Глінський: Всього місць для складування і накопичення снігу по місту тридцять. У Голосіївському районі це вулиця Саперно-Слобідська, у Дарницькому районі – Колекторна та Чернігівська, у Деснянському –Закревського та Пухівська. На Харківському шосе - під шляхопроводом. У Дніпровському районі - вулиця Комбінатна, урочище Рибне. У Печерському районі – Старонаводницька, у Святошинському - проспект Перемоги. Солом’янський район - майданчик на пустирі між вулицями Колосковою та Радченка. У Шевченківському районі комунальники складатимуть сніг біля залізничного мосту, що на вулиці Байковій. Але виходячи з досвіду минулих років, цих місць не вистачало, тоді на нарадах за участю Міністерства надзвичайних ситуацій та наших київських підрозділів виділялися додаткові майданчики.

Частина підземних переходів стоїть на балансі «Київавтодор». Нещодавно Олександр Попов заявив, що хоче передати підземні переходи бізнесу для того, щоб вони займалися їх утриманням і прибиранням. На вашу думку, чи доцільно це робити?

Георгій Глінський: На сьогодні ми маємо на балансі 235 пішохідних підземних переходів, які діляться на ті, які абсолютно не цікаві для торгівлі, і ті, які цікаві. Їх співвідношення десь 50/50. Коли Київська міська рада дає дозвіл на розміщення там торгівлі, то договором оренди передбачається, що вони платять в бюджет кошти за оренду і зобов’язуються прибирати біля себе або замовити послуги прибирання. Але в реальному житті ми маємо переходи, які не можна назвати естетичними, прибирання відповідно до договорів стовідсотково не здійснюється. А найголовніше те, що ми маємо проблему зі стихійною торгівлею. Ми, експлуатуюча організація, не маємо права прийти і сказати, забирайтеся звідси. Ці повноваження мають тільки правоохоронні органи і Головне управління по благоустрою, з ними ми і намагаємося навести там порядок.

Олександр Павлович Попов абсолютно правильно і логічно каже. Якщо така привабливість торгівлі в цих переходах є, то потрібно запропонувати інвесторам на конкурсі: якщо ви хочете організувати в переході торгівлю, то хто дасть кращі умови, той буде і переможцем, який зробить все цивілізовано, гарно, буде прибирати після себе і забезпечить нормативи, які потрібні для пересування пішоходів.

Держава витрачає на утримання підземних переходів 15 мільйонів гривень. На що ідуть ці гроші?

Георгій Глінський: Для ремонту цих грошей замало. Переходи мають бути оснащені для людей з обмеженими можливостями, повинні бути пантуси, ліфти, чого зараз немає. Ці гроші ідуть на те, щоб перехід був підметений, чистий, побілений та освітлений.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: