Москву планують викинути з європейської політики
Росія, окупувавши Крим, зламала усю систему міжнародного політичного балансу і опинилася у практично повній ізоляції. Голосування Генеральної асамблеї ООН за резолюцію щодо територіальної цілісності України засвідчило нову розстановку сил у світі: 100 до 11 на користь України. В новій політичній реальності стратегічними партнерами Росії будуть такі передові країни, як Зімбабве та Північна Корея.
Іншою репутаційною втратою Росії стало її виключення з «великої вісімки» - неформального клубу держав-світових лідерів. «Вісімка» перетворилася на «сімку», тим самим Путіну прямо дали зрозуміти, що більше не вважають РФ вправі впливати на вектори глобальної політики, і що російські інтереси Кремль відтепер мусить відстоювати на загальних підставах.
Росія перетворюється на парію світової політики, карикатурну версію Радянського Союзу, але практично позбавленого сателітів. Причому цей процес ще далекий до завершення, і наслідки його в повній мірі можна буде оцінити лише згодом. А сьогодні Росія стоїть за крок до того, щоб втратити чи не останній майданчик своєї міжнародної активності - Парламентську Асамблею Ради Європи (ПАРЄ).
ПАРЄ – один з основних органів Ради Європи. Хоча у ПАРЄ немає повноважень ухвалювати закони, Асамблея є важливим учасником міжнародної політики, впливаючи на неї через постійний діалог з урядами та парламентами країн-учасниць у публічній площині. Важливим аспектом діяльності ПАРЄ є захист прав людини, зокрема, Асамблея бере участь у формуванні Європейського суду з прав людини.
Сесія ПАРЄ, яка розпочалася у Страсбурзі 7 квітня, може стати новим етапом дискваліфікації Росії як політичного гравця світового рівня. Моніторинговий комітет ПАРЄ підготував до розгляду Асамблеї текст резолюції під назвою «Останні події в Україні: загроза функціонуванню демократичних інститутів». Основою резолюції став звіт моніторингової місії, яка побувала у Києві, Львові та Донецьку наприкінці березня.
Резолюція має достатньо категоричних визначень, щоб Росія могла сприймати її як особисту образу. Зокрема Асамблеї запропоновано рішуче засудити «воєнну агресію Росії та анексію Криму, що стало прямим порушенням міжнародного законодавства». Усі російські аргументи з приводу «бандерівського шабашу» та загрози російськомовному населенню моніторингова місія ПАРЄ відкидає: «Не було ніякого переходу центральної влади у руки ультраправих сил у Києві, не існувало також жодної загрози російській національній меншині в України, включно і особливо у Криму». Якщо перекласти сенс цієї фрази з дипломатичної на звичайну мову, Росію загалом і Путіна зокрема ПАРЄ звинувачує у брехні. Більше того, в резолюції йдеться і про те, що джерелом сепаратизму та проросійських настроїв в Україні, і зокрема в Криму, є сама Росія.
Окремо слід згадати про те, що резолюція передбачає повне визнання легітимності нової української влади та її рішень – всупереч заявам російського керівництва, які Моніторинговий комітет ПАРЄ пропонує засудити. Також Асамблея вважає неприйнятною ідею федералізації України, оскільки це загрожуватиме стабільності в країні.
Ймовірність того, що ПАРЄ підтримає таку резолюцію – дуже висока. Але і це ще не всі неприємності, які чекають на Росію впродовж нинішньої сесії Асамблеї. Набагато більш болючішим може стати позбавлення російської делегації повноважень до січня 2015 року за військове порушення територіальної цілісності України. Відповідну резолюцію зареєстрував британський делегат Роберт Вольтер. Фактично це буде означати виключення Росії з ПАРЄ. Інший варіант резолюції передбачає позбавлення російської делегації права голосу в Асамблеї.
«Це можна розцінювати як своєрідний дипломатичний ляпас для Росії з метою позбавити її додаткових важелів впливу через європейські інституції. На сьогоднішній день ПАРЄ – єдиний майданчик, де російська делегація може офіційно озвучувати свою позицію, маніпулювати нею та робити її більш публічною. Але у практичному сенсі такі санкції не матимуть особливого значення, оскільки ключові рішення все-таки приймаються у Європейському Союзі, і там Росія може похвалитися широкою мережею лобістів, зокрема керівництв деяких країн, через яких вона проштовхує ті чи інші свої позиції», - вважає Директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук.
Обидва варіанти резолюції – це зневага і засудження Росії, якій, по суті, вказують на двері. Російська делегація намагається шантажувати ПАРЄ і вже заявила, що якщо резолюція про позбавлення повноважень буде винесена на розгляд – делегація сама складе повноваження. Подібна ситуація вже мала місце в історії. У 1969 році під загрозою позбавлення повноважень демарш вчинила делегація Греції, в якій тоді владу захопили так звані «чорні полковники». У відповідь ПАРЄ ухвалила ультимативне рішення не розглядати питання поновлення повноважень грецької делегації до виконання Афінами ряду умов з відновлення демократії. До Асамблеї Греція повернулася лише у 1974 році, після падіння режиму «чорних полковників».
У 1981 році повноважень була позбавлена Туреччина, яка пережила військовий переворот. Після проведення в країні демократичних виборів у 1984 році Туреччина була поновлена в своїх правах.
Але навіть якщо Росія отримає більш м’який варіант резолюції, що обмежуватиметься лише позбавленням права голосу, це стане дипломатичною поразкою для Кремля. Причому не вперше: у 1995 році ПАСЄ призупиняла переговори щодо вступу РФ до Ради Європи через Першу Чеченську війну. А у 2000-2001 роках Росія була позбавлена права голосу в Асамблеї вже через Другу Чеченську війну.
«Станом на сьогодні на урядовому рівні 43 із 47 країн підтримали Україну в цьому прагненні, вони підтвердили легітимність української влади і необхідність позбавлення повноважень російської делегації. Фактично в четвер відбудеться голосування депутатами національних парламентів, і я думаю, що у нас є всі реальні шанси, як мінімум, позбавити права голосу російську делегацію за факт агресії або навіть позбавити повноважень російську делегацію до січневої сесії», - прогнозує народний депутат і заступник голови Постійної делегації України в ПАРЄ Сергій Соболєв.
На думку члена Постійної делегації України в ПАРЄ Володимира Ар’єва, яке б рішення не ухвалила Асамблея щодо Росії – воно запустить ланцюгову реакцію санкцій щодо Кремля з боку інших європейських інституцій. «Рішення ПАРЄ буде сигналом для інших інституцій так само вводити санкції, тому що це, фактично, визнання, що Росія антидемократична. Не залежно від того, чи позбавлять її права голосу, чи буде більш жорстке рішення – Росія вже потрапила під санкції, її виганяють з пристойного товариства. Далі піде ланцюгова реакція», - заявив «Главкому» Ар’єв.
Однак у самій Росії вигнання з ПАРЄ навряд чи буде сприйнято як трагедію. З високою ймовірністю можна припустити, що російська пропаганда, навпаки, використає свій дипломатичний провал для накручування рейтингу Путіна. «Який вплив у самій Росії матиме рішення ПАРЄ? Я думаю, що воно буде сприйняте в контексті антизахідної, антиєвропейської інформаційної кампанії, яка сьогодні успішно нав’язується російському суспільству, і ставлення до ЄС і Заходу в цілому погіршується, як свідчать опитування громадської думки. Також Росія буде шантажувати Захід тим, що у разі позбавлення її права голосу або повноважень вона буде проводити політику, яка абсолютно не узгоджуватиметься з вимогами тієї ж Ради Європи – наприклад, поновлення смертної кари», - сказала «Главкому» Альона Гетьманчук.
Росія перетворюється у обнесений колючим дротом концтабір, мешканці якого залишаються тут добровільно. Вони не хочуть нічого змінювати: людина, яка жодного разу не користувалася своїми правами і свободами, просто не помітить їх відсутності. Окупація Криму у короткостроковій перспективі – це гучна перемога особисто Путіна, яка піднесла його рейтинг в Росії до захмарних висот. Однак у більш віддалених перспективах ця перемога приречена перетворитися на піррову.
Коментарі — 0