«Лето красное пропели?». Як влада готується до опалювального сезону

Новий опалювальний сезон стане черговим випробуванням для електроенергетики України, обсяги виробництва якої з початку року впали на рекордні 12,2%. Зроблених на зиму запасів вугілля на теплових електростанціях вкрай недостатньо, а грошей на його закупівлю бракує з причини різкого падіння розрахунків на енергоринку. Чи вдасться утримати єдину енергетичну систему від повної руйнації?

Минулу зиму пройшли без каскадних аварій завдяки теплій погоді. Очевидно, в умовах військової агресії наступної зими не варто сподіватися на високу якість енергопостачання.

Аби продемонструвати своє занепокоєння ситуацією, нещодавно прем’єр Арсеній Яценюк дав очільнику Міненерговугілля Володимиру Демчишину важливу вказівку: «У вересні відрапортуєте про готовність системи до наступного опалювального сезону». В середовищі експертів існує переконання, якщо ситуація не зрушиться з місця, то навіть віялові відключення цілих регіонів не врятують енергетику від колапсу. Хіба що природа знову подарує нам теплу зиму? Нагадаємо, щоб зберегти енергосистему від каскадної аварії, внаслідок якої повністю зупиняється виробництво електроенергії, диспетчерський центр НЕК "Укренерго" минулого року запроваджував графіки аварійних відключень цілих регіонів.

Що ж робить влада сьогодні аби врятувати країну від єнергоклапсу? Сайт Міненерговугілля, наприклад, повідомляє таке: аби мінімізувати ризики проходження майбутнього опалювального сезону, в кожному регіоні будуть створені спеціальні штаби за участі керівників прокуратури, облдержадміністрацій, управлінь Міністерства з надзвичайних ситуацій та енергопостачальних компаній. Як ці штаби зарадять відсутності вугілля і коштів, потрібних для його закупівлі відомство не повідомляє.

А тим часом цьогорічне падіння розрахунків на енергоринку України призвело до того, що генеруючі компанії не отримали з ринку майже 8 мільярдів гривень за відпущену продукцію, а тому станції не мають достатньо коштів на закупівлю палива - вугілля та газу. «Станції змушені мінімізувати ремонти, деякі підприємства перейшли на 4-денний робочий тиждень. В найгіршому становищі – теплові електростанції, які 9 місяців поспіль працюють у збитковому режимі», - повідомив «Главкому» один з галузевих експертів.

Криза неплатежів набуває загрозливих розмахів – рівень оплати за відпущену споживачам електроенергію за перші 5 місяців року знизився до 88,7%, тоді як минулого року розрахунки сягали майже 100%. Не варто забувати, що з 1 вересня тарифи на електроенергію для населення знову різко зростуть (дані НКРЕКП), тому неплатежі й далі зростатимуть.

Виробництво електроенергії стрімко падає - за 6 місяців на 12,2% в порівнянні з аналогічним періодом 2014 року – до 82,6 млрд кВт-год, повідомляє Державна служба статистики. Це зумовлено різким падінням української економіки – на 20,5% за 6 місяців, що дзеркально відобразилося на енергетичному виробництві. І лише атомні електростанції наростили виробництво на 4,2% - до 44,4 млрд кВт-год.

-- Вал неплатежів «накриє» опалювальний сезон

Про різке погіршення фінансового стану електроенергетичних підприємств красномовно свідчать показники Міненерговугілля . Зокрема, виробникам електроенергії за перші 5 місяців сплачено лише 43 млрд грн, тоді як вартість поставленої в ринок продукції - понад 51 млрд, тобто, рівень платежів 84%. Звісно, з осені показники лише погіршаться.

На 1 червня загальний борг ДП «Енергоринок» перед генеруючими компаніями, з урахуванням старих боргів, вже перевищив 23,9 млрд грн. Про яку підготовку до зими може йти мова з таким шлейфом? Тож не дивно, чому підприємства різко скоротили ремонт обладнання, а, значить, зимових аварій не уникнути, адже запас міцності давно перетнув допустиму межу.

Загалом за 5 місяців споживачам відпущено електроенергії на суму майже 49,3 мільярда гривень, тоді як оплата становила лише 43,7 млрд - 88,7%. Дебіторська заборгованість підприємств електроенергетики за відпущену енергію споживачам за 5 місяців зросла на 7,2 млрд грн., досягнувши 27,9 млрд грн!

Як завжди, найбільші боржники – підприємства тепло-комунального господарства (ТКГ), борг яких в загальній структурі сягнув майже 32%. Це пряме свідчення того, що нові тарифи на комунальні послуги для населення виявились не підйомними, а обіцяна урядом програма субсидіювання не працює. Тому ТКГ активно нарощує борги не лише за газ, а й за електроенергію.

Зрозуміло, що з настанням холодів борговий маховик запрацює з новою силою, адже тоді потреба в «теплих» послугах різко зросте і народ стане активно використовувати електричні обігрівачі. Другим після комуналки боржником за електроенергію став вуглевидобуток – майже 35% від загального боргу. Хімічна та металургійна промисловість посіли 3 місце – 8,4%.

Відсутність власних коштів змушує енергетичні підприємства жити в борг: за перші 5 місяців кредиторська заборгованість зросла майже на 4 млрд грн. Загалом на 1 червня кредиторська заборгованість енергетичних підприємств перевищила 27 млрд грн.

Крім того, в розпал підготовки паливно-енергетичного комплексу до зими, енергетики наштовхнулися ще на одну проблему – вимивання обігових коштів енергетичних підприємств – йдеться про суму в 1,7 млрд грн. Проблеми почалися з 1 липня – тоді запрацювала нова система автоматичного обліку ПДВ. Згідно з новою процедурою, постачальники електроенергії повинні подавати накладні подекадно. А от генеруючі компанії платять ПДВ раз в місяць. Це призвело до касового розриву та вимиванню обігових коштів енергетичних компаній, що працюють в єдиному енергоринку України.

Щоб припинити це, Міністерство енергетики та вугільної промисловості розробило законопроект №2173-а «Про внесення змін у Податковий кодекс з удосконалення адміністрування податку на додану вартість». В останній день роботи перед літніми канікулами Верховна Рада таки скасувала непорозуміння, що виникло після запровадженням автоматичного адміністрування ПДВ для енергетичних компаній. Але тепер постала проблема, як повернути вже вимиті з підприємств кошти.

Цілком зрозуміло, що для електроенергетичної галузі потрібно робити виключення з правил в податковій політиці, адже електроенергія – це особливий товар, адже його не можна складувати, він повинен одночасно і споживатися, і вироблятися. «Вимивання коштів учасників енергоринку в результаті не синхронізованої системи обліку ПДВ ставить під загрозу нормальну роботу української енергетики», - заявила радник міністра Міненерговугілля Олена Дяченко під час круглого столу, організованого «Центром досліджень енергетики».

Після вдосконалення системи адміністрування ПДВ, буде запроваджено процедуру, згідно з якою енергокомпанії складатимуть зведені податкові накладні раз на місяць (не пізніше останнього дня місяця). Це дозволить синхронізувати податкову звітність на енергоринку або у подекадному, або у помісячному режимі. Таким чином, всі учасники ринку, тобто, генеруючі компанії — ДП «Енергоринок» — обленерго — зможуть синхронізувати власні ПДВ-розрахунки, а енергосистема в цілому уникне проблем, пов’язаних з неплатежами та касовими розривами.

І Міненерговугілля, і НКРЕКП одностайні щодо необхідності термінового реформування системи ПДВ-рахунків в енергетиці. Зокрема, про це заявив член НКРЕКП Володимир Євдокимов. За його словами, недосконалість нової системи автоматичного обліку ПДВ може призвести до вимивання обігових коштів енергокомпаній, і, як результат, до зриву підготовки до зими. «На сьогодні було вимито додаткових коштів із обороту, в першу чергу, генеруючих компаній, на суму 200 млн гривень. Якщо ми не внесемо зміни в цей Податковий кодекс, то додатково протягом липня буде вимито ще майже 1,5 млрд грн. Таким чином, загальна сума вимитих коштів становитиме 1,7 млрд грн. Нині потрібно готуватися до проходження зимового опалювального сезону, а коштів у підприємств не вистачає. НКРЕКП та Міненерговугілля піднімають питання про те, що необхідно додатково відшукати 2 млрд грн на закупівлю вугілля, тоді як з галузі вимиваються оборотні кошти», - сказав Володимир Євдокимов.

Член НКРЕКП не впевнений, що закон №2173-а вирішить проблему повернення вимитих з обороту коштів. «Ясності немає, адже в законі не передбачено їх повернення назад підприємствам. Кошти будуть лежати на спецрахунку і, згідно з чинним законодавством, забрати їх не можна», - вважає Володимир Євдокимов. За його словами, «не зрозуміло, навіщо податкова вводила подекадне декларування, адже електроенергія виробляється безперервно. Це товар, який одночасно виробляється і споживається. За такої безперервності не потрібна система подекадного декларування, мета якого – боротися з податковими ямами. В електроенергетиці всі платники податків виконують свої зобов’язання на 100%. Навіщо була введена така норма – не зрозуміло. Скоріше за все, лише для того, щоб користуватися додатковими коштами», - вважає Євдокимов.

НКРЕКП надіслала запит до Міністерства фінансів з вимогою більш чіткого роз’яснення ст. 201.4 Податкового кодексу. Що стосується законопроекту № 2173-а, то державний регулятор повністю підтримує його ухвалення парламентом. Щоб не були втрачені вже вимиті обігові кошти, ще доведеться вносити зміни в законодавство, та розробити сам механізм повернення.

-- Запаси вугілля треба подвоїти

Традиційно на складах теплових електростанцій (ТЕС) до початку осінньо-зимового максимуму навантажень запасали щонайменше 3,5-4 млн тонн вугілля. Але цього року грошей на закупівлю таких обсягів у енергетиків не вистачить.

Внаслідок війни у Донбасі зруйновані десятки шахт та залізнична інфраструктура. За таких умов зимові запаси ТЕС мали б значно перевищувати вимоги мирного часу – на думку експертів, до початку опалювального сезону, тобто, до 1 жовтня потрібно було б накопичити щонайменше 3-3,5 млн тонн.

В дійсності ж на кінець липня на склади завезли лише 1,51 млн тонн, причому, темпи приросту вражають – з 13 по 20 липня запаси зросли лише на 0,7% (на 11 тис тонн). Ще одна проблема: половину з цих запасів припадає на дві електростанції, тоді як вугілля потрібно рівномірно постачати на 14 ТЕС. Експерти прогнозують великі проблеми в енергосистемі, якщо не виправити ситуацію.

Теплова генерація балансує на межі виживання. Накопичених запасів вугілля недостатньо, а якщо похолоднішає – вони згорять дуже швидко. Звісно, щоб врегулювати дисбаланс попиту та пропозиції знову доведеться відключати споживачів.

Вуглевидобуток в Україні катастрофічно падає – за 5 місяців скоротився на 53,4% (видобуто лише 16 млн т – це на 18 млн т менше порівняно з аналогічним періодом 2014 року), тому доводиться знову імпортувати з Південно-Африканської Республіки, Австралії та Росії.

Теплові електростанції змушені імпортувати антрацитове вугілля, адже забезпечити цією маркою за рахунок власного видобутку практично неможливо через війну на Донбасі, де розташовані шахти, що видобувають антрацит. На думку експертів, до України можуть ввозити під виглядом російського видобутий на окупованому Донбасі антрацит, та ще й за завищеними цінами.

Не краща ситуація і з газом – до середини липня в підземні сховища закачано 12,3 млрд кубометрів, тоді як потрібно запасти до опалювального сезону 19 млрд. Технологічно це можливо, а от де взяти кошти?

Не виключено, що з настанням холодів знову доведеться імпортувати російську електроенергію, хоча ще у квітні заступник міністра енергетики Олександр Свєтєлік запевняв, що до кінця 2015 року Україна спробує обійтися без імпорту електроенергії.

Украй критична ситуація в тепловій енергетиці – ТЕС різко скоротили виробництво, частка у загальній структурі виробництва електроенергії нині впала до 32% (в 2014 - 43%).

Скільки знадобиться вугілля для проходження осінньо-зимового максимуму в 2015-2016 роках? На які обсяги власного видобутку можуть розраховувати ТЕС, чи потрібно закуповувати вугілля, видобуте в зоні АТО, а чи знову імпортувати його з інших країн? З такими ж проблемами енергетики входили в минулий опалювальний сезон, але й нині ситуація не змінилася.

Для стабільного проходження наступного опалювального сезону необхідно було розробити загальний енергетичний баланс держави з максимальною деталізацією, але, схоже, цей заклик двічі екс-міністра енергетики Івана Плачкова так і не почули керівники Міненерговугілля («Главком» писав про це у матеріалі Влітку без світла? Чим загрожує вал неплатежів). Принаймні, інформація про створення такого балансу відсутня.

-- Атомна цитадель

Бойові дії на Донбасі, брак вугілля і, як результат, — зупинка більшості енергоблоків теплових електростанцій. На тлі цих подій вимальовується особлива роль атомної енергетики як рятівника від темряви.

Атомна генерація працює стабільно, АЕС повністю забезпечені ядерним паливом . У загальній структурі виробництва частка АЕС на початок липня 2015 року сягнула 58%.

За даними Міненерговугілля, в 2015 році буде здійснено 14 поставок свіжого ядерного палива на енергоблоки АЕС, з яких 13 – від російського ТВЕЛу, і одну - від компанії Westinghouse (на американському паливі поки що працює лише один енергоблок Южно-Української АЕС, всього в Україні 15 енергоблоків).

З 2016 року планують істотне розширення використання палива Westinghouse на АЕС України. «Westinghouse готується значно збільшити обсяги постачання палива в Україну на початку 2016 року. Ми впевнені в успішності і будемо збільшувати поставки до 2020 року. Однак нині неможливо більш детально щось прогнозувати», - повідомив президент Westinghouse Денні Родерік.

Проте одна лише атомна генерація не врятує енергосистему від руйнації. Дійсно, потужності АЕС дозволяють наростити обсяги виробництва, але з причини низької пропускної здатності ліній електропередач не можливо передати у повному обсязі на схід вироблену енергію на Хмельницькій та Рівненській АЕС. Подібна ситуація і на Запорізькій АЕС.

Виробництво електроенергії стрімко падає, а попит на неї восени різко зросте, адже електронагрівальні прилади завжди ставали в пригоді з першим же похолоданням. Тоді й розпочнуться віялові відключення.

Дані ДП «Енергоринок»