Новий уряд нарешті спробував відповісти на питання куди йдемо?
Новий уряд нарешті спробував відповісти на питання куди йдемо? Програму соціально-економічного розвитку на 2010 рік подано до ВР та одразу прийнято в першому читанні, проте конкретики в ній все одно замало. Тож опозиція називає цей документ пустою декларацією, де не закладені реформи, а представники влади просять дочекатися бюджету-2010 та Програми реформ, які в травні презентує особисто Віктор Янукович.
Про це в прес-центрі «Главкому» говорили народні депутати Олексій Плотніков (ПР) та Андрій Павловський (БЮТ).
Олексій Плотніков: «Це абсолютно спокійні реалістичні макроекономічні показники»
Уряд, сформований нашою політичною силою, підготував і виніс на розгляд Верховної Ради та суспільства Державну програму економічного та соціального розвитку на 2010 рік. За своєю суттю, це антикризова програма, яка складається із трьох блоків: перший - оцінка стану 2009 року, другий – термінові антикризові заходи, третій – пріоритети діяльності Кабінету Міністрів.
Хочу акцентувати на тому, що, відповідно до світової політичної лексики, використовується термін 100 днів. За цей час уряд ставить своїм завданням виведення країни із загрозливого фінансового стану, відновлення інвестування економіки і розвиток співробітництва з міжнародними фінансовими інститутами.
Щодо термінових антикризових заходів, то вони спрямовані на подолання тих перешкод, які існують зараз в національній економіці. По-перше, це буде прийняття реального бюджету, що забезпечить і розвиток економіки, і фінансування соціально-культурної сфери та ін. По-друге, це нормалізація банківської сфери, яка все ще залишається вразливою. По-третє, це створення привабливого інвестиційного клімату, щоб розвивалися підприємства і зростала національна економіка.
Якщо подивитись на макроекономічні показники, що наводяться у цій програмі, то пропонується зростання у 3,7%, дефіцит бюджету – 6%, відповідні показники інфляції, безробіття. Це абсолютно спокійні реалістичні макроекономічні показники, тут немає нічого надзвичайного.
Я не хочу зараз торкатися конкретних положень програми, вона велика і вже є у ЗМІ відповідний аналіз. Зверну вашу увагу, що уряд називає своїми пріоритетами соціальну політику, гуманітарну сферу, безпеку життєдіяльності людини, забезпечення умов для подальшого соціально-економічного зростання, розвиток реального сектору економіки, регіональну політику, обороноздатність, удосконалення діяльності правоохоронних органів, співробітництво з міжнародними організаціями. Я сподіваюсь, що все це буде виконано.
Тобто, до сесійної зали було винесено програму, за ініціативи нашої політичної сили вона пройшла лише в першому читанні, тому що ми дали можливість і опозиції, і всім іншим зацікавленим сторонам внести свої зауваження з тим, щоб, наприклад, 27 квітня, провести друге читання та врахувати всі пропозиції.
Андрій Павловський: «Складно назвати цю програму антикризовою»
Програма соціально-економічного розвитку на 2010 рік – це лише декларація цілей, до яких бажано було б іти. Якщо подивитись на структуру документу, то значну її частину займає критика попередника. Думаю, що це – неконструктивна річ, тим більше на рівні уряду. Думаю, що в українській політиці треба вже відійти від практики «Якщо хочеш приховати власну неефективність, то критикуй попередника». Незалежно, від того, хто у владі, а хто – в опозиції, проблеми в нашій країні залишаються ті ж самі. Єдине, які шляхи їх вирішення?
Складно назвати цю програму антикризовою, краще було б називати програмою виходу з кризи. Все-таки в лютому Юлія Тимошенко передала Януковичу країну на виході із кризи, тоді вже було зростання промисловості на 9% (по відношенню до того ж періоду 2009 року), в березні цей показник сягнув 18%. Отже, нам треба думати про вихід та подальший розвиток економіки, її перспективу. Зараз задекларовано паном Азаровим стабілізацію, яка триватиме рік-два, проте ніщо не заважає починати реформи вже зараз. Тим більше, що у нас залишилась ще з радянських часів не зовсім ефективна інфраструктура економіки, «першу скрипку» в ній грає металургія та хімія, хоча ці промисловості створювалися ще в 40-50-ті роки минулого століття і серйозних модернізацій там не було. Разом з тим, вони дають нам 40% надходжень. Якщо ми дійсно проголошуємо, що хочемо іти шляхом інноваційного розвитку, то треба визначатися з пріоритетами, їх має бути два-три, проте створювати нові галузі, засновані на нових технологіях. На жаль, цього ми в Програмі не побачили.
Мені ближче соціальна тематика, тому хочу звернути увагу, що цей розділ на 80% списаний з попередньої програми Юлії Тимошенко, яка подавала цей документ ще півроку тому. Проте звідти прибрані деякі принципові речі. Багато говорять про пенсійну реформу, але це не повинно бути шоковою терапією для наших пенсіонерів. Має бути справедлива реформа і не за рахунок найбільш знедолених людей – пенсіонерів, інвалідів та бюджетників. Багато вже говорилося про те, що необхідно перейти до трирівневої пенсійної системи забезпечення. У нас з радянських часів залишився перший рівень – солідарна система, але далі потрібно робити відповідні кроки щодо запровадження обов’язкового соціального недержавного страхування. Це так званий другий рівень пенсійного забезпечення, накопичувальна система. Це підтримка недержавних пенсійних фондів, які вже діють в нашій країні, але мізерна кількість пенсіонерів користуються їхніми послугами – всього 0,4%. На жаль, цей розділ з програми Юлії Тимошенко знято і залишились якісь поточні програми, проте не видно стратегії в цьому питанні. Треба думати на перспективу, а не латати дірки.
Скажемо відверто, що программа соціально-економічного розвитку – це папірець, декларація, а головний фінансовий документ, по якому буде жити країна, - бюджет досі не бачили в парламенті. Я сподіваюсь, що наприкінці квітня ми таки побачимо, і цей документ буде вартий обговорення.
Пане Андрію, чи з’явиться альтернативна программа соціально-економічного розвитку від опозиційного уряду і коли її чекати?
Андрій Павловський: Я до програми в частині соціального забезпечення і пенсій подав свої пропозиції, щоб поновити вже згаданий мною розділ.
Багато розмов іде, аби запровадити в Україні, як і в інших європейських країнах, єдиний соціальний внесок, зробити єдиний соціальний фонд, а не чотири, які діють у нас зараз. Цього ви теж не знайдете в програмі, а я запропонував включити цей пункт.
Зараз опозиційний уряд має на меті розробити свою альтернативну программу соціально-економічного розвитку, в основі якої буде программа уряду Юлії Тимошенко.
Віктор Янукович говорив про те, що є певні напрацювання на майбутнє. Чи з’явиться программа розвитку, наприклад, до 2015 року?
Олексій Плотніков: Десь в двадцятих числах травня буде оприлюднена програма економічних реформ. Там буде визначено, що робитиметься з країною в цьому році, в 2012-му, 2015-му. Тобто, програма економічних реформ, з якими йшов наш лідер і переміг на виборах, буде деталізована крок за кроком.
Яценюк задекларував, що створений ним опозиційний уряд теж буде розробляти якісь пропозиції. Чи збираєтесь ви - і влада, і опозиція – використовувати ці напрацювання?
Олексій Плотніков: Арсеній Яценюк, як будь-який народний депутат, може надавати конкретні пропозиції до цієї програми. Після першого читання це його юридичне право, а розглядати це угрупування як структуру, думку якої обов’язково треба враховувати, я не бачу поки в цьому доцільності.
Андрій Павловський: Я б запропонував Яценюку, якщо він бажає працювати в опозиції, конструктивно співпрацювати з іншими опозиційними силами, приєднатись до об’єднаної демократичної опозиції, ввійти в склад опозиційного уряду.
На жаль, зараз Арсеній Яценюк намагається грати роль одного воїна в полі. Це несерйозна політика, бо у Верховній Раді він представляє себе сам, не має ні серйозної партії, ні фракції. Якщо він і далі так буде поводитись, то його політичні перспективи будуть туманними.
Пан Павловський сподівається побачити проект бюджету наприкінці квітня. Пане Олексію, чи є у вас більш конкретна дата?
Олексій Плотніков: В мене поки немає іншої дати, окрім того, що вже оприлюднювалося. Тобто, скоріше всього, 27-го буде перше читання. Це за однією версію. За іншою – можливо, 29 квітня він пройде у першому і другому читанні також. Там ідуть певні доробки, доопрацювання, корегування, немає остаточної інформації щодо ціни на газ.
Андрій Павловський: На жаль, це ситуація не зовсім сприятлива. Якщо 30 квітня будуть вносити бюджет, а 1-го декларують його прийняття, то, можливо, це робиться навмисно, щоб опозиція не встигла ні побачити по суті цей закон, ні подати свої пропозиції і конкретні зауваження. Це може бути несподівано, як вкинули Програму соціально-економічного розвитку: увечері прийняли, а зранку документ був у ВР. За ніч неможливо було його серйозно опрацювати, добре, що є час до другого читання. Сподіваюсь, що з бюджетом буде так, як вимагає Бюджетний кодекс: представлення, час на доопрацювання в Бюджетному комітеті, потім перше читання, друге, далі кодекс вимагає ще й третє читання, щоб можна було врахувати максимальну кількість пропозицій і знайти консенсус. Все-таки, це головний документ, по якому країна буде жити до кінця цього року.
Хочу звернути увагу, що ні в програмі соціально-економічного розвитку, ні, наскільки відомо з попередніх розмов, в бюджеті ми не побачимо соціальних обіцянок та зобов’язань з виборчої програми Віктора Януковича як-то збільшення вдвічі допомоги при народженні дитини, надання допомоги на виховання та утримання сім’ям з дітьми по 500 гривень на дитину, як не дочекаються і того, що будуть заморожені ціни на основні групи товарів – хліб, молоко, олію і т.д. Тобто, я розумію, що виконання соціальних обіцянок відкладається. Я сподіваюсь, що це не цинічна практика, коли, буває, йшли до влади - обіцяли, а прийшли – забули.
На жаль, закон про підтримку малозабезпечених громадян на рівні прожиткового мінімуму на минулому тижні Партією регіонів був ганебно провалений. Із дня приходу до влади Партія регіонів не підтримала жодного соціального законопроекту.
Олексій Плотніков: Тут вже пішла брехня.
Андрій Павловський: Так назвіть хоч один законопроект, який ви прийняли з початку приходу до влади.
Олексій Плотніков: У бюджеті будуть враховані соціальні речі, які ми обіцяли. В ньому буде передбачено підвищення соціальних стандартів і виплата того, що не виплачував попередній уряд з 1 листопада минулого року. Зараз ми не можемо приймати закони. Давайте дочекаємося бюджету.
Андрій Павловський: Якщо чесно, в повному обсязі виконувати минулорічний закон «Про підвищення соціальних стандартів», то на соціальні видатки в бюджеті треба закладати не 25 мільярдів гривень, як зараз анонсують, а 70. Справа в тому, що були підвищені тільки мінімальні заробітні плати і пенсії. За рахунок маніпуляції з єдиною тарифною сіткою ми практично прийдемо до зрівнялівки, коли прибиральниця в лікарні і кваліфікований лікар будуть отримувати майже однакову зарплату.
Партія регіонів намагається сказати, що вони, нібито, виконали закон, піднявши мінімальну заробітну плату і пенсію. Але закон «Про соціальні стандарти і гарантії» вимагає наступне: якщо піднімаємо зарплату, то автоматично по єдиній тарифній сітці з відповідними коефіцієнтами від тарифів і кваліфікації, ми повинні перераховувати усі заробітні плати. Але, я так розумію, цього не буде зроблено.
Олексій Плотніков: Це особиста думка мого колеги, чи думка його політичної сили. Давайте дочекаємося, коли до сесійної зали буде внесено бюджет.
Пане Олексію, ваші опоненти звинувачують вас в тому, що в Програмі немає згадок про жодну з реформ. Коли ми побачимо реформи? Від кого будуть іди конкретні ініціативи про реформ -, від уряду чи Президента?
Олексій Плотніков: В 20-х числах травня буде оприлюднена програма реформ, які будуть ініційовані Президентом, але будуть підтримуватись також і Кабінетом Міністрів. В цьому форматі ми працюємо в партнерських відносинах з урядом, немає жодних протиріч. Коли буде оприлюднена програма реформ, ви побачите перелік досить цікавих пропозицій.
Андрій Павловський: У мене складається враження, що реформи уряду Азарова зводяться до, вибачте, випрошування грошей у Міжнародного валютного фонду та у «Газпрому». Причому, на торг виставляються соціальні гарантії наших громадян та питання державного суверенітету. Як, наприклад, обмеження на 50% виплат працюючим пенсіонерам, підвищення пенсійного віку на 5 років та інші неприємні для наших людей соціальні речі.
Крім того, ми знаємо і бачимо, що за зниження ціни на газ влада пропонує віддати в іноземне управління нашу газову трубу. За право сфотографуватися з Обамою вже віддали збагачений уран, вартість якого 1,5 мільярдів доларів. Цікаво, американці нам заплатять ці гроші? Цей уран нам потрібен, в першу чергу, для розвитку ядерної фізики, науки, ядерної медицини, ядерної томографії. Можна сказати, що на ядерній фізиці в Україні поставлено хрест. Так можна казати і по іншим питання.
Пане Олексію, чи враховані в Програмі ваші пропозиції як доктора економічних наук, і які саме?
Олексій Плотніков: Це колективна праця політичної сили, до якої я належу, праця вітчизняних і іноземних фахівців. Я багато чого пропонував. Це корпоративна етика, і я поки що не можу це оприлюднювати.
Андрій Павловський: Я думаю, суспільству потрібно показати основні пріоритети, щоб можна було хоча б орієнтуватися, в якому напрямку ми будемо рухатися.
Якими будуть дії опозиції, якщо в бюджеті не будуть враховані соціальні видатки, які обіцяли в передвиборчій програмі?
Андрій Павловський: Ми будемо парламентськими і непарламентськими методами вимагати виконувати обіцянки. Треба припиняти цю порочну практику. Пам’ятаєте класичний приклад Макіавеллі, який казав: «Коли йдеш до влади, обіцяй все, що завгодно. Прийдеш до влади - завжди поясниш, чому ти цього не зміг зробити». На жаль, зараз ми є свідками цього.
У Партії регіонів зараз є більшість, вони можуть зробити все, що завгодно. Зараз ми бачимо намагання нехтувати правами опозиції через небажання під різними приводами віддавати опозиції комітети, як мають контрольну функцію. Тому я думаю, що ситуація може розвиватися по беспрєделу: будуть намагання в один день і внести бюджет, і прийняти його. Але опозиція все одно буде намагатися вносити свої поправки в цей бюджет, в першу чергу, в соціальній сфері.
На останньому засіданні опозиційного уряду Юлія Тимошенко дала доручення підготувати альтернативу до Програми економічного і соціального розвитку на 2010 рік. Чи можливий варіант, що опозиційний уряд буде готувати і альтернативний бюджет, якщо у представленому урядом проекті не будуть зазначені всі підвищення соціальних виплат?
Андрій Павловський: Альтернатива Програмі економічного і соціального розвитку готується. Думаю, до кінця цього тижня вона буде підготовлена і на початку наступного її будуть презентувати.
Ми повинні визнавати, що бюджет все-таки є прерогативою влади, тим більше, що вона має більшість у Верховній Раді. Разом з тим, опозиція тому і опозиція, що не має 226 голосів. Інша справа, що ми можемо давати свої пропозиції до певних розділів і намагатися, щоб вони були прийняті і враховані. Це залежить від політичних переговорів та компромісів.
Можливо, ви погодитеся, що важливіше самої Програми є її виконання. Запитання до пана Плотнікова, чи буде звіт про виконання Програми?
Олексій Плотніков: Я не пам’ятаю, чи є у нашій практиці такий звіт. Можливо, його можна ввести. Я не бачу нічого поганого в тому, щоб були підсумки виконання програми.
Андрій Павловський: Треба думати про перспективу країни. Треба робити докорінну модернізацію економіки, соціальної сфери. Необхідно відновлювати елементарну соціальну справедливість. Зараз в суспільстві 2% надбагатих, 10-15% можна вважати середнім класом, і 80% - на межі бідності чи впали за цю межу. Так далі продовжуватися не може. Рано чи пізно відбудеться соціальний вибух.
Економічні реформи треба робити не за рахунок знедолених людей, а шляхом справедливого перерозподілу суспільних багатств в нашому суспільстві, вони все-таки є. Я думаю, що на якісно нових засадах треба відновити прогресивну систему оподаткування, починаючи з великих заробітків, нарешті ввести податки на розкіш. До речі, щодо останнього, в 130 країнах світу діють закони, які чомусь не діють тільки в Україні і країнах Африки. До цього треба йти.
Хоча я розумію, що власниками цих предметів розкоші є багато моїх колег депутатів. Думаю, що владі і опозиції все-таки треба наважитися і зробити цей крок, хоча він і непопулярний для владної еліти. На виході з кризи в складні для країни часи треба вимагати більш справедливого розподілу суспільного багатства. Це підтримає платоспроможність нашого населення. Я сподіваюся, воно буде обирати товари вітчизняного виробника, і тоді запрацює наша промисловість. Тобто ми підтримуємо людей, люди підтримують українську промисловість.
Пане Андрію, Партія регіонів додає соціальні виплати найменш забезпеченим, а ви кажете, що це зрівнялівка...
Андрій Павловський: Як додає? Закон про малозабезпечених вже прокотили, хоча автором був член Партії регіонів Папієв. Був нейтрально-політичний закон про те, щоб благодійна допомога на купівлю реабілітуючих засобів для інвалідів не оподатковувалася. З незрозумілих причин Партія регіонів не підтримала цей закон. Так само не підтримала підвищення пенсій певним категоріям інвалідів.
Партія регіонів - це партія великого капіталу, найбільше олігархії в рядах Партії регіонів. Але це вже моральний бік питання. Якщо вони для себе вирішать, що готові поділитися своїми надприбутками із суспільством, тоді це буде зроблено.
Олексій Плотніков: Ми боремося з бідністю. Боротьба з бідністю передбачалася і у передвиборчій програмі, і в тому, чим зараз займатиметься уряд. Одна з найвразливіших сторін сьогоднішнього економічного і соціального життя України – бідність. Наші колеги з опозиції пропонують не боротись з бідністю, а начебто, у когось щось забирати. Цим шляхом йшов ще Радянський Союз. Тобто з цієї точки зору у нас дещо інші концептуальні підходи.
Андрій Павловський: Я пропоную той шлях, яким ішла Швеція, Данія, скандинавські країни. Ми повинні будувати соціально-орієнтовану ринкову економіку і все-таки пам’ятати про людей, а не про надприбутки великого капіталу. Можливо, в цьому ми і відрізняємося.
Коментарі — 0