рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Ембарго на російську книжку. Зрада чи перемога?

    • Михайло Глуховський, «Главком»
    • Розсилка
    Ембарго на російську книжку. Зрада чи перемога?

    Російські виробники сьогодні контролюють дві третини українського ринку

    Під заборону ввезення російських товарів, яка діятиме щонайменше до серпня цього року, мали б потрапити і російські книжки. Це питання повинен розглянути український уряд, написав на своїй сторінці у Facebook перший заступник голови фракції «Народного фронту», нардеп Остап Семерак.

    «Проста пропозиція до Мінекономіки: заборонити ввіз на територію України російських книг. На мій погляд, головна зброя Росії, котру вона використовує проти України протягом століть, - не їжа і миючі засоби. Це – мова і церква. Доти, поки в Україні читатимуть детективи про феесбешників та битимуть поклони «во славу Кіріла», будуть розбрат і зневіра між нами, українцями… Я готовий звернутися з такою пропозицією до моєї фракції «Народного Фронту», коаліції, Уряду та особисто прем’єр-міністра. Водночас ми, українці, люди не здичавілі, і сповідуємо європейські принципи толерантності та поваги до іншої думки. Зовсім не хотів би, щоб моя ініціатива сприймалася як спроба заборонити російську літературу чи мову. Просто хотілося б, щоб російську книгу в Україні було б непросто знайти. Чужомовна література мусить бути присутня, але не повинна бути домінуючою. Тож запрошую до дискусії письменників, книговидавців та всіх небайдужих», - пояснив політик.

    Кава, корм для собак, пиво, цукерки, сир, картопля, нарізана шматочками… Це далеко не повний список російських товарів, ...Опубликовано Остапом Семераком 14 января 2016 г.

    Своїм постом Семерак поновив дискусію, яка почалася у 2014-му році, з початком російської агресії в Україні. На думку прихильників цієї ідеї, в разі повного ембарго виграють українські книговидавці, оскільки отримають повну монополію на 30-мільйонний ринок. Критики ж заборони упевнені: програють звичайні читачі, оскільки українські видавництва не зможуть миттєво компенсувати нестачу книжок. За інформацією торгівців, російські виробники сьогодні контролюють більше як 2/3 всього ринку. Як наслідок – постраждають науковці і студенти, оскільки найболючіше ймовірне ембарго вдарить по спеціалізованій літературі, друк якої в Україні обмежений.

    Золоту середину в цій дилемі шукали учасники круглого столу «Заборона ввезення російських книг», який відбувся в Національній парламентській бібліотеці України. На самому початку зустрічі експертів організатор і ініціатор обговорення, нардеп з «Народного фронту» Остап Семерак наголосив, що нині не йдеться про заборону книжок російською мовою в Україні, чи російської літератури взагалі, а лише про те, як захистити вітчизняного виробника. «Мова під час дискусій в соцмережах нині іде швидше не про те, заборонят чи не забороняти, а про форми майбутньої політики в книговидавництві, підтримці української книжки», - каже політик. Експерти в свою чергу схиляються до обмежань, але не до повного ембарго.

    Чим заважають російські книжки

    Минулий рік позначився шаленим падінням виробництво вітчизняної книги. За даними Книжкової палати, кількість надрукованих примірників зменшилася на 34% в порівнянні з 2014-м роком. Справи у 2016-му йдуть ще більш кепсько. За перші півтора місяця нового року обсяг виготовлених українських книжок ушестеро зменшився в порівнянні навіть з аналогічним періодом минулого кризового року. Причиною такого стану є не тільки складна економічна ситуація в державі, зменшення платіжної спроможності наших громадян, а і присутність на вітчизняному ринку продукції російського виробника, яка без обмежень завозиться з країни-агресора. Наприклад, в Росії за останній рік видано 460 млн ексземплярів книг, в Україні – 32 млн, тобто співвідношення у 14,5 разів не на нашу користь і це при тому, що населення в нашій країні лише у 3,5 рази менше. За даними експертів, щороку до 9 млн російських книжок (тобто понад чверть від загального обсягу виробництва в цій країні) ввозяться саме в Україну. Книговидавці б’ють на сполох, адже, вважають, такими темпами за рік-два можна втратити всю галузь.

    Аби подолати кризу, потрібно обмежити можливості для ввезення книжок з РФ: чи то за допомогою ембарго, чи за допомогою квотування, ліцензування, пропонує свої шляхи виходу з кризи керівник видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький. На своїй сторінці у Facebook підприємець пише про те, що у розвинутих країнах постачання в бібліотеки складає принаймні 1 книгу на душу населення в рік, в Росії – 3 книги, у нас же цей показник становить 0,75 книги на людину. Для вітчизняних книговоробників видавець пропонує запровадити податкові пільги, як в Європі. «Наприклад, у Франції пільги поширюються на приміщення (які винаймають книговидавці), незалежно від їх статусу, чи вони державі належать, чи приватному власникові», - каже Красовицький. Згідний з необхідністю встановлення бар’єру для російської продукції керівник видавництва «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» Іван Малкович. Однак він пропонує не забороняти, а просто встановити мито для всіх завезених з РФ книжок, що зробить їх просто дорожчими за українські, а відтак менш конкурентними. Оподаткування книжок має поступово зменшувати кількість ввезеної літератури. Адже сьогодні 70% книг на прилавках вітчизняних книгарень привезені з РФ, підтверджує представник книжкового інтернет-магазину Іван Богдан.

    Знову мовний конфлікт? За і проти заборон

    Навіть якщо Україна закриє або якимось чином обмежить ввезення російських книжок, проблема захисту вітчизняного ринку і україномовної книги, на виробництві якої зосереджені більшість вітчизняних видавництв, вирішена не буде. Філії крупних російських виробників, таких як ЭКСМО, уже працюють в Україні, і за існуючих рівних умов для роботи на ринку вони з часом зможуть поглинути вітчизняного виробника, бо дешевша книга російською завжди буде конкурентом книги українською. На доказ цього можна згадати видання серії всім відомого Гаррі Поттера, український переклад якого не тільки успішно продавався в Україні, а і певний час експортувався до РФ, коли в цій країні ще не переклали славнозвісний бестселер Роулінг російською. Та минув певний час і не тільки російський, а і український ринок заполонили російськомовні переклади роману англійської письменниці. «Розумієте, є інерція читача: «лучше быть изнасилованной, чем украинизированной». Чому я тут повинен боротися на ринку з російським видавництвом, яке також видало Гаррі Поттера?», - риторично запитує Малкович, натякаючи на недоцільність рівних прав в Україні і для українських, і для російських видавництв, які друкуватимуть книги російською мовою. Жаліється на неможливість читати українською в Україні письменник Андрій Кокотюха: «Мій син любить комікси, але читає комікс за романом Стівена Кінга російською, бо не може купити українською. Моя дружина читає поляка Януша Вишневського, але перекладеною українською саме цієї книги, яку вона читає, немає. Я нині читаю книгу Історія світового хору, також російською, оскільки українською мовою такої книги поки що я не бачу».

    Російські видавництва апріорі потужніші за переважну більшість невеличких українських, які не зможуть скласти конкуренцію російським представництвам, якщо їм безперешкодно дати можливість працювати тут. «То чи може бути конкурентною українська книга, якщо російська книга виходить тиражами в 100 тис. екземплярів, а наша в 1 тис. екземплярів? Ні, бо це закон економіки… Вони (російські видавці) ж охопили не тільки свій власний ринок, не тільки «закрили» Середню Азію, Казахстан, вони і в Україні. Тому ми апріорі не можемо бути конкурентоспроможними», - каже голова товариства «Просвіта» Павло Мовчан, наголошуючи на необхідності введення обмежень.

    Та є в Україні і експерти, які проблеми у відсутності можливостей читати українською не помічають. За словами літературного критика Юрія Володарського, недоцільно вводити якісь обмеження на книги російською, бо половина мешканців України розмовляють російською. «Так, я би не хотів бачити антиукраїнські книжки на нашому ринку. Але якщо ми будемо забороняти ці книги, як скоро ми доберемося до заборон сайтів в Інтернеті, за якими критеріями ми будемо це робити? Більше половини українофобських книжок видається не в Росії, а в Україні», - каже Володарський, виступаючи проти заборон.

    Керівник видавництва «Основи» Дана Павличко також виступає узагалі проти будь-яких ембарго. За її словами, уже зараз українська книга дешевше за російську, а значить, більш конкурентна. Мовляв, потрібно 5-10 років почекати, аби зайняти усі ніші, у яких сьогодні практично монопольно владарюють російські видання. «Чому держава повинна вказувати споживачам, вказувати мені, на те, що читати, а що – ні?», - запитує Павличко, закликаючи державу не втручатися в роботу на ринку, дотримуючись лібернальної політики.

    Що забороняти?

    Більшість українських експертів і учасників ринку схиляються до негайної заборони на антиукраїнську літературу. До таких письменник Андрій Кокотюха, наприклад, пропонує віднести книги російського автора Юрія Полякова. «Як каже Вікіпедія, він є радником Путіна з питань культури. Чи потрібні Україні книги автора, який є радником Путіна?», - запитує Кокотюха. Він пропонує скласти перелік книг, які загрожують національній безпеці України, а в магазинах позначити окремі полички з подібними книгами про «Рускій мір», аби читач знав, що купує. Іншими словами, пропонується розділити книги, видані в Росії на ті, що загрожують національній безпеці України і ті, які їй не загрожують.

    Іван Малкович пропонує притягати до відповідальності людей, які закуповують для продажу літературу, що містить пропаганду. «Потрібно зробити так, щоб такі люди платили в п’ятикратному розмірі (штрафи) від ціни цих книжок», - каже видавець, пропонуючи заборонити 50 російських авторів, що не має позначитися на ринку. Олександр Красовицький звертає увагу на піратське виробництво книг в Україні, де можна знайти навіть такі, які заборонені в Росії. Керівник «Фоліо» виступає за посилення антипіратського законодавства. В той же час учасники ринку впевнені, слід зосередити всі зусилля на видання перш за все перекладної літератури.

    Президент української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін зі свого боку переконує, що, за його даними, лише 14% видавців підтримують повне ембарго російської літератури. За його словами, більшість видавництв схиляються до думки про необхідність відсікання на кордоні пропагандистської, антиукраїнської літератури, тобто виступають за збереження основного потоку літератури з РФ. Він каже, що сьогодні книговиробництво в Україні перебуває на дні капіталізації: відсутні кредитування і інвестиції в галузі. «Давайте будемо прагматичними, а не емоційними і використовувати зброю ворога проти нього, якщо її маємо можливість використати. Я за санкції, щоб відсікати (небажану літературу), але я категорично проти, щоб збіднити інтелектуальне поле України», - каже Афонін.

    Схоже, що і у владі немає одностайності у формуванні списку заборонених книг. З одного боку «чорний список» ще у середині минулого року підготував Державний комітет телебачення і радіомовлення. Відомство запропонувало 38 назв російських видань, які необхідно заборонити. З іншого боку, Уряд не сформулював принципи формування такого переліку. Хто і за якими критеріями його складав, - дивується заступник міністра культури Ростислав Карандєєв, хоча погоджується з необхідністю «чорного списку».

    За дорученням прем’єра Арсенія Яценюка до кінця лютого Кабмін має сформулювати свою позицію щодо розвитку вітчизняного книговоробництва. За будь-якого розвитку подій Уряд опиниться під перехресним вогнем критиків. З одного боку, якщо заборона на ввезення російських книжок не буде ухвалена, виникнуть претензії у непослідовності політики держави, наша держава фактично припинила торгівлю із РФ, але чомусь російські книжки безперешкодно ввозяться. З іншого боку, якщо суттєво обмежити їх ввезення, то постраждають розповсюджувачі, насамперед багато маленьких книгарень, які виживають за рахунок великого асортименту.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ