Детінізація зарплат неможлива?

    Уряд вкотре посилює детінізацію зарплат, проте експерти скептично оцінюють наміри нової влади.
    Уряд вкотре посилює детінізацію зарплат, проте експерти скептично оцінюють наміри нової влади. Доки не буде внесено зміни до законодавства, якими навантаження на фонд заробітної плати зменшиться з нинішнього в 35% до хоча б 20-22%, годі сподіватися на зникнення «конвертів». Цю проблему обговорювали у прес-центрі «Главкому» заступник директора
    • Галина Каплюк, фото Романа Малка, «Главком»
    • 6 Квiтня, 2010, 16:48
    • Розсилка

    Уряд вкотре посилює детінізацію зарплат, проте експерти скептично оцінюють наміри нової влади.

    Уряд вкотре посилює детінізацію зарплат, проте експерти скептично оцінюють наміри нової влади. Доки не буде внесено зміни до законодавства, якими навантаження на фонд заробітної плати зменшиться з нинішнього в 35% до хоча б 20-22%, годі сподіватися на зникнення «конвертів». Цю проблему обговорювали у прес-центрі «Главкому» заступник директора Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПА України Сергій Латинін, заступник начальника оперативного управління Головного управління Податкової міліції ДПАУ Вадим Давидюк та президент Спілки податкових консультантів Леонід Рубаненко.

    Наскільки нагальною є проблема боротьби із зарплатами в конвертах? Які механізми її проведення?

    Леонід Рубаненко: Звичайно, є проблема з виплатою зарплат в конвертах, причому вона однакової важливості як для держави, так і для бізнесу. По-перше, реальна виплата заробітної плати. Приклад, у роботодавця є 5000 гривень, щоб виплатити своєму працівнику, але офіційно він може виплатити три тисячі і дві віддати (32% до Пенсійного фонду, близько 10% у фонди соціального страхування і т.д.) або запропонувати 4 700 одразу на руки. Я ще не бачив жодного найманого працівника, який би відмовився від більшої суми. При цьому у бізнесу є велика недовіра до системи пенсійного забезпечення. Звичайні люди, пропрацювавши в важких умовах, отримують невелику пенсію, а держслужбовці мають значно більшу. От бізнесмен і подумає тричі про відрахування у Пенсійний фонд.

    По-друге, ситуація з фондами соціального страхування. Їх налічується три – Фонд з тимчасової втрати працездатності, Фонд страхування на випадок безробіття та Фонд соціального страхування з професійних захворювань та нещасних випадків на виробництві. Вони різко збільшили рівень власної капіталізації для придбання приміщень та їх обладнання, збільшення штату. Колись Миколу Азарова на часів його роботи в Податковій критикували за те, що він будував будинки для розміщення органів ДПА. Подивіться, що зараз відбувається: який палац собі в Одесі збудував Фонд по безробіттю, минулого року у Харкові черговий палац збудували за наявності 9 центрів зайнятості. Невже нас став більше працевлаштовувати цей Фонд? Ні. Це також турбує роботодавця, який змушений відраховувати гроші туди.

    Ніяких зрушень не буде, доки держава не зрозуміє, що це потрібно приводити до нормального спільного знаменника, аби не було поділу на кращих і гірших громадян України, щоб у суспільства була можливість проконтролювати ті гроші, які йдуть на відрахування. Сьогодні організації роботодавців, які мають право представництва в органах соцстрахування, не мають можливості впливати на розподіл коштів.

    Тільки коли буде відновлена нормальна довіра у суспільства до інститутів держави, буде можливість зробити один одному крок назустріч. Треба вносити зміни до законодавства, в першу чергу до пенсійного і про фонди соціального страхування. Сьогодні є пропозиції від роботодавців та профспілок до держави про те, щоб забрати кошти всіх фондів до бюджету і там розподіляти. Ця ініціатива народилася з відчаю, бо вони не можуть ні проконтролювати, ні вплинути на розподіл цих коштів.

    Якщо будуть проведені якісь інституціональні законодавчі зміни, які приведуть до зменшення навантаження на фонд оплати праці, це буде тим кроком, який допоможе вивести зарплату з тіні. Повірте, що немає жодного роботодавця, який би отримував задоволення від того, що він може притягуватися до кримінальної відповідальності за конвертацію грошей для видачі зарплати. Він просто змушений це робити у мовах українського законодавства. Держава має зрозуміти, що стільки б прокурорів чи інших людей у погонах не полювали за бізнесом, їм як не вдавалось, так і не вдасться нічого з цим зробити. Нинішній віце-прем’єр сам представник бізнесу та розпочав говорити, що ми, мовляв, десь когось посадимо, нехай на себе подивиться та інших бізнесменів.

    Сергій Латинін: Державна податкова адміністрація вже давно наголошувала на тому, щоб покращити роботу в боротьбі з конвертацією валюти та виплатою заробітної плати в конвертах. Боротьба «з конвертами» - це перш за все упередження та руйнування схем ухилення від сплати податків суб’єктами господарювання з метою ліквідації джерел надходження тіньових коштів, які потім використовуються для того, щоб зарплату видавати в конвертах. З метою виведення цих коштів з тіні податкові органи використовують різні засоби. Найбільш поширеними схемами мінімізації податкових зобов’язань є виплата зарплати за двома відомостями, видача коштів без документального підтвердження, використання корпоративних платіжних карток, виплата фізичним особам без утримання податку, а також використання найманої праці без офіційного оформлення цих працівників та трудових угод з ними та без сплати податків до Пенсійного фонду. Податкові органи і в минулому, і в цьому році проводять роботу по перевіркам платників та суб’єктів господарювання з метою руйнування цих схем.

    З початку року перевірено більше 4 000 суб’єктів господарювання та виявлено дуже багато порушень законодавства по оплаті праці. За наслідками перевірок нараховано 600 мільйонів гривень податку та штрафних санкцій, пов’язаних з виплатами заробітної плати. За різними оцінками, «в тіні» перебуває від 20-30 до 40% фонду оплати праці. Для того, щоб припинити це, принаймні зменшити, треба законодавчо обмежити рух готівкових коштів, залишивши їх тільки на виплату заробітних плат та на відрядження. Також треба законодавчо обмежити використання суб’єктами господарювання нефіксованої найманої праці. Крім того, пропонується введення середньої індикативної заробітної плати. Я вважаю, що це дасть свої позитивні результати і призведе до того, що більшими будуть надходження до бюджету та до зменшення виплати зарплати в конвертах.

    Вадим Давидюк: Згадана проблема має ще й кримінальний аспект. На виконання доручень Президента, уряду та керівництва Податкової адміністрації України на сьогоднішній день підрозділи Податкової міліції займаються активними заходами щодо виявлення порушень у цій сфері, які мають у тому числі і ознаки кримінального злочину. Почалася активна стадія цієї операції, за минулий місяць ми разом з нашими колегами з цивільних підрозділів Податкової служби провели понад 1 400 перевірок, встановлено більше 600 правопорушень, пов’язаних з виплатою так званої зарплати в конвертах. Біля 200 правопорушень пов’язані з виплатою фізичним особам готівки, яка не облікована по тим чи іншим суб’єктам господарювання. На сьогоднішній день підрозділами Податкової міліції порушено 20 кримінальних справ стосовно осіб, які вчинили вказані правопорушення за ознаками ст.212 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання за ухилення від сплати податків. Враховуючи, що певна специфіка розслідування злочинів не відноситься до безпосередньої компетенції Податкової міліції, ми дуже багато матеріалів передаємо в інші правоохоронні органи. На сьогодні передано більше 120 таких матеріалів і за ними порушено 44 кримінальні справи.

    Ми тісно пов’язуємо сам факт саме цього правопорушення з так званою конвертацією коштів. Підрозділи Податкової міліції борються із цим ганебним явищем. За два місяці нами вже викрито більше 30 конвертаційних центрів, і ми розуміємо, що дуже велика частина тих готівкових коштів якраз іде на виплату заробітних плат. Наведу два приклади кваліфікованої роботи підрозділів Податкової служби. У Чернівецькій області в ході реалізації наших оперативних матеріалів по діяльності конвертаційного центру було проведено ряд обшуків в одному із супермаркетів, який торгує продуктами харчування в цьому регіоні. Ми повністю знайшли всю чорнову бухгалтерію, яка свідчить про виплату сотням співробітників цієї мережі заробітної плати, яка не обліковувалася у фінансових документах цього товариства. Близько мільйона гривень донараховано цьому суб’єкту, порушена кримінальна справа. В Дніпропетровській області був інший випадок. В рамках вже порушеної кримінальної справи були проведені обшуки за місцезнаходженням офісів одного з товариств. За результатами, нами встановлено також чорнову бухгалтерію, яка свідчить про те, що за документами цього товариства, які подавались в Податкову інспекцію, значилось 10-15 співробітників, що отримували зарплату в розмірі 500, 600, до 800 гривень. Насправді вилучені нами документи свідчили про те, що кількість співробітників була близько 30-40 осіб із зарплатою від 2000 до 3000 гривень, які вони отримували неофіційно в конвертах. Ми вже встановили близько 20 осіб, вони дали правдиві свідчення. Там також порушено кримінальну справу за ст.212 Кримінального кодексу, досудове слідство триває.

    Леонід Рубаненко: Я хочу внести деякі корективи до сказаного колегами із Податкової. По-перше, конвертація коштів здійснюється підприємцями, не маючи як першочергове завдання спрямувати ті гроші на виплату зарплати в конвертах. Від четвертини до третини цієї готівки іде на виплату зарплати, інше ж - вдвічі чи втричі більша частина - іде на хабарі. Завдяки хабарям здійснюється конвертація грошей з безготівкової до готівкової. Ніхто вам іншого в бізнесі не скаже. По-друге, сьогодні не 30%, а 60% обсягів заробітної плати знаходиться в тіні, бо за останні два роки великі підприємства, які до цього не знали про доплату в конвертах, змушені були піти на цей крок і різко за 2008-2009 роки збільшити обсяги виплат зарплат в конвертах. Навіть ці опосередковані показники – це злочин проти бізнесу в Україні як такого.

    Вадим Давидюк: Мета діяльності конвертаційних центрів – це направлення значної частини незаконно проконвертованих коштів в тому числі на зарплати в конвертах. За нашою інформацією, за результатами кримінальних справ, які на сьогоднішній день розслідуються, і наявних оперативних матеріалів, значна частина коштів іде на збагачення самих організацій-учасників цих злочинних схем. Зокрема, на купівлю престижних будинків, авто і т.д. Крім того, на сьогодні мають місце задокументовані факти направлення цих коштів посадовим особам різних відомств.

    Яке покарання чекає на тих людей, які отримують зарплату в конвертах? Наприклад, працівників супермаркету, про яких ви згадували? Чи це дії лише заради статистики?

    Вадим Давидюк: Податкова міліція ніколи не працює просто для статистики. Ст.212 – це дуже тяжка стаття. Частина третя передбачає покарання і у вигляді позбавлення волі на досить значний термін. У випадку, коли посадова особа – бухгалтер чи директор – цього підприємства до моменту притягнення її до кримінальної відповідальності повністю компенсує державі ті суми податків, які не були сплачені, плюс штрафні санкції, може йти мова про звільнення її від кримінальної відповідальності.

    Стосовно особи, яка отримує конверти. Всі знають, що громадянин, який отримує прибутки, повинен подавати декларацію. Проте зазначу, що частина перша ст.212 Кримінального кодексу України встановлює межу, з якої починається кримінальна відповідальність, – це більше 400 000 гривень прямого податку. Самі розумуєте, яка сума зарплати має бути виплачена тій чи іншій особі, щоб застосувати цю статтю. Отже, така сума може набігти лише щодо посадових осіб підприємства, де працює близько ста людей, тоді для них передбачена кримінальна відповідальність.

    Леонід Рубаненко: Треба зважити, що 212 стаття – це ухилення від оподаткування, і не має відношення до конвертації та виплати зарплат. Це дуже опосередкований шлях. Якщо подивитися, скільки справ починає сьогодні Податкова міліція за ст.212, а потім перекваліфіковує у 364-ту, де йдеться про службову недбалість, підробку, можна побачити, що 212 в даному випадку не працює і не повинна працювати.

    Як законодавчо направити кошти фондів до держбюджету?

    Леонід Рубаненко: Скасувати ті закони, які були прийняті протягом 2000-2002 року. Був один Фонд соціального страхування, який зараз став Фондом по тимчасовій втраті працездатності. Була Державна служба зайнятості, яка зараз набула подвійного призначення – це дирекція Фонду і Державна служба зайнятості в одній особі. А третій фонд взагалі створили 2002 року з нещасних випадків на виробництві та профзахворювання. Сьогодні й держава не знає, що з ним робити через багатомільйонні затримки з виплатами, бо цей фонд не може працювати.

    Я в 2001-2003 роках працював членом правління Державного фонду зайнятості, і до сказу дійшов, бо не міг дивитися, як складається бюджет. Доходів було стільки, що видатків не вистачало, і розмірковували, де що нам зробити, якусь машину чи будинок гарний придбати. Це що підхід до нормальних грошей?

    Я вважаю, що це вдасться зробити. Є така ініціатива від народних депутатів, вона вже обговорювалась в різних урядах.

    Пане Леоніде, ви сказали, що бізнес не може тягнути це навантаження. При цьому ми знаємо, що багато іноземців, які працюють в Україні, платять білу зарплату та ще пропонують соцпакет. Як це їм вдається?

    Леонід Рубаненко: Всі іноземні компанії, які працюють в Україні, вважають нас третьосортною державою. Вони використовують нас як місце виробництва та дешеву робочу силу, в порівнянні з їхнім головним місцезнаходженням. Їх об’єднує одна риса – вони мають ринки збуту, тому працюють у більш привілейованих умовах, ніж наші компанії.

    А якщо це медійні компанії?

    Леонід Рубаненко: Якщо медійні компанії створюються тут за іноземні кошти, то йдеться про багатомільйонний початковий капітал. А наші українські компанії виникають не завжди з нормальним фінансовим підґрунтям, вони створюються або на ентузіазмі, або з залученням кредитних коштів, які треба віддавати.

    Звичайно, можна знайти приклади, де не спрацьовує моя теза, але в переважній більшості так і відбувається. Наприклад, жоден український виробник цементу не може його експортувати. Але український цемент експортується неукраїнцями, які володіють цементними заводами та мають квоти, зокрема на відновлення Іраку і вивозять його туди.

    Щодо соціального пакету, який пропонують ці компанії, то через колективні договори йдеться про забезпечення додаткових соціальних виплат, що також можна прирівняти до додаткової зарплати в конвертах, тільки там вони мають вже більш цивілізований характер. Потихеньку український бізнес це теж використовує. Можна дати людині натуральні кошти, або перерахувати їх до лікарні, на відпочинок і т.д.

    Якщо уявити, що весь бізнес все почав платити правильно, чи збережеться їх конкурентноздатність надалі?

    Сергій Латинін: Для того, щоб всі почали платити, треба законодавчі зміни, бо маємо дуже велике навантаження на фонд заробітної плати. При внесенні змін до законодавства і зменшенні навантаження процес піде стрімкіше і буде мати більш позитивні наслідки.

    В цифрах наскільки має бути зменшено навантаження?

    Сергій Латинін: Зменшити до 20-22%.

    Вадим Давидюк: Перед Податковою міліцією не стоїть завдання посадити максимальну кількість людей в тюрми за несплату податків. Головне покарати найбільш цинічних правопорушників, які отримують сотні тисяч та мільйонів прибутків та їх не декларують. Важливо для нас розвинути партнерські відносини з платниками податків.

    Кабмін вже висловив готовність боротися з тіньовими зарплатами. Які методи ви будете застосовувати на виконання цього доручення?

    Вадим Давидюк: У нас є дуже багато можливостей, але це професійна таємниця, як ми працюємо та вираховуємо розмір тих чи інших зарплат або розмір того валового доходу, який фактично фірма отримала, але не направила на оподаткування. Створені робочі групи на місцях, які аналізують цю ситуацію. Найпростіший приклад, коли ми чітко бачимо, що компанія має сотні мільйонів прибутку та чомусь виплачує левову частину зарплат працівникам нижчу на мінімальну. Тут стає питання в тому числі і працівників податкової міліції.

    Зараз дуже багато існує підприємств, де зарплата по 600 гривень, вони роками так працюють. Чи обіцяєте ви їм найближчим часом перевірки? Як ви обираєте підприємства?

    Вадим Давидюк: Я сказав про один із аспектів, а ще є багато критеріїв оперативно-розшукової діяльності, якою ми маємо право займатись відповідно до наших функціональних положень. Я не хотів би розкривати всі наші секрети, але мова про якісь списки підприємств, сотні чи тисячі, які потрапили під ковпак Податкової міліції, на сьогоднішній день не йде. Проводиться моніторинг, є суб’єкти, які представляють в тому числі і оперативний інтерес для подальшого відпрацювання підрозділами Податкової міліції.

    Так вдасться уряду Азарова вивести з тіні зарплати чи ні?

    Леонід Рубаненко: Так, якщо буде воля цього Кабміну не просто видавати постанови, а збиратись і нормально радитись з бізнесом, сперечатись, напрацьовувати документи щодо зміни законодавства. На жаль, це дуже важка робота, але коли уряд та Президент зрозуміють, що без цього нічого не вийде, тоді можна сподіватись на вирішення проблеми.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ