Стягнути борг за тринадцять діб

Новий закон про судоустрій може мати великі наслідки для пересічних громадян. Точніше — для їхнього майна. З набранням чинності новим Законом України «Про судоустрій» в Україні почала діяти норма, за якою суд має право видати наказ про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних, телекомунікаційних послуг чи послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

З 1 серпня ця процедура виглядає так: наприклад, ЖЕК може подати позов про те, що той чи інший громадянин заборгував йому певну суму. Суд протягом трьох днів виносить рішення, причому без засідання і виклику сторін (тобто боржника не запросять). Якщо це наказ про оплату, то його посилають рекомендованим листом громадянину (причому, неважливо, отримає він листа сам або йому за його відсутністю просто залишать повідомлення у поштовій скриньці). З цього моменту починається відлік 10 днів, коли можна оскаржити наказ суду. І якщо раніше просто писали заяву, і наказ скасовувався, то тепер потрібно проводити засідання суду з присутністю боржника і представника ЖЕКу, на якому і вирішиться, чи потрібно платити борг...

-- Прописка як джерело небезпеки

Юристи переконані, що спрощена процедура розгляду вимог про стягнення заборгованості за оплату комунальних послуг може вплинути на мотивацію злісних неплатників вчасно розраховуватись за борги. Адже, як коментує «Дню» адвокат міжнародної юридичної групи AstapovLawyers Олег Громовий, за новими змінами ця процедура стала більш динамічною та ефективною.

Однак, як зауважує експерт, існує висока ймовірність прийняття судових наказів без відома боржників. Адже інформація про місце проживання боржника, що міститься в органах реєстрації, яку суд використовує при надісланні копії наказу для оскарження, як правило, є неактуальною. Не секрет, що більшість юридичних осіб здійснюють свою діяльність за іншою адресою, ніж та, що міститься в його реєстраційних документах. А громадяни не проживають за місцем своєї реєстрації. Як наслідок, боржник може дізнатися про арешт своїх коштів, майна або заборону виїзду за кордон вже по факту прийняття судового рішення, пропустивши строки на його оскарження.

-- За неякісну послугу — зустрічне стягнення коштів

Екс-міністр із питань житлово-комунального господарства України Олексій Кучеренко у коментарі «Дню» також заявив, що платіжна дисципліна покращиться. Однак паралельно екс-міністр закликає споживачів ретельно розбиратися, за що ж конкретно вони сплачуватимуть гроші. «У мене зустрічне запитання: чи є приклади, щоб споживачі стягували гроші з комунальників за неякісну послугу: відсутність гарячої води, тепла в батареях, простоювання ліфту, не вивезення сміття тощо? Практично цього немає. Саме тому, на мій погляд, в такій ситуації застосовувати цю практику помилково». Підвищуючи вартість послуг, влада повинна паралельно показати споживачам, що комунальний тариф справедливий, а самі ЖЕКи можуть управляти якістю надаваних послуг, а не просто ініціювати підняття тарифів.

Окрім того, на думку екс-міністра, сьогодні чітко не врегульовані законодавчі та договірні стосунки між постачальником послуг та споживачем. У результаті часто невідомо навіть, хто постачальник конкретних послуг, тому нікому пред’явити претензії.

-- Потрібно скористатися досвідом цивілізованих реформ

Заступник директора Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валерій Новицький пропонує запроваджувати інші способи боротьби з неплатниками за комуналку.

Зокрема, на думку Новицького, можна скористатися англійським досвідом «інституту судового повіреного», коли спеціальні особи працюють з боржником в порядку прийняття досудового рішення. У Чехії ж, як розповідає експерт, за несплату комунальних боргів громадян позбавляють субсидій чи соціальної допомоги. А в США існує інститут спеціальних служб, які ведуть з боржником перемовини. Але при цьому це не традиційні українські колекторські фірми. У США діяльність таких контор регулюють кілька законів, які враховують соціальний комфорт боржника, наприклад, не телефонувати з нагадуваннями про борги після 21 години. «Тобто платити за комунальні борги потрібно шляхом проведення цивілізованих реформ, а не посиленням адміністративних важелів впливу», — підсумовує Новицький.

-- Найбільше винні — заможні громадяни

І зміни до Закону України про судоустрій, що так сколихнули ринок житлово-комунальних послуг, і подібні насправді спрямовані на те, щоби, якщо не унеможливити, то ускладнити життя лише тим людям, які, маючи можливості, не оплачують свої борги, кажуть депутати. Так за словами члена парламентського комітету з питань будівництва, містобудування, ЖКГ та регіональної політики Віктора Матчука, як правило пенсіонери сплачують тарифи за комунальні послуги навіть за декілька місяців вперед. Не платять же ті, як зауважує «Дню» Матчук, хто досить забезпечений. «Саме через таких споживачів і формуються величезні борги житлово-комунального комплексу, — переконаний депутат. — Через що ця сфера не є привабливою для інвестора». Аби навести лад у системі, депутати вирішили підкорегувати правила гри. Ухилятися, звичайно, хотітимуть, переконаний Матчук. Однак спрощення процедури стягнення боргів, за словами депутата, покаже безперспективність ухиляння злісних неплатників.

-- Боржників слід перевиховувати

На сьогодні, за даними експертів, лише теплопостачальникам населення завинило близько семи мільярдів гривень. А система сьогодні, фактично, безсила у боротьбі з неплатниками. «Розведення постачання води та тепла у 80—90% вітчизняних будинках така, яка не дозволяє відключити конкретного неплатника без входу до його квартири. А якщо квартира приватизована, комунальні служби зайти до житла без дозволу власника не мають права», — розповідає член Національного Бюро партії «Сильна Україна», керівник Експертної комісії партії з питань ЖКГ Максим Городній.

Право, про яке говорить експерт, комунальникам може надати лише відповідне судове рішення, процедура прийняття якого, сьогодні, як вже було сказано, значно спростилась. Однак навіть коли комунальні служби отримають відповідну юридичну можливість, виникає проблема: як оцінити описане майно боржника і що з ним далі робити?

Тож Максим Городній пропонує перевиховувати злісного неплатника. «Факти, коли людина, достаток якої дозволяє оплачувати комунальні послуги і не користуватись субсидією, ухиляється від сплати, справді мають місце. Особливо це роблять особи, пов’язані з державною службою, мають постійну заробітну плату і фінансово забезпечені. Але у них, чомусь, сформувалась думка, що вони можуть не платити за послуги жеків, — коментує Городній. — Я не зовсім розумію цю позицію. Певно, ці люди погано виховані. Ми ж не кажемо, коли приходимо в булочну купувати хліб: продайте мені його на 50% дешевше, або ж віддайте задарма. Чому ж така ситуація складається з послугами ЖКГ?».

Експерт додав, що в результаті такої недалекоглядної політики існує ризик того, що в цілому ряді населених пунктів опалювальний сезон через технологічні причини взагалі може бути зірваний. Тож загальноєвропейську практику штрафів за комунальні борги Україні просто необхідно запроваджувати в себе, переконаний Городній.

А ось питання якості житлово-комунальної послуги — в ціні на неї, яку, відповідно до нині чинного закону, встановлюють органи місцевого самоврядування. Останні ж, на думку Городнього, зацікавлені у тому, щоб якомога довше притримувати зростання цін на «комуналку» через вибори. Тож, аби викорінити ситуацію, яка власне й призвела до колапсу системи житлово-комунальних послуг в Україні, експерти партії пропонують введення затвердження тарифів на рівні незалежного державного органу, якому вибори не будуть страшні.

Коментарi

-- Близько 90% усіх таких судових наказів ризикує бути скасованими

Олександр Чернявський, віце-президент Всеукраїнської асоціації приватних інвесторів житлово-комунального господарства з правових питань:

— Такі новації тільки ускладнять та затягнуть у часі процедуру повернення комунальних боргів. На першому етапі, доки існуватиме юридична неосвіченість населення, процедура повернення боргів через судові накази працюватиме. Але через певний час ЗМІ наповняться детальними рекомендаціями і з’являться юридичні компанії, які консультуватимуть, як в рамках букви закону відмінити ці судові накази. А підстави для цього існують. Так, наприклад, для отримання судового наказу позивач має вказати конкретну суму боргу, навести детальні розрахунки її утворення, привести аргументи стосовно того, чи надавалася послуга в повному обсязі, чи немає претензій боржника до постачальника послуг (виконавця). А такі претензії будуть. Ми ж знаємо, що опалення не завжди якісне, бувають перебої із постачанням холодної чи гарячої води, існують проблеми з каналізацією. Тому це вже одна з можливих причин відмови суду в видачі такого наказу або зміни суми, заявленої до стягнення.

Крім того, сьогодні жеки в основному надають комунальні послуги при наявності відкритого особового рахунку у споживача. Але законодавство у сфері ЖКГ вимагає, щоб існували договірні відносини між сторонами такого процесу. Тобто має бути укладений письмовий договір, у якому обов’язково мають бути зазначені сторони: споживач, постачальник послуг (виконавець), перелік та об’єм комунальних послуг, які надаватимуться, їх якість, тариф надаваної послуги тощо. Сьогодні ж більшість комунальних послуг надається споживачам без жодних договорів. Тому, на мій погляд, перспективи видачі наказу суду про стягнення боргу за надані комунальні послуги без існування подібних договорів — дуже примарні. Суди будуть змушені відмовляти жекам. За моїми оцінками, близько 90% всіх таких судових наказів ризикує бути скасованими.

-- Достатньо не мати ніякої реєстрації

Тетяна Монтян, юрист:

— Протистояти наказному провадженню стосовно себе боржнику стає надзвичайно просто. Для цього треба всього лише... не мати ніякої реєстрації! Тому що тепер суд зобов’язаний, отримавши заяву про видачу судового наказу, самостійно «пробити» адресу реєстрації, і «... у разі, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи — боржника, суд відмовляє в прийнятті заяви про видачу судового наказу» (ч.6 ст. 100 ЦПК).

Ще одна порада тим, хто не розуміє в упор, за що саме платити жекам, та й взагалі не перебуває з ними в договірних відносинах: не полінуйтеся, напишіть жеку хоч якусь кляузу з приводу його жахливої роботи з утримання вашого будинку, та й в суд — хоч якийсь там позов до жеку. Неважливо, за що, бо це буде головним вашим аргументом, що наказне провадження «не пройде», — адже існує спір про право. Ця порада також стосується всіх інших, хто має підстави очікувати судового наказу: лише скарги та превентивні позови вас врятують!

До речі, якщо ці законодавчі зміни не змусять наших мешканців багатоквартирних будинків нарешті поцікавитись, за які ж саме послуги вони платять жекам, та приступати нарешті до створення ОСББ, аби самим вирішувати, які послуги і за яку ціну замовляти, — то я вже навіть не знаю, які ще кари небесні їх можуть до цього змусити!