Водойми стають небезпечними через спеку

    Висока температура внесла свої корективи в стан українських водойм. Тепер загрозу для здоров’я відпочиваючих несе не загибла риба, а водорості, які отруюють воду. Тож краще купатись в проточній воді та обходити стороною мілкі добре прогріті застійні озера.
    Висока температура внесла свої корективи в стан українських водойм. Тепер загрозу для здоров’я відпочиваючих несе не загибла риба, а водорості, які отруюють воду. Тож краще купатись в проточній воді та обходити стороною мілкі добре прогріті застійні озера.Але поганий екологічний стан водойм зумовлений не лише примхами природа, а й недбалістю самої
    • Галина Каплюк, Альона Блохтур, фото Романа Малка, «Главком»
    • 18 Серпня, 2010, 13:14
    • Розсилка

    Висока температура внесла свої корективи в стан українських водойм. Тепер загрозу для здоров’я відпочиваючих несе не загибла риба, а водорості, які отруюють воду. Тож краще купатись в проточній воді та обходити стороною мілкі добре прогріті застійні озера.

    Висока температура внесла свої корективи в стан українських водойм. Тепер загрозу для здоров’я відпочиваючих несе не загибла риба, а водорості, які отруюють воду. Тож краще купатись в проточній воді та обходити стороною мілкі добре прогріті застійні озера.

    Але поганий екологічний стан водойм зумовлений не лише примхами природа, а й недбалістю самої людини. В Україні на сьогодні є 63 119 річок, і жодна з них не відповідає вимогам для повністю рекреаційної зони. Та й першого класу якості води у нас практично немає, другий – зустрічається, а в основному – це третій та п’ятий.

    Про це в прес-центрі «Главкому» говорили директор Інституту водогосподарських екологічних проблем Анатолій Яцик та старший науковий співробітник відділу екології водоймищ Інституту гідробіології НАН України Юрій Плігін.

    Анатолій Яцик: «Із 430 водних об’єктів в Києві жоден не приведений до європейського стану»

    Проблема води - це проблема життя, вічна проблема. На превеликий жаль, ми ще не дозріли до розуміння цієї проблеми, незважаючи на те, що кожен з нас на 80% складається з води, тому, яка вода, таке і здоров’я кожного з нас. Відношення до водних ресурсів є мірилом цивілізованості, культури і рівня розвитку нації. Ставитися до води треба, як до самого себе, бо вода – це життя, вода - це ми самі. Це не просто слова, цьому присвячено все моє життя. Потрібно залишити нашим дітям і внукам навколишнє природне середовище, в першу чергу воду, в кращому стані, ніж ми застали від наших попередників – в цьому я вбачаю мету нашого життя.

    В Києві цих проблем дуже багато, тут із 430 водних об’єктів жоден не приведений до європейського стану. От футбол грати ми налаштувалися, а зробити природне середовище європейського рівня – ні. У нас наукове забезпечення національної водогосподарської науки на такому рівні, що ми можемо вирішити будь-яку проблему. Починати треба із нашої столиці. Сподіваюся, із зміною влади в місті ці проблеми будуть вирішуватися, починаючи зі створення науково-технічної ради при міському голові по вирішенню цих питань. Бюрократи завжди прикрашають ситуацію, а нам треба приймати реальні рішення, тому що нам тут жити. За різними оцінками, тут проживає більше 5 мільйонів чоловік, а інфраструктура міста розрахована всього на 2. Аварії, які часто трапляються, є наслідком перевантаження по всіх напрямках діяльності.

    Юрий Плигин: «Ситуация с биологической частью экосистем Днепра и водохранилищ в настоящее время критическая»

    Ситуация в Днепре и водохранилищах стала критическая, начиная с зимы этого года. В настоящее время при условии такого мощного потепления за последние месяцы неблагоприятной есть ситуация с нашими водохранилищами, малыми реками, озерами и, в частности, водоемами города Киева. Например, температура воды в поверхностном горизонте Днепра сейчас достигает 27-29 градусов, что является рекордным за многие годы.

    С учетом замедления скорости течения воды, образуются зоны застоя, прогреваются в основном поверхностные слои. Существует перепад температур с увеличением глубины. В одном из глубоководных заливов температура от 29 градусов на поверхности падает у дна до 19-20, - то есть почти на 10 градусов при перепаде глубины до 20 метров. Образуется зона застоя, в поверхностном слое происходит процесс фотосинтеза – водоросли насыщают воду кислородом, а в нижних горизонтах, куда свет не проходит, водоросли отсутствуют.

    Еще одним фактором является отсутствие перемешивания, ведь нет более-менее сильных ветров, за счет которых кислородом насыщается вся толща воды. Если у поверхности воды насыщение кислородом составляет 120-130%, то есть перенасыщение за счет развития сине-зеленых и зеленых водорослей, то у дна содержание кислорода упало до 5-6%. Для рыбы этой концентрации совершенно недостаточно, там начинают происходить заморные явления, какие наблюдались зимой при нулевых температурах. То есть, ситуация с биологической частью экосистем Днепра и водохранилищ в настоящее время критическая.

    Существует моллюск дрейссена – это маленький двухстворчатый моллюск, который прикрепляется на камнях, древесине, металле, то есть фактически, везде, где есть текучая вода и твердые предметы. Он в огромном количестве населяет наши водохранилища, более-менее проточные водоемы, и в том числе Днепр. Если раньше биомасса этого моллюска достигала 1,5-2 килограммов на один квадратный метр, то в настоящее время эта зона безжизненна. Мы берем пробы и находим только мертвые створки раковин этих моллюсков. Я обращаю на это внимание, потому что этот моллюск по образу жизни является фильтратором. Он профильтровует воду, пропуская через себя, потребляет водоросли, бактерии, взвесь и иловые отложения, он растет и отбрасывает фекалии в виде компактных частиц. То есть, он забирает лишнюю органику из толщи воды, осветляет воду и таким образом очищает ее. В настоящее время этого процесса не происходит. Это касается и Днепра, и Киевского водохранилища и, скорее всего, ниже лежащих водохранилищ.

    Но все-таки жизнь всегда побеждает, и у побережья на глубинах 1,5-2 метра неделю назад мы нашли мельчайшие моллюски дрейссены, которые отродились уже в этом году. То есть жизнь не кончилась, она продолжается. Мы надеемся, когда температурный градиент исчезнет, начнется похолодание, поверхностная вода начнет остывать и смешиваться с придонной, насыщение кислородом везде повысится, тогда эти моллюски получат дальнейшие условия для существования.

    Естественно, от этого чрезвычайно страдает и рыбное население. В первую очередь оксифилье рыбы – окуневые, судак, даже бычки, сом, кроме карася, который достаточно выносливый. Конечно, эта жара принесет рыбному хозяйству огромный ущерб, это будет прослеживаться достаточно долго.

    Що має робити держава, щоб якось врегулювати екологічну ситуацію?

    Анатолій Яцик: Нас нічого не навчив Чорнобиль, нас не навчила зима 2009-го, весна 2010-го. Говорять, нібито, Чорнобиля як і не було, але ж дослідження вказують, що він буде нас переслідувати ще 300 років.

    Сьогодні необхідно вивчити якісні характеристики води. Дехто навіть заявляє, що якість води починає поліпшуватися. Так, якщо дивитися на гідрохімічними показниками. Але ми з Інститутом гідробіології розробили нову методику оцінки якості води, яка враховує гідрохімію, токсикологію, бактеріологію і радіологію. За цими показниками, є шість класів якості води. Першого класу якості води у нас практично немає, другий – зустрічається, в основному – це третій, п’ятий.

    В січні кисень води у верхів’ї Київського водосховища наближався до одиниці, коли мінімальна норма – чотири. Зараз ситуація не поліпшується. Це говорить про те, що з білоруської сторони йде активний виніс органічних сполук, вони інтенсивно гниють, іде інтенсивне споживання кисню і риба починає задихатися. Цими проблемами потрібно займатися кожен день. Також ніхто не говорить про те, що в Київському водосховищі лежить 90 мільйонів метрів кубічних радіоактивного мулу, а це всього навсього 330 тисяч не знищених вагонів. Гарячі голови кажуть, давайте будемо спускати. Ми можемо спустити, але це закінчиться на каскаді дніпровських водосховищ чорнобильською катастрофою кратно помноженою.

    Якістю води треба займатися. Спочатку, як було при попередній соціально-економічній формації, відновити екологічні паспорти річок та підприємств, провести водогосподарське екологічне районування, зробити комплексний моніторинг на межі з Росією і Білорусією, щоб ми мали чим оперувати. Бо може це нам не сусіди передають, а ми самі це робимо, що дуже ймовірно.

    Як може позначитися на здоров’ї людини купання у воді з таким температурним перепадом?

    Юрий Плигин: На пляжах Киева вода загрязнена. Сейчас нет ливневых стоков, потому главная причина загрязнения - развитие сине-зеленых водорослей. Дело в том, что сине-зеленые водоросли очень коварный объект. С одной стороны, он продуцирует кислород, создает определенную кормовую базу для рыб, продуцирует органическое вещество. Но с другой стороны, он выделяет в воду при своем разложении очень опасные органические вещества – полипептиды, которые могут вызывать аллергическую реакцию. Еще в 30-х годах на Балтийском море, которое всегда цветет, были зарегистрированы заболевания аллергического характера. Из-за Гафского залива в Польше эти симптомы были названы Гафской болезнью – высыпание на коже, покраснения, высокая температура, расстройства желудочно-кишечного тракта. Если человек сейчас будет купаться и хлебнет немножко воды с этими водорослями, не исключено появление именно этих симптомов. Эти токсины выделяются в толщу воды, и у людей чувствительных к аллергическим реакциям могут появиться высыпание на теле, повысится температура и расстройство желудочно-кишечного тракта. Так что, желательно купаться ограничиваться, особенно в воде с высокой концентрацией водоросли.

    Рыба тоже выделяет что-то опасное?

    Юрий Плигин: Когда рыба гниет, то выделяются так называемые трупные яды: путресцин, кадаверин и прочие. Они тоже очень высокоактивные физиологические вещества и неблагоприятно действуют на организм человека. Но та рыба, которая погибла зимой, уже давным-давно разложилась. Опасность может быть от той рыбы, которая разложилась сейчас. Недавно мы были около залива Днепра и видели, что пока у нас такой рыбы нет. Но все слышали о событиях на Днепровско-Бугском лимане, на Черном море, там ситуация катастрофична. Но там опасное вещество – сероводород. У нас, к счастью, таких солей, которые бы при переработке бактериями выделяли сероводород, мало. Он может быть исключительно только в самых глубоких застойных водах. Нам пока это не очень грозит.

    Анатолій Яцик: Треба пам’ятати, що Київське водосховище має площу 92 тисячі гектарів, 40% з них – це мілководдя, де до двох метрів води, яка прогрівається, кисень іде в атмосферу і знов з’являються заморні явища. Якщо риба не встигла піти на глибину (там максимальна глибина 12 метрів), то вона просто «наказує довго жити».

    Уточните, где самый активный замор рыбы вокруг Киева, чтобы можно людей предупредить, где можно купаться, а где нет? В Днепре, озерах, Киевском водохранилище?

    Юрий Плигин: Именно сейчас катастрофического замора, к счастью, пока не происходит. Но от содержания кислорода в горизонте воды, оно, в общем-то, на грани. Таких заморных явлений с массовой гибелью рыбы нет. Возможно, в каких-то мелких прудах, где выращивают товарную рыбу, температура повышается до 30 градусов, там она может погибнуть. Но пока мы этого в Днепре не наблюдали.

    То есть, угрозу здоровью людей в водоемах вокруг Киева представляют только гниющие водоросли?

    Юрий Плигин: Водоросли, да. Кроме их разложения, есть масса других бактерий: стафилококки, стрептококки. Если вы находитесь в воде с малейшей ранкой, то почти гарантировано будет какое-то нагноение или осложнение.

    Когда ожидаете замор рыбы?

    Анатолій Яцик: Замору не буде.

    Юрий Плигин: Чтобы этого не было, мы надеемся, что начнутся ветровые явления, ведь обещают штормы, шквалы. Для людей это плохо, но для водохранилища - хорошо. Начнется перемешивание воды и насыщение кислородом. Рыба тоже не глупая, она не сидит на дне, а идет к поверхности, где более высокая концентрация кислорода.

    Чи є якийсь взаємозв’язок між тими явищами, які відбуваються у водоймах, з появою холерного вібріону, який знайшли в Дніпрі, або лептоспірозу, який є в чотирьох озерах Києва?

    Юрий Плигин: Я не слышал о холерном вибрионе, а лептоспироз – это заболевание характерно для зоны малых водоемов, где близко могут быть грызуны, крысы и плавающие птицы, а также сильный застой воды. Для водохранилищ и проточного Днепра лептоспироз не типичный.

    В чем разница экологического состояния водоемов, разрешенных и запрещенных для купания?

    Анатолій Яцик: Проблема з пляжами є надуманою і зробленою. Коли був порядок, перш за все у місцевій владі, весною робили підготовку, прогрібали граблями прибережну зону, вичищали все, бо не всі люди можуть виїхали з Києва у літній період.

    Чи відрізняється вода на дозволенному молодіжному пляжі від тієї, яка протікає за 300 метрів, але там вже заборонено купатись?

    Анатолій Яцик: Ні, не відрізняється. У державі є 63 119 річок, і жодна з них не відповідає тим вимогам, які мають бути для повністю рекреаціної зони, особливо в Києві. Ми зробили аналіз водних ресурсів греблі від Київської до Канівської ГЕС, і від Чернігова по Десні. У столиці і своїх проблем вистачає, а тут ще й вода приходить до нас із Чернігова, де часто рвуть очисні споруди і нам підкидають трохи нечистот.

    Нам потрібен перший клас якості води, це відновлена природна екологічна рівновага. Такого в Україні немає, а тим більше в Києві.

    Тому потрібно зробити комплексний моніторинг, пункти спостереження з Республікою Білорусь та Росією. Подивитись, що у нас є, екологічні пастпорти річок і т.д. Це все виписано, опубліковано, справа за малим: бюрократи, які відповідають за це на державному рівні, мають виконувати ці роботи. Не надувати щоки і говорити, що у нас все добре, бо за цим стоїть зродов’я нації.

    Хто цим має займатися? Хто повинен давати об’єктивну інформацію, зокрема киянам, про стан водойм, де можна купатись?

    Анатолій Яцик: За це відповідає місцева влада. Санепідемстанції за своїми обов’язками мають відбирати воду на пляжах і сповіщати при вході на них, яка є вода і чи можна туди йти та вести своє потомство.

    Як часто вони це роблять?

    Анатолій Яцик: По-моему, взагалі ця робота не ведеться.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ