Скасування політреформи: реакція Європи

Оголошення ухвали Конституційного суду застало керівників України у Ялті, і їхні перші коментарі були обережними. Представники міжнародної спільноти, що відвідали форум Ялтинської європейської стратегії, також були прогнозовано дипломатичними і виваженими, хоча майже одностайно називали це внутрішньою справою України і говорили про потребу дотримуватися правових норм.

Недосконалість політреформи 2004 року визнають ті, хто був посередником у час Помаранчевої революції. Один з них – тодішній Верховний представник ЄС з питань зовнішньої і безпекової політики Хав'єр Солана сказав в інтерв'ю Бі-Бі-Сі, що найкраще на той час компромісне рішення не допомогло Україні подолати політичну кризу і створити сталу збалансовану систему влади. Чи розчарований він зараз?

Хав'єр Солана: Я би не хотів вживати слово «розчарований». Можливо, але політик не повинен бути розчарованим. Проте насправді цей час можна було використати ефективніше. Купу часу та енергії було змарновано. Становище погіршилося і це дуже сумно. Бо ми живемо у таку добу, коли людство просто не має зайвого часу, щоби його розбазарювати.

Єврокомісар з питань розширення і політики сусідства ЄС Штефан Фюле сказав, що детально обговорював можливі наслідки судового рішення з українськими керівниками, включно з президентом, і закликав їх дотримуватися демократичних принципів у процесі реформи законодавства.

Штефан Фюле: Під час обговорень я наголошував, що попри цю ухвалу суду, пріоритетом для України залишається ширша конституційна реформа. Я також окремо зазначив, що подібну реформу треба здійснювати шляхом залучення усіх зацікавлених сторін, а її результатом має стати створення ефективної і збалансованої системи розподілу влади, яка би відповідала європейським цінностям. І я був дуже задоволений, коли почув, що президент Янукович і справді планує започаткувати подібну конституційну реформу.

Критичнішими були заяви деяких депутатів Європарламенту. Ще кілька тижнів тому члени його найбільшої фракції від Європейської народної партії ухвалили резолюцію з критикою на адресу України, висловлюючи занепокоєння, як було сказано, наступом на свободу слова і переслідуванням опозиції.

Речник партії з питань зовнішньої політики Елмар Брок каже, що не лише євродепутати, але й функціонери ЄС і Європейської Ради стурбовані сигналами, які надходять з України.

Елмар Брок: Гадаю, Європейський Союз зацікавлений у подальшому позитивному розвитку взаємин з Україною, незалежно від того, хто перебуває при владі. Але водночас ми висловлюємо стурбованість подіями всередині України, і це стосується також Германа Ван Ромпея і Жозе Мануеля Барозу. Особливо коли йдеться про останні події. Зміна частини суддів конституційного суду для отримання більшості, яка би ухвалила потрібне владі рішення, призводить до розбалансування системи влади, а це стає загрозою верховенству права. Такі кроки важко назвати позитивними і конструктивними.

Від наступних дій української влади на шляху реформ залежатимуть темпи її європейської інтеграції, що може засвідчити листопадовий саміт ЄС-Україна – подібний месидж лунав у Ялті.

Але поступ реформ цікавить і Міжнародний Валютний Фонд, який виділяє Києву багатомільярдні кредити, допомагаючи долати кризу.

Директор-розпорядник МВФ Домінік Строс-Кан, який був у Ялті, і вів переговори з українським керівництвом поки не бачить ризиків для реалізації програми співпраці з Україною від політичних рішень.

Домінік Строс-Кан: Ви маєте на увазі вплив рішення Конституційного суду? Я не думаю, що воно матиме для нас бодай якийсь вплив. Це питання дії системи судочинства всередині самої України. Побачимо, чим усе завершиться і яку систему буде створено, але з нашої точки зору в питаннях співпраці нічого не змінюється.

Водночас, кажуть оглядачі, подібний оптимізм може швидко змінитися. Зараз переговори з МВФ веде саме прем'єр, який, після рішення суду стає набагато менш незалежною фігурою, як і цілий склад кабінету.

У випадку гальмування економічних реформ і збереження політичної невизначеності Україні буде важче виконати ключову вимогу МВФ – зниження дефіциту держбюджету до 3,5% ВВП протягом року. І тоді економічні чинники можуть поставити під загрозу програму співпраці з Фондом, проте першопричиною будуть чинники політично-правові.